www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бгікшуні або Бгіккгуні санскр bhikṣuṇī палі bhikkhunī в буквальному перекладі злиденна повністю посвячена черниця ru в б

Бгікшуні

Бгікшуні або Бгіккгуні (санскр. bhikṣuṇī, палі bhikkhunī, в буквальному перекладі — «злиденна») — повністю посвячена черниця[ru] в буддизмі (ченці-чоловіки іменуються бгікшу). Буддійські черниці, як і ченці, живуть за правилами Вінаї, але для жінок вона може встановлювати більше обмежень, ніж для чоловіків.

Магападжапаті Готамі[en], майбутня перша бгікшуні, з маленьким Буддою на руках.

Як оповідають буддійські писання, першою бгікшуні стала Магапраджапаті Готамі — тітка і прийомна мати Будди Шак'ямуні. Саме на її прохання засновник буддизму став приймати в санґгу і посвячувати в черниці жінок. Потім ці перші буддійські черниці передали вчення Будди і чернече посвячення своїм ученицям, ті — своїм. Так від самого Гаутами Будди і його учениць почалися лінії жіночої учнівської наступності.

Більшість буддистів вважають, що жодна жінка не може стати бгікшуні, не отримавши повного посвячення в черниці від діючої бгікшуні, що перебуває в правильному ланцюгу жіночої учнівської наступності. Можливість отримати це посвячення від буддійського ченця-чоловіка (бгікшу), що перебуває в ланцюзі чоловічої учнівської наступності, або від бгікшуні з іншої буддійської школи, визнається не всіма. У деяких школах встановлено, що на церемонії посвячення повинні бути присутніми відразу кілька діючих бгікшу і/або бгікшуні, і тільки за їх спільною згодою нова жінка може бути прийнята в чернечу частину санґги.

В історії буддизму не раз виникали такі ситуації, коли в певній місцевості або в конкретній школі буддизму всі бгікшуні вмирали або переставали бути черницями, і після них не залишалося повністю посвячених учениць, які можуть стати їх наступницями. У цих випадках нові буддійські черниці більше не могли з'явитися. Інші буддистки, які хотіли стати бгікшуні, не могли цього зробити, тому що їм не у кого було вчитися і від кого отримувати чернече посвячення. У школі Тгеравада бгікшуні зникли ще в XI—XIII століттях нашої ери, і збереглася лише чоловіча наступність бгікшу. Те ж саме відбулося і в буддизмі Ваджраяни. Тільки в школі Дхармагуптака[ru] і деяких школах Махаяни, нині поширених, переважно, в Кореї, В'єтнамі, КНР і на Тайвані, лінії жіночої чернечої наступності не уривалися з часів Будди до теперішнього часу. А в Тгераваді і Ваджраяні посвячення у бгікшуні не проводилася майже тисячу років, поки в середині 1990-х років не було вжито заходів з її відновлення шляхом запрошення бгікшуні з тих шкіл, де вони збереглися. В Азії зараз жіночі чернечі громади школи Тгеравада існують на Шрі-Ланці, в Таїланді, В'єтнамі та Індонезії, але багато консервативних послідовників цієї школи не визнають сучасних черниць справжніми бгікшуні.

Там, де наступність бгікшуні було втрачено, іноді практикуються альтернативні форми жіночого аскетизму і самообмеження. Жінки, яких нікому посвятити у бгікшуні, можуть за власною ініціативою стати своєрідними «напівчерницями». Так у тибетському буддизмі жінка офіційно може дати обітницю шраманері (новачки, послушниці). У Тгераваді жінка також може дати неформальну і обмежену чернечу обітницю, подібну до тієї, яку раніше давали шраманері, які готувалися стати бгікшуні. У Таїланді такі напівчерниці називаються «мечі» (тай. แม่ชี), у М'янмі — «зілашін».

Згідно з ученням буддизму, чоловіки і жінки рівною мірою здатні досягати нірвани. Незважаючи на це, бгікшуні повинні прийняти вісім додаткових обітниць, званих гарундхаммами, які бгікшу не приймають. Крім того, палійською Вінаєю для буддійських черниць встановлено більше правил і заборон, ніж для буддійських ченців, і бгікшуні займають підлегле становище відносно бгікшу — незалежно від віку, заслуг, досягнень та інших обставин. Втім, справжність «восьми гарундхамм», їх приналежність до вчення самого Будди Шак'ямуні і їх обов'язковість для виконання всіма черницями достеменно не підтверджені і заперечуються деякими дослідниками і буддійськими вчителями; можливо, ці додаткові правила для жінок-черниць були додані кимось після Будди[⇨].

Від ранніх буддійських шкіл до наших днів дійшла «Тхерігатха» — збірка віршів про просвітлення, написаних старшими бгікшуні; ці вірші увійшли до «Тапітаки».

Історія Редагувати

Як свідчать буддійські перекази, перші бгікшуні з'явилися на п'ять років пізніше від перших бгікшу. Це сталося на прохання групи жінок на чолі з Магападжапаті Готамі, тіткою Ґаутами Будди, яка ростила його після смерті його матері.

В буддизмі жінка може вільно досягти будь-якого ступеня духовного розвитку, як і чоловік. У цьому буддизм унікальний серед індійських релігій. У канонічних писаннях Будда особливо підкреслює, що жінка має такі ж здібності до досягнення стану нірвани, як і чоловік, і так само може пройти всі чотири стадії просвітлення. В інших релігійних традиціях ми не знаходимо аналога «Тхерігатхи» або «Ападани»[ru] — письмового свідчення високих духовних досягнень жінок.

В аналогічному ключі, основна канонічна сутра Махаяни — «Сутра Лотоса», вірш 12, оповідає про те, що 6000 бгікшуні-аргаток отримали передбачення Будди Шак'ямуні про те, що вони досягнуть стану боддгісатви, а потім — і стану Будди.

Вісім гарундхамм Редагувати

Високопоставлена бгікшуні китайської школи зі співаючої чашею.

Крім спільних для всіх буддійських ченців правил Віная, черниці зобов'язані дотримуватися ще восьми правил (гарундхамм), які до ченців-чоловіків не стосуються. Походження «Восьми гарундхамм» до кінця не з'ясовано. За словами Будди, які цитує бгікшу Тханнісаро: «Ананда, якщо Махападжапаті Готамі прийме вісім обітниць поваги, це буде означати її повне посвячення (упасампада)». Але є сумніви в тому, чи дійсно ці слова були сказані Буддою Шак'ямуні, чи вони були приписані йому пізніше. Відповідно до буддійських письмових джерел, причиною такої вказівки Будди стали його побоювання за майбутнє санґги, в яку почали приймати жінок. У «Тапітаці» є пророцтво Будди про те, що через присутність у складі санґги жінок, ця буддистська громада буде слабшати і проіснує тільки 500 років. Таке пророцтво зустрічається в Каноні тільки раз, і це єдине пророцтво Будди, в якому зазначено час його здійснення.

Юнг Чунг (Young Chung) зазначає, що за часів Ґаутами Будди суспільство відштовхувало і зневажало черниць значно сильніше, ніж ченців, називаючи перших «бритоголовими повіями», а других — просто «бритоголовими». Напади мирських людей на черниць відбувалися тоді значно частіше, ніж напади на ченців, і нерідко призводили до зґвалтувань. Тому бгікшуні потребували більшого захисту, ніж бгікшу. В таких умовах Будда вирішив заснувати жіночу чернечу частину санґги (бгікшуні-санґгу), щоб у ній захистити своїх послідовниць і дати їм нові духовні можливості. Ця ініціатива значно випереджала свій час. Забезпечення таких можливостей для жінок накладало додаткові зобов'язання і на чоловіків, зокрема на бгікшу. Будда, ймовірно, розумів всю суперечливість прийнятого рішення, але він пішов на такий крок через численні домагання, яких зазнавали його учениці.

Віная не допускає застосування сили ченцем стосовно черниці. За словами Дгаммананди Бгікхуні[en]:

За часів Будди, черниці мали рівні права і рівні частки в усьому. Був випадок, коли для потреб обох сангх принесли вісім одежин, але в тому місці проживала тільки одна черниця і четверо ченців. Будда поділив одяг, давши чотири штуки черниці і чотири штуки — ченцям, тому що вони призначалися для обох сангх і повинні були бути розділені порівну між ними, незалежно від кількості людей в кожній групі. Оскільки миряни запрошували черниць у свої будинки рідше, ніж ченців, Будда вирішив ділити всі підношення монастирю порівну між двома сангхи. Він оберігав черниць і був справедливий до обох частин [сангхи]. Між черницями та ченцями відносини підпорядкування були такими, як між молодшими сестрами і старшими братами, а не такими, як між рабинями і рабовласниками.

Оригінальний текст (англ.)
Nuns at the time of the Buddha had equal rights and an equal share in everything. In one case, eight robes were offered to both sanghas at a place where there was only one nun and four monks. The Buddha divided the robes in half, giving four to the nun and four to the monks, because the robes were for both sanghas and had to be divided equally however many were in each group. Because the nuns tended to receive fewer invitations to lay-people's homes, the Buddha had all offerings brought to the monastery and equally divided between the two sanghas. He protected the nuns and was fair to both parties. They are subordinate in the sense of being younger sisters and elder brothers, not in the sense of being masters and slaves.

Ян Естлі (Ian Astley) стверджує, що в тому соціальному оточенні, в якому довелося жити першим послідовникам Будди, де жінки зазнавали значної дискримінації і загроз, бажання Будди захистити засновану ним санґгу від негативної громадської думки було цілком зрозумілим, і його не можна засуджувати за це:

У ті дні (втім, як і зараз у більшій частині індійського суспільства) жінку, яка пішла з дому, люди, більшою чи меншою мірою, вважали повією, і допускали стосовно неї відповідні домагання. Формально об'єднавшись з монахами, черниці отримували переваги бездомного життя і при цьому уникали загрози насильства. І поки всі люди з презирством не відштовхнуть таке ставлення до бездомних жінок, як це має зробити будь-яка цивілізована людина, така позиція і така поведінка стосовно жінок залишаться необхідними для забезпечення їх безпеки, а критика Будди і його громади за те, що у них були прийняті такі особливі правила, буде, безсумнівно, недоречною.

Оригінальний текст (англ.)
In those days (and this still applies to much of present Indian society) a woman who had left the life of the household would otherwise have been regarded more or less as a harlot and subjected to the appropriate harassment. By being formally associated with the monks, the nuns were able to enjoy the benefits of leaving the household life without incurring immediate harm. Whilst it is one thing to abhor, as any civilized person must do, the attitudes and behavior towards women which underlie the necessity for such protection, it is surely misplaced to criticize the Buddha and his community for adopting this particular policy.

За регіонами і школами буддизму Редагувати

Тибетський буддизм Редагувати

Тибетською мовою бгікшу називається «гелонг», а бгікшуні — «гелонгма» (тиб. dge slong ma). Кількість правил-обітниць Вінаї різниться в різних ланцюгах учнівської наступності, найчастіше — 360 для черниць і 265 для ченців. Учні та учениці (шраманера), що готуються прийняти посвячення, іменуються «гецул» (тиб. dge tshul) і «гецулма» відповідно; ті й інші дають двадцять п'ять основних обітниць. Для інших тибетських буддистів — як для сімейних, так і для малолітніх монастирських вихованців, надто юних, щоб бути повністю посвяченими ченцями або черницями — діють ті ж п'ять священних заповідей, що й для мирських буддистів у всіх школах. На Тибеті ці миряни і вихованці називаються словом «ген'єн» (тиб. dge snyan), але монастирські вихованці повинні дотримуватися такого ж суворого целібату, як і дорослі посвячені монахи. Ухвалення все більш суворих обітниць у тибетському буддизмі може відбуватися поступово, шлях від вихованки до повністю посвяченої черниці може займати до сорока років.

Майбутній бгікшуні голять голову перед посвяченням. 2004 р., долина Спіті, Індія

Для проведення церемонії посвячення у бгікшуні в цій школі буддизму потрібна присутність не однієї, а дванадцяти повністю посвячених черниць. Такого «кворуму», найпевніше, на території Тибету й не було. Тибетські бгікшуні були нечисленними; лише одиниці з них залишили свої імена в історії Тибету: наприклад, Самдінг Дордже Пхагмо[en] (1422—1455), що отримала найбільший майстерський ранг з усіх тибетських жінок. Але про те, як і де пройшло її посвячення в бгікшуні, відомо мало.

На початку XXI століття чинний Далай-лама неодноразово виступав на підтримку жіночого буддійського чернецтва і визнавав бгікшуні з усіх шкіл буддизму, в яких їх спадкоємність збереглася. Щодо відновлення посвячень у бгікшуні на Тибеті він стверджував, що ця проблема не може бути вирішена одними Тибетом самостійно; вона вимагає згоди і співпраці буддистів усього світу, і проблема не в тому, треба чи не треба давати всім жінкам можливість ставати бгікшуні, а в тому, як це правильно зробити відповідно до Вінаї. Сімнадцятий Кармапа Оґ'єн Трінлей Дордже також заявив про плани відновлення посвячення жінок.

Тгеравада Редагувати

На сході і півдні Азії традиції жіночого буддійського чернецтва зберігалися і розвивалися протягом декількох століть, але в школі Тгеравада на Шрі-Ланці в XI столітті нашої ери вони пішли на спад; у Бірмі тгеравадські бгікшуні існували приблизно до XIII століття, але потім вони і там вимерли. Чи були коли-небудь у минулому тгеравадські бгікшуні в Таїланді, Лаосі, Камбоджі і Тибеті — питання спірне, історичні відомості суперечливі, особливо в Таїланді. Через це деякі вчені і буддійські релігійні лідери вважають, що в Тгераваді справжніх бгікшуні не залишилося, і нові черниці в цій буддійській школі вже ніяк не зможуть з'явитися, тому що їм немає від кого отримувати посвячення. Наприклад, глава тгеравадської бгікшу-санґги (чоловічої чернечої спільноти) М'янми і Таїланду вважає існування повністю посвячених бгікшуні неможливим: «Рівні права для чоловіків і жінок заборонені Церковною Радою. Жодна жінка в Таїланді не може отримати повного чернечого посвячення відповідно до буддизму Тгеравади і стати бгікшуні. Рада також видала національне попередження про те, що якщо який-небудь монах посвятить жінок у черниці, він буде суворо покараний за це». Ще 1928 року Верховний патріарх Таїланду (тай. สมเด็จพระสังฆราช), у відповідь на спроби посвятити в черниці двох жінок, видав едикт про те, що ченці не повинні посвячувати жінок ні в новачки (шаманері), ні в послушниці (сіккхамани), ні в черниці (бгікшуні). За цим едиктом дві жінки, які отримали таке посвячення, були арештовані на невеликі терміни.

Не маючи можливості отримати повне посвячення від справжньої бгікшуні, деякі буддистки Тгеравади знайшли вихід у тому, щоб за власною ініціативою давати обмежені обітниці зречення і жити відповідно до вчення Будди. Такі «напівчерниці» зазвичай зобов'язуються дотримуватися восьми або десяти заповідей: це більше, ніж встановлено для мирських буддисток (п'ять заповідей), але значно менше, ніж для повністю посвячених буддійських черниць (понад триста правил Вінаї). Вони стали досить популярними в суспільстві, але не отримали офіційного визнання і тієї підтримки в отриманні освіти, яка пропонується ченцям. Напівчерниці змушені покладатися на власні сили і можливості; одним з них доводиться готувати їжу або виконувати іншу роботу, поки інші практикують і викладають медитацію[неавторитетне джерело][неавторитетне джерело][неавторитетне джерело]

Ці жінки зазвичай носять вбрання білого або рожевого кольору, що вирізняє їх як від мирських жінок, так і від повністю посвячених бгікшуні. У різних країнах буддійських напівчерниць називають по-різному: «даса сіл мата[en]» в Шрі-Ланці, «зілашин[en]» (бірм. သီလရှင်) у М'янмі, «мечі[en]» (тай. แม่ชี) у Таїланді, «гурума» в Непалі і Лаосі, «сіладгара[en]» в буддійських монастирях Амараваті[en] і Чизест[en] в Англії.

1996 року, завдяки зусиллям міжнародної асоціації буддисток «Сак'ядгіта[en]», тгеравадське посвячення в бгікшуні було відновлено, коли 11 жінок зі Шрі-Ланки отримали повне посвячення в Сарнатху, Індія. Цю процедуру проводили Додангоба Ревата Магатгера (Dodangoda Revata Mahāthera) і, пізніше, Мапалагама Віпуласара Магатгера (Mapalagama Vipulasāra Mahāthera) з індійського «Товариства Мага Бодгі[en]», за підтримки ченців і черниць Ордена Чоге корейського сон-буддизму[ru].

Після 1996 року спроби відновити жіночу чернечу традицію тгеравади були зроблені також у Таїланді і на Шрі Ланці. У Таїланді 55-річна тайська буддистка Варанггана Ванавічаєн, яка прийняла 8 обітниць і носила білу робу мечі, стала першою жінкою, яка отримала статус новачки в тгераваде. Вона пройшла відповідну церемонію і отримала золоту робу зі співаючою чашею 2002 року. На Шрі-Ланці відбулося найбільше посвячень жінок у бгікшуні. Частину цих посвячень було проведено черницями зі збереженої східно-азійської традиції, іншу — ченцями тгеравадських орденів. З 2005 року багато церемоній посвячення в бгікшуні були організовані главою місцевого підрозділу «Дамбулла» (Dambulla) чернечого ордену «Сіям Нікая[en]»[уточнити].

Дгаммананда Бгікшуні у 2009 році

Тайська дослідниця буддизму доктор Чатсумарн Кабілсінгх[en], зараз відома як Дгаммананда Бгікхуні пройшла суперечливе посвячення у новачки, а потім і в бгікшуні на Шрі-Ланці 2003 року, після того, як там відновилося повне посвячення жінок, і потім повернулася в Таїланд, де чернече посвячення жінок було заборонено, і могло бути навіть покарано тюремним ув'язненням цих жінок. Багато хто в Таїланді вважають її «піонеркою» відродження традицій бгікшуні. Згодом Сенат Таїланду переглянув і скасував закон 1928 року, який забороняє повне посвячення жінок у буддизмі, як неконституційний і такий, що суперечить свободі віросповідання. Більше 20 жінок пішли стопами Дгаммананди Бгікхуні. У містах Самут Сакгон[en], Чіангмай і Районг[ru] почали створюватися храми, жіночі монастирі і медитаційні центри, очолювані тайськими бгікшуні. Позиція ієрархів тайської санґги значно змінилася: від повного невизнання можливості існування бгікшуні до прийняття бгікшуні як представниць іноземних (не тайських) буддійських традицій. Однак два основних тгеравадських ордени Таїланду — «Мага Нікая[en]» і «Дгаммаютіка Нікая[en]» поки ще офіційно не визнали повністю посвячених черниць в ранзі бгікшуні. Незважаючи на істотну і зростаючу підтримку бгікшуні релігійними ієрархами, в таїландській санґзі залишається досить сильна опозиція, яка чинить спротив посвяченню жінок. Консервативно налаштовані буддисти Тгеравади посилаються на шосту з Восьми гарундхамм, згідно з якою бгікшуні повинна отримати посвячення відразу від обох чернечих частин санґги — і чоловічої, і жіночої; за відсутності однієї з них (діючих бгікшуні) посвячення не буде дійсним, а залучення бгікшуні з іншої школи позбавляє сенсу саму традицію учнівської наступності. З точки зору цих консерваторів, відновлення посвячень після втрати наступності неможливе, а всі новопосвячені черниці і ті, хто буде отримувати посвячення від них — не є справжніми бгікшуні.

Перше тгеравадське посвячення в бгікшуні в Австралії відбулося 22 жовтня 2009 року в монастирі Бодгіньяна[en] у місті Перт. Чотири черниці з жіночого монастиря Дгаммасара (англ. Dhammasara Nun's Monastery): Аджай Ваяма, Ніродгі, Сері і Хасапанна — стали бгікшуні у повній відповідності з палійською Вінаєю.

