Бернгард Едуард Адольф фон Браухіч (нім. Bernhard Eduard Adolf von Brauchitsch; 12 жовтня 1833, Берлін — 7 травня 1910, Наумбург) — прусський офіцер, генерал кінноти.
| Бернгард фон Браухіч | |
|---|---|
| Народився | 12 жовтня 1833 Берлін, Королівство Пруссія |
| Помер | 7 травня 1910 (76 років) Наумбург (Заале), Halle Districtd, НДР |
| Поховання | Інваліденфрідгоф |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Боннський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Університет Мартіна Лютера і HU Berlin |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Прусська військова академія |
| Учасник | Австро-прусська війна і французько-прусська війна |
| Військове звання | Генерал кінноти |
| Діти (7) | Вальтер фон Браухіч і Адольф фон Браухіч |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Представник давнього сілезького роду спадкових військовиків. Син Адольфа фон Браухіча (1800–1876) і його дружини Гелени, уродженої фон Брауншвейг (1809–1866).
Після закінчення школи вивчав прав і камеральні науки в університетах Бонна, Гайдельбергу, Галле і Берліна. Після успішного завершення навчання з 1855 року працював аускультатором, з 1857 року — референдаром. В 1859 році вступив в Прусську армію. Учасник Австро-прусської війни. В 1867 році переведений в Прусське військове міністерство. Учасник Французько-прусської війни, після завершення якої з 1871 року служив офіцером Генштабу в генерал-губернаторстві Лотарингія, пізніше — на інших посадах. З 26 квітня 1889 року — генеральний інспектор військових училищ. З 19 вересня 1890 по 18 квітня 1896 року — директор Прусської військової академії.
Сім'я ред.
12 березня 1864 року одружився з Шарлоттою фон Гордон. В пари народились 7 дітей:
- Готтфрід (1866–1924) — генерал-майор Прусської армії.
- Гедвіг (1868–?) — диякониса.
- Агнес (1869–1945) — в 1903 році вийшла заміж за генерал-майора Ганса фон Гефтена (1870–1937).
- Гертруд (*/† 1874)
- Адольф (1876–1935) — генерал-майор рейхсверу.
- Вальтер (1881–1948) — генерал-фельдмаршал вермахту.
- Едуард Еміль Макс (1886–?)
Нагороди ред.
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Столітня медаль (22 березня 1897)
Література ред.
- Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. [1941], DNB 367632837, S. 384, Nr. 2658.
- Deutsche Adelsgenossenschaft (Hrsg.): Jahrbuch des Deutschen Adels. Band 1, W.T. Bruer, Berlin 1896, S. 270.
- Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1906. Siebenter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1905, S. 126 f.
- Rudolf Vierhaus (Hrsg.): Deutsche Biographische Enzyklopädie 2. Band 2, S. 6.