Дмитро Григорович Бачинський (9 листопада 1920, Смотрич — 30 листопада 2007, Львів) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир батареї 116-ї важкої гаубичної артилерійської бригади 3-ї артилерійської дивізії 7-го артилерійського корпусу прориву 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту, капітан.
| Дмитро Григорович Бачинський | |
|---|---|
| | |
| Народження | 9 листопада 1920 Смотрич, (зараз Хмельницька область) |
| Смерть | 30 листопада 2007 (87 років) Львів, Україна |
| Поховання | Голосківський цвинтар |
| Країна | СРСР, Україна |
| Рід військ | артилерія |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби | 1939—1971 |
| Партія | КПРС |
| Звання | Полковник |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 9 листопада 1920 року в селі Смотрич (нині селище міського типу Дунаєвецького району Хмельницької області України), в селянській родині. Українець. Закінчив середню школу. Працював учителем.
У Червоній Армії з 1939 року. У 1941 році закінчив Київське артилерійське училище. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року.
У бою на плацдармі в районі населеного пункту Лінден (Липки), розташованого за сім кілометрів на північний захід від польського міста Бжег, коли гітлерівці обійшли його спостережний пункт, викликав вогонь на себе і відбив ворожі атаки.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» капітану Бачинському Дмитру Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8894).
Після війни Бачинський продовжував службу в армії. У 1960 році він закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. З 1971 року полковник Бачинський у запасі.
Жив у Львові, до відходу на заслужений відпочинок працював у політехнічному інституті. Обирався народним депутатом СРСР (26 березня 1989 — 26 грудня 1991 року). Вів громадську роботу на посаді голови Львівської обласної організації ветеранів України. Помер 30 листопада 2007 року після тривалої і важкої хвороби.
Нагороди ред.
Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями. Указом Президента України від 3 травня 2006 року № 337/2006 «за особисту мужність і відвагу, непорушність духу у боротьбі з фашистськими загарбниками у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, активну діяльність у ветеранських організаціях», — нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2010. Процитовано 16 вересня 2010.
Література ред.
- Бугай Е. М., Макухин М. Е. Из когорты мужественных. — Львов: Каменяр, 1978.(рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
- Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)
- Отчизны звёзды золотые. — Львов: Каменяр, 1977(рос.)
- Бачинський Дмитро Григорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).