Олекса Митрофанович Батута (*17 березня 1900, Кладьківка — †після 17 лютого 1948) — військовий, повстанець; хорунжий артилерії Армії УНР.
| Батута Олекса Митрофанович | |
|---|---|
| Хорунжий | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 17 березня 1900 Кладьківка |
| Смерть | після 17 лютого 1948 |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918—1922 |
| Приналежність | УНР |
| Вид ЗС | Армія УНР |
| Війни / битви | Радянсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Біографія ред.
Народився в заможній селянській сім'ї. Наприкінці 1917-го більшовики забрали в його батька землю і розділили між своїми прибічниками.
Закінчив повний курс Ніжинської міської гімназії (травень 1918). Брав участь у боях проти більшовиків під містечком Носівка у складі повстанського загону отамана Матвія Твардовського (березень 1918) та Чорноморського коша Армії УНР (кінець 1918-1919).
Двічі дістав поранення, контужений. Юнак Юнацької школи (1920). По закінченні школи дістав направлення до 6-ї Січової дивізії. Після поразки Визвольних змагань — у таборах Ланцут, Вадовиці, Каліш.
Закінчив агрономічний відділ агрономічно-лісового факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (1922 -1927).
Спогад «Перша смерть на моїх очах» написав на початку 1920-х років. «Спогад (у всякого своя доля)» занотував 29 листопада 1922 року — про ув'язнення в ЧК та тюрмах Ніжина і Чернігова.
Жертвував кошти на лікування вояків, хворих на сухоти. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Джерела ред.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 687. — Арк. 1—87.
- ЦДАВО України. — Ф. 5235. — Оп. 1. — Спр. 1591. — Арк. 92—92 зв.