www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балакенський район Не плутати з Балаганський район азерб Balakən rayonu до 11 08 1991 Белоканський 1 адміністративна оди

Балакенський район

Не плутати з Балаганський район.

Балакенський район (азерб. Balakən rayonu, до 11.08.1991 — Белоканський) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Балакен.

Балакенський район

азерб. Balakən rayonu

Адм. центр Балакен
Країна  Азербайджан
Номерний знак 08
Населення
 - повне 97 700 осіб (2017)
Площа
 - повна 923 км²
Висота
 - максимальна 496 м
 - мінімальна 496 м
Дата заснування 8 серпня 1930
Вебсайт balaken-ih.gov.az/index.html
Код ISO 3166-2 AZ-BAL

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Балакенський район

Етимологія Редагувати

Назва району походить від назви районного центру, міста Белокани, розташованого на однойменній річці. Сам же топонім Белокани походить від тюркських слів «бел» (височина) і «кан» (джерело, криниця), тобто — джерело в височини.

Історія Редагувати

Белоканський район утворено 8 серпня 1930 року. 4 січня 1963 року скасовано, а територію передано Загатальскому району, 6 січня 1965 року відновлено.

Географія і природа Редагувати

Район межує на півночі з Росією, на сході і південному сході з Загатальським районом, на заході і південному заході з Грузією.

Рельєф району на північному сході — гірський, на півдні і південному заході — низовинний. На півночі, у Великому Кавказькому хребті, уздовж кордону з Росією, розташовані вершини Гутон (3648 метрів), Тіновросо[ru] (3385 метрів) та інші. Низовина складається з антропогенових, а гори — з юрських і крейдових відкладень. На території розташовані колчеданно-поліметалічні (Філіс-чай, Тенрос, Кас-даг, Катех) і глиняні родовища. На території Белоканського району поширені бурі гірськолісові, алювіальні лучно-лісові і алювіальні лучні ґрунти. На півночі і північному сході велику територію займають ліси (дуб, бук, граб та інші). На високогірних територіях розташовані субальпійські та альпійські луки. Ландшафти лучно-лісові і гірськолісові, гірсько-лучні і скелясті. З тварин на території району проживають гірські козли (тури), олені, козулі, бурі ведмеді, сарни, кабани, кам'яні і лісові куниці, вовчок сірий та інші. З птахів — орли, соколи, фазани та інші. 2/3 Закатальського державного заповідника розташовані на території Белоканського району.

Клімат помірний жаркий, напіввологий субтропічний, у нагір'ї — холодний і вологий. Середня температура в січні коливається від -7,8 до -1,5 °С, у липні від 10,5 до 24,5 °С. Середньорічний рівень опадів — 600—1400 мм. Річкова мережа густа, з великих річок протікають Белокани, Мазим, Каних і Катех.

Населення Редагувати

Численность населения
1939 1959 1970 1976 1979 1989 1991 1999 2009 2013 2014 2017
32 964 ▲35 510 ▲51 219 ▲55 600 ▲58 881 ▲68 843 ▲70 500 ▲83 732 ▲89 827 ▲93 000 ▲93 800 ▲96 800

1976 року густота населення становила 60,2 осіб/км2, 2009 року ця цифра склала 99 осіб/км2.

На 2009 рік 88,7 % населення проживає в селах.

Адміністративний устрій Редагувати

№ Назва муніципалітету Кількість населення
1 Балакенський муніципалітет 82 777
2. Кабахчольський муніципалітет 1 005
3. Катеський муніципалітет 7 432
4. Газмаський муніципалітет 6 639
5. Кулларський муніципалітет 5 794
6. Толібський муніципалітет 5 719
7. Ханіфійський муніципалітет 5 571
8. Талабінський муніципалітет 5 028
9. Магамаларський муніципалітет 4 572
10. Гарагалський муніципалітет 3 672
11. Кеський муніципалітет 3 595
12. Рохошамбулський муніципалітет 3 438
13. Шарифський муніципалітет 3 231
14. Ціябшарипський муніципалітет 3 086
15. Керталінський муніципалітет 2 996
16. Шамбулський муніципалітет 2 796
17. Халаталинський муніципалітет 2 731
18. Пуштаталинський муніципалітет 2 292
19. Ітіталинський муніципалітет 2 115
20. Кацбінайський муніципалітет 2 110
21. Сарибулацький муніципалітет 1 543
22. Почбінайський муніципалітет 1 246
23. Чедерабталинський муніципалітет 846
24. Рочахмадський муніципалітет 428

