www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва під Вільном 1655 Битва під Вільном епізод Московсько польської війни 1654 1667 років Московське військо за підтрим

Битва під Вільном (1655)


Битва під Вільном — епізод Московсько-польської війни 1654—1667 років. Московське військо за підтримки козаків Золотаренка змусило до втечі військо супротивника, яке боронило підходи до столиці Великого князівства Литовського Вільна, та з ходу взяло місто. Невеликий гарнізон, що зачинився у міському замку, капітулював 31 липня 1655 року.

Битва під Вільном (1655)
Московсько-польська війна 1654—1667

Вільно. 1659.
Дата29—31 липня 1655 року
МісцеВільно
Результат Перемога Московського царства
Сторони
Річ Посполита Московське царство
Командувачі
Януш Радзивілл
Вінцент Корвін-Госевський
Казимир Жеромський		 Яків Черкаський
Іван Золотаренко
Сили
6000
10 000 — 13 000		 35 000
Втрати
500 загиблих, 110 полонених невідомо

Московське військо жахливо спустошило місто, яке було практично зруйноване, а майже все його населення внаслідок штурму, пожеж, розграбування московськими вояками і подальших пошестей загинуло.

Передісторія ред.

У другій половині травня 1655 року московське військо під командуванням царя Олексія Михайловича виступило зі Смоленська. З'єднавшись із черкасами або козаками наказного гетьмана Івана Золотаренка, 3 липня об'єднане військо захопило Мінськ і висунулося на столицю Великого князівства Литовського Вільно, де керував обороною польний гетьман литовський Януш Радзивілл.

Наприкінці липня 1655 року московське командування ухвалило рішення дати генеральну битву військам Радзивілла, зосередженим під Вільном.

Битва ред.

Вранці 28 липня московські війська виступили зі Стодолактни в напрямку Вільна, маючи намір цього ж дня атакувати Радзивілла. Проте складнощі з переправами у болотистій місцевості затримали наступ, і на позиції Радзивілла московити вийшли тільки наступного дня.

Наблизившись до позицій супротивника, московські війська атакували вояків гетьмана. Радзивілл не прийняв бою і спробував відійти в місто. При самій межі міста московитам удалося нав'язати Радзивіллу бій. Розгорілася битва, в якій польсько-литовські війська було розбито. Вибитий із міста гетьман переправився мостом через Вілію, де за допомогою своєї піхоти спробував прикрити свій відхід. Бій на мосту тривав до вечора 29 липня, гетьманську піхоту вдалося відкинути, але міст підпалили, і гетьману вдалося відступити.

У віленському замку замкнувся гарнізон під орудою Казимира Жеромського, який здався 31 липня 1655 року. Радзивілл, у якого залишилося не більш ніж 5000 вояків, переслідуваний московитами, відступив у Кейдани.

Наслідки ред.

4 серпня цар Олексій урочисто в'їхав у Вільно і прийняв титул «государя Полоцького і Мстиславського».

В історії Вільнюса це був перший випадок захоплення іноземними військами всього міста, включно з замковим комплексом. Унаслідок пожеж, грабежів та різанини містян (а також довколишнього населення, яке знайшло прихисток у місті), що вкоїли, розперезавшись, загарбники, місту було завдано значної шкоди; за підрахунками, загинуло понад 20 тис.. Різанина місцевого населення тривала 3 дні, а місто горіло 17 днів. Було знищено багато цінних будівель, які так ніколи і не відбудували. Вільно ще довго відновлювало колишню велич (за підрахунками істориків, близько 1650 року місто налічувало 45 тис. жителів, а через 50 років — лише 4 тис. і тільки близько 1850 року населення Вільна перевищило 45 тис.).

Новогрудський підчаший і мемуарист Ян Цедровський (1617—1688) так писав про добу московської окупації:

Страшний голод настав так, що тривав аж до жнив 1657 р., тим-то всіх котів, собак, падаль люди їли, а на додачу різали людей і їли людські тіла та не давали мертвим людським трупам лежати в могилі
Оригінальний текст (пол.)
Głód straszny tak nastąpił, że trwał aż do żniw 1657 r., tak że kotki wszystkie, psy zdechliny ludzie jadali, a na dodatek rżnęli ludzi i ciała ludzkie jedli i umarłym trupom ludzkim wyleżeć się w grobie nie dali.

Місто відвоювало польське військо під командуванням Михайла Казимира Паца лише в серпні 1660 р.

Примітки ред.

