Бегісту́нський на́пис — клинописний текст на 400 рядків, вирізьблений на скелі Бегістун поблизу міста Керманшах у Західному Ірані за наказом перського царя Дарія І (522-486 до н. е.) давньоперською, вавилонською і еламською мовами.
| Бегістунський напис | |
|---|---|
|
| |
| 34°23′25″ пн. ш. 47°26′09″ сх. д. / 34.39036111113888694° пн. ш. 47.435888888916664996° сх. д.Координати: 34°23′25″ пн. ш. 47°26′09″ сх. д. / 34.39036111113888694° пн. ш. 47.435888888916664996° сх. д. | |
| Країна | Іран |
| Розташування | Harsin Countyd |
| Тип | інскрипція барельєф Наскельний рельєфd залишкиd і культурна власність |
| Матеріал | вапняк |
| Дата заснування | 6 століття до н. е. |
| Бегістунський напис Бегістунський напис (Іран) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
У Бегістунському написі перелічуються території, що входили до складу держави Ахеменідів, розповідається про повстання народів проти перського панування (522-521 до н. е.) в Еламі, Мідії, Ассирії, Єгипті, Вірменії, Маргіані (Середня Азія) та про придушення цих повстань, а також про невдалий похід Дарія І у Скіфію. На значення Бегістунського напису для історичної науки вперше звернув увагу учений В. Ф. Діттель у 1842 році. Вивчення Бегістунського напису англійським ученим Г. К. Роулінсоном у 1845 році дало значний поштовх розвитку ассиріології.
Бегістунський напис — важливе історичне джерело для вивчення стародавньої історії народів Ірану, Закавказзя і Середньої Азії.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття з історії Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ https://iranarchpedia.ir/entry/15319
- ↑ https://iranicaonline.org/articles/bisotun-iii
- https://whc.unesco.org/uploads/nominations/1222.pdf
- https://iranicaonline.org/articles/bisotun-i