2010 року бгікшуні Айя Татгалока[en] і бгікшу Бганте Генелопа Ґунаратана[en] спостерігали за проведенням подвійної церемонії посвячення, що відбулася в лісовому скиті Араня Бодгі (Aranya Bodhi) в окрузі Сонома, Каліфорнія, США. Після проведення цього обряду чотири жінки стали повністю посвяченими черницями тгеравадської традиції.

У послідовників Тгеравади в Індонезії перше після більш ніж тисячолітньої перерви посвячення в бгікшуні відбулося в 2015 році у Вісма Кусалаяні (Wisma Kusalayani) в місті Лембанг[en] провінції Західна Ява. Повністю посвяченими черницями стали Ваджрадеві Садгіка Бгікшуні з Індонезії, Медгі Бгікшуні зі Шрі-Ланки, Анулов Бгікшуні з Японії, Сантасуха Сантамана Бгікшуні з В'єтнаму, Сухі Бгікшуні і Сумангала Бгікшуні з Малайзії, і Дженту Бгікшуні з Австралії.

Сумніви в легітимності наступності Редагувати

З усіх шкіл східноазійського буддизму[en] тільки Дгармагуптака змогла зберегти нерозривну спадкоємність бгікшуні. Черниці цієї школи допомогли іншим школам (зокрема Тгераваді) відновити посвячення, забезпечуючи присутність діючих бгікшуні там, де вона була потрібна для посвячення нових.

Але з «легалістської» точки зору, якщо жінка з однієї буддійської традиції отримає посвячення від черниць з іншої традиції, то це може зробити безглуздою і недійсною саму учнівську спадкоємність як таку. Неавтентичні черниці не зможуть дати посвячення іншим жінкам своєї школи, і тому неможливо правильним чином відновити або заново створити лінії спадкоємності бгікшуні там, де вони були перервані.

У той же час тгеравадський чернець з Німеччини бгікшу Аналайо[en], який виступав з доповіддю на «Міжнародному конгресі щодо ролі жінок-буддисток у сангсі»[en], стверджував, що за необхідності ченці можуть самостійно давати посвячення черницям. Досліджуючи ставлення до бгікшуні в ранніх буддійських текстах і історію заснування бгікшуні-санґги, він прийшов до висновку про безперервну дійсність такого «одиничного» (тобто даного самими бгікшу) посвячення в бгікшуні, яке є предметом розбіжностей у тибетському буддизмі і в буддизмі Тгеравади.

Інші школи в Південній і Східній Азії Редагувати

У школі Махаяна в Китаї, Кореї, В'єтнамі, на Тайвані і в Гонконзі спадкоємність практики бгікшуні збереглася.

В Японії в XIII столітті Мугай Ньодай[ru] стала першою настоятелькою буддійського монастиря в Японії і першою в світі майстринею дзен[en]. Двадцять сьомий патріарх індійського дзен-буддизму Праджнатара[en] імовірно був жінкою.

Відновлення посвячень Редагувати

У липні 2007 року буддистські лідери і вчені всіх традицій зібралися в Гамбурзі на «Міжнародний конгрес щодо ролі буддійських жінок у Санґзі», щоб досягти всесвітнього консенсусу з питання про відновлення повного посвячення жінок у черниці. Були присутні 65 делегатів: бгікшу і бгікшуні, майстри Вінаї, старійшини з традиційних буддійських країн і західні буддологи. У підсумковій доповіді конгресу було відзначено, що всі делегати «одностайно погодилися з тим, що посвяту в бгікшуні, [перервану в традиції (школі)] Муласарвастівада, має бути відновлено» і цитувалися слова Далай-лами, який також повністю підтримує це (вже 1987 року Далай-лама XIV зажадав відновити повне посвячення черниць у Тибеті).

Черниця школи дхармагуптака тайванського буддизму.

Також було визнано, що єдина не перервана лінія жіночих чернечих посвячень збереглася в школі дхармагуптака східноазійського буддизму. Організатори конгресу відзначили надзвичайну важливість встановлення рівності і звільнення буддійських жінок, зокрема монахинь. «Відновлення посвячень у черниці в Тибеті, встановлене Далай-ламою XIV і міжнародними санґгами ченців і черниць, призведе в подальшому до рівності і звільнення буддійських жінок. Цей конгрес має історичну значимість, що дасть жінкам в усьому світі можливість викладати вчення Будди».

Допомога в організації бгікшуні-санґги (громади повністю посвячених черниць) у тих місцевостях, де вона в даний час відсутня, також була оголошена однією з основних цілей «Сакядгіти», про що було оголошено на її установчих зборах 1987 року в місті Бодх-Гая в Індії.

У четвертій частині підсумкової доповіді Александра Берзіна «День третій і заключні коментарі Його Святості Далай-лами Чотирнадцятого» він заявив «Але Будда дав основні права в рівній мірі обом групам санґги. Нічого навіть обговорювати, треба чи не треба відроджувати посвячення в бгікшуні; питання тільки в тому, як це зробити правильно в контексті Вінаї».

«Вісім грандхамм» також стосуються контексту Вінаї. Бгікшуні Кусума пише: «В Палі, вісім грандхамм виникають у десятій кхандхаці, в Чулавазі». Вони ж присутні в чинній процедурі посвячення в бгікшуні.

Але цей текст не дозволяється вивчати до посвячення. «Буде дуже корисним, якщо тибетські черниці зможуть ознайомитися зі вмістом обітниць бгікшуні до того, як посвячення буде виконано — заявила Карма Лекше Цомо, професор і бгікшуні, на цьому конгресі під час обговорення питань гендерної рівності та прав людини. — Традиційний звичай такий, що повністю вивчити зміст обітниць бгікшу або бгікшуні дозволяється тільки після прийняття цих обітниць». Шановна Тенцин Палмо[en] там же заявила: «Підвищувати статус тибетських черниць важливо не тільки для повторного встановлення посвяти в бгікшуні [в школі] Муласарвастівада, але також для нових бгікшуні, які зможуть ігнорувати Вісім грандхамм, що встановлюють для них нижчий статус. Ці вісім правил, крім усього іншого, були сформульовані з єдиною метою уникнути осуду з боку мирського суспільства. В сучасному світі невирішення відновлення посвяти в бгікшуні [в школі] Муласарвастівада і шанування цих восьми [правил] ризикують викликати крайнє несхвалення».

Відповідно до підсумкової доповіді й інших доступних матеріалів конгресу, там не було обговорення питань про те, як і наскільки «Вісім гарундхамм» дискримінують буддійських черниць, і в яких деталях це можливо змінити в процесі щодо відновлення в буддійській школі Муласарвастівада посвяти в бгікшуні.

У М'янмі правлячий конгрес М'янманського Буддизму прийняв правило про те, що в даний час не може бути правильного посвячення для жінок; але окремі м'янманські ченці з цим не згодні.

Дискримінація черниць Редагувати

У березні 1993 року в Дгармасалі Сильвія Ветцель[de] у присутності Далай-лами й інших знаменитостей відкрито висловилася про проблему сексизму в буддійських практиках, образах і вченнях. Двоє старших ченців-чоловіків на словах підтримали її, сказали, що їхній особистий досвід підтверджує правоту Сильвії. Аджахн Амаро[en] тгеравадський бгікшу з монастиря Амараваті сказав: «Бачити те, як до черниць не ставляться з такою ж повагою, як до ченців, дуже боляче. Це — як дротик у серце».

Американський тибетський буддійський монах Тхубтен Пенде так висловив свою точку зору: «Коли я перекладав тексти, що стосуються церемонії посвячення, я був просто шокований. Там сказано, що навіть найстарша черниця мала сидіти позаду наймолодшого ченця: нехай навіть її посвячення було великим, але її тіло — основа цього посвячення — було нижчим. „Ось воно що! ..“ — подумав я. Раніше я чув про це повір'я, але не знаходив його підтвердження. Я повинен був зачитати цей текст на церемонії. Але я соромився говорити таке і соромився того інституту, який представляв. Я дивувався: „Чому вона не встане і не піде?“. Я б [пішов]».

Оригінальний текст (англ.)
American Tibetan Buddhist monk Thubten Pende gave his views: "When I translated the texts concerning the ordination ceremony I got such a shock. It said that even the most senior nun had to sit behind the most novice monk because, although her ordination was superior, the basis of that ordination, her body, was inferior. I thought, "There it is." I'd heard about this belief but I'd never found evidence of it. I had to recite this text at the ceremony. I was embarrassed to say it and ashamed of the institution I was representing. I wondered, "Why doesn't she get up and leave?" I would.

Поезія бгікшуні Редагувати

Широко відома "Тгерігатха " — збірка віршів, також звана «Вірші старших черниць»; менш відомі «Дискусії древніх черниць».

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Talbot, Mary (2016). . Tricycle: The Buddhist Review (амер.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 22 грудня 2018. 
  2. K. Sri Dhammananda[en] (25 вересня 2000). . Buddhism Today (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2015. 
  3. Jaini P. S.[en]. Gender and Salvation Jaina Debates on the Spiritual Liberation of Women. — Berkeley : University of California Press, 1991. — ISBN 0-520-06820-3.
  4. «A brief digression into comparative analysis should help to illustrate the significance of these central texts. Although it is possible to ascertain (however, unfortunately from just a few references) that women within the Jain śramaṇa tradition possessed similar freedoms to Buddhist women, Jaina literature leaves to posterity no Therīgāthā equivalent. There are also no extant Jain texts from that period to match stories in the Avadānaśataka of women converts who attained high levels of religious experience. Nor is there any equivalent of the forty Apadānas attributed to the nuns who were the Buddha's close disciples. In Brahminism, again, although Stephanie Jamison has eruditely and insightfully drawn out the vicissitudes of the role of women within the Brahmanic ritual of sacrifice, the literature of Brahmanism does not supply us with voices of women from the ancient world, nor with stories of women who renounced their roles in the domestic sphere in favor of the fervent practice of religious observances.» — Collett A. Buddhism and Gender: Reframing and Refocusing the Debate // The Journal of Feminist Studies in Religion. — 2006. — Т. 22, № 2. — С. 55–84.
  5. . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 квітня 2015. 
  6. . Архів оригіналу за 22 листопада 2005. Процитовано 25 квітня 2015. 
  7. Bhikkhu Sujato (17 травня 2010). (англ.). Bundanoon, Australia: Santi Forest Monastery. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 29 жовтня 2015. 
  8. Hecker, Hellmuth (2006). (англ.). Буддистське видавниче товариство[en]. Архів оригіналу за 28 березня 2007. Процитовано 29 жовтня 2015. 
  9. ↑ Chung, In Young. A Buddhist View of Women: A Comparative Study of the Rules for Bhikṣhunis and Bhikṣhus Based on the Chinese Pratimoksha // Journal of Buddhist Ethics : журнал. — 1999. — No. 6. — P. 29—105.
  10. Dhammananda Bhikkhuni (28 грудня 1999). . Blossoms of the Dharma: Living as a Buddhist Nun (англ.). Bhikshuni Thubten Chodron. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 29 жовтня 2015. 
  11. Staff. . Trashi Ganden Choepel Ling Trust. Архів оригіналу за 3 листопада 2009. Процитовано 4 лютого 2010. 
  12. Haas M.[de]. Dakini Power: Twelve Extraordinary Women Shaping the Transmission of Tibetan Buddhism in the West. — Shambhala Publications[en], 2013. — P. 6. — ISBN 1559394072.
  13. . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 8 березня 2020. 
  14. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 8 березня 2020. 
  15. . Lion's Roar. 1 лютого 2015. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 19 вересня 2015. 
  16. Kawanami H. The Bhikkhunī Ordination Debate: Global Aspirations, Local Concerns, with special emphasis on the views of the monastic community in Burma // Buddhist Studies Review[en]. — 2007. — Vol. 24, no. 2. — P. 229.
  17. Mettanando Bhikkhu (7 червня 2005). . Issues (англ.). The Buddhist[en]. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 29 жовтня 2015. «Equal rights for men and women are denied by the Ecclesiastical Council. No woman can be ordained as a Theravada Buddhist nun or bhikkhuni in Thailand. The Council has issued a national warning that any monk who ordains female monks will severely punished.»   Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)
  18. Thai Forest Tradition. . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  19. . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  20. (нім.). Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  21. Bhikkhu Bodhi. The Revival of Bhikkhuni Ordination in the Theravada Tradition : [ ][англ.]. — Dignity and Discipline: Reviving Full Ordination for Buddhist Nuns.
  22. Bhikkuni Dr. Kusuma Devendra. . International Congress On Buddhist Women's Role in the Sangha. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 8 березня 2020. 
  23. Dhammananda Bhikkhuni[en]. . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 8 березня 2020. 
  24. Sommer J. M. . Warren Wilson College. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 6 грудня 2011. 
  25.  // Buddhist Studies Review[en]. — Vol. 24, no. 2. — P. 227-228.
  26. . Shambala Sun. 2003. Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  27. Dr Chatsumarn Kabilsingh. UCEC. 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 15 серпня 2012. 
  28. . The Buddhist[en]. 5 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  29. Kramer J. . Aliance for Bhikkunis. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  30. . 12 листопада 2010. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  31. Bliss M. (22 червня 2015). (індонез.). BuddhaZine.COM. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  32. Bliss M. (22 червня 2015). (PDF) (англ.). Alliance for Bhikkhunis. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  33. Anālayo. The Validity of bhikkhunī Ordination by bhikkhus Only // JOCBS. — 2017. — Vol. 12. — P. 9—25.
  34. Analayo (2007). (англ.). Foundation for Buddhist Studies, University of Hamburg. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 23 грудня 2018. 
  35. Women's Renunciation in Early Buddhism - The Four Assemblies and the Foundation of the Order of Nuns // Dignity & Discipline, The Evolving Role of Women in Buddhism. — Wisdom Publications, 2010. — С. 65—97.
  36. Analayo, Bhikkhu. (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 23 грудня 2018. 
  37. Analayo, Bhikkhu. (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 23 грудня 2018. 
  38. (англ.). Āgama research group. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 21 грудня 2018. 
  39. Anālayo. The Validity of bhikkhunī Ordination by bhikkhus Only // JOCBS : j.. — 2017. — Vol. 12. — P. 9—25.
  40. (англ.). Āgama Research Group. 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 23 грудня 2018.  Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)
  41. . Institute for Medieval Japanese Studies. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 10 квітня 2012. 
  42. Austin, Shoshan Victoria. The True Human Body // Receiving the Marrow / editor Carney, Eido Frances. — Temple Ground Press, 2012. — P. 148. — ISBN 978-0985565107.
  43. . International Congress on Buddhist Women's Role in the Sangha. 20 липня 2007. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  44. . Study Buddhism. 2007-08-00. Архів оригіналу за 7 серпня 2008. Процитовано 23 червня 2016. 
  45. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  46. . Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  47. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 23 червня 2016. 
  48. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 23 червня 2016. |quote=It would be helpful if Tibetan nuns could study the bhikshuni vows before the ordination is established. The traditional custom is that one is only allowed to study the bhikshu or bhikshuni vows after having taken them.
  49. . Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 23 червня 2016. «To raise the status of Tibetan nuns, it is important not only to re-establish the Mulasarvastivada bhikshuni ordination, but also for the new bhikshunis to ignore the eight gurudharmas that have regulated their lower status. These eight, after all, were formulated for the sole purpose of avoiding censure by the lay society. In the modern world, disallowing the re-establishment of the Mulasarvastivada bhikshuni ordination and honoring these eight risk that very censure.»  
  50. ↑ Vicki Mackenzie, 2008, с. 154.
  51. Vicki Mackenzie, 2008, с. 154-155.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bgikshuni abo Bgikkguni sanskr bhikṣuṇi pali bhikkhuni v bukvalnomu perekladi zlidenna povnistyu posvyachena chernicya ru v buddizmi chenci choloviki imenuyutsya bgikshu Buddijski chernici yak i chenci zhivut za pravilami Vinayi ale dlya zhinok vona mozhe vstanovlyuvati bilshe obmezhen nizh dlya cholovikiv Magapadzhapati Gotami en majbutnya persha bgikshuni z malenkim Buddoyu na rukah Yak opovidayut buddijski pisannya pershoyu bgikshuni stala Magapradzhapati Gotami titka i prijomna mati Buddi Shak yamuni Same na yiyi prohannya zasnovnik buddizmu stav prijmati v sanggu i posvyachuvati v chernici zhinok Potim ci pershi buddijski chernici peredali vchennya Buddi i cherneche posvyachennya svoyim uchenicyam ti svoyim Tak vid samogo Gautami Buddi i jogo uchenic pochalisya liniyi zhinochoyi uchnivskoyi nastupnosti Bilshist buddistiv vvazhayut sho zhodna zhinka ne mozhe stati bgikshuni ne otrimavshi povnogo posvyachennya v chernici vid diyuchoyi bgikshuni sho perebuvaye v pravilnomu lancyugu zhinochoyi uchnivskoyi nastupnosti Mozhlivist otrimati ce posvyachennya vid buddijskogo chencya cholovika bgikshu sho perebuvaye v lancyuzi cholovichoyi uchnivskoyi nastupnosti abo vid bgikshuni z inshoyi buddijskoyi shkoli viznayetsya ne vsima U deyakih shkolah vstanovleno sho na ceremoniyi posvyachennya povinni buti prisutnimi vidrazu kilka diyuchih bgikshu i abo bgikshuni i tilki za yih spilnoyu zgodoyu nova zhinka mozhe buti prijnyata v chernechu chastinu sanggi 1 V istoriyi buddizmu ne raz vinikali taki situaciyi koli v pevnij miscevosti abo v konkretnij shkoli buddizmu vsi bgikshuni vmirali abo perestavali buti chernicyami i pislya nih ne zalishalosya povnistyu posvyachenih uchenic yaki mozhut stati yih nastupnicyami U cih vipadkah novi buddijski chernici bilshe ne mogli z yavitisya Inshi buddistki yaki hotili stati bgikshuni ne mogli cogo zrobiti tomu sho yim ne u kogo bulo vchitisya i vid kogo otrimuvati cherneche posvyachennya U shkoli Tgeravada bgikshuni znikli she v XI XIII stolittyah nashoyi eri i zbereglasya lishe cholovicha nastupnist bgikshu Te zh same vidbulosya i v buddizmi Vadzhrayani Tilki v shkoli Dharmaguptaka ru i deyakih shkolah Mahayani nini poshirenih perevazhno v Koreyi V yetnami KNR i na Tajvani liniyi zhinochoyi chernechoyi nastupnosti ne urivalisya z chasiv Buddi do teperishnogo chasu A v Tgeravadi i Vadzhrayani posvyachennya u bgikshuni ne provodilasya majzhe tisyachu rokiv poki v seredini 1990 h rokiv ne bulo vzhito zahodiv z yiyi vidnovlennya shlyahom zaproshennya bgikshuni z tih shkil de voni zbereglisya V Aziyi zaraz zhinochi chernechi gromadi shkoli Tgeravada isnuyut na Shri Lanci v Tayilandi V yetnami ta Indoneziyi ale bagato konservativnih poslidovnikiv ciyeyi shkoli ne viznayut suchasnih chernic spravzhnimi bgikshuni 1 Tam de nastupnist bgikshuni bulo vtracheno inodi praktikuyutsya alternativni formi zhinochogo asketizmu i samoobmezhennya Zhinki yakih nikomu posvyatiti u bgikshuni mozhut za vlasnoyu iniciativoyu stati svoyeridnimi napivchernicyami Tak u tibetskomu buddizmi zhinka oficijno mozhe dati obitnicyu shramaneri novachki poslushnici U Tgeravadi zhinka takozh mozhe dati neformalnu i obmezhenu chernechu obitnicyu podibnu do tiyeyi yaku ranishe davali shramaneri yaki gotuvalisya stati bgikshuni U Tayilandi taki napivchernici nazivayutsya mechi taj aemchi u M yanmi zilashin Zgidno z uchennyam buddizmu choloviki i zhinki rivnoyu miroyu zdatni dosyagati nirvani Nezvazhayuchi na ce bgikshuni povinni prijnyati visim dodatkovih obitnic zvanih garundhammami yaki bgikshu ne prijmayut Krim togo palijskoyu Vinayeyu dlya buddijskih chernic vstanovleno bilshe pravil i zaboron nizh dlya buddijskih chenciv i bgikshuni zajmayut pidlegle stanovishe vidnosno bgikshu nezalezhno vid viku zaslug dosyagnen ta inshih obstavin Vtim spravzhnist vosmi garundhamm yih prinalezhnist do vchennya samogo Buddi Shak yamuni i yih obov yazkovist dlya vikonannya vsima chernicyami dostemenno ne pidtverdzheni i zaperechuyutsya deyakimi doslidnikami i buddijskimi vchitelyami mozhlivo ci dodatkovi pravila dlya zhinok chernic buli dodani kimos pislya Buddi Vid rannih buddijskih shkil do nashih dniv dijshla Therigatha zbirka virshiv pro prosvitlennya napisanih starshimi bgikshuni ci virshi uvijshli do Tapitaki Zmist 1 Istoriya 2 Visim garundhamm 3 Za regionami i shkolami buddizmu 3 1 Tibetskij buddizm 3 2 Tgeravada 3 2 1 Sumnivi v legitimnosti nastupnosti 3 3 Inshi shkoli v Pivdennij i Shidnij Aziyi 4 Vidnovlennya posvyachen 5 Diskriminaciya chernic 6 Poeziya bgikshuni 7 Galereya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaIstoriya RedaguvatiYak svidchat buddijski perekazi pershi bgikshuni z yavilisya na p yat rokiv piznishe vid pershih bgikshu Ce stalosya na prohannya grupi zhinok na choli z Magapadzhapati Gotami titkoyu Gautami Buddi yaka rostila jogo pislya smerti jogo materi V buddizmi zhinka mozhe vilno dosyagti bud yakogo stupenya duhovnogo rozvitku yak i cholovik U comu buddizm unikalnij sered indijskih religij U kanonichnih pisannyah Budda osoblivo pidkreslyuye sho zhinka maye taki zh zdibnosti do dosyagnennya stanu nirvani yak i cholovik i tak samo mozhe projti vsi chotiri stadiyi prosvitlennya 2 3 V inshih religijnih tradiciyah mi ne znahodimo analoga Therigathi abo Apadani ru pismovogo svidchennya visokih duhovnih dosyagnen zhinok 4 V analogichnomu klyuchi osnovna kanonichna sutra Mahayani Sutra Lotosa virsh 12 opovidaye pro te sho 6000 bgikshuni argatok otrimali peredbachennya Buddi Shak yamuni pro te sho voni dosyagnut stanu boddgisatvi a potim i stanu Buddi 5 Visim garundhamm Redaguvati nbsp Visokopostavlena bgikshuni kitajskoyi shkoli zi spivayuchoyi chasheyu Krim spilnih dlya vsih buddijskih chenciv pravil Vinaya chernici zobov yazani dotrimuvatisya she vosmi pravil garundhamm yaki do chenciv cholovikiv ne stosuyutsya Pohodzhennya Vosmi garundhamm do kincya ne z yasovano Za slovami Buddi yaki cituye bgikshu Thannisaro Ananda yaksho Mahapadzhapati Gotami prijme visim obitnic povagi ce bude oznachati yiyi povne posvyachennya upasampada 6 Ale ye sumnivi v tomu chi dijsno ci slova buli skazani Buddoyu Shak yamuni chi voni buli pripisani jomu piznishe 7 Vidpovidno do buddijskih pismovih dzherel prichinoyu takoyi vkazivki Buddi stali jogo poboyuvannya za majbutnye sanggi v yaku pochali prijmati zhinok U Tapitaci ye proroctvo Buddi pro te sho cherez prisutnist u skladi sanggi zhinok cya buddistska gromada bude slabshati i proisnuye tilki 500 rokiv Take proroctvo zustrichayetsya v Kanoni tilki raz i ce yedine proroctvo Buddi v yakomu zaznacheno chas jogo zdijsnennya 8 Yung Chung Young Chung zaznachaye sho za chasiv Gautami Buddi suspilstvo vidshtovhuvalo i znevazhalo chernic znachno silnishe nizh chenciv nazivayuchi pershih britogolovimi poviyami a drugih prosto britogolovimi Napadi mirskih lyudej na chernic vidbuvalisya todi znachno chastishe nizh napadi na chenciv i neridko prizvodili do zgvaltuvan Tomu bgikshuni potrebuvali bilshogo zahistu nizh bgikshu V takih umovah Budda virishiv zasnuvati zhinochu chernechu chastinu sanggi bgikshuni sanggu shob u nij zahistiti svoyih poslidovnic i dati yim novi duhovni mozhlivosti Cya iniciativa znachno viperedzhala svij chas Zabezpechennya takih mozhlivostej dlya zhinok nakladalo dodatkovi zobov yazannya i na cholovikiv zokrema na bgikshu Budda jmovirno rozumiv vsyu superechlivist prijnyatogo rishennya ale vin pishov na takij krok cherez chislenni domagannya yakih zaznavali jogo uchenici 9 Vinaya ne dopuskaye zastosuvannya sili chencem stosovno chernici Za slovami Dgammanandi Bgikhuni en Za chasiv Buddi chernici mali rivni prava i rivni chastki v usomu Buv vipadok koli dlya potreb oboh sangh prinesli visim odezhin ale v tomu misci prozhivala tilki odna chernicya i chetvero chenciv Budda podiliv odyag davshi chotiri shtuki chernici i chotiri shtuki chencyam tomu sho voni priznachalisya dlya oboh sangh i povinni buli buti rozdileni porivnu mizh nimi nezalezhno vid kilkosti lyudej v kozhnij grupi Oskilki miryani zaproshuvali chernic u svoyi budinki ridshe nizh chenciv Budda virishiv diliti vsi pidnoshennya monastiryu porivnu mizh dvoma sanghi Vin oberigav chernic i buv spravedlivij do oboh chastin sanghi Mizh chernicyami ta chencyami vidnosini pidporyadkuvannya buli takimi yak mizh molodshimi sestrami i starshimi bratami a ne takimi yak mizh rabinyami i rabovlasnikami 10 Originalnij tekst angl Nuns at the time of the Buddha had equal rights and an equal share in everything In one case eight robes were offered to both sanghas at a place where there was only one nun and four monks The Buddha divided the robes in half giving four to the nun and four to the monks because the robes were for both sanghas and had to be divided equally however many were in each group Because the nuns tended to receive fewer invitations to lay people s homes the Buddha had all offerings brought to the monastery and equally divided between the two sanghas He protected the nuns and was fair to both parties They are subordinate in the sense of being younger sisters and elder brothers not in the sense of being masters and slaves Yan Estli Ian Astley stverdzhuye sho v tomu socialnomu otochenni v yakomu dovelosya zhiti pershim poslidovnikam Buddi de zhinki zaznavali znachnoyi diskriminaciyi i zagroz bazhannya Buddi zahistiti zasnovanu nim sanggu vid negativnoyi gromadskoyi dumki bulo cilkom zrozumilim i jogo ne mozhna zasudzhuvati za ce U ti dni vtim yak i zaraz u bilshij chastini indijskogo suspilstva zhinku yaka pishla z domu lyudi bilshoyu chi menshoyu miroyu vvazhali poviyeyu i dopuskali stosovno neyi vidpovidni domagannya Formalno ob yednavshis z monahami chernici otrimuvali perevagi bezdomnogo zhittya i pri comu unikali zagrozi nasilstva I poki vsi lyudi z prezirstvom ne vidshtovhnut take stavlennya do bezdomnih zhinok yak ce maye zrobiti bud yaka civilizovana lyudina taka poziciya i taka povedinka stosovno zhinok zalishatsya neobhidnimi dlya zabezpechennya yih bezpeki a kritika Buddi i jogo gromadi za te sho u nih buli prijnyati taki osoblivi pravila bude bezsumnivno nedorechnoyu 9 Originalnij tekst angl In those days and this still applies to much of present Indian society a woman who had left the life of the household would otherwise have been regarded more or less as a harlot and subjected to the appropriate harassment By being formally associated with the monks the nuns were able to enjoy the benefits of leaving the household life without incurring immediate harm Whilst it is one thing to abhor as any civilized person must do the attitudes and behavior towards women which underlie the necessity for such protection it is surely misplaced to criticize the Buddha and his community for adopting this particular policy Za regionami i shkolami buddizmu RedaguvatiTibetskij buddizm Redaguvati Tibetskoyu movoyu bgikshu nazivayetsya gelong a bgikshuni gelongma tib dge slong ma Kilkist pravil obitnic Vinayi riznitsya v riznih lancyugah uchnivskoyi nastupnosti najchastishe 360 dlya chernic i 265 dlya chenciv Uchni ta uchenici shramanera sho gotuyutsya prijnyati posvyachennya imenuyutsya gecul tib dge tshul i geculma vidpovidno ti j inshi dayut dvadcyat p yat osnovnih obitnic Dlya inshih tibetskih buddistiv yak dlya simejnih tak i dlya malolitnih monastirskih vihovanciv nadto yunih shob buti povnistyu posvyachenimi chencyami abo chernicyami diyut ti zh p yat svyashennih zapovidej sho j dlya mirskih buddistiv u vsih shkolah Na Tibeti ci miryani i vihovanci nazivayutsya slovom gen yen tib dge snyan ale monastirski vihovanci povinni dotrimuvatisya takogo zh suvorogo celibatu yak i dorosli posvyacheni monahi Uhvalennya vse bilsh suvorih obitnic u tibetskomu buddizmi mozhe vidbuvatisya postupovo shlyah vid vihovanki do povnistyu posvyachenoyi chernici mozhe zajmati do soroka rokiv 11 nbsp Majbutnij bgikshuni golyat golovu pered posvyachennyam 2004 r dolina Spiti IndiyaDlya provedennya ceremoniyi posvyachennya u bgikshuni v cij shkoli buddizmu potribna prisutnist ne odniyeyi a dvanadcyati povnistyu posvyachenih chernic Takogo kvorumu najpevnishe na teritoriyi Tibetu j ne bulo Tibetski bgikshuni buli nechislennimi lishe odinici z nih zalishili svoyi imena v istoriyi Tibetu napriklad Samding Dordzhe Phagmo en 1422 1455 sho otrimala najbilshij majsterskij rang z usih tibetskih zhinok Ale pro te yak i de projshlo yiyi posvyachennya v bgikshuni vidomo malo 12 Na pochatku XXI stolittya chinnij Dalaj lama neodnorazovo vistupav na pidtrimku zhinochogo buddijskogo chernectva i viznavav bgikshuni z usih shkil buddizmu v yakih yih spadkoyemnist zbereglasya Shodo vidnovlennya posvyachen u bgikshuni na Tibeti vin stverdzhuvav sho cya problema ne mozhe buti virishena odnimi Tibetom samostijno vona vimagaye zgodi i spivpraci buddistiv usogo svitu 13 i problema ne v tomu treba chi ne treba davati vsim zhinkam mozhlivist stavati bgikshuni a v tomu yak ce pravilno zrobiti vidpovidno do Vinayi 14 Simnadcyatij Karmapa Og yen Trinlej Dordzhe takozh zayaviv pro plani vidnovlennya posvyachennya zhinok 15 Tgeravada Redaguvati Na shodi i pivdni Aziyi tradiciyi zhinochogo buddijskogo chernectva zberigalisya i rozvivalisya protyagom dekilkoh stolit ale v shkoli Tgeravada na Shri Lanci v XI stolitti nashoyi eri voni pishli na spad u Birmi tgeravadski bgikshuni isnuvali priblizno do XIII stolittya ale potim voni i tam vimerli Chi buli koli nebud u minulomu tgeravadski bgikshuni v Tayilandi Laosi Kambodzhi i Tibeti pitannya spirne istorichni vidomosti superechlivi osoblivo v Tayilandi 16 Cherez ce deyaki vcheni i buddijski religijni lideri vvazhayut sho v Tgeravadi spravzhnih bgikshuni ne zalishilosya i novi chernici v cij buddijskij shkoli vzhe niyak ne zmozhut z yavitisya tomu sho yim nemaye vid kogo otrimuvati posvyachennya Napriklad glava tgeravadskoyi bgikshu sanggi cholovichoyi chernechoyi spilnoti M yanmi i Tayilandu vvazhaye isnuvannya povnistyu posvyachenih bgikshuni nemozhlivim Rivni prava dlya cholovikiv i zhinok zaboroneni Cerkovnoyu Radoyu Zhodna zhinka v Tayilandi ne mozhe otrimati povnogo chernechogo posvyachennya vidpovidno do buddizmu Tgeravadi i stati bgikshuni Rada takozh vidala nacionalne poperedzhennya pro te sho yaksho yakij nebud monah posvyatit zhinok u chernici vin bude suvoro pokaranij za ce 17 She 1928 roku Verhovnij patriarh Tayilandu taj smedcphrasngkhrach u vidpovid na sprobi posvyatiti v chernici dvoh zhinok vidav edikt pro te sho chenci ne povinni posvyachuvati zhinok ni v novachki shamaneri ni v poslushnici sikkhamani ni v chernici bgikshuni Za cim ediktom dvi zhinki yaki otrimali take posvyachennya buli areshtovani na neveliki termini Ne mayuchi mozhlivosti otrimati povne posvyachennya vid spravzhnoyi bgikshuni deyaki buddistki Tgeravadi znajshli vihid u tomu shob za vlasnoyu iniciativoyu davati obmezheni obitnici zrechennya i zhiti vidpovidno do vchennya Buddi Taki napivchernici zazvichaj zobov yazuyutsya dotrimuvatisya vosmi abo desyati zapovidej ce bilshe nizh vstanovleno dlya mirskih buddistok p yat zapovidej ale znachno menshe nizh dlya povnistyu posvyachenih buddijskih chernic ponad trista pravil Vinayi Voni stali dosit populyarnimi v suspilstvi ale ne otrimali oficijnogo viznannya i tiyeyi pidtrimki v otrimanni osviti yaka proponuyetsya chencyam Napivchernici zmusheni pokladatisya na vlasni sili i mozhlivosti odnim z nih dovoditsya gotuvati yizhu abo vikonuvati inshu robotu poki inshi praktikuyut i vikladayut meditaciyu 18 neavtoritetne dzherelo 19 neavtoritetne dzherelo 20 neavtoritetne dzherelo Ci zhinki zazvichaj nosyat vbrannya bilogo abo rozhevogo koloru sho viriznyaye yih yak vid mirskih zhinok tak i vid povnistyu posvyachenih bgikshuni U riznih krayinah buddijskih napivchernic nazivayut po riznomu dasa sil mata en v Shri Lanci zilashin en birm သ လရ င u M yanmi mechi en taj aemchi u Tayilandi guruma v Nepali i Laosi siladgara en v buddijskih monastiryah Amaravati en i Chizest en v Angliyi 1996 roku zavdyaki zusillyam mizhnarodnoyi asociaciyi buddistok Sak yadgita en tgeravadske posvyachennya v bgikshuni bulo vidnovleno koli 11 zhinok zi Shri Lanki otrimali povne posvyachennya v Sarnathu Indiya Cyu proceduru provodili Dodangoba Revata Magatgera Dodangoda Revata Mahathera i piznishe Mapalagama Vipulasara Magatgera Mapalagama Vipulasara Mahathera z indijskogo Tovaristva Maga Bodgi en za pidtrimki chenciv i chernic Ordena Choge korejskogo son buddizmu ru 21 22 23 Pislya 1996 roku sprobi vidnoviti zhinochu chernechu tradiciyu tgeravadi buli zrobleni takozh u Tayilandi i na Shri Lanci U Tayilandi 55 richna tajska buddistka Varanggana Vanavichayen yaka prijnyala 8 obitnic i nosila bilu robu mechi stala pershoyu zhinkoyu yaka otrimala status novachki v tgeravade Vona projshla vidpovidnu ceremoniyu i otrimala zolotu robu zi spivayuchoyu chasheyu 2002 roku 24 Na Shri Lanci vidbulosya najbilshe posvyachen zhinok u bgikshuni Chastinu cih posvyachen bulo provedeno chernicyami zi zberezhenoyi shidno azijskoyi tradiciyi inshu chencyami tgeravadskih ordeniv Z 2005 roku bagato ceremonij posvyachennya v bgikshuni buli organizovani glavoyu miscevogo pidrozdilu Dambulla Dambulla chernechogo ordenu Siyam Nikaya en 25 utochniti nbsp Dgammananda Bgikshuni u 2009 rociTajska doslidnicya buddizmu doktor Chatsumarn Kabilsingh en zaraz vidoma yak Dgammananda Bgikhuni projshla superechlive posvyachennya u novachki a potim i v bgikshuni na Shri Lanci 2003 roku pislya togo yak tam vidnovilosya povne posvyachennya zhinok i potim povernulasya v Tayiland de cherneche posvyachennya zhinok bulo zaboroneno i moglo buti navit pokarano tyuremnim uv yaznennyam cih zhinok 26 Bagato hto v Tayilandi vvazhayut yiyi pionerkoyu vidrodzhennya tradicij bgikshuni 27 28 Zgodom Senat Tayilandu pereglyanuv i skasuvav zakon 1928 roku yakij zaboronyaye povne posvyachennya zhinok u buddizmi yak nekonstitucijnij i takij sho superechit svobodi virospovidannya Bilshe 20 zhinok pishli stopami Dgammanandi Bgikhuni U mistah Samut Sakgon en Chiangmaj i Rajong ru pochali stvoryuvatisya hrami zhinochi monastiri i meditacijni centri ocholyuvani tajskimi bgikshuni Poziciya iyerarhiv tajskoyi sanggi znachno zminilasya vid povnogo neviznannya mozhlivosti isnuvannya bgikshuni do prijnyattya bgikshuni yak predstavnic inozemnih ne tajskih buddijskih tradicij Odnak dva osnovnih tgeravadskih ordeni Tayilandu Maga Nikaya en i Dgammayutika Nikaya en poki she oficijno ne viznali povnistyu posvyachenih chernic v ranzi bgikshuni Nezvazhayuchi na istotnu i zrostayuchu pidtrimku bgikshuni religijnimi iyerarhami v tayilandskij sangzi zalishayetsya dosit silna opoziciya yaka chinit sprotiv posvyachennyu zhinok Konservativno nalashtovani buddisti Tgeravadi posilayutsya na shostu z Vosmi garundhamm zgidno z yakoyu bgikshuni povinna otrimati posvyachennya vidrazu vid oboh chernechih chastin sanggi i cholovichoyi i zhinochoyi za vidsutnosti odniyeyi z nih diyuchih bgikshuni posvyachennya ne bude dijsnim a zaluchennya bgikshuni z inshoyi shkoli pozbavlyaye sensu samu tradiciyu uchnivskoyi nastupnosti Z tochki zoru cih konservatoriv vidnovlennya posvyachen pislya vtrati nastupnosti nemozhlive a vsi novoposvyacheni chernici i ti hto bude otrimuvati posvyachennya vid nih ne ye spravzhnimi bgikshuni 1 Pershe tgeravadske posvyachennya v bgikshuni v Avstraliyi vidbulosya 22 zhovtnya 2009 roku v monastiri Bodginyana en u misti Pert Chotiri chernici z zhinochogo monastirya Dgammasara angl Dhammasara Nun s Monastery Adzhaj Vayama Nirodgi Seri i Hasapanna stali bgikshuni u povnij vidpovidnosti z palijskoyu Vinayeyu 29 2010 roku bgikshuni Ajya Tatgaloka en i bgikshu Bgante Genelopa Gunaratana en sposterigali za provedennyam podvijnoyi ceremoniyi posvyachennya sho vidbulasya v lisovomu skiti Aranya Bodgi Aranya Bodhi v okruzi Sonoma Kaliforniya SShA Pislya provedennya cogo obryadu chotiri zhinki stali povnistyu posvyachenimi chernicyami tgeravadskoyi tradiciyi 30 U poslidovnikiv Tgeravadi v Indoneziyi pershe pislya bilsh nizh tisyacholitnoyi perervi posvyachennya v bgikshuni vidbulosya v 2015 roci u Visma Kusalayani Wisma Kusalayani v misti Lembang en provinciyi Zahidna Yava Povnistyu posvyachenimi chernicyami stali Vadzhradevi Sadgika Bgikshuni z Indoneziyi Medgi Bgikshuni zi Shri Lanki Anulov