www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бельгія в Другій світовій війні Бельгія залишалася нейтральною з початку Другої світової війни до німецького вторгнення

Бельгія в Другій світовій війні

Бельгія залишалася нейтральною з початку Другої світової війни до німецького вторгнення на її територію 10 травня 1940 року. 28 травня 1940 року бельгійські збройні сили капітулювали за наказом короля Леопольда III. Надалі з бельгійських добровольців було сформовано дві дивізії СС (27-ма фламандська і 28-ма валлонська). Водночас з окупацією на території Бельгії активно діяв Рух опору.

Німецькі солдати проходять повз Королівський палац у Брюсселі, 1940

Німецьке вторгнення Редагувати

Сили та плани сторін Редагувати

Бельгійська армія складалася з 18 піхотних, 2 кавалерійських і 2 єгерських дивізій.

План бельгійського командування передбачав, що ділянку на південь від Льєжа повинні обороняти кавалерійські і єгерські дивізії. На ділянці Антверпен — Льєж розташовувалися 12 дивізій, використовуючи Альберт-канал як протитанкову перешкоду. 2 дивізії були висунуті нідерландського кордону. Решта 4 дивізії займали оборонні позиції на річці Дейле між Антверпеном і Левеном. Запекла оборона Льєжа і Альберт-каналу не планувалася. Бельгійське командування вважало, що німецький наступ можна буде затримати на 2-4 дня, тобто досить довго, на думку командування, щоб дочекатися підходу французьких і британських військ. Бельгійські плани оборони не були узгоджені з командуванням англо-французьких військ. Так, наприклад, оборона Арденн не планувалася: з початком війни єгерські підрозділи провели руйнування на дорогах в цьому регіоні і відступили на північ; незабаром в цей сектор висунулися моторизовані частини французьких військ, але були легко відкинуті назад до кордону німцями, які наступали.

На французько-бельгійському кордоні розташовувалася французька 1-я група армій (в складі 4 армій — 28 дивізій, з них 2 моторизовані, 3 механізовані, 5 кавалерійських) і 9 британських дивізій. За ними розташовувався резерв головного командування — 14 дивізій.

У разі німецького вторгнення в Бельгію французька 1-я група армій і 9 британських дивізій повинні були негайно зайняти позиції в Бельгії, причому передові частини французької 7-ї армії (2 моторизовані і 1 механізована дивізії) — досягти Антверпена вже в перший день, а інші сили зайняти позиції в Бельгії протягом 3 днів. Союзне командування розраховувало, що бельгійська армія зможе за цей час затримати німецькі війська на своїх східних теренах.

Німецьке командування призначило для захоплення Бельгії та подальшого удару по Франції 6-ту (14 піхотних і 2 танкові дивізії), 4-ту (12 піхотних і 2 танкові дивізії) і 12-ту армії (11 піхотних дивізій), а також танкову групу (5 танкових і 5 моторизованих дивізій).

Бойові дії Редагувати

Німецькі війська перейшли в наступ о 5:35 ранку 10 травня 1940 року. О 6:45 французька 1-я група армій і британський експедиційний корпус отримали наказ увійти до Бельгії.

Німецька 6-а армія стрімким ударом в перший же день подолала південну частину каналу Альберта — мостами, захопленими німецькими парашутистами. Потужний бельгійський форт Ебен-Емаль, що прикривав південну частину каналу, також був захоплений повітряним десантом.

2 танкові дивізії 6-ї армії пройшли на північ від Льєжу і вийшли в район на північ від Намюра, де 13 травня натрапили на 2 французькі механізовані дивізії, які були відкинуті до річки Дейли. 14 травня передові частини німецької 6-ї армії підійшли до Дейли та зіткнулися з частинами британських і французьких військ (які напередодні зайняли позиції). 15 травня склала зброю нідерландська армія, і звільнену німецьку 18-у армію направили на північний фланг 6-ї армії, а 2 танкові дивізії направили південніше.

Тим часом німецька 4-а армія прорвала оборону бельгійської кавалерії і єгерів, і вже рано вранці 13 травня німці досягли річки Маас на південь від Намюра. Бельгійці поспішно відступали, а німці зайняли плацдарм на західному березі Маасу і вступили в бої з французькими частинами.

