www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будинок на вулиці Вірменській 2 Львів Будинок на вулиці Вірменській 2 конскрипційний 38 1 житловий будинок XVIII столітт

Будинок на вулиці Вірменській, 2 (Львів)

Будинок на вулиці Вірменській, 2 (конскрипційний № 38) — житловий будинок XVIII століття, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 862). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській (інша адреса — вул. Театральна, 20).

Будинок на вулиці Вірменській, 2

49°50′34″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.84277777780555141° пн. ш. 24.02888888891666852° сх. д. / 49.84277777780555141; 24.02888888891666852Координати: 49°50′34″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.84277777780555141° пн. ш. 24.02888888891666852° сх. д. / 49.84277777780555141; 24.02888888891666852
Тип будівля і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Львів
Адреса Вулиця Вірменська (Львів)
Будинок на вулиці Вірменській, 2 (Львів) (Україна)
 Будинок на вулиці Вірменській, 2 у Вікісховищі

Історія Редагувати

На місці сучасного будинку в XVII—XVIII стояли три кам'яниці, відомі як:

  • кам'яниця Симоновича (Шимоновича) — у 1630 році, Соколовської — у 1630—1640 роках, Космігеля (Космігловська) — у 1647—1767 роках.
  • кам'яниця Пищимушинської — у 1605—1612 та 1621—1767 роках.
  • кам'яниця Турської — у 1631—1635 роках, Біветовської (Бівета) — у 1637—1767 роках.

Наприкінці XVIII століття на місці цих трьох будинків звели новий, відомий під назвою кам'яниця М. Даровського (Даровських). У 1817 році будинок орендувала Цісарсько-королівська реальна школа, відкрита 7 березня 1816 року. У наступні роки школа двічі реорганізовувалася і нарешті у 1844 році на її основі відкрили Технічну академію, яка пізніше стала Львівським політехнічним університетом.

У 1848 році по Центральній Європі прокотилася хвиля демократичних революцій — «Весна народів», серед повсталих міст був і Львів. 1-3 листопада 1848 року львівське повстання було придушене австрійськими військами під командуванням генерала Вільгельма Гаммерштайна. Австрійці обстрілювали центр міста гарматами, внаслідок чого 2 листопада будинок Технічної академії згорів. Після революційних подій 1848 року будинок почали відбудовувати, і до 1851 року заняття Академії проводилися в інших місцях, зокрема, в ратуші. Після відбудови будинку Технічна академія продовжувала базуватися у кам'яниці Даровського, а 1877 року переїхала до щойно зведеної будівлі на сучасній вулиці Степана Бандери, 12.

Після переселення Технічної академії до нової будівлі, у будинку № 2 наприкінці XIX століття базувалися різні організації, зокрема, культурно-просвітницька організація «Руська бесіда». У 1876–1877 роках у цьому будинку проводило засідання Політехнічне товариство.

У 1890-х роках у будинку розмістилося засноване 1891 року Анатолем Вахнянином музичне Товариство «Львівський Боян». У 1903 році Товариство заснувало «Союз співацьких і музичних товариств», який у 1904 році отримав концесію на організацію Вищого музичного інституту. Заняття цього навчального закладу проводилися у будинку № 2 по вулиці Вірменський до 1915 року, коли інститут отримав власну будівлю на пл. Шашкевича, 5. Згодом Вищий музичний інститут став одним із навчальних закладів, на базі яких утворилася Львівська національна музична академія.

На початку XX століття тут відкрився кошерний молочний ресторан Д. М. Фіша.

На початку XX століття у будинку також розташовувалася бурса Українського педагогічного товариства, у серпні 1914 року в її приміщеннях розмістили частину добровольців, які погодилися вступити до Легіону Українських Січових Стрільців. У листопаді 1918 року у будинку містилася військова кухня під завідуванням Іллі Цьокана (1887—1940).

За архівними даними у 1871 році будинок належав Іцхаку Маєру, у 1889 році — Маєру і Натану Райцесам, у 1916 та 1934 роках — Баруху Леону Чишу.

До 1939 року у будинку розміщувався робітничий спортивний клуб профспілки трамвайників і металістів, у 1936 році також діяв гурток просвітницької спілки «Вільна думка».