Господарство і економіка району Редагувати

В радянський час у районі було розвинене переважно сільське господарство, було збільшено обороти тютюнництва, коконівництва, тваринництва, рільництва і вирощування фруктів. 1975 року в районі працювало 18 колгоспів. На 1975 рік в районі придатних земель було 33,2 тисячі гектарів, з них: 11,7 тисяч гектарів орних земель, 5,3 тисяч гектарів земель, виділених під багаторічні рослини, 2,3 тисячі гектарів земель, залишених для відпочинку, 800 гектарів, виділених під сінокіс, 2,3 тисячі гектарів пасовищ. З 11,7 тисяч гектарів 52 % виділено під зернові і зернобобові культури, 16 % під технічні культури, 5 % під овочі і картоплю, 27 % — під кормові культури. На 4,1 тисячі гектарів вирощувалися фрукти, на 65 гектарах — чай. В колгоспах району утримували 12 тисяч голів великої рогатої худоби і 12,6 тисяч голів дрібної. 1975 року господарства району продали державі 4,5 тисячі тонн тютюну, 389 тонн коконів шовкопряда. В районі були тютюново-ферментаційний і консервний заводи, районний відділ тресту «Азсільгосптехніка», комбінат побутового обслуговування, виробничий і лісовий комбінати.

Нині район належить до Шекі-Закатальського економічного району. Белоканський район є переважно сільськогосподарським районом. В районі процвітає тваринництво, овочівництво, вирощування зерна і фруктів. У господарствах на 2017 рік міститься 36581 голова великої, 36376 голів дрібної рогатої худоби і 186399 голів птиці. В районі 7 тисяч гектарів виділено під багаторічні рослини, 3 тисячі гектарів використовується в підсобних господарствах, 18 тисяч гектарів — орні, 8,5 тисяч га виділено під пасовища, 311 гектарів — під сінокіс. 2017 року в районі вироблено 48076 тонн зерна, 718 тонн бобових, 317 тонн тютюну, 5257 тонн картоплі, 24115 тонн овочів, 32218 тонн фруктів і ягід, 233 тонни винограду і 4085 тонн баштанних культур.

З сільськогосподарських підприємств у районі діють: фірма «Azza», колективне господарство імені Мірзи Алекпера Сабіра, виробничий кооператив «Шафак». Останні роки почала розвиватися промисловість, діють підприємства: цех з переробки фундука «Dərya-R», цегельний завод ТОВ «Balakənkərpic», піщано-щебеневий завод, завод бетонних конструкцій, завод комбікормів ТОВ «Azəryemsənaye», шовковий завод, консервний завод ВАТ «Konserv» і тютюново-ферментаційний завод ТОВ «AZ-AQRO».

Інфраструктура Редагувати

Через район проходить автодорога Баку-Тбілісі, залізниця Євлах-Белокани. У селі Тулі розташований аеропорт, що з'єднує місто Белокани з Баку.

На 2017 рік в районі діють 16 АТС і 25 поштових відділень.

Культура, освіта та охорона здоров'я Редагувати

В районі видається громадсько-політична газета «Балакян» (до 1939 року — «Гизил Балакян», в 1939—1965 роках — «Ірелі», в 1965—1991 роках — «Шен хаят»). 1936 року на території району розпочато радіомовлення.

В районі на 2009 рік було 25 дошкільних закладів, 49 загальноосвітніх шкіл, 2 професійних училища, музична школа та школа мистецтв, 17 клубів, 20 будинків культури, музей, 52 бібліотеки, парк культури і відпочинку.

У Белоканському районі знаходяться 6 лікарень на 556 ліжок, 8 лікарських амбулаторій, центр епідеміології та гігієни, 19 фельдшерско-акушерських пунктів. На 2009 рік у медзакладах району працювало 148 лікарів, 15 стоматологів, 548 середніх медичних працівників, з яких 61 акушер.

Белоканський район багатий на архітектурні пам'ятки. В районі розташовані: фортеця Пері-кала[прояснити] (XII—XIII століття) і храм (1780) в селі Куллар; фортеця (XVII століття) і мечеть (1902), храм і молитовня (дата побудови невідома) у селі Катех; мечеть у селі Ітітала; мечеть у селі Халатала (XVII століття); храм у селі Ганіфа (XIV століття); мечеть з мінаретом у місті Балакен (XIX століття); стародавні кладовища в селах Солбан (XII століття) і Магомалар (II—I століття до н. е.), руїни міста (VI—VIII століття) і фортеця (XIX століття) в селі Магомалар; мавзолей у селі Тюлі (XIV століття).