Також успішно наступала 12-а армія і танкова група. У перший день вони пройшли через Люксембург і прорвали захист на кордоні Бельгії. На другий день вони відкинули намагалася контратакувати французьку кавалерію. На третій день німці перейшли через бельгійсько-французький кордон і захопили місто Седан. 15 травня німці розгромили французьку 9-у армію, що займала ділянку від Намюра до Седана.

19 травня французькі, бельгійські і британські війська відступили під натиском 6-ї німецької армії за річку Шельда. 21 травня німецькі танкові дивізії вийшли до Ла-Маншу в північній Франції, тим самим відрізавши сили Союзників, що знаходилися на півночі.

25 травня німці форсували Шельду. Того ж дня війська відійшли на південь, на територію Франції. 27 травня залишки бельгійської армії були притиснуті німцями до моря, на ділянці в 50 км шириною. Король Бельгії, який перебував разом із залишками своєї армії, 27 травня о 17 годині відправив парламентера до німців, і о 23 годині того ж дня підписав акт про капітуляцію, який вступив в силу в 4 години ранку 28 травня 1940 року.

Втрати бельгійської армії склали 6 тисяч убитими і 200 тисяч полоненими. Втрати німецької сторони — невідомі.

Окупація Бельгії Редагувати

Після капітуляції бельгійської армії 28 травня 1940 року, бельгійський уряд Г. П'єрло — К. Спаака перебрався в Лондон і оголосив про продовження боротьби з Німеччиною.

Бельгійська цивільна адміністрація на території Бельгії в період окупації підпорядковувалася Комітету генеральних секретарів міністрів в Брюсселі.

Відповідно до дерективи від 18 травня 1940 року бельгійські округи Ейпен, Мальмеді і Сен-Віт були приєднані до Німеччини. Берегова зона була переведена в пряме управління німецької військової адміністрації (нім. Militärverwaltung). Крім того, на Бельгію була покладена контрибуція в розмірі 73 млрд бельгійських франків.

Главою окупаційного уряду Бельгії був призначений генерал Александер фон Фалькенхаузен, в обов'язки якого входило не тільки встановлення порядку на ввіреній йому території, а й найбільш ефективне використання людського та економічного потенціалу Бельгії на користь Третього Рейху. Для здійснення цих обов'язків генералу Фалькенхаузену, крім самих окупаційних військ, були підпорядковані польова жандармерія, таємна польова поліція, допоміжні війська у Фландрії (нід. Vlaamse Wacht Vlaamse Wacht) і в Валлонії (фр. Garde Wallonne Garde Wallonne), а також бельгійська поліція і жандармерія. Крім цього, в Бельгії діяли служби гестапо .

Загальна чисельність службовців німецької окупаційної адміністрації та інших німецьких структур на теренах Бельгії становила 120 тис. чол., при цьому видатки на утримування окупаційної адміністрації були покладені на Бельгію.

У своїй діяльності окупанти опирались на підтримку зі сторони місцевих колаборантів. Послідовними прибічниками Третього рейху були рексизти, керівником котрих був Леон Дегрель і організації фламандських націоналістів «Фламандський національний союз» і «Німецько-фламандский трудовий союз». Серед колаборантів були керівники бельгійський соціалістів: так, 6 червня 1940 року керівник Бельгійської робочий партії, соціаліст Хендрик де Ман оголосив про розпуск партії.

У березні 1942 року окупаційна влада ввела примусові роботи, з листопада 1942 року почалося відправлення бельгійських робітників на роботи у Німеччину. Ці заходи викликали ріст антинімецьких настроїв у Бельгії.

У лютому 1943 року на примусові роботи у Німеччину відправили ще 31 тис. бельгійців.

Загалом, до звільнення Бельгії на примусові роботи у Німеччину було відправлено 500 тис. жителів Бельгії (220 тис. з них складали полонені бельгійської армії і громадяни Бельгії).

Поведінка німецької армії на початку окупації була коректна, однак як зовнішньополітичні події (протистояння Великої Британії, початок бойових дій проти СРСР і вступ у війну США), так і події внутрішньополітичні (голод, обов'язкова трудова повинність у Німеччині, політичні репресії, переслідування євреїв), призвели до росту руху спротиву.

