Петро́ Васи́льович Балабу́єв (23 травня 1931, Валуйськ — 17 травня 2007, Київ) — український авіаконструктор, Герой України, доктор технічних наук, професор. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
Петро Васильович Балабуєв | |
---|---|
Народився | 23 травня 1931 Валуйськ |
Помер | 17 травня 2007 (75 років) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Громадянство | СРСР Україна |
Національність | українець |
Діяльність | інженер, викладач університету |
Alma mater | Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» |
Партія | КПРС |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис Редагувати
Народився 23 травня 1931 на хуторі Валуйськ, Станично-Луганського району, Луганської області.
З квітня 1954 року після закінчення Харківського авіаційного інституту працює на АНТК ім. О. К. Антонова. Інженер-конструктор, з 1956 року начальник складальної майстерні, з 1959 року начальник складального цеху, з 1960 року провідний інженер по льотних випробуваннях, з 1961-го заступник головного конструктора і начальник філії ОКБ на серійному заводі в Ташкенті в період запуску в серію найбільшого у світі на той час транспортного літака Ан-22 «Антей». Член КПРС з 1962 року.
У 1965 році призначений першим директором Київського механічного заводу, з 1968 року був Головним конструктором під час створення важкого дальнього літака для перевезень великогабаритних вантажів Ан-124 «Руслан». Потім — Перший заступник Генерального конструктора, а в 1984—2005 роках — Генеральний конструктор авіаційної техніки, очолював АНТК. Квітень—жовтень 1992 року — член Колеґії з питань науково-технічної політики Державної думи України. Член Ради експортерів при КМ України (з лютого 1999).
В Києві мешкав у будинку по вулиці Генерала Вітрука, 3/11, на якому йому встановлена меморіальна дошка. Помер 17 травня 2007 року. Похований в Києві, на Міському некрополі «Берківцях» (ділянка № 86).
Професійна діяльність Редагувати
За його участю та під його керівництвом побудовані літаки: Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 «Руслан», найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія». Серед останніх розробок пасажирський Ан-140, багатоцільовий Ан-38, середній широкофюзеляжний військово-транспортний літак Ан-70. Голова ради директорів Міжнародного консорціуму «Середній транспортний літак». Керівник програми з виконання контракту з Республікою Іран.
Автор понад 100 наукових праць. Розробив наукові основи проектування та практичного втілення в конструкцію важких транспортних літаків суперкритичних профілів крила.
З грудня 2001 входив у склад Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при РНБО.
Пам'ять Редагувати
10 червня 2021 року у Києві у Святошинському районі напроти ДП «Антонов» на місці колишнього заводу «Червоний екскаватор» було перейменовано Екскаваторну вулицю з включенням до її складу нової Проєктної вулиці 13138, що отримала назву вулиця Авіаконструктора Петра Балабуєва.
Відзнаки і нагороди Редагувати
Петро Васильович за своє життя був відзначений наступними нагородами та званнями:
- Орден Трудового Червоного Прапора (1966)
- Герой Соціалістичної Праці (з врученням ордена Леніна та Золотої медалі «Серп і молот», 1975)
- Лауреат Державної премії СРСР (1973), Державної премії України (1979)
- Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (травень 1991)
- Почесна відзнака Президента України (1992)
- Орден «За заслуги» I ст. (1998), II ст. (1997)
- Почесний громадянин Києва (травень 1998)
- Орден Дружби (1998, РФ)
- Герой України (з врученням ордена Держави, 30 грудня 1999 року) — за виняткові заслуги перед Українською державою в розвитку авіації, визначні досягнення у створенні новітніх транспортних, пасажирських та спеціальних літаків
- Переможець IV Міжнародного конкурсу «Людина року на транспорті» (1999)
- Орден Міжнародної кадрової академії «За розвиток науки та освіти» (2000)
- лауреат премії НАН України імені О. К. Антонова (2000)
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2001)
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2001)
- премія імені Едварда Ворнера (2001, найвища нагорода Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)
- Премія РФ імені Петра Великого (2001)
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- Рішення Київської міської ради від 10 червня 2021 року № 1444/1485 «Про найменування нової вулиці у Святошинському районі міста Києва» (дата публікації 12.07.2021) [ з першоджерела 15 серпня 2021.]
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 1059-XII від 23 травня 1991 року «Про присвоєння тов. Балабуєву П. В. почесного звання „Заслужений діяч науки і техніки Української РСР“»
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.
- Указ Президента України № 1635/99 від 30 грудня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Герой України“»
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.
Посилання Редагувати
- Балабуєв Петро Васильович [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Петро Балабуєв в інтернет-журналі «Гордість України» [ 11 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»;
- Людина-революція: Пам'яті новатора української авіації Балабуєва [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Життєвий шлях Балабуєва П. В. [ 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Некрополі Києва [ 5 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Документальний фільм про Петра Васильовича Балабуєва [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- (рос.). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.