Див. також Редагувати

  • Уродженці Балакенського району

Примітки Редагувати

  1. Електронний бюлетень «Зміни географічних назв держав-учасників СНД» (оновлений станом на 2019 рік)
  2. Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
  3. Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. . Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 11 червня 2020. 
  4. ↑ Balakən rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2011. — Т. III.(азерб.)
  5. ↑ Balakən rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
  6. ↑ Балакән рајону // Азербайджанська радянська енциклопедія: в 10 томах = Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы(азерб.) / Ҹ. Гулијевин редаксијасы илә. — Баку : АСЕ-нын баш редаксијасы. — Т. 1. — С. 579—580.
  7. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР)
  8. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР)
  9. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу
  10. Division of Azerbaijan
  11. Общегосударственная перепись населения Азербайджана. 2009, Баку.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Balaganskij rajon Balakenskij rajon azerb Balaken rayonu do 11 08 1991 Belokanskij 1 administrativna odinicya rajon na pivnichnomu zahodi Azerbajdzhanu Centr misto Balaken Balakenskij rajonazerb Balaken rayonuAdm centr BalakenKrayina AzerbajdzhanNomernij znak 08Naselennya povne 97 700 osib 2017 Plosha povna 923 km Visota maksimalna 496 m minimalna 496 mData zasnuvannya 8 serpnya 1930Vebsajt balaken ih gov az index htmlKod ISO 3166 2 AZ BALVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Balakenskij rajon Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Geografiya i priroda 4 Naselennya 5 Administrativnij ustrij 6 Gospodarstvo i ekonomika rajonu 7 Infrastruktura 8 Kultura osvita ta ohorona zdorov ya 9 Div takozh 10 Primitki 11 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiNazva rajonu pohodit vid nazvi rajonnogo centru mista Belokani roztashovanogo na odnojmennij richci Sam zhe toponim Belokani pohodit vid tyurkskih sliv bel visochina i kan dzherelo krinicya tobto dzherelo v visochini 2 Istoriya RedaguvatiBelokanskij rajon utvoreno 8 serpnya 1930 roku 4 sichnya 1963 roku skasovano a teritoriyu peredano Zagatalskomu rajonu 6 sichnya 1965 roku vidnovleno 3 Geografiya i priroda RedaguvatiRajon mezhuye na pivnochi z Rosiyeyu na shodi i pivdennomu shodi z Zagatalskim rajonom na zahodi i pivdennomu zahodi z Gruziyeyu Relyef rajonu na pivnichnomu shodi girskij na pivdni i pivdennomu zahodi nizovinnij Na pivnochi u Velikomu Kavkazkomu hrebti uzdovzh kordonu z Rosiyeyu roztashovani vershini Guton 3648 metriv Tinovroso ru 3385 metriv ta inshi Nizovina skladayetsya z antropogenovih a gori z yurskih i krejdovih vidkladen 4 Na teritoriyi roztashovani kolchedanno polimetalichni Filis chaj Tenros Kas dag Kateh i glinyani rodovisha 5 Na teritoriyi Belokanskogo rajonu poshireni buri girskolisovi alyuvialni luchno lisovi i alyuvialni luchni grunti Na pivnochi i pivnichnomu shodi veliku teritoriyu zajmayut lisi dub buk grab ta inshi Na visokogirnih teritoriyah roztashovani subalpijski ta alpijski luki Landshafti luchno lisovi i girskolisovi girsko luchni i skelyasti 6 Z tvarin na teritoriyi rajonu prozhivayut girski kozli turi oleni kozuli buri vedmedi sarni kabani kam yani i lisovi kunici vovchok sirij ta inshi Z ptahiv orli sokoli fazani ta inshi 2 3 Zakatalskogo derzhavnogo zapovidnika roztashovani na teritoriyi Belokanskogo rajonu Klimat pomirnij zharkij napivvologij subtropichnij u nagir yi holodnij i vologij Serednya