Загальна шкода економіці Бельгії від німецької окупації склала 400 млрд бельгійських франків.

Бельгійські добровольці у СС Редагувати

Після початку війни Німеччини проти СРСР у Бельгії були створені 2 добровольчих легіону — окремо з фламандців і з валлонів. Вони були батальйонного рівня кожний. Осінню 1941 відправлені на Східний фронт — валлонський легіон на південну ділянку фронту (район Ростова-на-Дону, відтак Північний Кавказ), фламандський легіон — на північну ділянку фронту, під Ленінград. Обидва легіону брали участь у тяжких боях проти частин Червоної Армії і понесли великі втрати.

Літом 1943 року обидва легіони були переформатовані у бригади СС — 6-та добровольча бригада СС «Лангемарк» і добровольча штурмова бригада СС «Валлонія». Вони далі воювали на Східному фронті. У жовтні 1944 року обидві бригади були переформатовані у дивізії — 27-ту добровольчу гренадерську дивізію СС «Лангемарк» і 28-му добровольчу гренадерську дивізію СС «Валлонія». Наприкінці війни обидві дивізії воювали у Померанії, у підсумку їхній рештки потрапили у радянський полон.

3 валлона і 1 фламандець були нагороджені Лицарським хрестом, у тому числі командир 28-й дивізії СС оберфюрер Леон Дегрель був нагороджений Лицарським хрестом з Дубовим листям.

Після визволення Бельгії Редагувати

До моменту визволення Бельгії ліві сили мали сильні позиції у русі Спротиву і серед населення. Після визволення Бельгії, 29 вересня 1944 року у склад уряду Бельгії увійшли два комуністи (Р. Діспі та А. Марто) і один представник «Фронту незалежності» (Ф. Демані).

У цей ж день, 29 вересня 1944 року командувач англо-американськими силами у Західній Європі Д. Ейзенхауер опублікував заклик до бельгійського народу, у якому високо оцінив заслуги сил Спротиву у справі визволення Бельгії, але зазначив, що віднині їм слід «здати зброю і очікувати вказівок відносно тієї ролі, яку вони можуть зіграти у грядущих боях проти Німеччини». 13 листопада 1944 року уряд Г. П'єрло вимагав від учасників Спротиву здати зброю у термін до 18 листопада 1944 року.

16 листопада 1944 року у зв'язку з незгодою з політикою уряду Г. П'єрло комуністи вийшли зі складу уряду.

25 листопада 1944 року у Брюсселі бельгійська поліція, створена після звільнення Бельгії за підтримки зі сторони Англії і США, розігнала пострілами демонстрацію лівих сил, були поранені 34 людини.

Ці події призвели до політичної кризи, яка тривала до початку німецького наступу у Арденнах у грудні 1944 року.

Після звільнення територія Бельгії обстрілювалась німцями ракетами Фау-1 і Фау-2. Основною ціллю обстрілів був Антверпен і його порт. 16 грудня 1944 року Фау-2 впала на кінотеатр «Рекс» у Антверпені, де у той момент перебувало біля тисячі людей. У результаті загинуло 567 людей. Падіння Фау-2 на кінотеатр «Рекс» стало найбільш смертоносною атакою цієї ракети за всю пору Другої Світової війни.

В лютому 1945 року уряд Г. П'єрло пішов у відставку, головою нового уряду став учасник руху Спротиву, соціаліст Ван-Акер. У склад уряду увійшли два комуністи.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Антифашистское движение Сопротивления в странах Европы в годы второй мировой войны / ред. В. П. Бондаренко, П. И. Резонов. М., Соцэкгиз, 1962. стр.474
  2. Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр.61
  3. Антифашистское движение Сопротивления в странах Европы в годы второй мировой войны / ред. В. П. Бондаренко, П. И. Резонов. М., Соцэкгиз, 1962. стр.474
  4. В. Г. Овчинников, Ю. Н. Панков. Бельгия // Движение Сопротивления в Западной Европе, 1939—1945. Национальные особенности. М., «Наука», 1991. стр.158
  5. Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр.261
  6. М. И. Семиряга. Немецко-фашистская политика национального порабощения в оккупированных странах Западной и Северной Европы. М., «Наука», 1980. стр.95
  7. Советская историческая энциклопедия / редколл., гл. ред. Е. М. Жуков. том 2. М., государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1962. стр.304-306
  8. Погью Ф. С. Верховное командование. [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.] — М.: Воениздат, 1959
  9. Антифашистское движение Сопротивления в странах Европы в годы второй мировой войны / ред. В. П. Бондаренко, П. И. Резонов. М., Соцэкгиз, 1962. стр.505
  10. Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. С. И. Вавилов. 2-е изд. том 4. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1950. стр.560-561