Опис Редагувати

Будинок наріжний, чотириповерховий. Фасади — чоловий і бічний — майже однакові за розміром, на 10 і 9 вікон відповідно. Оздоблення будинку мінімальне: фасади розчленовані горизонтально тягами між першим—другим та третім—четвертим поверхами, вікна прямокутні, на другому і третьому поверхах прикрашені простими прямими сандриками. На чоловому фасаді, що виходить на вулицю Вірменську, ліворуч від центральної осі розташований головний вхід, оформлений у вигляді аркового порталу, прикрашеного замковим каменем.

Відомі мешканці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Мельник І., 2011, с. 215.
  2. Мельник Б., 2006, с. 142.
  3. ↑ О. Нога. 107.Житловий будинок. (І-ї Технічної Академії) XV-XIX ст. (вул. Вірменська, 2 / Театральна, 20) // Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1. — С. 418. з джерела 8 липня 2022
  4. ↑ Мельник Б., 2006, с. 143.
  5. ↑ Мельник Б., 2006, с. 148.
  6. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie (1877—1927) / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 7. (пол.)
  7. Tagblatt. — Lemberg, 1908. — Nr. 106.
  8. Козицький, 2009, с. 154.
  9. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 35.
  10. Мельник Б., 2006, с. 149.

Джерела Редагувати

  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 306. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Львів : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — ISBN 966-603-393-3.
  • Дєдик О., Козицький А., Мороз В., Муравський В. Львів. Місто наших героїв: путівник / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2009. — 248 с. — ISBN 978-966-7007-79-9.
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-032-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Budinok na vulici Virmenskij 2 konskripcijnij 38 1 zhitlovij budinok XVIII stolittya pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij 862 Roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Virmenskij insha adresa vul Teatralna 20 1 Budinok na vulici Virmenskij 249 50 34 pn sh 24 01 44 sh d 49 84277777780555141 pn sh 24 02888888891666852 sh d 49 84277777780555141 24 02888888891666852 Koordinati 49 50 34 pn sh 24 01 44 sh d 49 84277777780555141 pn sh 24 02888888891666852 sh d 49 84277777780555141 24 02888888891666852Tip budivlya i pam yatka arhitekturi d Status spadshini pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya LvivAdresa Vulicya Virmenska Lviv Budinok na vulici Virmenskij 2 Lviv Ukrayina Budinok na vulici Virmenskij 2 u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Vidomi meshkanci 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiNa misci suchasnogo budinku v XVII XVIII stoyali tri kam yanici vidomi yak 1 kam yanicya Simonovicha Shimonovicha u 1630 roci Sokolovskoyi u 1630 1640 rokah Kosmigelya Kosmiglovska u 1647 1767 rokah kam yanicya Pishimushinskoyi u 1605 1612 ta 1621 1767 rokah kam yanicya Turskoyi u 1631 1635 rokah Bivetovskoyi Biveta u 1637 1767 rokah Naprikinci XVIII stolittya na misci cih troh budinkiv zveli novij vidomij pid nazvoyu kam yanicya M Darovskogo Darovskih 2 3 U 1817 roci budinok orenduvala Cisarsko korolivska realna shkola vidkrita 7 bereznya 1816 roku U nastupni roki shkola dvichi reorganizovuvalasya i nareshti u 1844 roci na yiyi osnovi vidkrili Tehnichnu akademiyu yaka piznishe stala Lvivskim politehnichnim universitetom U 1848 roci po Centralnij Yevropi prokotilasya hvilya demokratichnih revolyucij Vesna narodiv sered povstalih mist buv i Lviv 1 3 listopada 1848 roku lvivske povstannya bulo pridushene avstrijskimi vijskami pid komanduvannyam generala Vilgelma Gammershtajna Avstrijci obstrilyuvali centr mista garmatami vnaslidok chogo 2 listopada budinok Tehnichnoyi akademiyi zgoriv 1 4 Pislya revolyucijnih