www.wikidata.uk-ua.nina.az

Броніслав Бауер У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бауер Бронісла в Ба уер пол Bronisław Bauer 1851 Грима

Броніслав Бауер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бауер.

Бронісла́в Ба́уер (пол. Bronisław Bauer; 1851, Гримайлів, Тернопільська область — після 1939) — львівський архітектор.

Броніслав Бауер
Народження 1851(1851)
Смерть після 1939
Поховання
Янівський цвинтар : 

Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм, модерн
Найважливіші споруди Бродівська гімназія, школа ім. Конарського
Нереалізовані проєкти Художньо-промислова школа у Львові
Членство Польське політехнічне товариство у Львові
 Броніслав Бауер у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився в містечку Гримайлів на Тернопільщині. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки (1870–1876). Один із засновників Політехнічного товариства у Львові. У 1881 році входив до його правління, виконуючи функцію скарбника. Друкував роботи в журналі Czasopismo Techniczne (1880–1881). Член товариства уповноважених архітекторів у 1881–1931 роках. Будував переважно житлові будинки у Львові. Автор проєктів ряду громадських споруд. Брав участь у конкурсі на будинок Художньо-промислової школи у Львові. Був членом Товариства наукової допомоги для Князівства Цешинського.

Дата смерті і місце поховання Броніслава Бауера невідоме. У Львові, на полі 6 Янівського цвинтаря є гробовець з вибитим у камені написом польською – “Гробовець родини Броніслава Бауера”. Але на ньому немає ані прізвищ, ані дат, ніяких інших написів. Також не очевидно, що це місце поховання саме відомого архітектора, адже прізвище це досить поширене. Та й запис в біографії “помер після 1939” натякає, що місце поховання невідоме.

Однак найбільше здивування викликає той факт, що у метричній книзі гримайлівського костьолу за 1851 р. народження хлопчика Броніслава Бауера не записано, зате зареєстровано народження дівчинки (!) Броніслави Бауер 31 грудня...

Примітки Редагувати

  1. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 10, 85. (пол.)
  2. Towarzystwo Politechniczne… — S. 76.
  3. Архітектура Львова… — С. 291.
  4. Sprawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Księstwa Cieszyńskiego za rok obrotowy 1906. — Cieszyn, Drukarnia Tow, Domu Narodowego. — S. 11. (пол.)
  5. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 176. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
  6. Архітектура Львова… — С. 285.
  7. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 96—98. — ISBN 966-95279-6-1.
  8. Архітектура Львова… — С. 494.
  9. Архітектура Львова… — С. 358.
  10. ↑ Стеців Т. Вілла на бастіоні (ґенеза кам'яниці Орловського-Боґдановіча-Мєрніка) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2009. — № 19. — С. 170—172.
  11. Архітектура Львова… — С. 476.
  12. Lwów. Ilustrowany… — S. 216.
  13. Tragiczny wypadek na budowie // Słowo Polskie. — 2 czerwca 1931. — № 149. — S. 2. (пол.)
  14. Ogłoszenie // Gazeta Narodowa. — 4 marca 1880. — № 52. — S. 4.
  15. Czterdziestolecie. Sokół w Samborze, 1890—1930. — Lwów: Zakłady Graficzne Ski Akc. Książnica-Atlas we Lwowie, 1930. — S. 11.