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Belgiya zalishalasya nejtralnoyu z pochatku Drugoyi svitovoyi vijni do nimeckogo vtorgnennya na yiyi teritoriyu 10 travnya 1940 roku 28 travnya 1940 roku belgijski zbrojni sili kapitulyuvali za nakazom korolya Leopolda III Nadali z belgijskih dobrovolciv bulo sformovano dvi diviziyi SS 27 ma flamandska i 28 ma vallonska Vodnochas z okupaciyeyu na teritoriyi Belgiyi aktivno diyav Ruh oporu Nimecki soldati prohodyat povz Korolivskij palac u Bryusseli 1940 Zmist 1 Nimecke vtorgnennya 1 1 Sili ta plani storin 1 2 Bojovi diyi 2 Okupaciya Belgiyi 2 1 Belgijski dobrovolci u SS 3 Pislya vizvolennya Belgiyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaNimecke vtorgnennya RedaguvatiSili ta plani storin Redaguvati Belgijska armiya skladalasya z 18 pihotnih 2 kavalerijskih i 2 yegerskih divizij Plan belgijskogo komanduvannya peredbachav sho dilyanku na pivden vid Lyezha povinni oboronyati kavalerijski i yegerski diviziyi Na dilyanci Antverpen Lyezh roztashovuvalisya 12 divizij vikoristovuyuchi Albert kanal yak protitankovu pereshkodu 2 diviziyi buli visunuti niderlandskogo kordonu Reshta 4 diviziyi zajmali oboronni poziciyi na richci Dejle mizh Antverpenom i Levenom Zapekla oborona Lyezha i Albert kanalu ne planuvalasya Belgijske komanduvannya vvazhalo sho nimeckij nastup mozhna bude zatrimati na 2 4 dnya tobto dosit dovgo na dumku komanduvannya shob dochekatisya pidhodu francuzkih i britanskih vijsk Belgijski plani oboroni ne buli uzgodzheni z komanduvannyam anglo francuzkih vijsk Tak napriklad oborona Ardenn ne planuvalasya z pochatkom vijni yegerski pidrozdili proveli rujnuvannya na dorogah v comu regioni i vidstupili na pivnich nezabarom v cej sektor visunulisya motorizovani chastini francuzkih vijsk ale buli legko vidkinuti nazad do kordonu nimcyami yaki nastupali Na francuzko belgijskomu kordoni roztashovuvalasya francuzka 1 ya grupa armij v skladi 4 armij 28 divizij z nih 2 motorizovani 3 mehanizovani 5 kavalerijskih i 9 britanskih divizij Za nimi roztashovuvavsya rezerv golovnogo komanduvannya 14 divizij U razi nimeckogo vtorgnennya v Belgiyu francuzka 1 ya grupa armij i 9 britanskih divizij povinni buli negajno zajnyati poziciyi v Belgiyi prichomu peredovi chastini francuzkoyi 7 yi armiyi 2 motorizovani i 1 mehanizovana diviziyi dosyagti Antverpena vzhe v pershij den a inshi sili zajnyati poziciyi v Belgiyi protyagom 3 dniv Soyuzne komanduvannya rozrahovuvalo sho belgijska armiya zmozhe za cej chas zatrimati nimecki vijska na svoyih shidnih terenah Nimecke komanduvannya priznachilo dlya zahoplennya Belgiyi ta podalshogo udaru po Franciyi 6 tu 14 pihotnih i 2 tankovi diviziyi 4 tu 12 pihotnih i 2 tankovi diviziyi i 12 tu armiyi 11 pihotnih divizij a takozh tankovu grupu 5 tankovih i 5 motorizovanih divizij Bojovi diyi Redaguvati Nimecki vijska perejshli v nastup o 5 35 ranku 10 travnya 1940 roku O 6 45 francuzka 1 ya grupa armij i britanskij ekspedicijnij korpus otrimali nakaz uvijti do Belgiyi Nimecka 6 a armiya strimkim udarom v pershij zhe den podolala pivdennu chastinu kanalu Alberta mostami zahoplenimi nimeckimi parashutistami Potuzhnij belgijskij fort Eben Emal sho prikrivav pivdennu