www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баянхонгор аймак Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть

Баянхонгор (аймак)

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Баянхонгор (монг. Баянхонгор аймаг) — аймак у Монголії, адміністративний центр — місто Баянхонгор. Розташований у південно-західній та центральній частині країни.

Баянхонгор

(монг. Баянхонгор аймаг)
ᠪᠠᠶᠠᠨᠬᠣᠩᠭᠣᠷᠠᠶᠢᠮᠠᠭ

Герб Прапор
Адм. центр Баянхонгор
Найбільше місто Баянхонгор
Країна  Монголія
Регіон Північна Монголія
Номерний знак БХ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 75 690 (11)
 - густота 0,65 (16)
Площа
 - повна 115 978 км² (4)
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1941
Вебсайт bayankhongor.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-069

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Баянхонгор

Загальні відомості Редагувати

Площа аймаку 115978 км кв, чисельність населення станом на кінець 2010 року — 75690 людей. Щільність населення одна з найнижчих в Монголії та складає 0,65 чол/км кВ. Аймак було утворено у 1941 році.

Географія Редагувати

На півдні аймаку проходить кордон з Китаєм, на заході він межує з аймаком Говь-Алтай, на північному заході — з аймаком Завхан, на півночі — Архангай, на сході — Уверхангай, на південному сході — Умнеговь. На півночі аймаку лежить вкрите лісом Хангайське нагір'я. З півдня з ними межує рівнина з великою кількістю безстічних солених озер (Долина Озер), яка в свою чергу на півдні межує з Гобі-Алтайським хребтом. Ще південніше аж до кордону з Китаєм лежить пустеля Гобі. Територією аймаку течуть річки Байдоаг, Туй з притоками, Заг, Ульзийт, Шаргалжуут, Сумбер Бурд. Найбільші з солених озер аймаку — Боон-Цагаан-Нур та Орог-Нур які розташовані на висоті, відповідно, 1311 та 1216 метрів над рівнем моря, однак останнє озеро часто пересихає. У Хангаї є гарячі лікувальні джерела температура води в яких досягає 50C Найвища точка аймаку — гора Тергун-Богд (3959 м), найнижча — 700 м.

Адміністративний поділ Редагувати

Включає в себе 19 сомонів.

№п/п сомон 'Монгольська назва Населення 2000 Населення 2006 'Населення центру сомону 2006 Площа км² Щільність люд/км.кв
1 Баацагаан Баацагаан 4526 3568 422 7447 0,48
2 Баян-Ундер Баян-Өндөр 2692 2559 548 1689 0,15
3 Баян-Овоо Баян-Овоо 3043 2912 731 3244 0,9
4 Баянбулаг Баянбулаг 2252 2143 463 3170 0,68
5 Баянговь Баянговь 2903 2703 628 4662 0,58
6 Баянхонгор Баянхонгор 20501 26588 26588 64 415,44
7 Баянлиг Баянлиг 3842 3316 805 11918 0,28
8 Баянцагаан Баянцагаан 3946 3599 634 5395 0,67
9 Богд Богд 3226 2900 613 3983 0,73
10 Бумбегер Бөмбөгөр 2755 2584 656 3044 0,85
11 Бууцагаан Бууцагаан 4258 3452 901 5840 0,59
12 Ерденецогт Эрдэнэцогт 5158 4235 933 4100 1,03
13 Галуут Галуут 5275 4012 644 5047 0,79
14 Гурванбулаг Гурванбулаг 2915 2594 350 4442 0,58
15 Жаргалант Жаргалант 4374 3173 697 4175 0,76
16 Жинст Жинст 2352 2023 376 5313 0,38
17 Хуреемарал Хүрээмарал 2466 2064 325 4328 0,48
18 Улзийт Өлзийт 3721 3353 661 3853 0,87
19 Шинежинст Шинэжинст 2469 2187 319 16501 0,13
20 Заг Заг 2440 2264 592 2561 0,88

Клімат Редагувати

Сцена в Баянхонгорському аймаку

Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня -20 градусів, липня +18 градусів. Щорічна норма опадів 216 мм.

Корисні копалини Редагувати

Міністерство гірничорудної промисловості заявило, що з такими запасами сланцевих родовищ, які є у ряді аймаків, у тому числі Баянхонгор Монголія може бути на сотні років забезпечена нафтою та газом. Загалом планується добувати 6700 тонн нафти щодобово. На території аймаку добувають золото, кам'яне вугілля, торф, вольфрам, кришталь, мармур, берил та інші корисні копалини.

Флора та фауна Редагувати

Водяться гірські барани, дикі кози, козулі, рисі, сніжні барси.

Сільське господарство Редагувати

Добре розвинуто тваринництво, вирощують овочі та фрукти.

Цікаві об'єкти Редагувати

На території сомону розташована палеолітична печерна стоянка Цагаан-агуй. Дерев'яне вугілля у цій печері має вік 33 тисячі років, вона була заселена у найдавніші часи. Довжина печери — 41,4 м, площа 182,4 м кв., обсяг 826 м куб. Серед місцевого населення розповсюджена легенда, що в 1930-ті роки XX століття там переховувався від репресій один з місцевих монахів. Загалом в печері було знайдено 9 тисяч знахідок, серед них китайська монета 1078-1089 рр, фрагмент берести із старомонгольським написом, поясна бронзова підвіска. За свідченнями монгольських вчених на стінах печери є наскельні зображення, які датуються від неоліта до епохи бронзи, однак знайти ці малюнки не вдається. У сомоні Галуут монгольські археологи знайшли поховання, яке належить до періоду імперії Кок-тюрків, які у 7-8 столітті відновили свою державу на території Монголії. Зокрема було знайдено кам'яні плити на одній з яких висічено три рядка написані старотюркським письмом. Камені встановлені у напрямку до сходу сонця займають відстань 800 метрів. Встановлено що це поховання є пам'ятником знатному аристократу кок-тюркського періоду.

Снігова людина Редагувати

В пустельних горах Цагаан-Богдо начебто водяться прямоходячі, волосаті істоти, ростом 1,5-2 метра з міцними м'язами та великою грудною кліткою, тіло яких вкрито густою шерстю буровато-жовтого кольору. Відбитки їх ступенів часто перевищують 45-й розмір — вочевидь мова йде про снігову людину.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 2 лютого 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015. 
  4. . Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 2 лютого 2015. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Bayanhongor mong Bayanhongor ajmag ajmak u Mongoliyi administrativnij centr misto Bayanhongor Roztashovanij u pivdenno zahidnij ta centralnij chastini krayini Bayanhongor mong Bayanhongor ajmag ᠪᠠᠶᠠᠨᠬᠣᠩᠭᠣᠷ ᠠᠶᠢᠮᠠᠭGerb PraporAdm centr BayanhongorNajbilshe misto BayanhongorKrayina MongoliyaRegion Pivnichna MongoliyaMezhuye z susidni adminodiniciZavhan Umnegov Gov Altaj Uverhangaj Arhangaj Vnutrishnya Mongoliya Nomernij znak BH Oficijna mova mongolskaNaselennya povne 75 690 11 gustota 0 65 16 Plosha povna 115 978 km 4 Chasovij poyas UTC 8Data zasnuvannya 1941Vebsajt bayankhongor gov mnKod ISO 3166 2 MN 069Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Bayanhongor Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Geografiya 3 Administrativnij podil 4 Klimat 5 Korisni kopalini 6 Flora ta fauna 7 Silske gospodarstvo 8 Cikavi ob yekti 9 Snigova lyudina 10 PrimitkiZagalni vidomosti RedaguvatiPlosha ajmaku 115978 km kv chiselnist naselennya stanom na kinec 2010 roku 75690 lyudej Shilnist naselennya odna z najnizhchih v Mongoliyi ta skladaye 0 65 chol km kV Ajmak bulo utvoreno u 1941 roci Geografiya RedaguvatiNa pivdni ajmaku prohodit kordon z Kitayem na zahodi vin mezhuye z ajmakom Gov Altaj na pivnichnomu zahodi z ajmakom Zavhan na pivnochi Arhangaj na shodi Uverhangaj na pivdennomu shodi Umnegov Na pivnochi ajmaku lezhit vkrite lisom Hangajske nagir ya Z pivdnya z nimi mezhuye rivnina z velikoyu kilkistyu bezstichnih solenih ozer Dolina Ozer yaka v svoyu chergu na pivdni mezhuye z Gobi Altajskim hrebtom She pivdennishe azh do kordonu z Kitayem lezhit pustelya Gobi Teritoriyeyu ajmaku techut richki Bajdoag Tuj z pritokami Zag Ulzijt Shargalzhuut Sumber Burd Najbilshi z solenih ozer ajmaku Boon Cagaan Nur ta Orog Nur yaki roztashovani na visoti vidpovidno 1311 ta 1216 metriv nad rivnem morya odnak ostannye ozero chasto peresihaye U Hangayi ye garyachi likuvalni dzherela temperatura vodi v yakih dosyagaye 50C Najvisha tochka ajmaku gora Tergun Bogd 3959 m najnizhcha 700 m Administrativnij podil RedaguvatiVklyuchaye v sebe 19 somoniv p p somon Mongolska nazva Naselennya 2000 Naselennya 2006 Naselennya centru somonu 2006 Plosha km Shilnist lyud km kv1 Baacagaan Baacagaan 4526 3568 422 7447 0 482 Bayan Under Bayan Өndor 2692 2559 548 1689 0 153 Bayan Ovoo Bayan Ovoo 3043 2912 731 3244 0 94 Bayanbulag Bayanbulag 2252 2143 463 3170 0 685 Bayangov Bayangov 2903 2703 628 4662 0 586 Bayanhongor Bayanhongor 20501 26588 26588 64 415 447 Bayanlig Bayanlig 3842 3316 805 11918 0 288 Bayancagaan Bayancagaan 3946 3599 634 5395 0 679 Bogd Bogd 3226 2900 613 3983 0 7310 Bumbeger Bombogor 2755 2584 656 3044 0 8511 Buucagaan Buucagaan 4258 3452 901 5840 0 5912 Erdenecogt Erdenecogt 5158 4235 933 4100 1 0313 Galuut Galuut 5275 4012 644 5047 0 7914 Gurvanbulag Gurvanbulag 2915 2594 350 4442 0 5815 Zhargalant Zhargalant 4374 3173 697 4175 0 7616 Zhinst Zhinst 2352 2023 376 5313 0 3817 Hureemaral Hүreemaral 2466 2064 325 4328 0 4818 Ulzijt Өlzijt 3721 3353 661 3853 0 8719 Shinezhinst Shinezhinst 2469 2187 319 16501 0 1320 Zag Zag 2440 2264 592 2561 0 88 1 2 Klimat Redaguvati nbsp Scena v Bayanhongorskomu ajmakuKlimat rizkokontinentalnij serednya temperatura sichnya 20 gradusiv lipnya 18 gradusiv Shorichna norma opadiv 216 mm Korisni kopalini RedaguvatiMinisterstvo girnichorudnoyi promislovosti zayavilo sho z takimi zapasami slancevih rodovish yaki ye u ryadi ajmakiv u tomu chisli Bayanhongor Mongoliya mozhe buti na sotni rokiv zabezpechena naftoyu ta gazom Zagalom planuyetsya dobuvati 6700 tonn nafti shodobovo 3 Na teritoriyi ajmaku dobuvayut zoloto kam yane vugillya torf volfram krishtal marmur beril ta inshi korisni kopalini Flora ta fauna RedaguvatiVodyatsya girski barani diki kozi kozuli risi snizhni barsi Silske gospodarstvo RedaguvatiDobre rozvinuto tvarinnictvo viroshuyut ovochi ta frukti Cikavi ob yekti RedaguvatiNa teritoriyi somonu roztashovana paleolitichna pecherna stoyanka Cagaan aguj Derev yane vugillya u cij pecheri maye vik 33 tisyachi rokiv vona bula zaselena u najdavnishi chasi Dovzhina pecheri 41 4 m plosha 182 4 m kv obsyag 826 m kub Sered miscevogo naselennya rozpovsyudzhena legenda sho v 1930 ti roki XX stolittya tam perehovuvavsya vid represij odin z miscevih monahiv Zagalom v pecheri bulo znajdeno 9 tisyach znahidok sered nih kitajska moneta 1078 1089 rr fragment beresti iz staromongolskim napisom poyasna bronzova pidviska Za svidchennyami mongolskih vchenih na stinah pecheri ye naskelni zobrazhennya yaki datuyutsya vid neolita do epohi bronzi odnak znajti ci malyunki ne vdayetsya U somoni Galuut mongolski arheologi znajshli pohovannya yake nalezhit do periodu imperiyi Kok tyurkiv yaki u 7 8 stolitti vidnovili svoyu derzhavu na teritoriyi Mongoliyi Zokrema bulo znajdeno kam yani pliti na odnij z yakih visicheno tri ryadka napisani starotyurkskim pismom Kameni vstanovleni u napryamku do shodu soncya zajmayut vidstan 800 metriv Vstanovleno sho ce pohovannya ye pam yatnikom znatnomu aristokratu kok tyurkskogo periodu Snigova lyudina RedaguvatiV pustelnih gorah Cagaan Bogdo nachebto vodyatsya pryamohodyachi volosati istoti rostom 1 5 2 metra z micnimi m yazami ta velikoyu grudnoyu klitkoyu tilo yakih vkrito gustoyu sherstyu burovato zhovtogo koloru Vidbitki yih stupeniv chasto perevishuyut 45 j rozmir vochevid mova jde pro snigovu lyudinu 4 Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 2 lyutogo 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 2 lyutogo 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2015 Procitovano 2 lyutogo 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 lipnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bayanhongor ajmak amp oldid 40248512