www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ботнічна затока Бо тнічна зато ка фін Pohjanlahti швед Bottniska viken англ Gulf of Bothnia затока у північній частині Б

Ботнічна затока

Бо́тнічна зато́ка (фін. Pohjanlahti, швед. Bottniska viken, англ. Gulf of Bothnia) — затока у північній частині Балтійського моря, розташована між західним узбережжям Фінляндії, східним узбережжям Швеції і Аландськими островами.

Ботнічна затока
фін. Pohjanlahti
швед. Bottniska viken
англ. Gulf of Bothnia

Карта
63°00′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 63.000° пн. ш. 20.000° сх. д. / 63.000; 20.000Координати: 63°00′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 63.000° пн. ш. 20.000° сх. д. / 63.000; 20.000
Частина від Балтійське море
складники Ботнічне море, Північний Кваркен, Ботнічна бухта, South Kvarkend, Аландське море і Архіпелагове море
Море Балтійське море
Прибережні країни  Фінляндія,  Швеція
Довжина 668 км
Ширина 240 км
Площа 117 000 км²
Максимальна глибина 290 м
Середня глибина 295 м
Вливаються
  • Далельвен, Ереельвен, Юнган, Юснан, Йідеельвен, Lappfjärd riverd, Ідбюон, Тавелон, Siiponjokid і Умеельвен
    • ідентифікатори і посилання
    P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic 2402
    GeoNames 630672
    Ботнічна затока
    Ботнічна затока (Фінляндія)
     Ботнічна затока у Вікісховищі
    Не плутати з Ботанічна затока.

    Назва походить від назви історичної провінції Швеції Ботнія (швед. Botten, буквально — дно, ґрунт).

    Географія

    Довжина 668 км, найбільша ширина 240 км. Площа 117 000 км². Найбільші глибини — у північній частині 112 м, у південній 290 м.

    Вааськими шхерами і мілководдям ділиться на 2 частини: північну — Боттенвік (Ботнічна бухта) і південну — Боттенхав (Ботнічне море), які сполучаються протокою Північний Кваркен. З Балтійським морем з'єднується протокою Південний Кваркен між Аландськими островами і берегом Швеції.

    Найпівнічніша точка затоки розташована біля містечка Тере (65°54′07″ пн. ш. 87°04′00″ сх. д. / 65.90194° пн. ш. 87.06667° сх. д. / 65.90194; 87.06667, комуна Калікс, лен Норрботтен, Швеція).

    Солоність затоки значно падає з півдня на північ. Якщо в південній частині вона відповідає солоності Балтійського моря, то у північній вона настільки низка, що не відрізняється на смак від прісної.

    Геологія

    Геологічно Ботнічна затока є давньою депресією тектонічного походження. Депресія частково заповнена осадовими породами, відкладеними в докембрії і палеозої. Сусідні рівнини, що примикають до затоки, є частиною субкембрійського пенеплена. Незважаючи на те, що за останні 2,5 мільйона років затоку неодноразово покривали льодовики, льодовикова ерозія мала обмежений вплив на зміну рельєфу.

    Вважається, що гляціоізостазія призведе до поділу Ботнічної затоки на південну затоку і північне озеро через район сучасної протоки Північний Кваркен приблизно через 2000 років.

    Історія

    Затока не була відомою стародавнім і середньовічним географам і не була вказана ні на карті 1427 року датського картографа Клавдіуса Клавуса, ні на карті Гартмана Шеделя, надрукованій у 1493 році. Перша карта, на якій було окреслено затоку, хоча й без вказування назви, належить Ніколаусу Германусу з 1482 року.

    Топоніми Ботнічної затоки

    Річки

    Клімат

    Акваторія затоки лежить в перехідній зоні від морської до континентальної області помірного кліматичного поясу. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження надмірне. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Достатньо тепла зима з нестійкою дощовою погодою, сильними вітрами; літо досить прохолодне з більш лагідною погодою.

    Біологія

    Акваторія затоки лежить в екорегіоні Балтійського моря бореальної північноатлантичної морської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна відноситься до атлантичної області бореальної зони.

