Бе́зруки — село в Україні, у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області. Населення становить 2463 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Безруківська сільська рада.
| село Безруки | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Харківський район |
| Громада | Дергачівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63120070060028317 |
| Облікова картка | Безруки |
| Основні дані | |
| Засноване | 1695 |
| Населення | 2463 |
| Площа | 0,417 км² |
| Густота населення | 5906,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62322 |
| Телефонний код | +380 5763 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′18″ пн. ш. 36°07′09″ сх. д. / 50.17167° пн. ш. 36.11917° сх. д.Координати: 50°10′18″ пн. ш. 36°07′09″ сх. д. / 50.17167° пн. ш. 36.11917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 118 м |
| Водойми | річка Лопань, Балка Мендалька |
| Найближча залізнична станція | Безруківка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62322, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Безруки, вул. Шевченка, 22 |
| Сільський голова | Шабалтас Микола Іванович |
| Карта | |
Безруки | |
Безруки | |
| Мапа | |
| Безруки у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Село раніше називалося хутор Шептухін, Харківського повіту, Харківської губернії. Під цією назвою хутір згадується у XLVI (сорок шостому) випуску «Списку населених місць Харківської губернії за відомостями 1864 року». Видано Центральним Статистичним Комітетом Міністерства Внутрішніх справ. Опрацьовано членом Статистичного Ради Н. Штігліцем. Санкт-Петербург 1869 рік. Друковано за розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ у друкарні Карла Вульфа (С.-П. Ливарний проспект будинок 60). Станом на 1864 рік хутор складався з 12 домоволодінь та нараховував чоловічого населення 27 та жіночого 31.
Географія Редагувати
Село Безруки знаходиться на річці Лопань в Балці Мендалька. Русло річки дуже звивисте і вздовж нього проведено багато іригаційних каналів, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Солоний Яр та смт Слатине, нижче за течією примикає до сіл Шовкопляси і Ємці, на відстані 2 км розташоване село Лещенки.
Поруч із селом проходить залізниця, станція Безруківка, до села примикає невеликий лісовий масив (дуб).
Історія Редагувати
В селі фуннкціонує Іоанно — Богословський храм побудований в 1898 році стараннями парафіян. 200 рублів сріблом пожертвував поміщик Яків Білокопитов з села Карасівка, а кошти на внутрішнє оздоблення і начиння — архієпископ Амвросій Ключар. За словами старожилів, будівельний матеріал для храму був придбаний в селі Черкаська Лозова, з розібраного маєтку роду Основ'яненків. Пізніше, коли в Харкові розбирали Миколаївську церкву, було придбано цеглу, якою і було зовні обкладено храм. Будівництво тривало 20 років. Керував будівництвом будівельний комітет, який очолював мешканець села Бережний Василь Іванович. Храм побудовано у архітектурному стилі еклектика. Еклектика (еклектизм, історизм) в архітектурі — напрямок в архітектурі, що домінувала в Європі і Росії в 1830—1890 роках. При побудові була облаштована двоярусна дерев'яна дзвіниця. Дванадцять дзвонів виготовлені на заводі братів Рижових. Великий дзвін важив 200 пудів, другий 150 пудів. Освячено храм 28 грудня (за старим стилем) 1898 року архієпископом Амвросієм (Ключарьовим), про що було повідомлено в газеті «Губернские ведомости» № 332 від 29 грудня 1898 року. Згідно «Довідкової книги для Харківської єпархії», виданої в 1904 році, храм мав 33 десятини орних земель. Парафіян чоловічої статі — 986, жіночої — 954. Було приміщення для церковного причту, школи грамоти. Об'єднав 14 хуторів. У 1930 році храм був закритий, дзвіниця зруйнована. У приміщенні храму влаштовано клуб (відбулося тільки одне засідання партактиву), пізніше зерносховище і стайня. У 1942 році (під час німецької окупації), у храмі після ремонту відновилися богослужіння.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 80 людей.
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Дергачівської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дергачівського району, селище міського типу увійшло до складу Харківського району.
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2679 осіб, з яких 1246 чоловіків та 1433 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2463 особи.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 84,13 % |
| російська | 15,67 % |
| білоруська | 0,08 % |
| вірменська | 0,04 % |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 листопада 2015.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання Редагувати
- Погода в селі Безруки [ 24 травня 2022 у Wayback Machine.]