chastinu kanalu takozh buv zahoplenij povitryanim desantom 2 tankovi diviziyi 6 yi armiyi projshli na pivnich vid Lyezhu i vijshli v rajon na pivnich vid Namyura de 13 travnya natrapili na 2 francuzki mehanizovani diviziyi yaki buli vidkinuti do richki Dejli 14 travnya peredovi chastini nimeckoyi 6 yi armiyi pidijshli do Dejli ta zitknulisya z chastinami britanskih i francuzkih vijsk yaki naperedodni zajnyali poziciyi 15 travnya sklala zbroyu niderlandska armiya i zvilnenu nimecku 18 u armiyu napravili na pivnichnij flang 6 yi armiyi a 2 tankovi diviziyi napravili pivdennishe Tim chasom nimecka 4 a armiya prorvala oboronu belgijskoyi kavaleriyi i yegeriv i vzhe rano vranci 13 travnya nimci dosyagli richki Maas na pivden vid Namyura Belgijci pospishno vidstupali a nimci zajnyali placdarm na zahidnomu berezi Maasu i vstupili v boyi z francuzkimi chastinami Takozh uspishno nastupala 12 a armiya i tankova grupa U pershij den voni projshli cherez Lyuksemburg i prorvali zahist na kordoni Belgiyi Na drugij den voni vidkinuli namagalasya kontratakuvati francuzku kavaleriyu Na tretij den nimci perejshli cherez belgijsko francuzkij kordon i zahopili misto Sedan 15 travnya nimci rozgromili francuzku 9 u armiyu sho zajmala dilyanku vid Namyura do Sedana 19 travnya francuzki belgijski i britanski vijska vidstupili pid natiskom 6 yi nimeckoyi armiyi za richku Shelda 21 travnya nimecki tankovi diviziyi vijshli do La Manshu v pivnichnij Franciyi tim samim vidrizavshi sili Soyuznikiv sho znahodilisya na pivnochi 25 travnya nimci forsuvali Sheldu Togo zh dnya vijska vidijshli na pivden na teritoriyu Franciyi 27 travnya zalishki belgijskoyi armiyi buli pritisnuti nimcyami do morya na dilyanci v 50 km shirinoyu Korol Belgiyi yakij perebuvav razom iz zalishkami svoyeyi armiyi 27 travnya o 17 godini vidpraviv parlamentera do nimciv i o 23 godini togo zh dnya pidpisav akt pro kapitulyaciyu yakij vstupiv v silu v 4 godini ranku 28 travnya 1940 roku Vtrati belgijskoyi armiyi sklali 6 tisyach ubitimi i 200 tisyach polonenimi Vtrati nimeckoyi storoni nevidomi Okupaciya Belgiyi RedaguvatiDokladnishe Nimecka okupaciya Belgiyi 1940 1944 Pislya kapitulyaciyi belgijskoyi armiyi 28 travnya 1940 roku belgijskij uryad G P yerlo K Spaaka perebravsya v London i ogolosiv pro prodovzhennya borotbi z Nimechchinoyu Belgijska civilna administraciya na teritoriyi Belgiyi v period okupaciyi pidporyadkovuvalasya Komitetu generalnih sekretariv ministriv v Bryusseli 1 Vidpovidno do derektivi vid 18 travnya 1940 roku belgijski okrugi Ejpen Malmedi i Sen Vit buli priyednani do Nimechchini Beregova zona bula perevedena v pryame upravlinnya nimeckoyi vijskovoyi administraciyi nim Militarverwaltung 2 Krim togo na Belgiyu bula pokladena kontribuciya v rozmiri 73 mlrd belgijskih frankiv 3 Glavoyu okupacijnogo uryadu Belgiyi buv priznachenij general Aleksander fon Falkenhauzen v obov yazki yakogo vhodilo ne tilki vstanovlennya poryadku na vvirenij jomu teritoriyi a j najbilsh efektivne vikoristannya lyudskogo ta ekonomichnogo potencialu Belgiyi na korist Tretogo Rejhu Dlya zdijsnennya cih obov yazkiv generalu Falkenhauzenu krim samih okupacijnih vijsk buli pidporyadkovani polova zhandarmeriya tayemna