podij 1848 roku budinok pochali vidbudovuvati 3 i do 1851 roku zanyattya Akademiyi provodilisya v inshih miscyah zokrema v ratushi Pislya vidbudovi budinku Tehnichna akademiya prodovzhuvala bazuvatisya u kam yanici Darovskogo a 1877 roku pereyihala do shojno zvedenoyi budivli na suchasnij vulici Stepana Banderi 12 1 4 3 Pislya pereselennya Tehnichnoyi akademiyi do novoyi budivli u budinku 2 naprikinci XIX stolittya bazuvalisya rizni organizaciyi zokrema kulturno prosvitnicka organizaciya Ruska besida 5 U 1876 1877 rokah u comu budinku provodilo zasidannya Politehnichne tovaristvo 3 6 U 1890 h rokah u budinku rozmistilosya zasnovane 1891 roku Anatolem Vahnyaninom muzichne Tovaristvo Lvivskij Boyan 5 U 1903 roci Tovaristvo zasnuvalo Soyuz spivackih i muzichnih tovaristv yakij u 1904 roci otrimav koncesiyu na organizaciyu Vishogo muzichnogo institutu Zanyattya cogo navchalnogo zakladu provodilisya u budinku 2 po vulici Virmenskij do 1915 roku koli institut otrimav vlasnu budivlyu na pl Shashkevicha 5 1 Zgodom Vishij muzichnij institut stav odnim iz navchalnih zakladiv na bazi yakih utvorilasya Lvivska nacionalna muzichna akademiya Na pochatku XX stolittya tut vidkrivsya koshernij molochnij restoran D M Fisha 7 Na pochatku XX stolittya u budinku takozh roztashovuvalasya bursa Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva u serpni 1914 roku v yiyi primishennyah rozmistili chastinu dobrovolciv yaki pogodilisya vstupiti do Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv U listopadi 1918 roku u budinku mistilasya vijskova kuhnya pid zaviduvannyam Illi Cokana 1887 1940 8 Za arhivnimi danimi u 1871 roci budinok nalezhav Ichaku Mayeru u 1889 roci Mayeru i Natanu Rajcesam u 1916 ta 1934 rokah Baruhu Leonu Chishu 1 Do 1939 roku u budinku rozmishuvavsya robitnichij sportivnij klub profspilki tramvajnikiv i metalistiv 9 u 1936 roci takozh diyav gurtok prosvitnickoyi spilki Vilna dumka 10 Opis RedaguvatiBudinok narizhnij chotiripoverhovij Fasadi cholovij i bichnij majzhe odnakovi za rozmirom na 10 i 9 vikon vidpovidno Ozdoblennya budinku minimalne fasadi rozchlenovani gorizontalno tyagami mizh pershim drugim ta tretim chetvertim poverhami vikna pryamokutni na drugomu i tretomu poverhah prikrasheni prostimi pryamimi sandrikami Na cholovomu fasadi sho vihodit na vulicyu Virmensku livoruch vid centralnoyi osi roztashovanij golovnij vhid oformlenij u viglyadi arkovogo portalu prikrashenogo zamkovim kamenem Vidomi meshkanci RedaguvatiIvan Zilinskij 1879 1952 profesor ukrayinskoyi movi fonetist i dialektolog profesor Yagellonskogo ta Prazkogo universitetiv Meshkav u budinku 2 na pochatku XX stolittya 1 3 Primitki Redaguvati a b v g d e zh i Melnik I 2011 s 215 Melnik B 2006 s 142 a b v g d O Noga 107 Zhitlovij budinok I yi Tehnichnoyi Akademiyi XV XIX st vul Virmenska 2 Teatralna 20 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Lviv T 1 S 418 Arhivovano z dzherela 8 lipnya 2022 a b Melnik B 2006 s 143 a b Melnik B 2006 s 148 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie 1927 S 7 pol Tagblatt Lemberg 1908 Nr 106 Kozickij 2009 s 154 1243 vulici Lvova 2009 s 35 Melnik B 2006 s 149 Dzherela RedaguvatiIlko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 306 1000 prim ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye Lviv Svit 2006 272 s Istorichni miscya Ukrayini ISBN 966 603 393 3 Dyedik O Kozickij A Moroz V Muravskij V Lviv Misto nashih geroyiv putivnik za red A Kozickogo Lviv Litopis 2009 248 s ISBN 978 966 7007 79 9 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici Lviv Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 617 629 032 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Budinok na vulici Virmenskij 2 Lviv amp oldid 40658965