temperatura v sichni kolivayetsya vid 7 8 do 1 5 S u lipni vid 10 5 do 24 5 S Serednorichnij riven opadiv 600 1400 mm Richkova merezha gusta z velikih richok protikayut Belokani Mazim Kanih i Kateh Naselennya RedaguvatiChislennost naseleniya1939 1959 1970 7 1976 6 1979 8 1989 9 1991 10 1999 2009 11 2013 2014 201732 964 35 510 51 219 55 600 58 881 68 843 70 500 83 732 89 827 93 000 93 800 96 8001976 roku gustota naselennya stanovila 60 2 osib km2 2009 roku cya cifra sklala 99 osib km2 Na 2009 rik 88 7 naselennya prozhivaye v selah Administrativnij ustrij Redaguvati Nazva municipalitetu Kilkist naselennya1 Balakenskij municipalitet 82 7772 Kabahcholskij municipalitet 1 0053 Kateskij municipalitet 7 4324 Gazmaskij municipalitet 6 6395 Kullarskij municipalitet 5 7946 Tolibskij municipalitet 5 7197 Hanifijskij municipalitet 5 5718 Talabinskij municipalitet 5 0289 Magamalarskij municipalitet 4 57210 Garagalskij municipalitet 3 67211 Keskij municipalitet 3 59512 Rohoshambulskij municipalitet 3 43813 Sharifskij municipalitet 3 23114 Ciyabsharipskij municipalitet 3 08615 Kertalinskij municipalitet 2 99616 Shambulskij municipalitet 2 79617 Halatalinskij municipalitet 2 73118 Pushtatalinskij municipalitet 2 29219 Ititalinskij municipalitet 2 11520 Kacbinajskij municipalitet 2 11021 Saribulackij municipalitet 1 54322 Pochbinajskij municipalitet 1 24623 Chederabtalinskij municipalitet 84624 Rochahmadskij municipalitet 428Gospodarstvo i ekonomika rajonu RedaguvatiV radyanskij chas u rajoni bulo rozvinene perevazhno silske gospodarstvo bulo zbilsheno oboroti tyutyunnictva kokonivnictva tvarinnictva rilnictva i viroshuvannya fruktiv 1975 roku v rajoni pracyuvalo 18 kolgospiv Na 1975 rik v rajoni pridatnih zemel bulo 33 2 tisyachi gektariv z nih 11 7 tisyach gektariv ornih zemel 5 3 tisyach gektariv zemel vidilenih pid bagatorichni roslini 2 3 tisyachi gektariv zemel zalishenih dlya vidpochinku 800 gektariv vidilenih pid sinokis 2 3 tisyachi gektariv pasovish Z 11 7 tisyach gektariv 52 vidileno pid zernovi i zernobobovi kulturi 16 pid tehnichni kulturi 5 pid ovochi i kartoplyu 27 pid kormovi kulturi Na 4 1 tisyachi gektariv viroshuvalisya frukti na 65 gektarah chaj V kolgospah rajonu utrimuvali 12 tisyach goliv velikoyi rogatoyi hudobi i 12 6 tisyach goliv dribnoyi 1975 roku gospodarstva rajonu prodali derzhavi 4 5 tisyachi tonn tyutyunu 389 tonn kokoniv shovkopryada V rajoni buli tyutyunovo fermentacijnij i konservnij zavodi rajonnij viddil trestu Azsilgosptehnika kombinat pobutovogo obslugovuvannya virobnichij i lisovij kombinati Nini rajon nalezhit do Sheki Zakatalskogo ekonomichnogo rajonu Belokanskij rajon ye perevazhno silskogospodarskim rajonom 4 V rajoni procvitaye tvarinnictvo ovochivnictvo viroshuvannya zerna i fruktiv U gospodarstvah na 2017 rik mistitsya 36581 golova velikoyi 36376 goliv dribnoyi rogatoyi hudobi i 186399 goliv ptici V rajoni 7 tisyach gektariv vidileno pid bagatorichni roslini 3 tisyachi gektariv vikoristovuyetsya v pidsobnih gospodarstvah 18 tisyach gektariv orni 8 5 tisyach ga vidileno pid pasovisha 311 gektariv pid sinokis 2017 roku v rajoni virobleno 48076 tonn zerna 718 tonn bobovih 317 tonn tyutyunu 5257 tonn kartopli 24115 tonn ovochiv 32218 tonn fruktiv i yagid 233 tonni vinogradu i 4085 tonn bashtannih kultur Z silskogospodarskih pidpriyemstv u rajoni diyut firma Azza kolektivne gospodarstvo imeni Mirzi Alekpera Sabira virobnichij kooperativ Shafak Ostanni roki pochala rozvivatisya promislovist diyut pidpriyemstva ceh z pererobki funduka Derya R cegelnij zavod TOV Balakenkerpic pishano