    Води Ботнічної затоки є солонуватими, що означає, що тут мешкають як морські, так і прісноводні види риб. У Ботнічній бухті є такі види: окунь звичайний, харіус європейський, щука звичайна, судак звичайний, лящ, лосось атлантичний, пструг струмковий, плітка звичайна, в'язь, сиг європейський, салака та краснопірка звичайна. У нижній течії 13 річок, що впадають в затоку, мешкають лососеві. Шість видів риб Ботнічної затоки занесені до Червоного списку МСОП: вугор європейський, бельдюга європейська, тріска атлантична, Cyclopterus lumpus, минь річковий і рибець звичайний.

    Серед морських або прибережних птахів, які мешкають у зоні затоки, 22 види присутні в червоному списку (у тому числі морянка та чечітка гірська). У районі Ботничної затоки значними місцями розмноження птахів є тільки архіпелаг Кваркен і Аландське море. Проте, уздовж узбережжя проходить маршрут міграції птахів.

    Ссавці, які знаходяться під загрозою зникнення в Ботничної затоці, включають видру річкову, нерпу кільчасту і фоцену звичайну. Тев'як довгомордий також живе в затоці. 2006 року молодий горбатий кит заплив у Ботнічну затоку.

    Рослини-ендеміки — Artemisia campestris ssp. bottnica, Deschampsia bottnica й Euphrasia bottnica. Рідкісні види водоростей — Хара Брауна, Chara horrida і Halopteris scoparia.

    У Фінляндії 1991 року створений національний парк Перямері (фін. Perämeren kansallispuisto, буквально — «Національний парк Ботнічної затоки») площею 157 км², 2011 року створений морський Національний парк Ботнічного моря (фін. Selkämeren kansallispuisto) площею 913 км². На шведській стороні затоки знаходяться національні парки Архіпелаг Гапаранда (60 км²) і Скулескуген (30,62 км²). Архіпелаг Кваркен є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО з 2000 року.

    Міста

    Примітки

    1. 1(a) // Limits of Oceans and Seas, Limits of the Oceans and Seas // Nature / M. Skipper — 3 — IHO, 1953. — Vol. 172, Iss. 4376. — P. 484–484. — ISSN 1476-4687; 0028-0836
      d:Track:Q233611d:Track:Q35541239d:Track:Q180445d:Track:Q52661223
    2. . hamnar i Kalix (швед.). bottenviken.se. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 
    3. Lidmar-Bergström, Karna (1997). A long-term perspective on glacial erosion. Earth Surface Processes and Landforms 22: 297–306. 
    4. Tikkanen, Matti; Oksanen, Juha (2002). . Fennia 180 (1–2). Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 22 грудня 2017. 
    5. Erkki Fredrikson: Suomi 500 vuotta Euroopan kartalla. Gummerus, 2005. Сторінки 12-16, ISBN 9789512061877
    6. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
    7. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
    8. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
    9. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
    10. . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019. 
    11. . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 9 липня 2019. 
    12. . Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 9 липня 2019. 
    13. . Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 9 липня 2019. 