polova policiya dopomizhni vijska u Flandriyi nid Vlaamse Wacht Vlaamse Wacht i v Valloniyi fr Garde Wallonne Garde Wallonne a takozh belgijska policiya i zhandarmeriya Krim cogo v Belgiyi diyali sluzhbi gestapo Zagalna chiselnist sluzhbovciv nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi ta inshih nimeckih struktur na terenah Belgiyi stanovila 120 tis chol pri comu vidatki na utrimuvannya okupacijnoyi administraciyi buli pokladeni na Belgiyu 1 U svoyij diyalnosti okupanti opiralis na pidtrimku zi storoni miscevih kolaborantiv Poslidovnimi pribichnikami Tretogo rejhu buli reksizti kerivnikom kotrih buv Leon Degrel i organizaciyi flamandskih nacionalistiv Flamandskij nacionalnij soyuz i Nimecko flamandskij trudovij soyuz Sered kolaborantiv buli kerivniki belgijskij socialistiv tak 6 chervnya 1940 roku kerivnik Belgijskoyi robochij partiyi socialist Hendrik de Man ogolosiv pro rozpusk partiyi U berezni 1942 roku okupacijna vlada vvela primusovi roboti z listopada 1942 roku pochalosya vidpravlennya belgijskih robitnikiv na roboti u Nimechchinu Ci zahodi viklikali rist antinimeckih nastroyiv u Belgiyi 4 U lyutomu 1943 roku na primusovi roboti u Nimechchinu vidpravili she 31 tis belgijciv 5 Zagalom do zvilnennya Belgiyi na primusovi roboti u Nimechchinu bulo vidpravleno 500 tis zhiteliv Belgiyi 220 tis 1 z nih skladali poloneni belgijskoyi armiyi i gromadyani Belgiyi 6 Povedinka nimeckoyi armiyi na pochatku okupaciyi bula korektna odnak yak zovnishnopolitichni podiyi protistoyannya Velikoyi Britaniyi pochatok bojovih dij proti SRSR i vstup u vijnu SShA tak i podiyi vnutrishnopolitichni golod obov yazkova trudova povinnist u Nimechchini politichni represiyi peresliduvannya yevreyiv prizveli do rostu ruhu sprotivu Zagalna shkoda ekonomici Belgiyi vid nimeckoyi okupaciyi sklala 400 mlrd belgijskih frankiv 7 Belgijski dobrovolci u SS Redaguvati Pislya pochatku vijni Nimechchini proti SRSR u Belgiyi buli stvoreni 2 dobrovolchih legionu okremo z flamandciv i z valloniv Voni buli bataljonnogo rivnya kozhnij Osinnyu 1941 vidpravleni na Shidnij front vallonskij legion na pivdennu dilyanku frontu rajon Rostova na Donu vidtak Pivnichnij Kavkaz flamandskij legion na pivnichnu dilyanku frontu pid Leningrad Obidva legionu brali uchast u tyazhkih boyah proti chastin Chervonoyi Armiyi i ponesli veliki vtrati Litom 1943 roku obidva legioni buli pereformatovani u brigadi SS 6 ta dobrovolcha brigada SS Langemark i dobrovolcha shturmova brigada SS Valloniya Voni dali voyuvali na Shidnomu fronti U zhovtni 1944 roku obidvi brigadi buli pereformatovani u diviziyi 27 tu dobrovolchu grenadersku diviziyu SS Langemark i 28 mu dobrovolchu grenadersku diviziyu SS Valloniya Naprikinci vijni obidvi diviziyi voyuvali u Pomeraniyi u pidsumku yihnij reshtki potrapili u radyanskij polon 3 vallona i 1 flamandec buli nagorodzheni Licarskim hrestom u tomu chisli komandir 28 j diviziyi SS oberfyurer Leon Degrel buv nagorodzhenij Licarskim hrestom z Dubovim listyam Pislya vizvolennya Belgiyi RedaguvatiDo momentu vizvolennya Belgiyi livi sili mali silni poziciyi u rusi Sprotivu i sered naselennya Pislya vizvolennya Belgiyi 29 veresnya 1944 roku u sklad uryadu Belgiyi uvijshli dva