Брахікефалізація (від дав.-гр. βραχύς «короткий» і ϰεφαλή «голова») — процес зміни форми голови людини в сторону високих значень черепного покажчика, що протікає в тих чи інших популяціях протягом певного періоду часу. Результатом цього процесу є поступове розширення і округлення черепної коробки. Протиставляється доліхокефалізації — процесу зниження значень головного покажчика.
Брахікефалізація в ряду таких процесів тривалої зміни антропологічних ознак і властивостей людини, як грациалізація або епохальна акселерація відноситься до процесів епохальної мінливості. Як і більшість подібних процесів брахікефалізація фіксується за даними вивчення палеоантропологічних матеріалів. Так, дослідження викопаних решток людини в палеоліті показують абсолютне переважання в цю епоху у людей доліхокефалії. Мезобрахікранні черепи з'являються тільки в пізньому палеоліті — в Солютрі. В знахідках неолітичного періоду відзначається все більша зміна розмірів черепів в сторону брахікранних значень. У матеріалі неолітичних розкопок представлені вже цілі серії брахікранних черепів. Пізніше, в середньовіччі, починаючи з другої половини 2-го тисячоліття н. е., темпи брахікефалізації помітно прискорюються. Тим часом в деяких регіонах планети з 1950—1970-х років стала відзначатися дебрахікефалізація — значення головного покажчика стали повертатися до більш низьких показників.
Брахікефалізація спостерігається у великої кількості людських груп і популяцій, спадкоємність змін яких простежується протягом тривалого часу. Найбільш широко брахікефалізація відзначається на території Північної Євразії. Менш поширений цей процес в Північній Америці (серед індіанців), на Близькому Сході і в Північній Африці. Ряд областей брахікефалізація практично не торкнулася — в основному це тропічні регіони Південної Азії і Океанії, а також регіони Африки, населені представниками негроїдної раси. На противагу брахікефалізації, зворотний їй процес — доліхокефалізація, зустрічається у людей порівняно рідко.
Є ряд припущень, що пояснюють причини брахікефалізації, але загальновизнаної гіпотези в сучасній антропології немає. Брахікефалізація, найімовірніше, є частиною еволюційного процесу сферизації черепу.
Примітки ред.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 2 червня 2018.(Перевірено 23 квітня 2018)
- ↑ Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 354.
- ↑ Словарь антрополога. Брахикефализация. Antropogenez.ru. 2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2018.(Перевірено 23 квітня 2018)
- Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 152.
- Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 437.
- Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Література ред.
- Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. . — М. : Институт дистантного образования Российского университета дружбы народов, 2004. — 459 с.
Посилання ред.
- Брахикефализация. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 22 квітня 2018.(Перевірено 23 квітня 2018)
- Брахикефалия. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 22 квітня 2018.(Перевірено 23 квітня 2018)
- Головной указатель. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 21 квітня 2018.(Перевірено 23 квітня 2018)