    Це незавершена стаття з океанології.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Bo tnichna zato ka fin Pohjanlahti shved Bottniska viken angl Gulf of Bothnia zatoka u pivnichnij chastini Baltijskogo morya roztashovana mizh zahidnim uzberezhzhyam Finlyandiyi shidnim uzberezhzhyam Shveciyi i Alandskimi ostrovami Botnichna zatokafin Pohjanlahtishved Bottniska vikenangl Gulf of BothniaKarta63 00 pn sh 20 00 sh d 63 000 pn sh 20 000 sh d 63 000 20 000 Koordinati 63 00 pn sh 20 00 sh d 63 000 pn sh 20 000 sh d 63 000 20 000Chastina vid Baltijske more 1 skladniki Botnichne more Pivnichnij Kvarken Botnichna buhta South Kvarkend Alandske more i Arhipelagove moreMore Baltijske morePriberezhni krayini Finlyandiya ShveciyaDovzhina 668 kmShirina 240 kmPlosha 117 000 km Maksimalna glibina 290 mSerednya glibina 295 mVlivayutsya Dalelven Ereelven Yungan Yusnan Jideelven Lappfjard riverd Idbyuon Tavelon Siiponjokid i Umeelvenidentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 2402GeoNames 630672Botnichna zatokaBotnichna zatoka Finlyandiya Botnichna zatoka u VikishovishiNe plutati z Botanichna zatoka Nazva pohodit vid nazvi istorichnoyi provinciyi Shveciyi Botniya shved Botten bukvalno dno grunt Zmist 1 Geografiya 2 Geologiya 3 Istoriya 4 Toponimi Botnichnoyi zatoki 4 1 Richki 5 Klimat 6 Biologiya 6 1 Mista 7 PrimitkiGeografiya RedaguvatiDovzhina 668 km najbilsha shirina 240 km Plosha 117 000 km Najbilshi glibini u pivnichnij chastini 112 m u pivdennij 290 m Vaaskimi shherami i milkovoddyam dilitsya na 2 chastini pivnichnu Bottenvik Botnichna buhta i pivdennu Bottenhav Botnichne more yaki spoluchayutsya protokoyu Pivnichnij Kvarken Z Baltijskim morem z yednuyetsya protokoyu Pivdennij Kvarken mizh Alandskimi ostrovami i beregom Shveciyi Najpivnichnisha tochka zatoki roztashovana bilya mistechka Tere 65 54 07 pn sh 87 04 00 sh d 65 90194 pn sh 87 06667 sh d 65 90194 87 06667 komuna Kaliks len Norrbotten Shveciya 2 Solonist zatoki znachno padaye z pivdnya na pivnich Yaksho v pivdennij chastini vona vidpovidaye solonosti Baltijskogo morya to u pivnichnij vona nastilki nizka sho ne vidriznyayetsya na smak vid prisnoyi Geologiya RedaguvatiGeologichno Botnichna zatoka ye davnoyu depresiyeyu tektonichnogo pohodzhennya Depresiya chastkovo zapovnena osadovimi porodami vidkladenimi v dokembriyi i paleozoyi Susidni rivnini sho primikayut do zatoki ye chastinoyu subkembrijskogo peneplena Nezvazhayuchi na te sho za ostanni 2 5 miljona rokiv zatoku neodnorazovo pokrivali lodoviki lodovikova eroziya mala obmezhenij vpliv na zminu relyefu 3 Vvazhayetsya sho glyacioizostaziya prizvede do podilu Botnichnoyi zatoki na pivdennu zatoku i pivnichne ozero cherez rajon suchasnoyi protoki Pivnichnij Kvarken priblizno cherez 2000 rokiv 4 Istoriya RedaguvatiZatoka ne bula vidomoyu starodavnim i serednovichnim geografam i ne bula vkazana ni na karti 1427 roku datskogo kartografa Klavdiusa Klavusa ni na karti Gartmana Shedelya nadrukovanij u 1493 roci Persha karta na yakij bulo okresleno zatoku hocha j bez vkazuvannya nazvi nalezhit Nikolausu Germanusu z 1482 roku 5 Toponimi Botnichnoyi zatoki RedaguvatiRichki Redaguvati Kemijoki dovzhina 550 km Dalelven dovzhina 240 km razom z Esterdalelven 520 km Turneelven finskoyu Tornionjoki 510 km Umeelven 467 km Ongermanelven 460 km Luleelven 450 km Kalikselven 450 km Yusnan 430 km Indalselven 420 km Shellefteelven 410 km Piteelven 400 km Yungan 350 km Ereelven 225 km Byuskeelven 210 km Legdeelven 200 km Obyuelven 150 km Nichepingson 150 km Muelven 135 km IyijokiKlimat RedaguvatiAkvatoriya zatoki lezhit v perehidnij zoni vid morskoyi do kontinentalnoyi oblasti pomirnogo klimatichnogo poyasu 6 Uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya nadmirne Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Dostatno tepla zima z nestijkoyu doshovoyu pogodoyu silnimi vitrami lito dosit proholodne z bilsh lagidnoyu pogodoyu 7 Biologiya RedaguvatiAkvatoriya zatoki lezhit v ekoregioni Baltijskogo morya borealnoyi pivnichnoatlantichnoyi morskoyi zoogeografichnoyi provinciyi 8 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna vidnositsya do atlantichnoyi oblasti borealnoyi zoni 9 Vodi Botnichnoyi zatoki ye solonuvatimi sho oznachaye sho tut meshkayut yak morski tak i prisnovodni vidi rib U Botnichnij buhti ye taki vidi okun zvichajnij harius yevropejskij shuka zvichajna sudak zvichajnij lyash losos atlantichnij pstrug strumkovij plitka zvichajna v yaz sig yevropejskij salaka ta krasnopirka zvichajna 10 U nizhnij techiyi 13 richok sho vpadayut v zatoku meshkayut lososevi Shist vidiv rib Botnichnoyi zatoki zaneseni do Chervonogo spisku MSOP vugor yevropejskij beldyuga yevropejska triska atlantichna Cyclopterus lumpus min richkovij i ribec zvichajnij Sered morskih abo priberezhnih ptahiv yaki meshkayut u zoni zatoki 22 vidi prisutni v chervonomu spisku u tomu chisli moryanka ta chechitka girska U rajoni Botnichnoyi zatoki znachnimi miscyami rozmnozhennya ptahiv ye tilki arhipelag Kvarken i Alandske more Prote uzdovzh uzberezhzhya prohodit marshrut migraciyi ptahiv Ssavci yaki znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya v Botnichnoyi zatoci vklyuchayut vidru richkovu nerpu kilchastu i focenu zvichajnu Tev yak dovgomordij takozh zhive v zatoci 2006 roku molodij gorbatij kit zapliv u Botnichnu zatoku Roslini endemiki Artemisia campestris ssp bottnica Deschampsia bottnica j Euphrasia bottnica Ridkisni vidi vodorostej Hara Brauna Chara horrida i Halopteris scoparia U Finlyandiyi 1991 roku stvorenij nacionalnij park Peryameri 11 fin Perameren kansallispuisto bukvalno Nacionalnij park Botnichnoyi zatoki plosheyu 157 km 2011 roku stvorenij morskij Nacionalnij park Botnichnogo morya fin Selkameren kansallispuisto plosheyu 913 km 12 Na shvedskij storoni zatoki znahodyatsya nacionalni parki Arhipelag Gaparanda 60 km i Skuleskugen 30 62 km Arhipelag Kvarken ye ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO z 2000 roku 13 Mista Redaguvati Oulu Pori Rauma Vaasa Luleo Umeo Gernesand Sundsvall Yevle YakobstadPrimitki Redaguvati 1 a Limits of Oceans and Seas Limits of the Oceans and Seas Nature M Skipper 3 IHO 1953 Vol 172 Iss 4376 P 484 484 ISSN 1476 4687 0028 0836 d Track Q233611d Track Q35541239d Track Q180445d Track Q52661223 Tore bathamn hamnar i Kalix shved bottenviken se Arhiv originalu za 1 grudnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2015 Lidmar Bergstrom Karna 1997 A long term perspective on glacial erosion Earth Surface Processes and Landforms 22 297 306 Tikkanen Matti Oksanen Juha 2002 Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland Fennia 180 1 2 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 22 grudnya 2017 Erkki Fredrikson Suomi 500 vuotta Euroopan kartalla Gummerus 2005 Storinki 12 16 ISBN 9789512061877 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Pohjanlahti muuttuva murtovesiallas Fishing in Finland Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 8 lipnya 2019 Perameren kansallispuisto Luontoon fi Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 9 lipnya 2019 Selkameren virtuaaliopas Metsahallituksen luontopalvelut Arhiv originalu za 23 bereznya 2019 Procitovano 9 lipnya 2019 High Coast Kvarken Archipelago UNESCO Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z okeanologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Botnichna zatoka amp oldid 39675288