Берестя — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 2807 осіб (2011). До 2020 адміністративний центр органу місцевого самоврядування — .
село Берестя | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Облікова картка | с Берестя |
Основні дані | |
Засноване | 1501 |
Населення | 2807 (01.01.2011) |
Площа | 2,03 км² |
Густота населення | 1339,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34109 |
Телефонний код | +380 3658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Водойми | річка (Горинь), річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
Карта | |
Берестя | |
Мапа | |
Берестя у Вікісховищі |
Назва
Походження села Берестя має декілька версій. Одна з головних версій походження села — це те, що в давнину, коли наша місцевість не мала назви, то тут росло дуже багато рослин бересту, саме завдяки йому прославилась ця місцевість і отримала назву «Берестя».[] Польською мовою згадується як Bereście, російською — як Берестье.
Географія
Розташоване за 5 км від Дубровиці, за 7 км від залізничної станції («Дубровиця»), за 132 км від Рівного. Через Берестя проходить шосейна дорога. Поблизу села протікає річка (Горинь), село лежить на її лівому березі.[] У селі річка впадає у річку (Горинь).[] Площа села — 2,03 км².
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «передкризова».
Клімат
Клімат у селі (вологий континентальний) («Dfb» за (класифікацією кліматів Кеппена)). Опадів 611 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм. Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.
Клімат Берестя | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,2 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,3 | 11,8 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,6 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,3 | 7,8 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,1 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 42 | 57 | 89 | 81 | 64 | 57 | 44 | 41 | 42 | 611 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Вперше згадується 1501 року.
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу (Домбровицької волості) (Рівненського повіту) (Волинської губернії) Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу (Сарненського повіту) (Поліського воєводства) Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу (Волинського воєводства). У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали селище (Антонин) та хутір Шепель.
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до (національно-визвольної боротьби) у лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 72 жителів Берестя, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 23 загинуло, 32 було репресовано.
У 1947 році село Берестя разом з хуторами (Антонів) та Шепель підпорядковувалося Берестівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР. Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 4 господарства колгоспу ім. Ворошилова села Берестя були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали (вивозу за межі УРСР). З 13 липня до 3 серпня 1953 року маршрутна експедиція під керівництвом М. Ломової, обстежуючи Рокитнянський та Дубровицький райони Рівенської області, серед низки інших населених пунтктів відвідала Берестя.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови (Ради Міністрів УРСР) село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок (аварії на Чорнобильській АЕС), жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,81 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,34 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,39 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 127 мбер, з якої: зовнішнього — 37 мбер, загальна від радіонуклідів — 90 мбер (з них (Cs) — 79 мбер).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1859 | 558 | — |
1897 | 990 | +77.4% |
1906 | 994 | +0.4% |
1921 | 1400 | +40.8% |
1989 | 2791 | +99.4% |
1993 | 2733 | −2.1% |
2001 | 2687 | −1.7% |
2011 | 2807 | +4.5% |
2017 | 2502 | −10.9% |
Динаміка населення |
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Берестя налічувалося 55 дворів та 558 жителів (339 чоловіків і 219 жінок), з них 552 православних і 6 юдеїв. Наприкінці XIX століття у селі було 136 домів і 726 жителів. За (переписом населення Російської імперії 1897 року) в селі мешкало 990 осіб, з них: 487 чоловіків та 503 жінки; 949 православних. Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 двори та мешкало 994 особи. Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 дворів та мешкало 994 особи.
Станом на (10 вересня 1921 року) в селі налічувалося 215 будинків та 1400 мешканців, з них: 702 чоловіки та 698 жінок; 1341 православний, 44 юдеї, 14 римо-католиків та 1 євангельський християнин; 701 («тутейший»), 639 українців (тогочасною офіційною мовою «русинів»), 44 євреї, 14 поляків та 2 особи іншої національності.
Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) населення тоді складало 2609 осіб, було 582 двори. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2791 особа, з яких 1381 чоловік та 1410 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкали 2733 жителі, з них 842 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2687 осіб. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 2807 осіб. Густота населення — 1339.41 особи/км².
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,56 % |
російська | 0,26 % |
(білоруська) | 0,15 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 317 | 304 | 621 |
18-39 | 447 | 431 | 878 |
40-59 | 381 | 379 | 760 |
60+ | 241 | 307 | 548 |
Разом | 1386 | 1421 | 2807 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 2807 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
614 | 24 | 550 | 21 | 1164 | 45 | 322 | 12 | 459 | 17 | 781 | 29 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 2807 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
171 | 6 | 262 | 10 | 433 | 16 | 443 | 17 | 288 | 11 | 731 | 28 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2081 | 563 | 811 | - | 11 | 191 | 27 | 46 | 54 | 38 | 127 | 11 | 4 | 2 |
Політика
Органи влади
До 2020 року місцеві органи влади представлені Берестівською сільською радою.