Джерела Редагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Ю. Бірюльов. Бауер Броніслав // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 192. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  • Тимофієнко В. І. Бауер Броніслав // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 24. — ISBN 966-7452-16-6.
  • Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 22. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bauer Bronisla v Ba uer pol Bronislaw Bauer 1851 Grimajliv Ternopilska oblast pislya 1939 lvivskij arhitektor Bronislav BauerNarodzhennya 1851 1851 GrimajlivSmert pislya 1939Pohovannya Yanivskij cvintar Krayina piddanstvo Polska RespublikaNavchannya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Diyalnist arhitektorPracya v mistah LvivArhitekturnij stil istorizm modernNajvazhlivishi sporudi Brodivska gimnaziya shkola im KonarskogoNerealizovani proyekti Hudozhno promislova shkola u LvoviChlenstvo Polske politehnichne tovaristvo u Lvovi Bronislav Bauer u VikishovishiBiografiya RedaguvatiNarodivsya v mistechku Grimajliv na Ternopilshini Zakinchiv arhitekturnij fakultet Lvivskoyi politehniki 1870 1876 Odin iz zasnovnikiv Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 1 U 1881 roci vhodiv do jogo pravlinnya vikonuyuchi funkciyu skarbnika 2 Drukuvav roboti v zhurnali Czasopismo Techniczne 1880 1881 Chlen tovaristva upovnovazhenih arhitektoriv u 1881 1931 rokah Buduvav perevazhno zhitlovi budinki u Lvovi Avtor proyektiv ryadu gromadskih sporud Brav uchast u konkursi na budinok Hudozhno promislovoyi shkoli u Lvovi 3 Buv chlenom Tovaristva naukovoyi dopomogi dlya Knyazivstva Ceshinskogo 4 Data smerti i misce pohovannya Bronislava Bauera nevidome U Lvovi na poli 6 Yanivskogo cvintarya ye grobovec z vibitim u kameni napisom polskoyu Grobovec rodini Bronislava Bauera Ale na nomu nemaye ani prizvish ani dat niyakih inshih napisiv Takozh ne ochevidno sho ce misce pohovannya same vidomogo arhitektora adzhe prizvishe ce dosit poshirene Ta j zapis v biografiyi pomer pislya 1939 natyakaye sho misce pohovannya nevidome Odnak najbilshe zdivuvannya viklikaye toj fakt sho u metrichnij knizi grimajlivskogo kostolu za 1851 r narodzhennya hlopchika Bronislava Bauera ne zapisano zate zareyestrovano narodzhennya divchinki Bronislavi Bauer 31 grudnya Budivli u LvoviBudinok Lisivnichoyi shkoli na teperishnij vulici Kobilyanskoyi 1 1881 5 Mishana shkola imeni S Konarskogo na ninishnij vulici Banderi 91 nini serednya shkola 55 Sporudzhena u 1892 1893 rokah Spivavtor proyektu Ivan Dolinskij Zastosovano motiv vikon Bramante z italijskogo neorenesansu iz vkraplennyami elementiv narodnogo mistectva 6 Odnopoverhova villa Shuhevichiv na vulici Barvinskih 7 Sporudzhena 1897 roku zbereglas u zminenomu viglyadi pislya perebudov 1928 1936 rokiv 7 Proyekti budinkiv robitnichoyi koloniyi zaliznichnikiv na ninishnij vulici Smal Stockogo 1905 1914 u spivavtorstvi 8 Vlasna villa arhitektora z elementami narodnoyi arhitekturi stil pitoresk na vulici Gushalevicha 5 1892 9 Nizka perebudov palacu na vulici Pekarskij 11 dlya potreb fabriki blyashanih virobiv Genrika Bogdanovicha 1890 1892 1899 roki 10 Zhitlovi budinki na vulici Listopadovogo chinu 7 1890 villa Barvinskih na vulici Barvinskih 5 1897 9 i 11 na vulici Doncova 1911 11 na vulici Magazinovij 1 1904 1906 na vulici Yaroslava Mudrogo 21 23 29 1904 1907 na vulici Franka 7 1911 na vulici Yefremova 6 8 1911 na vulici Shevchenka 9 13 15 v kinci XIX st 30 32 obidva u 1912 na vulici Lisenka 46 1913 12 Pributkovi budinki Genrika Bogdanovicha 6 i 8 na vulici Vuzkij Pershij otrimav ozdoblennya u stili neoklasicizmu drugij secesiyi Proyekti 1910 1911 rokiv 10 Perebudova domu 20 na vulici Oleni Stepanivni u Lvovi 1931 13 Budivli za mezhami LvovaPritulok dlya lyudej pohilogo viku v misti Anyer u Shvejcariyi 1880 Gimnaziya u Brodah 1881 spivavtor Ivan Dolinskij Proyekt buv odnim iz dvoh najkrashih obranih na konkursi 1879 roku drugim buv proyekt arhitektora Adolfa Minasevicha Ye odnak dani sho 28 lyutogo 1880 roku brodivskij magistrat vreshti obrav do realizaciyi same proyekt Minasevicha 14 Budivnictvo domu polskogo gimnastichnogo tovaristva Sokil u Sambori Vikonane u 1903 1904 rokah firmoyu Bauera za proyektom Emanuelya Yarimovicha Robotami na misci keruvav budivnichij Vladislav Yavorskij iz Peremishlya 15 nbsp Budinok u stili secesiyi na vulici Franka 7 1911 nbsp Vlasna villa v stili pittoresk na vulici Gushalevicha 5 1892 nbsp Gimnaziya u Brodah 1881 nbsp Dim na vulici Listopadovogo chinu 7 1890 Primitki Redaguvati Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 10 85 pol Towarzystwo Politechniczne S 76 Arhitektura Lvova S 291 Sprawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Ksiestwa Cieszynskiego za rok obrotowy 1906 Cieszyn Drukarnia Tow Domu Narodowego S 11 pol Lwow Ilustrowany przewodnik Lwow Centrum Europy 2003 S 176 ISBN 966 7022 26 9 pol Arhitektura Lvova S 285 Prijma L Za deyakimi pam yatnimi lvivskimi adresami Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip X Lviv Novij chas 2001 S 96 98 ISBN 966 95279 6 1 Arhitektura Lvova S 494 Arhitektura Lvova S 358 a b Steciv T Villa na bastioni geneza kam yanici Orlovskogo Bogdanovicha Myernika Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2009 19 S 170 172 Arhitektura Lvova S 476 Lwow Ilustrowany S 216 Tragiczny wypadek na budowie Slowo Polskie 2 czerwca 1931 149 S 2 pol Ogloszenie Gazeta Narodowa 4 marca 1880 52 S 4 Czterdziestolecie Sokol w Samborze 1890 1930 Lwow Zaklady Graficzne Ski Akc Ksiaznica Atlas we Lwowie 1930 S 11 Dzherela Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Yu Biryulov Bauer Bronislav Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 192 ISBN 978 966 7007 68 8 Timofiyenko V I Bauer Bronislav Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 S 24 ISBN 966 7452 16 6 Loza S Architekci i budowniczowie w Polsce Warszawa Budownictwo i Architektura 1954 S 22 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bronislav Bauer amp oldid 40128499