www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аюдаг Аюда г 2 Ведмі дь гора 3 4 2 крим Ayuv Dağ гора на Південному березі Криму Розташована на межі Великої Алушти і Ве

Аюдаг

Аюда́г, Ведмі́дь-гора́ (крим. Ayuv Dağ) — гора на Південному березі Криму. Розташована на межі Великої Алушти і Великої Ялти, за 2,5 км на схід від Гурзуфа. Висота Аюдагу — 577 м, гірський масив трохи витягнутий у північно-західному напрямі на 2400 м, виступає в море на 2—2,5 км. Загальна площа — близько 5,4 км². Із 1947 р. Аюдаг — пам'ятка природи, ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

Аюдаг
Вид на Аюдаг із мису Плака
Вид на Аюдаг із мису Плака
44°33′38″ пн. ш. 34°19′36″ сх. д. / 44.56072020002777379° пн. ш. 34.32678320002777639° сх. д. / 44.56072020002777379; 34.32678320002777639Координати: 44°33′38″ пн. ш. 34°19′36″ сх. д. / 44.56072020002777379° пн. ш. 34.32678320002777639° сх. д. / 44.56072020002777379; 34.32678320002777639
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Розташування Автономна Республіка Крим
Система Кримські гори
Тип гора і мис
Висота 572 м
Аюдаг
Аюдаг (Україна)
Аюдаг
Аюдаг (Автономна Республіка Крим)
 Аюдаг у Вікісховищі

Назва

Сучасна назва Аюдаг складається з двох кримськотатарського, кипчацького слова *aju — ведмідь, турецького *datf, кримськотатарського *dag — гора. Зовнішнім виглядом гора схожа на ведмедя, що ніби припав до моря і п'є воду. Проте, як свідчить видатний дослідник Криму Петро Кеппен, ще на початку XIX століття кримські татари називали цю гору Біюк-Кастель, що означає «велика фортеця». П. Кеппен висловлює припущення про те, що в середньовіччі гора могла мати назву Айя, від грецького «айос» — святий. Потім грецька назва Айя трансформувалась у кримську Аю-Даг. На середньовічних італійських картах-портоланах Аюдаг позначений як Камілле («верблюд»).

Найпроблематичнішим є питання щодо назви гори в античну епоху. Аюдаг часто ототожнюється з мисом Парфеніон або Партеніон, на якому, за словами грецького географа Страбона, містився храм таврської богині Діви. Деякі дослідники, наприклад Іван Бларамберг, вважають, що в античних периплах Аюдаг позначений як мис Кріу-Метопон (Метопону), що означає «баранячий лоб». Проте обидва твердження є спірними.

Геологія

Аюдаг — класичний лаколіт. Виникла вона близько 150 млн років тому в середнеюрську епоху в результаті проникнення магми в розломи земної кори. Головною гірською породою Аюдагу є габродіабаз, дуже цінний будівельний та оздоблювальний матеріал з якого зроблено трибуни на Красній площі в Москві. Аюдаг — природний мінералогічний музей Південного узбережжя Криму, тут виявлено 18 нових мінералів. Наприклад, везувіан, невідомий в інших місцях Кримських гір.

Флора і фауна

Суничне дерево дрібноплідне на горі Аюдаг

Вершина і схили Аюдагу вкриті шибляком із вкрапленнями сосни кримської. