Бенга́льський також далекосхі́дний, або леопа́рдовий кіт (Prionailurus bengalensis) — дикий кіт, поширений у Східній, Південній та Південно-Східній Азії. Його розмір відповідає розміру свійського кота, і в межах свого великого ареалу трапляються різноманітні варіанти забарвлення. 2017 року з надвиду бенгальського кота у результаті філогеографічного дослідження було виділено новий вид — Prionailurus javanensis.
| Бенгальський кіт | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
| Рід: | Азійський кіт (Prionailurus) |
| Вид: | Бенгальський кіт (P. bengalensis) |
| Біноміальна назва | |
| Prionailurus bengalensis (Kerr, 1792) | |
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Бенгальський кіт |
Зовнішній вигляд ред.
Розміри тіла й забарвлення волосяного різниться з півночі на південь. На півночі особини мають більші розміри, на півдні — менші. На півдні базове забарвлення хутра жовтіше, натомість на півночі воно переважно сіро-коричневе. Хутро вкрите темними плямами, а на голові є чорні смужки. У північних популяцій плями на хутрі мають форму кругів, у південних популяцій це виразні мазки — від великих суцільних плям до розеток і до плям з темно-коричневими або червонуватими центрами. Амурські бенгальські коти з Росії, Корейського півострова і Китаю взимку дуже бліді з довгим і щільним хутром, яке линяє до темнішого літнього. Коти, які живуть в неволі, так само дуже відрізняються від своїх диких родичів.
Поширення ред.
Бенгальські коти завжди живуть біля води. У тропічних лісах вони так само добре приживаються, як і у хвойних лісах і саванах або в горах. Вони уникають людських поселень і лише іноді перетинають оброблені поля.
Ареал бенгальських котів тягнеться від Приамур'я, Кореї і Китаю до Індії, Пакистану й Малайзії. Вони зустрічаються на таких островах, як Чеджудо, Цусіма, Тайвань, Хайнань.
Охорона ред.
Полювання на бенгальського кота ведеться в КНР через цінне хутро. Його імпорт в Європу припинений, проте в Японію все ще експортуються великі партії. В цілому бенгальський кіт не знаходиться під загрозою зникнення, проте в деяких регіонах він вже став рідкісною твариною.
Гібрид ред.
У США шляхом схрещування з домашнім котом з'явилася нова порода, що отримала назву бенгальська.
Підвиди ред.
Prionailurus bengalensis bengalensis — поширений в Індії та Індокитаї;
Prionailurus bengalensis chinensis — є в Китаї й на Тайвані;
Prionailurus bengalensis horsfieldi — зустрічається на території від Кашміру до Сиккима;
Prionailurus bengalensis iriomotensis — іріомотський кіт, є на острові Іріомото, раніше виділяли в окремий вид;
Prionailurus bengalensis manchurica — маньчжурський леопардовий кіт, є в тропічних лісах;
Prionailurus bengalensis trevelyani — зустрічається на території від Північного Кашміру до Південного Балучистана, в Пакистані;
Prionailurus bengalensis euptailura — зустрічається на Далекому Сході, існує також інша назва — амурський леопардовий кіт.
- Цусімський кіт (Prionailurus bengalensis euptailurus) — поширений на японському острові Цусіма.
Література ред.
- Nowak R. M. Walker's Mammals of the World. — Johns Hopkins University Press, 1999. — С. 812, 813. — ISBN 0-8018-5789-9.
- Hunter L. Field Guide to Carnivores of the World, 2nd edition. — Bloomsbury Publishing, 2020. — С. 20, 21. — ISBN 9781472982674.
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |