Британський фашизм

Британський фашизм — це форма фашизму, яку пропагують деякі політичні партії та рухи Сполученого Королівства. Він заснований на британському ультранаціоналізмі та мав аспекти італійського фашизму та нацизму як до, так і після Другої світової війни.

Представники

Історичні приклади фашистських рухів у Великобританії включають:

• британських фашистів (1923–1934),
• Імперську фашистську лігу (1929–1939),
• Британський союз фашистів (1932–1940),
• Британську лігу колишніх військовослужбовців і жінок (1937–1939). 1948)
• Союзний рух (1948–1978).

Більш свіжі приклади британських фашистських груп включають:

• Британський рух (1968–1983),
• Національний фронт (1967–дотепер),
• Британську національну партію (1982–дотепер),
• Britain First (2011–дотепер),
• Національна дія (2013–2017)
• Відділ Зонненкріг (2015–2020).

Ідейні витоки

Дуче Італії Беніто Муссоліні (ліворуч) з Освальдом Мослі (праворуч) з BUF під час візиту Мослі до Італії в 1936 році

Британський фашизм визнає натхнення і спадщину італійського фашизму, але також заявляє, що він не є простим застосуванням "чужої" ідеології, стверджуючи, що має коріння в британських традиціях. Британський фашизм стверджує, що його економічна та політична програма має намір втілити програму Англії Тюдорів (1485–1603). Він стверджує, що його пропаганда централізованої національної авторитарної держави ґрунтується на ворожості держави Тюдорів до партійних фракцій і егоїстичних інтересів, а також на меті Тюдорів щодо національної інтеграції через централізовану авторитарну державу. Прихильники вважають державу Тюдорів прототипом фашистської держави. У 1935 році А. Л. Гласфурд, член Британського союзу фашистів (BUF), високо оцінив підкорення Генріхом VII «беззаконних баронів, які спричинили Війну троянд»; він також хвалив «диктатуру Тюдорів» за запровадження національної політики та обмеження на експорт англійського капіталу корисливими приватними спекулянтами. Гласфурд також похвалив державу Тюдорів за впровадження планової економіки, яка, на його думку, була попередницею «наукового» національного економічного планування фашизму.

Британський фашизм також претендує на спадщину Олівера Кромвеля, який домінував на Британських островах у 1650-х роках; Освальд Мослі стверджував, що Кромвель призвів до «першої фашистської ери в Англії». Англійський політичний теоретик Томас Гоббс у своїй праці «Левіафан» (1651) систематизував ідеологію абсолютизму, яка виступала за всемогутню абсолютну монархію для підтримки порядку в державі. Теорія абсолютизму Гоббса стала дуже впливовою на фашистську теорію. Британський фашизм стверджує, що його корпоративна економічна політика узгоджується з історичною середньовічною системою цехів Англії, з її освіченим регулюванням заробітної плати, цін і умов праці, що створює прецеденти для британської фашистської корпоративної економічної системи.

Принципи

Блок-схема, що показує історію раннього британського фашистського руху

Націоналізм і расизм

Британський фашизм базується на британському націоналізмі . Британський союз фашистів (BUF) прагнув об’єднати британську націю шляхом усунення конфесійного розколу між британцями- протестантами та католиками, і, зокрема, він прагнув звернутися до ірландців-католиків, які проживають у Британії. БУФ заявив про підтримку повної віротерпимості. Лідер BUF сер Освальд Мослі підкреслив «ірландський зв’язок», і BUF мав як протестантську, так і католицьку релігійні гілки. Мослі засудив ліберальний уряд Девіда Ллойд Джорджа за те, що він дозволив репресії між католиками та протестантами в Ірландії. В результаті примирливого підходу BUF до католиків, він отримав значну підтримку серед католиків, і кілька лідерів BUF в Галлі, Блекберні та Болтоні були католиками. Підтримка BUF з боку ірландців-католиків у Степні зросла після початку громадянської війни в Іспанії, до якої залучили клерикальні традиціоналісти та фашистські сили, які боролися проти антиклерикального уряду.

Щодо расових питань різні британські фашистські рухи проводили різну політику. Британський фашизм BUF Мослі вважав, що культура створює національні та расові відмінності - політика, ближча до поглядів на расу італійського фашизму, а не німецького нацизму. Спочатку BUF не був явно антисемітським і фактично базувався на поглядах на расу австрійського єврейського соціолога Людвіга Ґумпловіча та шотландського антрополога Артура Кіта, які визначили формування раси як результат динамічних історичних і політичних процесів, встановлених у межах нації . держава і що визначальні характеристики народу були визначені взаємодією спадковості, середовища, культури та еволюції протягом історичного періоду часу. Однак Мослі пізніше помітно стверджував про антисемітизм, посилаючись на теорію німецького філософа Освальда Шпенглера, який описав, що євреї - магії та європейці - фаустиани були змушені жити в конфлікті один з одним. Британський фашизм Імперської фашистської ліги Арнольда Ліза пропагував пронацистську расову політику, включаючи антисемітизм.

У кількох університетах, включаючи Оксфорд, Кембридж, Бірмінгем, Ліверпуль і Редінг, існували невеликі, короткочасні фашистські групи. Мослі організував серію публічних мітингів свого Британського союзу фашистів (утвореного в 1932 році) в університетських містах, які часто закінчувалися конфліктами між прихильниками та опозицією, а потім насильством.

Зовнішня політика

Британський фашизм був невтручанням і виступав проти війни, якщо вона не була спрямована на захист Сполученого Королівства або Британської імперії. Він вважав, що єдина загроза Британській імперії походить від Радянського Союзу. На захист цієї політики Мослі вказав на Бенджаміна Дізраелі, який виступав проти війни з Туреччиною через її погане поводження з вірменами.

Корпоративна політика також буде поширена на імперію. Вважалося природним, що домініони приймуть цю політику, оскільки це буде для них вигідно. Поширення корпоративістської політики також призвело б до посилення впливу на Індію, а британські фашисти стверджували, що це покращило б там умови праці.

Корпоративізм

Незважаючи на те, що британський фашизм був фашистським рухом, він стверджував, що є демократичним. BUF заявляв про підтримку демократичної держави, а Мослі описував її у зв'язку з підтримкою BUF корпоративізму так: "Нація виникає організованою в божественній паралелі людського тіла, як випливає з назви. Кожен орган відіграє свою роль по відношенню до цілого і в гармонії з цілим".

Економічна політика

В економіці британський фашизм виступав проти соціалізму та економіки laissez-faire як застарілої системи та запропонував натомість національну синдикалістську економічну систему , керовану корпоративною державою . BUF засудив капіталізм, а Мослі заявив: «Капіталізм — це система, за допомогою якої капітал використовує націю для своїх власних цілей. Фашизм — це система, за якою нація використовує капітал у своїх цілях» . Він додав, що "приватне підприємництво не дозволяється, якщо воно суперечить національним інтересам". У той же час BUF також засудив соціалізм, і Мослі писав, що фашистська держава «не намагатиметься вести промисловість, як це було б за соціалізму, натомість держава встановлюватиме обмеження, в яких промисловість може працювати, і ці обмеження будуть бути національним добробутом. Приватна власність буде дозволена та заохочена за умови, що така діяльність збагачує націю, а також індивіда» . Британський фашизм «вимагає якнайширшого розповсюдження та володіння капіталом» і «виступає як проти соціалістичного принципу державної власності, так і проти капіталістичного принципу концентрації капіталу в руках небагатьох експлуататорів».

Традиціоналізм і модернізм

Див. також: Reactionary modernism

BUF оголосив про підтримку британської монархії, вважаючи монархію корисною інституцією за її роль у виведенні Британії на першість у світі та розглядаючи її як символ імперської пишноти Британії. Його підтримка дійшла до «абсолютної вірності Короні», коли Мослі заявив, що британські фашисти прагнули «усіляко зберегти її гідність».

BUF оголосив про свою підтримку повної віротерпимості, але також заявив, що прагне об’єднати релігійну та світську сфери нації у «вищу гармонію» між церквою та державою, підтримуючи політичне представництво провідних священнослужителів у Палаті лордів та державне утримання духовних шкіл для тих, хто їх вимагав. BUF оголосив про свою підтримку християнства та протидію атеїзму, заявивши, що «атеїзм загине під Британським союзом; християнство знайде підбадьорення та безпеку, в яких воно зможе процвітати на славу свого Творця».

BUF наголосив на необхідності для Британії бути пов’язаною з сучасністю, особливо в економіці. Мослі заявив про це в 1931 році, звертаючись до дій, необхідних у відповідь на початок Великої депресії : «ми повинні зустрітися з сучасними проблемами з сучасним розумом, тоді ми зможемо підняти цю велику економічну проблему та національну надзвичайну ситуацію далеко над потрясіннями. партійного галасу та з національною єдністю можна було б досягти вирішення, адекватного проблемі та гідного сучасного розуму». Вони виявили, що «гроші, витрачені як на наукові, так і на технічні дослідження [були] абсурдно недостатніми».

Британський загальноєвропейський націоналізм

Після поразки країн Осі у 1945 році сер Освальд Мослі заснував Юніон Рух (UM)? як правонаступника свого повоєнного BUF. Юніон Рух відійшов від фокусу BUF на британському націоналізмі і натомість зосередився на просуванні ідеї пан'європейського націоналізму.