komunisti R Dispi ta A Marto i odin predstavnik Frontu nezalezhnosti F Demani U cej zh den 29 veresnya 1944 roku komanduvach anglo amerikanskimi silami u Zahidnij Yevropi D Ejzenhauer opublikuvav zaklik do belgijskogo narodu u yakomu visoko ociniv zaslugi sil Sprotivu u spravi vizvolennya Belgiyi ale zaznachiv sho vidnini yim slid zdati zbroyu i ochikuvati vkazivok vidnosno tiyeyi roli yaku voni mozhut zigrati u gryadushih boyah proti Nimechchini 13 listopada 1944 roku uryad G P yerlo vimagav vid uchasnikiv Sprotivu zdati zbroyu u termin do 18 listopada 1944 roku 8 16 listopada 1944 roku u zv yazku z nezgodoyu z politikoyu uryadu G P yerlo komunisti vijshli zi skladu uryadu 25 listopada 1944 roku u Bryusseli belgijska policiya stvorena pislya zvilnennya Belgiyi za pidtrimki zi storoni Angliyi i SShA rozignala postrilami demonstraciyu livih sil buli poraneni 34 lyudini 9 Ci podiyi prizveli do politichnoyi krizi yaka trivala do pochatku nimeckogo nastupu u Ardennah u grudni 1944 roku Pislya zvilnennya teritoriya Belgiyi obstrilyuvalas nimcyami raketami Fau 1 i Fau 2 Osnovnoyu cillyu obstriliv buv Antverpen i jogo port 16 grudnya 1944 roku Fau 2 vpala na kinoteatr Reks u Antverpeni de u toj moment perebuvalo bilya tisyachi lyudej U rezultati zaginulo 567 lyudej Padinnya Fau 2 na kinoteatr Reks stalo najbilsh smertonosnoyu atakoyu ciyeyi raketi za vsyu poru Drugoyi Svitovoyi vijni V lyutomu 1945 roku uryad G P yerlo pishov u vidstavku golovoyu novogo uryadu stav uchasnik ruhu Sprotivu socialist Van Aker U sklad uryadu uvijshli dva komunisti 10 Div takozh RedaguvatiBelgijska kampaniya Ruh oporu Belgiya Nimecka okupaciya Belgiyi 1940 1944 Primitki Redaguvati a b v Antifashistskoe dvizhenie Soprotivleniya v stranah Evropy v gody vtoroj mirovoj vojny red V P Bondarenko P I Rezonov M Socekgiz 1962 str 474 Vsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 61 Antifashistskoe dvizhenie Soprotivleniya v stranah Evropy v gody vtoroj mirovoj vojny red V P Bondarenko P I Rezonov M Socekgiz 1962 str 474 V G Ovchinnikov Yu N Pankov Belgiya Dvizhenie Soprotivleniya v Zapadnoj Evrope 1939 1945 Nacionalnye osobennosti M Nauka 1991 str 158 Vsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 261 M I Semiryaga Nemecko fashistskaya politika nacionalnogo porabosheniya v okkupirovannyh stranah Zapadnoj i Severnoj Evropy M Nauka 1980 str 95 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya redkoll gl red E M Zhukov tom 2 M gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1962 str 304 306 Pogyu F S Verhovnoe komandovanie Arhivovano 11 listopada 2014 u Wayback Machine M Voenizdat 1959 Antifashistskoe dvizhenie Soprotivleniya v stranah Evropy v gody vtoroj mirovoj vojny red V P Bondarenko P I Rezonov M Socekgiz 1962 str 505 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red S I Vavilov 2 e izd tom 4 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1950 str 560 561Literatura RedaguvatiZhan Pol Palyu Plan Gelb Blickrig na Zahodi 1940 M Eksmo 2008 g 480 str il ISBN 978 5 699 24394 5 BELGIUM The Official Account of What Happened 1939 1940 Arhivovano 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Belgiya v Drugij svitovij vijni amp oldid 38335164