  1. ↑ Бабулин И. Б. Важнейшие победы России в русско-польской войне 1654—1667 гг. [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]: ответ рецензенту (Папакін А. Реванш російської історіографії: Канів, 1662 р.) // История военного дела: исследования и источники. — 2017. — Т. IX. — С. 389.
  2. Мальцев А. Н. Россия и Белоруссия в середине XVII в. — М., 1974. — С. 92.
  3. Добрянський Ф. М. Старая и Новая Вильна. Издание 3-е. Балтийский архив. Русские творческие ресурсы Балтии (2010 (1904)). Дата обращения 20 октября 2010. Архивировано 21 августа 2011 года.
  4. Davies N.. Dievo žaislas: Lenkijos istorija: du tomai="God's Playground": A History of Poland. The Origins to 1795, Volume 1 / Iš anglų kalbos vertė Inga Mataitytė, Linutė Miknevičiūtė. — 2-asis pataisytas leidimas. — Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1998. — Т. I: Nuo seniausių laikų iki 1795 metų. — S. 502. — ISBN 978-9986-39-520-1.
  5. Киркор А. Г.. Историко-статистические очерки города Вильно // В память пребывания Государя Императора Александра II в Вильне, 6 и 7 сентября 1858 г. Издание Виленской археологической комиссии. = Na pamiątkę pobytu Najjaśniejszego Cesarza Jego Mości Alexandra II w Wilnie 6 I 7 wrzesnia 1858. Wydanie kommisji archeologicznej Wileńskiej. Wilno: J. Zawadski, 1858. S. 17—44.
  6. Иловайский Д. И. История России. В 5 томах. Том 5. Отец Петра Великого. Алексей Михайлович и его ближайшие преемники, IV. Борьба за Малороссию, Война России с Польшей в 1655. Русская историческая библиотека.
  7. Радзивиллы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. Мальцев А. Н. Россия и Белоруссия в середине XVII века. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]], 1974. — С. 95.
  9. Мальцев А. Н. Россия и Белоруссия в середине XVII в., М., 1974. С. 95—96.
  10. ↑ Мальцев А. Н. Россия и Белоруссия в середине XVII в., М., 1974. С. 96.
  11. Мягков М. Ю. Цари-полководцы. Иван III, Иван IV Грозный, Алексей Михайлович Тишайший, Петр I — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]], 2014. — С. 9.
  12. Norman Davies, God's Playground: A History of Poland, Columbia University Press, 1982, ISBN 0231053517, s. 457.
  13. Tertius Chandler, 1987, Four Thousand Years of Urban Growth: An Historical Census. Lewiston, NY: Edwin Mellon Press.
  14. Przemysław Włodek, Wilno: przewodnik, Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2004, s. 22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bitva pid Vilnom epizod Moskovsko polskoyi vijni 1654 1667 rokiv Moskovske vijsko za pidtrimki kozakiv Zolotarenka zmusilo do vtechi vijsko suprotivnika yake boronilo pidhodi do stolici Velikogo knyazivstva Litovskogo Vilna ta z hodu vzyalo misto Nevelikij garnizon sho zachinivsya u miskomu zamku kapitulyuvav 31 lipnya 1655 roku Bitva pid Vilnom 1655 Moskovsko polska vijna 1654 1667Vilno 1659 Data29 31 lipnya 1655 rokuMisceVilnoRezultatPeremoga Moskovskogo carstvaStoroniRich PospolitaMoskovske carstvoKomanduvachiYanush RadzivillVincent Korvin GosevskijKazimir ZheromskijYakiv CherkaskijIvan ZolotarenkoSili6000 1 10 000 13 000 2 35 000 1 Vtrati500 zagiblih 110 polonenih 1 nevidomoMoskovske vijsko zhahlivo spustoshilo misto yake bulo praktichno zrujnovane a majzhe vse jogo naselennya vnaslidok shturmu pozhezh rozgrabuvannya moskovskimi voyakami i podalshih poshestej zaginulo 3 4 5 Zmist 1 Peredistoriya 2 Bitva 3 Naslidki 4 PrimitkiPeredistoriya red U drugij polovini travnya 1655 roku moskovske vijsko pid komanduvannyam carya Oleksiya Mihajlovicha vistupilo zi Smolenska Z yednavshis iz cherkasami abo kozakami 6 nakaznogo getmana Ivana Zolotarenka 3 lipnya ob yednane vijsko zahopilo Minsk i visunulosya na stolicyu Velikogo knyazivstva Litovskogo Vilno de keruvav oboronoyu polnij getman litovskij Yanush Radzivill 7 Naprikinci lipnya 1655 roku moskovske komanduvannya uhvalilo rishennya dati generalnu bitvu vijskam Radzivilla zoseredzhenim pid Vilnom 8 Bitva red Vranci 28 lipnya moskovski vijska vistupili zi Stodolaktni v napryamku Vilna mayuchi namir cogo zh dnya atakuvati Radzivilla Prote skladnoshi z perepravami u bolotistij miscevosti zatrimali nastup i na poziciyi Radzivilla moskoviti vijshli tilki nastupnogo dnya 9 Nablizivshis do pozicij suprotivnika moskovski vijska atakuvali voyakiv getmana Radzivill