Вовчок сірий, вовчок великий, повх соня (Glis glis) (Linnaeus, 1766) — вид ссавців з ряду мишоподібних, типовий вид і рід родини вовчкових (Gliridae).
| Вовчок сірий Період існування: плейстоцен — сучасність | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вовчкові (Gliridae) |
| Підродина: | Glirinae |
| Рід: | Вовчок (Glis) |
| Вид: | Вовчок сірий (G. glis) |
| Біноміальна назва | |
| Glis glis (Linnaeus, 1766) | |
| Ареал | |
| Синоніми | |
| Myoxus glis |
Назва Редагувати
Glis — латинська назва вовчкових. Назва вовчок, можливо, походить від повх, повчок, походить від псл. плъхъ, споріднене з лит. pele — миша (первісно, мабуть, сіра тварина), лтс. pele — миша, а також з лит. peleti — пліснявіти, цвісти, pelesis — цвіль, лтс. pelёcis сірий.
Середовище проживання Редагувати
Поширений по всій Європі і суміжних районах Азії. Характерний представник теріофауни України.
Типовий мешканець листяних і мішаних лісів, може жити у великих садах.
Морфологія Редагувати
Морфометрія Редагувати
Довжина голови й тіла: 13-18 см, хвіст: 11–15 см, вага: 70–230 г.
Зовнішність Редагувати
Має великі чорні очі, округлі вуха, довгі вібриси. Хвіст довгий і пухнастий, з хутром трохи темнішим, ніж на тілі. Хутро від сірого до сірувато-коричневого кольору на більшій частині тіла, з чіткою межею, що відокремлює верх від низу, який має колір від білого до блідо-жовтуватого. Самиці мають від чотирьох до шести пар сосків.
Поведінка Редагувати
Може лазити по деревах і стінах без якихось проблем. Гніздується в дуплах дерев, гніздах птахів, а також під дахами будинків. Спить весь день, активний уночі. Зимова сплячка звичайно триває з кінця вересня до початку травня. Вони зазвичай не соціальні тварини, хоча невеликі групи тісно пов'язаних дорослих іноді спостерігались. Схильний до синантропії, проте тільки у прилісних місцях проживання.
Зв'язок здійснюється частково звуком (тварини роблять різні скрипи або сопучи звуки), а почасти по запаху. Запахові залози присутні на ногах і в основі хвоста, і використовуються для позначення землі, особливо в періоди сексуальної активності.
Живлення Редагувати
Восени живляться жолудями, горіхами, каштанами та насінням, яке багате на масла й жири. У літні місяці більше споживає плоди і гриби. Також їсть комах, яйця птахів.
Відтворення Редагувати
Сезон розмноження з кінця червня до середини серпня, і в результаті є тільки один приплід на рік. Самці не є територіальними, можуть відвідати кількох сусідніх самиць для спаровування, самці стають агресивним по відношенню до інших самців, з якими стикаються. Період вагітності коливається між 30 і 32 днів. З початку серпня до середини вересня народжується зазвичай 6, але може бути до одинадцяти сліпих дитинчат. Молодь спочатку сліпа і безпорадна, вагою близько 2 — 3 грами. За 21 — 32 дні відкриваються їх очі, а потім ближче до початку сплячки вони починають їсти тверду їжу. У цей короткий період їх виживання залежить від дуже хорошого запасу їжі.
Генетика Редагувати
Диплоїдне число хромосом для Glis glis 62. Всі аутосоми метацентричні й субметацентричні (FNa = 120).
Загрози Редагувати
Хижаками є куни, коти і великі сови. Довга зима може принести високий збиток для популяції.
Примітки Редагувати
- Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 135.
- Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 19.
- Кубійович, В. (гол. ред.). Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Париж, Нью-Йорк : Молоде життя, 1970. — Т. 6.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 246.
- Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — № 23. — С. 295.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 471. — ISBN 966-00-0590-3.
Джерела Редагувати
- Вовчок сірий в: IUCN Red List of Threatened Species [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Boris Kryštufek Mammalian Species Volume 42, Issue 1 :195-206. 2010
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |