www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баян Улгий Баян Углий монг Баян Өлгий аймаг каз Баян Өлгей аймағы найзахідніший аймак Монголії входить до Західно Монгол

Баян-Улгий

Баян-Углий (монг. Баян-Өлгий аймаг, каз. Баян Өлгей аймағы) — найзахідніший аймак Монголії, входить до Західно-Монгольського округу. Аймак утворено у 1940 році. Площа складає 45,7 тисяч квадратних кілометрів з населенням близько 100000 чоловік, щільність населення 1,98 чоловік на квадратний кілометр. до його складу входить 14 сомонів. Баян-Улгий є основним місцем проживання казахської меншини в Монголії.

Баян-Улгій

монг. Баян-Өлгий аймаг

Герб Прапор
Адм. центр Улгий
Найбільше місто Улгий
Країна  Монголія
Регіон Західна Монголія
Номерний знак БӨ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 85 232 (7)
 - густота 1,86 (6)
Площа
 - повна 45 705 км² км² (17)
Висота
 - максимальна 1710±1 м
 - мінімальна 1710±1 м
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1940
Вебсайт bayan-olgii.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-071

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Баян-Улгий

Географічне становище Редагувати

На північному сході межує з Убсунурським аймаком (165 км), на сході і південному сході з Ховдським аймаком (450 км). Окрім того на півночі аймаку пролягає кордон з Росією (Республіка Алтай)(225 км), а на півдні та південному заході з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) (450 км). Більшу частину території аймаку займають гори Монгольського Алтаю з вершинами понад 3000-4000 метрів. Зокрема тут є найвищі вершини Монголії — Кейтен (Куйтен уул, Найрамдал) — 4374 м, Ін-Тупген уул — 4029 м, Мунххайрхан уул — 4204 м, Цамбанарав уул — 4163 м. Однак найвища точкою Монгольського Алтаю. Гора Куйтен уул знаходиться на стику кордонів Монголії, Китаю свого часу вважалась символом дружби Монголії, Китаю та СРСР та вважалась священною у монголів, казахів та алтайців. Гора складається з п'яти засніжених вершин. Межею аймаків Баян-Улгій та Ховд є хребет Хухсерхийн нурту, який пов'язує основний хребет Монгольського Алтаю з його відрогами — вершинами Цаст уул (4193 м.) та Цамбагарав уул (4163 м.). Тваринний світ тут представлено маралом, гірським бараном-архар, гірським козлом, євразійською риссю, алтайським уларом, дикими степовими котами та іншими тваринами. Багатий численними видами птахів, особливо орлами, грифами, соколами.

Водойми Редагувати

Мусульманська мечеть у центрі сомона Толба аймаку Баян-Улгий

Територією аймаку проходить світовий вододіл — на південно-західному схилі Монгольського Алтаю у починається Іртиш, а на протилежному починається річка Ховд, яка несе свої води у безстічні озера Центральної Азії. Серед гір розташовано озера Толбо-Нур (на висоті 2079 м), багате рибою, Хотон-нур (на висоті 2083 м), його глибина 52 метра, Даян-Нур (на висоті 2232 м). Озеро Урег-нур розташовано біля підніжжя хребта Цагаан-Шквуут уул (3496 м). Загалом на території аймаку понад 20 озер та близько 400 рік, струмків та джерел.

Адміністративний поділ Редагувати

Аймак складається з 14 сомонів.

№п/п сомон 'Монгольська назва Населення 2005 Населення 2008 'Населення 2009 Центр Населення адміністративного центру
1 Алтай Алтай 3914 3659 3811 Чигертей 973
2 Алтанцугц Алтанцөгц 3038 3114 3080 Цагаантунге 826
3 Баяннуур Баяннуур 5320 5012 5033 Цул Улаан 1784
4 Бугат Бугат 3604 3741 3642 Бугат 1161
5 Булган Булган 5901 5827 5528 Жаргалант 944
6 Буянт Буянт 3002 2683 2514 Буянт 653
7 Делуун Дэлүүн 8183 7078 7133 Рашаант 1642
8 Ногооннуур Ногооннуур 6539 6566 6375 Ногооннуур 2165
9 Улгий Өлгий 24000 28496 28448 Улгий 28448
10 Сагсай Сагсай 5185 5174 5089 Уужим 1375
11 Толбо Толбо 4260 4076 4136 Толбо 1067
12 Цагааннуур Цагааннуур 1528 1452 1473 Цагааннуур 1473
13 Ценгел Цэнгэл 8364 8305 8348 Хушуут 2028
14 Улаанхус Улаанхус 8672 8748 8407 Білуу 1480

Ґрунт, клімат Редагувати

Рельєф аймаку гірський, ґрунти солончакові. Найвищі вершини вкриті льодовиками, в тому числі є льодовикові річки найдовша з яких Таван Богдин завдовжки 17 км. Водночас в аймаку є багато річок. Клімат різко-континентальний, середня температура січня −17°-33°С, липня 16°+29°С. Протягом року у середньому випадає 300–500 мм опадів.

Економіка Редагувати

Валовий регіональний продукт станом на 2010 рік склав 77 млрд тугриків, валовий регіональний продукт на душу населення у 2010 році 420$

Корисні копалини та промисловість Редагувати

Багатий кам'яним вугіллям, залізною та мідною рудою, шпатом, мармуром, вапняком, кольоровими глинами. Також є родовища будівельного каміння, вохри та рідкісних кольорових металів.

Є велике родовище олова та вольфраму Улаан-Уул, запаси якого оцінюються в 63 тисячі тонн. Тим не менше видобуток проводиться в незначному обсязі. Мідно-цинкове родовище «Хох адар» оцінюється 96,7 тис. тонн мідної руди, 43,2 тис. тонн свинця та 18,2 тисячі тонн цинку. Тут заплановано будівництво переробного комбінату. На кордоні з Росією є одне з найбільших у центральній Азії родовище срібла Асгат — частина родовища знаходиться у Монголії, частина — у Росії.

Сільське господарство Редагувати

Основною галуззю сільського господарства є тваринництво. І хоча поголів'я худоби оцінюється у 133 тисячі голів за цим показником аймак займає останнє місце в Монголії. Загальне поголів'я на кінець 2006 року складало1470,3 тис.голів худоби, в тому числі: 4,3 тис. верблюдів 61,8 тис. коней 88,8 тис. великої рогатої худоби (корів, яків 603,0 тис. овець 712,4 тис. кіз. Щорічно на внутрішні та зовнішні ринки постачається 2000 тонн м'яса, 850–900 тонн овечої шерсті, 130 тонн козячого пуху, 280–300 тис. штук шкір всіх видів худоби.

Населення Редагувати

Казахи, які живуть в Аймаку Баян-Улгий займаються полюванням з допомогою хижих птахів

Баян-Улгийський аймак є основнм місцем розселення казахів у Монголії — вони складають 88,7% населення аймаку, ще 7,2% складають монголи-урянхайці, також живуть доводи — 1,5%, тувинці — 1%. У період 1991–1993 року Монголію залишило близько 30 тисяч казахів, які виїхали на історичну батьківщину, однак згодом частина з них повернулась.

Історія Редагувати

Відповідно до рішення, яке ухвалили у червні 1940 року казахи та урянхайці було вирішено виділити частину Кобдоського аймаку перетворивши її в Баян-Улгийський аймак.

Пам'ятки, охоронювані території Редагувати

На території аймаку багато історичних пам'яток з численними кам'яними фігурами, наскельними малюнками.

  • Національний парк Алтай-Таван-Богд площею 636 гектарів. Парк має спільний кордон з Китаєм та Росією.
  • Стародавній археологічний комплекс у Малому Ойгорі — унікальна галерея наскельних малюнків, що вперше досліджені вченими у 1995 році. Малюнки тягнуться на 20 км вздовж берегів річок Бага Ойгор та її невеликої притоку Цагаан Салаа на прилеглих до берега схилах гір. За оцінками вчених загалом там є 100 тисяч зображень. Вони датуються 14-16 тисячами років тому і охоплюють період у 10000 років. 1996 року їх було внесено у Список світової спадщини ЮНЕСКО.

Також петрогліфи знаходяться поблизу озера Хотон — сцени полювання, війни, тваринного світу. На деяких з них можна побачити зображення слонів та мамонтів.

  • Кам'яні баби біля озера Хурган — місце стародавнього поховання.
  • Кам'яна баба у долині річки Сагсай
  • Зустріч з алмасом (сніговою людиною) — деякі дослідники вважають, що снігова людина цілком могла зберегтися у віддалених районах Монгольського Алтаю, її зображення, які датуються кам'яною добою знайдені на стінах місцевих печер.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 28 листопада 2014. 
  2. . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 28 листопада 2014. 
  3. . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 28 листопада 2014. 
  4. . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 28 листопада 2014. 
  5. . Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 28 листопада 2014. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bayan Uglij mong Bayan Өlgij ajmag kaz Bayan Өlgej ajmagy najzahidnishij ajmak Mongoliyi vhodit do Zahidno Mongolskogo okrugu Ajmak utvoreno u 1940 roci Plosha skladaye 45 7 tisyach kvadratnih kilometriv z naselennyam blizko 100000 cholovik shilnist naselennya 1 98 cholovik na kvadratnij kilometr do jogo skladu vhodit 14 somoniv Bayan Ulgij ye osnovnim miscem prozhivannya kazahskoyi menshini v Mongoliyi Bayan Ulgijmong Bayan Өlgij ajmagGerb PraporAdm centr UlgijNajbilshe misto UlgijKrayina MongoliyaRegion Zahidna MongoliyaMezhuye z susidni adminodiniciTiva Respublika Altaj Hovd Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Uvs Nomernij znak BӨ Oficijna mova mongolskaNaselennya povne 85 232 7 gustota 1 86 6 Plosha povna 45 705 km km 17 Visota maksimalna 1710 1 m minimalna 1710 1 mChasovij poyas UTC 8Data zasnuvannya 1940Vebsajt bayan olgii gov mnKod ISO 3166 2 MN 071Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Bayan Ulgij Zmist 1 Geografichne stanovishe 1 1 Vodojmi 2 Administrativnij podil 3 Grunt klimat 4 Ekonomika 5 Korisni kopalini ta promislovist 6 Silske gospodarstvo 7 Naselennya 8 Istoriya 9 Pam yatki ohoronyuvani teritoriyi 10 Div takozh 11 PrimitkiGeografichne stanovishe RedaguvatiNa pivnichnomu shodi mezhuye z Ubsunurskim ajmakom 165 km na shodi i pivdennomu shodi z Hovdskim ajmakom 450 km Okrim togo na pivnochi ajmaku prolyagaye kordon z Rosiyeyu Respublika Altaj 225 km a na pivdni ta pivdennomu zahodi z Kitayem Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon 450 km Bilshu chastinu teritoriyi ajmaku zajmayut gori Mongolskogo Altayu z vershinami ponad 3000 4000 metriv Zokrema tut ye najvishi vershini Mongoliyi Kejten Kujten uul Najramdal 4374 m In Tupgen uul 4029 m Munhhajrhan uul 4204 m Cambanarav uul 4163 m Odnak najvisha tochkoyu Mongolskogo Altayu Gora Kujten uul znahoditsya na stiku kordoniv Mongoliyi Kitayu svogo chasu vvazhalas simvolom druzhbi Mongoliyi Kitayu ta SRSR ta vvazhalas svyashennoyu u mongoliv kazahiv ta altajciv Gora skladayetsya z p yati zasnizhenih vershin Mezheyu ajmakiv Bayan Ulgij ta Hovd ye hrebet Huhserhijn nurtu yakij pov yazuye osnovnij hrebet Mongolskogo Altayu z jogo vidrogami vershinami Cast uul 4193 m ta Cambagarav uul 4163 m Tvarinnij svit tut predstavleno maralom girskim baranom arhar girskim kozlom yevrazijskoyu rissyu altajskim ularom dikimi stepovimi kotami ta inshimi tvarinami Bagatij chislennimi vidami ptahiv osoblivo orlami grifami sokolami Vodojmi Redaguvati nbsp Musulmanska mechet u centri somona Tolba ajmaku Bayan UlgijTeritoriyeyu ajmaku prohodit svitovij vododil na pivdenno zahidnomu shili Mongolskogo Altayu u pochinayetsya Irtish a na protilezhnomu pochinayetsya richka Hovd yaka nese svoyi vodi u bezstichni ozera Centralnoyi Aziyi Sered gir roztashovano ozera Tolbo Nur na visoti 2079 m bagate riboyu Hoton nur na visoti 2083 m jogo glibina 52 metra Dayan Nur na visoti 2232 m Ozero Ureg nur roztashovano bilya pidnizhzhya hrebta Cagaan Shkvuut uul 3496 m Zagalom na teritoriyi ajmaku ponad 20 ozer ta blizko 400 rik strumkiv ta dzherel 1 Administrativnij podil RedaguvatiAjmak skladayetsya z 14 somoniv p p somon Mongolska nazva Naselennya 2005 Naselennya 2008 Naselennya 2009 Centr Naselennya administrativnogo centru1 Altaj Altaj 3914 3659 3811 Chigertej 9732 Altancugc Altancogc 3038 3114 3080 Cagaantunge 8263 Bayannuur Bayannuur 5320 5012 5033 Cul Ulaan 17844 Bugat Bugat 3604 3741 3642 Bugat 11615 Bulgan Bulgan 5901 5827 5528 Zhargalant 9446 Buyant Buyant 3002 2683 2514 Buyant 6537 Deluun Delүүn 8183 7078 7133 Rashaant 16428 Nogoonnuur Nogoonnuur 6539 6566 6375 Nogoonnuur 21659 Ulgij Өlgij 24000 28496 28448 Ulgij 2844810 Sagsaj Sagsaj 5185 5174 5089 Uuzhim 137511 Tolbo Tolbo 4260 4076 4136 Tolbo 106712 Cagaannuur Cagaannuur 1528 1452 1473 Cagaannuur 147313 Cengel Cengel 8364 8305 8348 Hushuut 202814 Ulaanhus Ulaanhus 8672 8748 8407 Biluu 1480Grunt klimat RedaguvatiRelyef ajmaku girskij grunti solonchakovi Najvishi vershini vkriti lodovikami v tomu chisli ye lodovikovi richki najdovsha z yakih Tavan Bogdin zavdovzhki 17 km Vodnochas v ajmaku ye bagato richok Klimat rizko kontinentalnij serednya temperatura sichnya 17 33 S lipnya 16 29 S Protyagom roku u serednomu vipadaye 300 500 mm opadiv Ekonomika RedaguvatiValovij regionalnij produkt stanom na 2010 rik sklav 77 mlrd tugrikiv valovij regionalnij produkt na dushu naselennya u 2010 roci 420 2 Korisni kopalini ta promislovist RedaguvatiBagatij kam yanim vugillyam zaliznoyu ta midnoyu rudoyu shpatom marmurom vapnyakom kolorovimi glinami Takozh ye rodovisha budivelnogo kaminnya vohri ta ridkisnih kolorovih metaliv Ye velike rodovishe olova ta volframu Ulaan Uul zapasi yakogo ocinyuyutsya v 63 tisyachi tonn Tim ne menshe vidobutok provoditsya v neznachnomu obsyazi Midno cinkove rodovishe Hoh adar ocinyuyetsya 96 7 tis tonn midnoyi rudi 43 2 tis tonn svincya ta 18 2 tisyachi tonn cinku Tut zaplanovano budivnictvo pererobnogo kombinatu Na kordoni z Rosiyeyu ye odne z najbilshih u centralnij Aziyi rodovishe sribla Asgat chastina rodovisha znahoditsya u Mongoliyi chastina u Rosiyi 3 Silske gospodarstvo RedaguvatiOsnovnoyu galuzzyu silskogo gospodarstva ye tvarinnictvo I hocha pogoliv ya hudobi ocinyuyetsya u 133 tisyachi goliv za cim pokaznikom ajmak zajmaye ostannye misce v Mongoliyi Zagalne pogoliv ya na kinec 2006 roku skladalo1470 3 tis goliv hudobi v tomu chisli 4 3 tis verblyudiv 61 8 tis konej 88 8 tis velikoyi rogatoyi hudobi koriv yakiv 603 0 tis ovec 712 4 tis kiz Shorichno na vnutrishni ta zovnishni rinki postachayetsya 2000 tonn m yasa 850 900 tonn ovechoyi shersti 130 tonn kozyachogo puhu 280 300 tis shtuk shkir vsih vidiv hudobi Naselennya Redaguvati nbsp Kazahi yaki zhivut v Ajmaku Bayan Ulgij zajmayutsya polyuvannyam z dopomogoyu hizhih ptahivBayan Ulgijskij ajmak ye osnovnm miscem rozselennya kazahiv u Mongoliyi voni skladayut 88 7 naselennya ajmaku she 7 2 skladayut mongoli uryanhajci takozh zhivut dovodi 1 5 tuvinci 1 U period 1991 1993 roku Mongoliyu zalishilo blizko 30 tisyach kazahiv yaki viyihali na istorichnu batkivshinu odnak zgodom chastina z nih povernulas 4 Istoriya RedaguvatiVidpovidno do rishennya yake uhvalili u chervni 1940 roku kazahi ta uryanhajci bulo virisheno vidiliti chastinu Kobdoskogo ajmaku peretvorivshi yiyi v Bayan Ulgijskij ajmak Pam yatki ohoronyuvani teritoriyi RedaguvatiNa teritoriyi ajmaku bagato istorichnih pam yatok z chislennimi kam yanimi figurami naskelnimi malyunkami Nacionalnij park Altaj Tavan Bogd plosheyu 636 gektariv Park maye spilnij kordon z Kitayem ta Rosiyeyu Starodavnij arheologichnij kompleks u Malomu Ojgori unikalna galereya naskelnih malyunkiv sho vpershe doslidzheni vchenimi u 1995 roci Malyunki tyagnutsya na 20 km vzdovzh beregiv richok Baga Ojgor ta yiyi nevelikoyi pritoku Cagaan Salaa na prileglih do berega shilah gir Za ocinkami vchenih zagalom tam ye 100 tisyach zobrazhen Voni datuyutsya 14 16 tisyachami rokiv tomu i ohoplyuyut period u 10000 rokiv 1996 roku yih bulo vneseno u Spisok svitovoyi spadshini YuNESKO Takozh petroglifi znahodyatsya poblizu ozera Hoton sceni polyuvannya vijni tvarinnogo svitu Na deyakih z nih mozhna pobachiti zobrazhennya sloniv ta mamontiv Kam yani babi bilya ozera Hurgan misce starodavnogo pohovannya Kam yana baba u dolini richki Sagsaj Zustrich z almasom snigovoyu lyudinoyu deyaki doslidniki vvazhayut sho snigova lyudina cilkom mogla zberegtisya u viddalenih rajonah Mongolskogo Altayu yiyi zobrazhennya yaki datuyutsya kam yanoyu doboyu znajdeni na stinah miscevih pecher 5 Div takozh RedaguvatiOficijnij sajt mong http www bayan olgii gov mn Arhivovano 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 28 listopada 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 28 listopada 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 28 listopada 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 28 listopada 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 lipnya 2015 Procitovano 28 listopada 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bayan Ulgij amp oldid 36010621