shebenevij zavod zavod betonnih konstrukcij zavod kombikormiv TOV Azeryemsenaye shovkovij zavod konservnij zavod VAT Konserv i tyutyunovo fermentacijnij zavod TOV AZ AQRO 5 Infrastruktura RedaguvatiCherez rajon prohodit avtodoroga Baku Tbilisi 5 zaliznicya Yevlah Belokani U seli Tuli roztashovanij aeroport sho z yednuye misto Belokani z Baku Na 2017 rik v rajoni diyut 16 ATS i 25 poshtovih viddilen Kultura osvita ta ohorona zdorov ya RedaguvatiV rajoni vidayetsya gromadsko politichna gazeta Balakyan do 1939 roku Gizil Balakyan v 1939 1965 rokah Ireli v 1965 1991 rokah Shen hayat 1936 roku na teritoriyi rajonu rozpochato radiomovlennya V rajoni na 2009 rik bulo 25 doshkilnih zakladiv 49 zagalnoosvitnih shkil 2 profesijnih uchilisha muzichna shkola ta shkola mistectv 17 klubiv 20 budinkiv kulturi muzej 52 biblioteki park kulturi i vidpochinku 4 U Belokanskomu rajoni znahodyatsya 6 likaren na 556 lizhok 8 likarskih ambulatorij centr epidemiologiyi ta gigiyeni 19 feldshersko akusherskih punktiv 4 Na 2009 rik u medzakladah rajonu pracyuvalo 148 likariv 15 stomatologiv 548 serednih medichnih pracivnikiv z yakih 61 akusher Belokanskij rajon bagatij na arhitekturni pam yatki V rajoni roztashovani fortecya Peri kala proyasniti XII XIII stolittya i hram 1780 v seli Kullar fortecya XVII stolittya i mechet 1902 hram i molitovnya data pobudovi nevidoma u seli Kateh mechet u seli Ititala mechet u seli Halatala XVII stolittya hram u seli Ganifa XIV stolittya mechet z minaretom u misti Balaken XIX stolittya starodavni kladovisha v selah Solban XII stolittya i Magomalar II I stolittya do n e ruyini mista VI VIII stolittya i fortecya XIX stolittya v seli Magomalar mavzolej u seli Tyuli XIV stolittya 4 Div takozh RedaguvatiUrodzhenci Balakenskogo rajonuPrimitki Redaguvati Elektronnij byuleten Zmini geografichnih nazv derzhav uchasnikiv SND onovlenij stanom na 2019 rik Enciklopedicheskij slovar toponimiki Azerbajdzhana Azerbaycan toponimlerinin ensiklopedik lugeti pod red R Alievoj Baku Shark Garb 2007 T 1 S 24 Administrativnoe delenie Azerbajdzhanskoj SSR na 1 yanvarya 1977 goda Baku Azerneshr 1979 S 6 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 listopada 2018 Procitovano 11 chervnya 2020 a b v g d Balaken rayonu Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi M K Kerimov Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2011 T III azerb a b v Balaken rayonu Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi M K Kerimov Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2007 T Azerbaycan azerb a b Balakәn raјonu Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya v 10 tomah Azәrbaјҹan Sovet Ensiklopediјasy azerb Ҹ Guliјevin redaksiјasy ilә Baku ASE nyn bash redaksiјasy T 1 S 579 580 Chislennost nalichnogo naseleniya gorodov poselkov gorodskogo tipa rajonov i rajonnyh centrov SSSR po dannym perepisi na 15 yanvarya 1970 goda po respublikam krayam i oblastyam krome RSFSR Chislennost nalichnogo naseleniya soyuznyh i avtonomnyh respublik avtonomnyh oblastej i okrugov kraev oblastej rajonov gorodskih poselenij sel rajcentrov i selskih poselenij s naseleniem svyshe 5000 chelovek krome RSFSR Chislennost naseleniya soyuznyh respublik SSSR i ih territorialnyh edinic po polu Division of Azerbaijan Obshegosudarstvennaya perepis naseleniya Azerbajdzhana 2009 Baku Posilannya RedaguvatiNa sajti Azerbaijan Informacijnij sajt azerb http nkaa ru 18 etnodemograficheskiy ocherk belokanskogo rayona html Arhivovano 11 chervnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balakenskij rajon amp oldid 38246419