Би́ков Ерне́ст Микола́йович (2 жовтня 1936, Тараща — 25 жовтня 2004, Київ) — український інженер-конструктор.
Працював головним конструктором Київського інституту Діпромісто. Лауреат Державної премії Української РСР імені Тараса Шевченка (1978), Державної премії Української РСР з архітектури (1990), Державної премії України в галузі архітектури (2013, посмертно).
| Биков Ернест Миколайович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 2 жовтня 1936 Тараща, Київська область, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 25 жовтня 2004 (68 років) Київ, Україна |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | конструктор, інженер |
| Відомий завдяки | український інженер-конструктор |
| Alma mater | Київський інженерно-будівельний інститут (1959) |
| Батько | Биков Микола Володимирович |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився 2 жовтня 1936 року в Таращі. 1959 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут.
Від 1962 року працював в інституті Діпромісто, займаючи посади старшого інженера, керівника групи, у 1973–1987 роках — головний спеціаліст-конструктор в архітектурно-планувальній майстерні № 4, від 1987 року — головний інженер, від 1993 року — головний конструктор інституту.
Творчість ред.
Керував проектуванням
- театрів у Житомирі, Дніпропетровську, Луцьку, Хмельницькому, Білій Церкві,
- кінотеатру «Зоряний» в Києві.
Керував реконструкцією Київського академічного театру оперети. Приміщення театру будувалося на початку XX-го століття на благочинні кошти як приміщення Троїцького народного дому.
Брав участь у проектуванні як один з авторів
- музично-драматичних театрів у Сімферополі, Івано-Франківську, Ужгороді,
- санаторію «Карпати».
Розробив і розв'язав принципові конструктивні проблеми на всіх етапах проектування та будівництва українського музично-драматичного театру в Сімферополі (1970–1976).
Був головним конструктором будівництва нового приміщення Київського театру ляльок.
Нове приміщення Київського театру ляльок. Головний інженер-конструктор будівництва – Ернест Биков ред.
Премії ред.
- 1978 — Державна премія Української РСР імені Тараса Шевченка, разом з архітекторами Санією Афзаметдиновою та Віталієм Юдіним — за Кримський обласний український музично-драматичний театр у Сімферополі.
- 1990 — Державна премія Української РСР з архітектури, разом з архітекторами Борисом Жежеріним, Петром Болюком, Володимиром Булгаковим, Григорієм Заньком, Розою Каразіною, Віталієм Юдіним і художником Станіславом Адаменком — за реконструкцію Державного академічного театру опери і балету УРСР імені Т. Г. Шевченка.
- 2013 — Державна премія України в галузі архітектури (посмертно), разом з архітекторами Володимиром Хромченковим (посмертно), Наталією Штербуль, інженерами-будівельниками Іваном Волощуком, Володимиром Пащаком, Василем Тимковичем — за реконструкцію та реставрацію будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету.
Література ред.
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 43–44.
- Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 56–57.