Bgikshuni z Yaponiyi Santasuha Santamana Bgikshuni z V yetnamu Suhi Bgikshuni i Sumangala Bgikshuni z Malajziyi i Dzhentu Bgikshuni z Avstraliyi 31 32 Sumnivi v legitimnosti nastupnosti Redaguvati Z usih shkil shidnoazijskogo buddizmu en tilki Dgarmaguptaka zmogla zberegti nerozrivnu spadkoyemnist bgikshuni 33 Chernici ciyeyi shkoli dopomogli inshim shkolam zokrema Tgeravadi vidnoviti posvyachennya zabezpechuyuchi prisutnist diyuchih bgikshuni tam de vona bula potribna dlya posvyachennya novih Ale z legalistskoyi tochki zoru yaksho zhinka z odniyeyi buddijskoyi tradiciyi otrimaye posvyachennya vid chernic z inshoyi tradiciyi to ce mozhe zrobiti bezgluzdoyu i nedijsnoyu samu uchnivsku spadkoyemnist yak taku Neavtentichni chernici ne zmozhut dati posvyachennya inshim zhinkam svoyeyi shkoli i tomu nemozhlivo pravilnim chinom vidnoviti abo zanovo stvoriti liniyi spadkoyemnosti bgikshuni tam de voni buli perervani 1 U toj zhe chas tgeravadskij chernec z Nimechchini bgikshu Analajo en yakij vistupav z dopoviddyu na Mizhnarodnomu kongresi shodo roli zhinok buddistok u sangsi en 34 35 stverdzhuvav sho za neobhidnosti chenci mozhut samostijno davati posvyachennya chernicyam 1 36 37 Doslidzhuyuchi stavlennya do bgikshuni v rannih buddijskih tekstah i istoriyu zasnuvannya bgikshuni sanggi 38 vin prijshov do visnovku pro bezperervnu dijsnist takogo odinichnogo tobto danogo samimi bgikshu posvyachennya v bgikshuni 39 yake ye predmetom rozbizhnostej u tibetskomu buddizmi i v buddizmi Tgeravadi 40 Inshi shkoli v Pivdennij i Shidnij Aziyi Redaguvati U shkoli Mahayana v Kitayi Koreyi V yetnami na Tajvani i v Gonkonzi spadkoyemnist praktiki bgikshuni zbereglasya V Yaponiyi v XIII stolitti Mugaj Nodaj ru stala pershoyu nastoyatelkoyu buddijskogo monastirya v Yaponiyi i pershoyu v sviti majstrineyu dzen en 41 Dvadcyat somij patriarh indijskogo dzen buddizmu Pradzhnatara en imovirno buv zhinkoyu 42 Vidnovlennya posvyachen RedaguvatiU lipni 2007 roku buddistski lideri i vcheni vsih tradicij zibralisya v Gamburzi na Mizhnarodnij kongres shodo roli buddijskih zhinok u Sangzi shob dosyagti vsesvitnogo konsensusu z pitannya pro vidnovlennya povnogo posvyachennya zhinok u chernici 43 Buli prisutni 65 delegativ bgikshu i bgikshuni majstri Vinayi starijshini z tradicijnih buddijskih krayin i zahidni buddologi U pidsumkovij dopovidi kongresu 44 bulo vidznacheno sho vsi delegati odnostajno pogodilisya z tim sho posvyatu v bgikshuni perervanu v tradiciyi shkoli Mulasarvastivada maye buti vidnovleno i cituvalisya slova Dalaj lami yakij takozh povnistyu pidtrimuye ce vzhe 1987 roku Dalaj lama XIV zazhadav vidnoviti povne posvyachennya chernic u Tibeti nbsp Chernicya shkoli dharmaguptaka tajvanskogo buddizmu Takozh bulo viznano sho yedina ne perervana liniya zhinochih chernechih posvyachen zbereglasya v shkoli dharmaguptaka shidnoazijskogo buddizmu Organizatori kongresu vidznachili nadzvichajnu vazhlivist vstanovlennya rivnosti i zvilnennya buddijskih zhinok zokrema monahin Vidnovlennya posvyachen u chernici v Tibeti vstanovlene Dalaj lamoyu XIV i mizhnarodnimi sanggami chenciv i chernic prizvede v podalshomu do rivnosti i zvilnennya buddijskih zhinok Cej kongres maye istorichnu znachimist sho dast zhinkam v usomu sviti mozhlivist vikladati vchennya Buddi 45 Dopomoga v organizaciyi bgikshuni sanggi gromadi povnistyu posvyachenih chernic u tih miscevostyah de vona v danij chas vidsutnya takozh bula ogoloshena odniyeyu z osnovnih cilej Sakyadgiti 46 pro sho bulo ogolosheno na yiyi ustanovchih zborah 1987 roku v misti Bodh Gaya v Indiyi U chetvertij chastini pidsumkovoyi dopovidi Aleksandra Berzina Den tretij i zaklyuchni komentari Jogo Svyatosti Dalaj lami Chotirnadcyatogo vin zayaviv Ale Budda dav osnovni prava v rivnij miri obom grupam sanggi Nichogo navit obgovoryuvati treba chi ne treba vidrodzhuvati posvyachennya v bgikshuni pitannya tilki v tomu yak ce zrobiti pravilno v konteksti Vinayi 47 Visim grandhamm takozh stosuyutsya kontekstu Vinayi Bgikshuni Kusuma pishe V Pali visim grandhamm vinikayut u desyatij khandhaci v Chulavazi Voni zh prisutni v chinnij proceduri posvyachennya v bgikshuni Ale cej tekst ne dozvolyayetsya vivchati do posvyachennya Bude duzhe korisnim yaksho tibetski chernici zmozhut oznajomitisya zi vmistom obitnic bgikshuni do togo yak posvyachennya bude vikonano zayavila Karma Lekshe Como profesor i bgikshuni na comu kongresi pid chas obgovorennya pitan gendernoyi rivnosti ta prav lyudini Tradicijnij zvichaj takij sho povnistyu vivchiti zmist obitnic bgikshu abo bgikshuni dozvolyayetsya tilki pislya prijnyattya cih obitnic 48 Shanovna Tencin Palmo en tam zhe zayavila Pidvishuvati status tibetskih chernic vazhlivo ne tilki dlya povtornogo vstanovlennya posvyati v bgikshuni v shkoli Mulasarvastivada ale takozh dlya novih bgikshuni yaki zmozhut ignoruvati Visim grandhamm sho vstanovlyuyut dlya nih nizhchij status Ci visim pravil krim usogo inshogo buli sformulovani z yedinoyu metoyu uniknuti osudu z boku mirskogo suspilstva V suchasnomu sviti nevirishennya vidnovlennya posvyati v bgikshuni v shkoli Mulasarvastivada i shanuvannya cih vosmi pravil rizikuyut viklikati krajnye neshvalennya 49 Vidpovidno do pidsumkovoyi dopovidi j inshih dostupnih materialiv kongresu tam ne bulo obgovorennya pitan pro te yak i naskilki Visim garundhamm diskriminuyut buddijskih chernic i v yakih detalyah ce mozhlivo zminiti v procesi shodo vidnovlennya v buddijskij shkoli Mulasarvastivada posvyati v bgikshuni U M yanmi pravlyachij kongres M yanmanskogo Buddizmu prijnyav pravilo pro te sho v danij chas ne mozhe buti pravilnogo posvyachennya dlya zhinok ale okremi m yanmanski chenci z cim ne zgodni Diskriminaciya chernic RedaguvatiU berezni 1993 roku v Dgarmasali Silviya Vetcel de u prisutnosti Dalaj lami j inshih znamenitostej vidkrito vislovilasya pro problemu seksizmu v buddijskih praktikah obrazah i vchennyah 50 Dvoye starshih chenciv cholovikiv na slovah pidtrimali yiyi skazali sho yihnij osobistij dosvid pidtverdzhuye pravotu Silviyi Adzhahn Amaro en tgeravadskij bgikshu z monastirya Amaravati skazav Bachiti te yak do chernic ne stavlyatsya z takoyu zh povagoyu yak do chenciv duzhe bolyache Ce yak drotik u serce 50 Amerikanskij tibetskij buddijskij monah Thubten Pende tak visloviv svoyu tochku zoru Koli ya perekladav teksti sho stosuyutsya ceremoniyi posvyachennya ya buv prosto shokovanij Tam skazano sho navit najstarsha chernicya mala siditi pozadu najmolodshogo chencya nehaj navit yiyi posvyachennya bulo velikim ale yiyi tilo osnova cogo posvyachennya bulo nizhchim Os vono sho podumav ya Ranishe ya chuv pro ce povir ya ale ne znahodiv jogo pidtverdzhennya Ya povinen buv zachitati cej tekst na ceremoniyi Ale ya soromivsya govoriti take i soromivsya togo institutu yakij predstavlyav Ya divuvavsya Chomu vona ne vstane i ne pide Ya b pishov 51 Originalnij tekst angl American Tibetan Buddhist monk Thubten Pende gave his views When I translated the texts concerning the ordination ceremony I got such a shock It said that even the most senior nun had to sit behind the most novice monk because although her ordination was superior the basis of that ordination her body was inferior I thought There it is I d heard about this belief but I d never found evidence of it I had to recite this text at the ceremony I was embarrassed to say it and ashamed of the institution I was representing I wondered Why doesn t she get up and leave I would Poeziya bgikshuni RedaguvatiShiroko vidoma Tgerigatha zbirka virshiv takozh zvana Virshi starshih chernic mensh vidomi Diskusiyi drevnih chernic Galereya Redaguvati nbsp Povnistyu posvyachena bgikshuni Orden dgarmaguptaka Vesak Tajvan nbsp Chan Hong Chan Khong bgikshuni z Ordena interbuttya en Div takozh RedaguvatiSangga BgikshuPrimitki Redaguvati a b v g d Talbot Mary 2016 Bhikkhuni Ordination Buddhism s Glass Ceiling Tricycle The Buddhist Review amer Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 22 grudnya 2018 K Sri Dhammananda en 25 veresnya 2000 Women and the religious order of the Buddha Buddhism Today angl Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Jaini P S en Gender and Salvation Jaina Debates on the Spiritual Liberation of Women Berkeley University of California Press 1991 ISBN 0 520 06820 3 A brief digression into comparative analysis should help to illustrate the significance of these central texts Although it is possible to ascertain however unfortunately from just a few references that women within the Jain sramaṇa tradition possessed similar freedoms to Buddhist women Jaina literature leaves to posterity no Therigatha equivalent There are also no extant Jain texts from that period to match stories in the Avadanasataka of women converts who attained high levels of religious experience Nor is there any equivalent of the forty Apadanas attributed to the nuns who were the Buddha s close disciples In Brahminism again although Stephanie Jamison has eruditely and insightfully drawn out the vicissitudes of the role of women within the Brahmanic ritual of sacrifice the literature of Brahmanism does not supply us with voices of women from the ancient world nor with stories of women who renounced their roles in the domestic sphere in favor of the fervent practice of religious observances Collett A Buddhism and Gender Reframing and Refocusing the Debate The Journal of Feminist Studies in Religion 2006 T 22 2 S 55 84 Lotus Sutra Chapter 12 Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2015 The Buddhist Monastic Code II The Khandhaka Rules Translated and Explained Arhiv originalu za 22 listopada 2005 Procitovano 25 kvitnya 2015 Bhikkhu Sujato 17 travnya 2010 Bhikkhuni FAQ angl Bundanoon Australia Santi Forest Monastery Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Hecker Hellmuth 2006 Ananda The Guardian of the Dhamma angl Buddistske vidavniche tovaristvo en Arhiv originalu za 28 bereznya 2007 Procitovano 29 zhovtnya 2015 a b Chung In Young A Buddhist View of Women A Comparative Study of the Rules for Bhikṣhunis and Bhikṣhus Based on the Chinese Pratimoksha Journal of Buddhist Ethics zhurnal 1999 No 6 P 29 105 Dhammananda Bhikkhuni 28 grudnya 1999 The history of the bhikkhuni sangha Blossoms of the Dharma Living as a Buddhist Nun angl Bhikshuni Thubten Chodron Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Staff Venerable Geshe Pal Tsering Trashi Ganden Choepel Ling Trust Arhiv originalu za 3 listopada 2009 Procitovano 4 lyutogo 2010 Haas M de Dakini Power Twelve Extraordinary Women Shaping the Transmission of Tibetan Buddhism in the West Shambhala Publications en 2013 P 6 ISBN 1559394072 A New Possibility Introducing Full Ordination for Women into the Tibetan Buddhist Tradition Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 8 bereznya 2020 Human Rights and the Status of Women in Buddhism Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 8 bereznya 2020 Karmapa announces plan to restore nuns ordination Lion s Roar 1 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 12 travnya 2020 Procitovano 19 veresnya 2015 Kawanami H The Bhikkhuni Ordination Debate Global Aspirations Local Concerns with special emphasis on the views of the monastic community in Burma Buddhist Studies Review en 2007 Vol 24 no 2 P 229 Mettanando Bhikkhu 7 chervnya 2005 Authoritarianism of the holy kind Issues angl The Buddhist en Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Equal rights for men and women are denied by the Ecclesiastical Council No woman can be ordained as a Theravada Buddhist nun or bhikkhuni in Thailand The Council has issued a national warning that any monk who ordains female monks will severely punished Proignorovano nevidomij parametr accessyear dovidka Thai Forest Tradition Thai Forest Tradition Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2015 MC Brigitte Schrottenbacher Meditationteacher Thailand Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Wat Pa Namtok Khemmako nim Arhiv originalu za 9 veresnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Bhikkhu Bodhi The Revival of Bhikkhuni Ordination in the Theravada Tradition angl Dignity and Discipline Reviving Full Ordination for Buddhist Nuns Bhikkuni Dr Kusuma Devendra Abstract Theravada Bhikkhunis International Congress On Buddhist Women s Role in the Sangha Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 8 bereznya 2020 Dhammananda Bhikkhuni en Keeping track of the revival of bhikkhuni ordination in Sri Lanka Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 8 bereznya 2020 Sommer J M Socially Engaged Buddhism in Thailand Ordination of Thai Women Monks Warren Wilson College Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 6 grudnya 2011 Buddhist Studies Review en Vol 24 no 2 P 227 228 Ordained at Last Shambala Sun 2003 Arhiv originalu za 3 lipnya 2008 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Dr Chatsumarn Kabilsingh UCEC 8 veresnya 2010 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2013 Procitovano 15 serpnya 2012 Why We Need Bhikkhunis as Dhamma Teachers The Buddhist en 5 listopada 2011 Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Kramer J A Garland for the Bhikkhunis of Perth Aliance for Bhikkunis Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Another Step Forward 12 listopada 2010 Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Bliss M 22 chervnya 2015 Upasampada Bhikkhuni Theravada Pertama di Indonesia Setelah Seribu Tahun indonez BuddhaZine COM Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Bliss M 22 chervnya 2015 First Theravada Ordination of Bhikkhunis in Indonesia After a Thousand Years PDF angl Alliance for Bhikkhunis Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Analayo The Validity of bhikkhuni Ordination by bhikkhus Only JOCBS 2017 Vol 12 P 9 25 Analayo 2007 Abstract The Four Assemblies and the Foundation of the Order of Nuns angl Foundation for Buddhist Studies University of Hamburg Arhiv originalu za 18 listopada 2018 Procitovano 23 grudnya 2018 Women s Renunciation in Early Buddhism The Four Assemblies and the Foundation of the Order of Nuns Dignity amp Discipline The Evolving Role of Women in Buddhism Wisdom Publications 2010 S 65 97 Analayo Bhikkhu On the Bhikkhuna Ordination Controversy angl Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 23 grudnya 2018 Analayo Bhikkhu The Revival of the Bhikkhuni Order and the Decline of the Sasana angl Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 23 grudnya 2018 about core faculty amp members angl Agama research group Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 21 grudnya 2018 Analayo The Validity of bhikkhuni Ordination by bhikkhus Only JOCBS j 2017 Vol 12 P 9 25 women in Buddhism amp bhikkhunis angl Agama Research Group 2016 Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2018 Proignorovano nevidomij parametr accessyear dovidka Abbess Nyodai s 700th Memorial Institute for Medieval Japanese Studies Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 10 kvitnya 2012 Austin Shoshan Victoria The True Human Body Receiving the Marrow editor Carney Eido Frances Temple Ground Press 2012 P 148 ISBN 978 0985565107 Background and Objectives International Congress on Buddhist Women s Role in the Sangha 20 lipnya 2007 Arhiv originalu za 19 chervnya 2008 Procitovano 30 zhovtnya 2015 A Summary Report of the 2007 International Congress on the Women s Role in the Sangha Bhikshuni Vinaya and Ordination Lineages Study Buddhism 2007 08 00 Arhiv originalu za 7 serpnya 2008 Procitovano 23 chervnya 2016 Press release 09 06 2006 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 30 zhovtnya 2015 Sakyadhita International Association of Buddhist Women Arhiv originalu za 8 lyutogo 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2015 A Summary Report of the 2007 International Congress on the Women s Role in the Sangha Bhikshuni Vinaya and Ordination Lineages Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 23 chervnya 2016 A Summary Report of the 2007 International Congress on the Women s Role in the Sangha Bhikshuni Vinaya and Ordination Lineages Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 23 chervnya 2016 quote It would be helpful if Tibetan nuns could study the bhikshuni vows before the ordination is established The traditional custom is that one is only allowed to study the bhikshu or bhikshuni vows after having taken them A Summary Report of the 2007 International Congress on the Women s Role in the Sangha Bhikshuni Vinaya and Ordination Lineages Arhiv originalu za 2 bereznya 2019 Procitovano 23 chervnya 2016 To raise the status of Tibetan nuns it is important not only to re establish the Mulasarvastivada bhikshuni ordination but also for the new bhikshunis to ignore the eight gurudharmas that have regulated their lower status These eight after all were formulated for the sole purpose of avoiding censure by the lay society In the modern world disallowing the re establishment of the Mulasarvastivada bhikshuni ordination and honoring these eight risk that very censure a b Vicki Mackenzie 2008 s 154 Vicki Mackenzie 2008 s 154 155 Literatura RedaguvatiAyakova Zh A Feminizaciya buddijskogo monashestva v SShA Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta Ulan Ude Buryatskij gosudarstvennyj universitet 2015 Vip 6A S 38 41 ISSN 1994 0866 Gunskij A Yu neavtoritetne dzherelo 2000 Zhenshiny v rannem buddizme po materialam palijskogo kanona Put Vostoka Tretya molodezhnaya konferenciya po problemam filosofii religii kultury Vostoka ros Samarskij gosudarstvennyj universitet Arhiv originalu za 21 listopada 2014 Procitovano 1 travnya 2016 Lepehova E S Specifika opisaniya pervyh buddijskih monahin v srednevekovyh yaponskih istochnikah na osnove sravnitelnogo analiza opisanij tibetskih jogin i kitajskih buddijskih monahin Vostok Afro Aziatskie obshestva istoriya i sovremennost Moskva Nauka 2009 5 S 20 29 ISSN 0869 1908 Hirakawa A Monastic Discipline for the Buddhist Nuns An English Translation of the Chinese Text of the Mahasaṃghika Bhikṣuṇi Vinaya ed 2 Kashi Prasad Jayaswal Research Institute 1999 434 p Mackenzie V en Cave In The Snow Bloomsbury Publishing 2008 256 p ISBN 1 58234 045 5 Rongxi Li Dalia Albert A Lives of Great Monks and Nuns First Printing Berkeley Cailifofnia USA Numata Center for Buddhist Translation and Research de 2002 ISBN 1 886439 14 1 Posilannya RedaguvatiTherigatha Verses of the Elder Nuns Arhivovano 23 grudnya 2008 u Wayback Machine Discourses of the Ancient Nuns Bhikkhuni samyutta Arhivovano 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Alliance for Bhikkhunis Arhivovano 11 travnya 2020 u Wayback Machine The Bhikkhunis Code of Discipline Bhikkhuni Patimokkha Translated from the Pali by Thanissaro Bhikkhu Arhivovano 31 bereznya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bgikshuni amp oldid 40518859