Бабинці смт Баби нці селище міського типу Бучанського району Київської області України на правобережжі річки Здвижу за 6

Баби́нці — селище міського типу Бучанського району Київської області України, на правобережжі річки Здвижу, за 6 км на північ від залізничної ст. Клавдієво. Населення — 2798 мешканців (2020).

смт Бабинці

Герб Бабинців

Прапор Бабинців

Бучанська міська громада

Код КАТОТТГ:

UA32080070020076965

Основні дані

Засноване

1544

Статус

із 1938 року

4,352 км²

▬ 2798 (01.01.2020)

643 осіб/км²

07832-07833

+380 4577

Географічні координати

50°38′28″ пн. ш. 30°01′37″ сх. д. / 50.64111° пн. ш. 30.02694° сх. д. / 50.64111; 30.02694Координати: 50°38′28″ пн. ш. 30°01′37″ сх. д. / 50.64111° пн. ш. 30.02694° сх. д. / 50.64111; 30.02694

Висота над рівнем моря

147 м

Водойма

р. Гниловід

Відстань

Найближча залізнична станція:

Клавдієво

До станції:

6,8 км

До райцентру:

- автошляхами:

13,8 км

До обл. центру:

- автошляхами:

45,8 км

Селищна влада

Адреса

07832, Київська обл., Бучанський р-н, смт. Бабинці, вул. Травнева, 64

Голова селищної ради

Купраш Андрій Олександрович

Карта

Бабинці

Бабинці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бабинці.

Географія Редагувати

Селищем протікає річка Гниловід, права притока Здвижу.

Історія Редагувати

Бабинці вперше згадуються 1552 року в описі Київського замку та навколишніх земель, що проводився з оподаткування.

До кінця XVIII століття — володіння українського греко-католицького духівництва Речі Посполитої, згодом — графа Карла фон Сакена в Росії. 14 жовтня 1780 р. Бабинці віддаються у володіння митрополиту Радомишльського церковного округу Язону Смогоржевському. Коли в 1794 р. землі Полісся переходять до Росії, Катерина II щедро роздає маєтки своїм прибічникам. Бабинчани стали власністю нового господаря — графа Карла фон Сакена. Після цього феодала бабинецький маєток переходить у спадщину його родичу — камергеру Івану Остен Сакену (Архів, ч. 1, т. 4).

В 1840 р. Остен Сакен продає Бабинці поміщику Феліксу Семеновичу Ільяшевичу. В селі мешкало тоді 303 чол., землі було 2835 десятин. Земельні наділи, що надавалися селянам, були малородючими. Щоб прожити, місцеві селяни займалися збиранням грибів, ягід, убогим землеробством та випалювали поташ на продаж (Похилевич). 1900 у селищі було 87 дворів, 571 житель. Напередодні Першої світової війни ці землі належали М. фон Меккові. 1923 у Бабинцях налічувалося 190 дворів, проживала 1041 особа. Від 1938 — смт.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Косми та Даміана (побудована у 1764 р.) с. Бабинці (приписні с.с.* Стара Гута, Голокрили, Рудня Шибенська, Філіціанівка (Голинь) (1910)) Димерської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/baby_004.xml [ 20 грудня 2018 у Wayback Machine.]

За активну участь у другій світовій війні понад 200 жителів нагороджено орденами й медалями СРСР. 1942 року в селі працювала підпільна комсомольська група, яку очолювала вчителька Г. В. Козлова.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Бабинці початку 1970-х надано такі відомості:

Сьогодення Редагувати

Нині у селищі середня школа, 2 бібліотеки. В околицях Бабинців — великі поклади торфу. Працює завод будівельних сумішей, декілька фермерських господарств, декілька пилорам. Створюється мисливське господарство «Здвиж»

Відомі люди Редагувати

Діденко Анна Вікторівна — українська художниця, член Національної спілки художників України.
Телюк Ігор Володимирович (1979—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Юрченко Віктор Аркадійович (1963—2022) —український футболіст та футбольний тренер.

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Джерела Редагувати

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Babińce 1.) wś, pow. kijowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 73. (пол.) — S. 73.
Г. А. Антонюк БА́БИНЦІ // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.

Посилання Редагувати

Офіційний сайт Бабинецької селищної ради
Бабинці (смт) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

[2] Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.