Билине́ць щільноквітко́вий (Gymnadenia densiflora) — багаторічна рослина родини зозулинцевих. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий». Маловідома декоративна та лікарська культура.
| Билинець щільноквітковий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Зозулинцеві (Orchidaceae) |
| Рід: | Билинець (Gymnadenia) |
| Вид: | Билинець щільноквітковий (G. densiflora) |
| Біноміальна назва | |
| Gymnadenia densiflora |
Опис ред.
Трав'яниста рослина заввишки 25-100 см, геофіт. Бульби парні, глибокопальчасто-роздільні, сплющені. Стебло товсте, улиснене, порожнисте. Нижні листки широко- або видовжено-ланцетні, лискучі, 15-30 мм завширшки, загострені, часто вздовж складені, зближені в нижній частині стебла. Стеблові листки дрібні, схожі на притиснені луски.
Суцвіття 20-30 см завдовжки, густе, багатоквіткове (40-150 квіток). Приквітки дорівнюють зав'язі. Квітки дрібні, запашні, яскраво-рожеві, пурпурово-червоні, зрідка — білі. Губа 5-7 мм завширшки, трилопатева, шпорець тонкий, лише у 1,5 рази довший за зав'язь (близько 2 см).
Екологія та поширення ред.
Рослина світло- і вологолюбна, віддає перевагу ґрунтам, багатим на кальцій. Зростає у передгірських і гірських дубових і букових лісах, на галявинах, узліссях, трав'яних схилах, досить часто — на улоговинних болотах. Рівнинні популяції зазвичай розташовані на луках, галявинах і узліссях світлих лісів, переважно у місцях виходу ґрунтових вод.
Квітне в червні-серпні, плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням.
Розповсюджений в Європі, Малій Азії, на Кавказі. Крайня східна межа ареалу сягає Гімалайських гір. В Україні більшість знахідок зроблено в Прикарпатті і Карпатах, де, зокрема, популяції виявлені в гірському масиві Чорногора, в Чивчино-Гринявських горах, Східних Бескидах. Поза центром розповсюдження нечисленні осередки розташовані у Поліссі, Опіллі, Розточчі.
Значення і статус виду ред.
Билинець щільноквітковий занесений до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Головними чинниками зменшення чисельності виду є осушення луків, вирубування лісів, перетворення лук на пасовища, викопування бульб.
Рослина вирощується як декоративна дуже рідко. Бульби билинця щільноквіткового мають приємний аромат, в медицині вони відомі під назвою «салеп» і використовуються як обволікаючий і детоксикуючий засіб.
Систематика ред.
До початку XXI століття цей таксон розглядали як підвид билинця довгорогого. Станом на 2015 рік відомі такі синоніми:
|
|
Джерела ред.
- ↑ The Plant List. [ 23 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання ред.
- Билинець щільноквітковий [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 11 січня 2015.