ne prijnyav boyu i sprobuvav vidijti v misto Pri samij mezhi mista moskovitam udalosya nav yazati Radzivillu bij Rozgorilasya bitva v yakij polsko litovski vijska bulo rozbito Vibitij iz mista getman perepravivsya mostom cherez Viliyu de za dopomogoyu svoyeyi pihoti sprobuvav prikriti svij vidhid Bij na mostu trivav do vechora 29 lipnya getmansku pihotu vdalosya vidkinuti ale mist pidpalili i getmanu vdalosya vidstupiti 10 U vilenskomu zamku zamknuvsya garnizon pid orudoyu Kazimira Zheromskogo yakij zdavsya 31 lipnya 1655 roku Radzivill u yakogo zalishilosya ne bilsh nizh 5000 voyakiv 10 peresliduvanij moskovitami vidstupiv u Kejdani Naslidki red 4 serpnya car Oleksij urochisto v yihav u Vilno i prijnyav titul gosudarya Polockogo i Mstislavskogo 11 V istoriyi Vilnyusa ce buv pershij vipadok zahoplennya inozemnimi vijskami vsogo mista vklyuchno z zamkovim kompleksom Unaslidok pozhezh grabezhiv ta rizanini mistyan a takozh dovkolishnogo naselennya yake znajshlo prihistok u misti sho vkoyili rozperezavshis zagarbniki mistu bulo zavdano znachnoyi shkodi za pidrahunkami zaginulo ponad 20 tis 12 Rizanina miscevogo naselennya trivala 3 dni a misto gorilo 17 dniv Bulo znisheno bagato cinnih budivel yaki tak nikoli i ne vidbuduvali Vilno she dovgo vidnovlyuvalo kolishnyu velich za pidrahunkami istorikiv blizko 1650 roku misto nalichuvalo 45 tis zhiteliv a cherez 50 rokiv lishe 4 tis i tilki blizko 1850 roku naselennya Vilna perevishilo 45 tis 13 Novogrudskij pidchashij i memuarist Yan Cedrovskij 1617 1688 tak pisav pro dobu moskovskoyi okupaciyi 14 nbsp Strashnij golod nastav tak sho trivav azh do zhniv 1657 r tim to vsih kotiv sobak padal lyudi yili a na dodachu rizali lyudej i yili lyudski tila ta ne davali mertvim lyudskim trupam lezhati v mogili nbsp Originalnij tekst pol Glod straszny tak nastapil ze trwal az do zniw 1657 r tak ze kotki wszystkie psy zdechliny ludzie jadali a na dodatek rzneli ludzi i ciala ludzkie jedli i umarlym trupom ludzkim wylezec sie w grobie nie dali Misto vidvoyuvalo polske vijsko pid komanduvannyam Mihajla Kazimira Paca lishe v serpni 1660 r Primitki red a b v Babulin I B Vazhnejshie pobedy Rossii v russko polskoj vojne 1654 1667 gg Arhivovano 9 serpnya 2020 u Wayback Machine otvet recenzentu Papakin A Revansh rosijskoyi istoriografiyi Kaniv 1662 r Istoriya voennogo dela issledovaniya i istochniki 2017 T IX S 389 Malcev A N Rossiya i Belorussiya v seredine XVII v M 1974 S 92 Dobryanskij F M Staraya i Novaya Vilna Izdanie 3 e Baltijskij arhiv Russkie tvorcheskie resursy Baltii 2010 1904 Data obrasheniya 20 oktyabrya 2010 Arhivirovano 21 avgusta 2011 goda Davies N Dievo zaislas Lenkijos istorija du tomai God s Playground A History of Poland The Origins to 1795 Volume 1 Is anglu kalbos verte Inga Mataityte Linute Mikneviciute 2 asis pataisytas leidimas Vilnius Lietuvos rasytoju sajungos leidykla 1998 T I Nuo seniausiu laiku iki 1795 metu S 502 ISBN 978 9986 39 520 1 Kirkor A G Istoriko statisticheskie ocherki goroda Vilno V pamyat prebyvaniya Gosudarya Imperatora Aleksandra II v Vilne 6 i 7 sentyabrya 1858 g Izdanie Vilenskoj arheologicheskoj komissii Na pamiatke pobytu Najjasniejszego Cesarza Jego Mosci Alexandra II w Wilnie 6 I 7 wrzesnia 1858 Wydanie kommisji archeologicznej Wilenskiej Wilno J Zawadski 1858 S 17 44 Ilovajskij D I Istoriya Rossii V 5 tomah Tom 5 Otec Petra Velikogo Aleksej Mihajlovich i ego blizhajshie preemniki IV Borba za Malorossiyu Vojna Rossii s Polshej v 1655 Russkaya istoricheskaya biblioteka Radzivilly Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Malcev A N Rossiya i Belorussiya v seredine XVII veka 1 stanciya metro 1 1974 S 95 Malcev A N Rossiya i Belorussiya v seredine XVII v M 1974 S 95 96 a b Malcev A N Rossiya i Belorussiya v seredine XVII v M 1974 S 96 Myagkov M Yu Cari polkovodcy Ivan III Ivan IV Groznyj Aleksej Mihajlovich Tishajshij Petr I 1 stanciya metro 1 2014 S 9 Norman Davies God s Playground A History of Poland Columbia University Press 1982 ISBN 0231053517 s 457 Tertius Chandler 1987 Four Thousand Years of Urban Growth An Historical Census Lewiston NY Edwin Mellon Press Przemyslaw Wlodek Wilno przewodnik Oficyna Wydawnicza Rewasz 2004 s 22 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva pid Vilnom 1655 amp oldid 40574671