Список літератури

1. Thomas P. Linehan. British fascism, 1918-39: parties, ideology and culture. Manchester, England: Manchester University Press, 2000. p. 14.
2. Richard C. Thurlow. Fascism in Britain: from Oswald Mosley's Blackshirts to the National Front. 2nd edition. New York: I. B. Taurus, 2006. p. 133-134.
3. Bienkov, Adam (19 червня 2014). Britain First: The violent new face of British fascism. Politics.co.uk. Процитовано 20 січня 2017. 
4. Foxton, Willard (4 листопада 2014). . The Telegraph. Архів оригіналу за 5 November 2014. 
5. Sabin, Lamiat (25 жовтня 2014). 'Fascist' group Britain First to start 'direct action' on Mail and Sun journalists over Lynda Bellingham post. The Independent. 
6. Extremist neo-Nazi group to be banned under terror laws. BBC News. 24 лютого 2020. Процитовано 9 липня 2020. 
7. Linehan, Thomas (2000). Origins and progenitors. British Fascism, 1918-39: Parties, Ideology and Culture. Manchester Studies in Modern History. Manchester: Manchester University Press. с. 14. ISBN 9780719050244. Процитовано 12 жовтня 2020. «Interwar fascists idealised the economic and political model embodied in the Tudor State, in particular.»  
8. Linehan, Thomas (2000). Origins and progenitors. British Fascism, 1918-39: Parties, Ideology and Culture. Manchester Studies in Modern History. Manchester: Manchester University Press. с. 14. ISBN 9780719050244. Процитовано 12 жовтня 2020. «The Tudor State's hostility to party factions and self-interested sectional interests, and its objective of national integration through authoritarian centralised government, were collectively held up as a prototype of fascist government and the modern fascist rational state.»  
9. Linehan, Thomas (2000). Origins and progenitors. British Fascism, 1918-39: Parties, Ideology and Culture. Manchester Studies in Modern History. Manchester: Manchester University Press. с. 14. ISBN 9780719050244. Процитовано 12 жовтня 2020. «A. L. Glasfurd praised Henry VII's subjugation of the 'lawless barons who had brought about the Wars of the Roses', and the subsequent 'Tudor dictatorship's' introduction of national policies and restrictions on the export of English capital by self-serving private speculators.»  
10. Compare: Linehan, Thomas (2000). Origins and progenitors. British Fascism, 1918–39: Parties, Ideology and Culture. Manchester Studies in Modern History. Manchester: Manchester University Press. с. 14-15. ISBN 9780719050244. Процитовано 12 жовтня 2020. «Glasfurd also viewed the attempts at constructing a planned economic system by the authoritarian Tudor State as a forerunner of the 'scientific' national economic planning of fascism.»  
11. Julie V. Gottlieb, Thomas P. Linehan. The culture of fascism: visions of the Far Right in Britain. New York: I. B. Taurus, 2004. p. 152.
12. Contemporary Political Theory: New Dimensions, Basic Concepts and Major Trends. 12th Edition. New Delhi: Sterling Publishers, 2007. p. 705.
13. Linehan, Thomas (2000). Origins and progenitors. British Fascism, 1918-39: Parties, Ideology and Culture. Manchester Studies in Modern History. Manchester: Manchester University Press. с. 14. ISBN 9780719050244. Процитовано 12 жовтня 2020. «For A. L. Glasfurd of the BUF, fascism's revolutionary programme was fully in accordance with British political and economic traditions. He cited the medieval English guilds, with their enlightened regulation of wages, prices and conditions of labour, as a precursor of the fascist corporate system.»  
14. Thomas Linehan. British fascism, 1918-39: Parties, Ideology and Culture. Pp. 166.
15. David Stephen Lewis. Illusions of Grandeur: Mosley, Fascism, and British Society, 1931-81. P. 51.
16. Ken Lunn, Richard C. Thurlow, Kenneth Lunn. British Fascism: Essays on the Radical Right in Inter-War Britain. Pp. 162.
17. Ken Lunn, Richard C. Thurlow, Kenneth Lunn. British Fascism: Essays on the Radical Right in Inter-War Britain. Pp. 161.
18. Julie V. Gottlieb, Thomas P. Linehan. The culture of fascism: visions of the Far Right in Britain. New York, New York, USA: I. B. Taurus & Co. Ltd., 2004. Pp. 66-67.
19. Richard Thurlow. Fascism in Britain: A History, 1918-1945. Revised paperback edition. I. B. Taurus & Co. Ltd., 2006. Pp. 28.
20. Julie V. Gottlieb, Thomas P. Linehan. The culture of fascism: visions of the Far Right in Britain. New York, New York, USA: I. B. Taurus & Co. Ltd., 2004. Pp. 67.
21. Brewis, Georgina (20 жовтня 2015). Student solidarity across borders: Students, universities and refugee crises past and present. History & Policy. History & Policy. Процитовано 5 липня 2016. 
22. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 88
23. Mosley, Oswald. David Frost Interviews Sir Oswald Mosley. (Інтерв'ю). 
24. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 83
25. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 80
26. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 84
27. Roger Griffin. Fascism, Totalitarianism And Political Religion. Oxon, England, UK; New York, New York, USA: Routledge, 2005. P. 110.
28. A Workers' Policy Through Syndicalism. Union Movement. 1953. ISBN 9781899435265. 
29. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. 10 points of Fascism: V. The Corporate State
30. Moyra Grant. Key Ideas in Politics. P. 63.
31. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 35
32. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 68
33. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 1
34. Oswald Mosley. Fascism: 100 Questions Asked and Answered. Question 33
35. Oswald Mosley. 

Шаблон:UK far rightШаблон:Nationalism in the United KingdomШаблон:Fascism movement