Вибори
Село входить до (виборчого округу № 155). У селі розташована виборча дільниця № 560257. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 2027 осіб.
Культура
У селі працює Берестівський сільський будинок культури на 400 місць. Діє Берестівська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 20 279 книг та яка має 18 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 745 осіб.
У Бересті серед низки інших сіл було поширене виготовлення (серпанкових тканин).
У березні 1991 року в селищі був створений фольклорно-етнографічний колектив «Серпанок». Вже у січні 1992 колектив став переможцем у районному огляді, а також лауреатом обласного конкурсу колядок і щедрівок. У 1995 році у м. Рівне проводився Міжнародний фестиваль «Древлянські джерела». У репертуарі «Серпанку» понад 100 пісень, це в основному місцеві суспільно-побутові поліські пісні, веснянки, стрілецькі, повстанські, жнивацькі, купальські, колядки та щедрівки. У 1997 році колективу присвоєно звання народного.[]
Релігія
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії (церкви Святого Миколая) містечка Домбровиця (Домбровицької волості) (Ровенського повіту), яка принаймні з 1840-х років діяла як православна. Станом на 1859 рік у селі діяла цвинтарна каплиця, налічувалося 484 віряни.
Сьогодні у селі діє православна Свято-Покровська церква. 3 березня 2019 року громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно ухвалила рішення про (перехід) з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України.
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада Свято-Покровської парафії | ПЦУ | 25 вересня 1991 | 1500 | Церква | ||||||
Релігійна громад ЄХБ | (ЄХБ) | 3 грудня 1991 | 60 | Молитовний будинок | ||||||
Релігійна громад ЄХБ | (ЄХБ) | Не зареєстрована | 40 | Молитовний будинок | ||||||
Релігійна громада ЦАСД | (Адвентисти сьомого дня) | 28 липня 2014 | 20 | Молитовний будинок | ||||||
— православні, — (протестантські). |
Освіта
У селі діє Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 351 учень (із 250 розрахованих) та викладало 39 учителів.
Нещодавно[] було побудовано нову школу, що може вміщати в себе близько 500 осіб.[]
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Берестівський дошкільний навчальний заклад „Берізка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 60 дітей і працювало 7 учителів та вихователів.
Інфраструктура
У селі наявний сквер площею 800 м². Наявне відділення поштового зв'язку.
Відомі люди
Народилися
- (Пінчук Руслан Григорович) (1988—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- (Черняк Андрій Миколайович) — український військовослужбовець, ректор Національної академії Служби безпеки України.
Ветерани Другої світової війни
- Гурик Михайло Микитович
- Красько Кузьма Денисович
- Подолянко Григорій Карпович
- Подолянко Микола Дорофійович
Примітки
Коментарі
- рос. [деревня] Берестье, 40 дворів.
- рос. Берестъ, 42 дворів.
- нім. Bereßt, 42 дворів.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»
Джерела
https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/39321751/
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- с Берестя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015.
{{}}
: Недійсний|nopp=n
() (пол.) - Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 189. — 222 с. (рос.)
- Степанов Л. С. Дубровиця // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 287-288.
- (Цинкаловський О.) Берестє або Берестя // (Стара Волинь і Волинське Полісся). Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — (Вінніпег) : (Накладом Товариства «Волинь»), 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 90. — 601 с.
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). . Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Berestia climate: Average Temperature, weather by month, Berestia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання](пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 67. — .
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446. — 1064 с.
- Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — 104 с. — (Реабілітовані історією)
- Гілевич І. Я. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся [ 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2008. — Вип. 43. — С. 34-53.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- (Коротун І. М.), Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 19.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 17.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- Локшук, І. М. (2014). Осередки традиційного художнього ткацтва рівненського Полісся кінця ХІХ — початку ХХІ століття. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв . Мистецтвознавство. Архитектура (7): 26. ISSN 1993-6400.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. з джерела 18 червня 2018
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Волинь, 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 427. — 604 с.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть I. — 1859. — С. 586. (рос. дореф.)
- . charivne.info. 03.03.2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- . rv.suspilne.media. 3 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- . КРАПКА. 03.03.2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- . berestya.klasna.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
- . berestya.klasna.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
Книги
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / Тройницкий Н. А. — СПб, 1905. — 389 с. (рос.)
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). (Дубровицька районна рада). оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- (Цинкаловський О.) Берестє або Берестя // (Стара Волинь і Волинське Полісся). Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — (Вінніпег) : (Накладом Товариства «Волинь»), 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 90. — 601 с.
- Берестя // (Історія міст і сіл Української РСР). Ровенська область. — К. : Головна редакція (УРЕ) АН УРСР, 1973. — С. 287. — 15 000 прим.
- (Теодорович Н. И.) Берестье // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 613. (рос. дореф.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестя (Сарненський район)
- с. Берестя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Берестівський НВК [ 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет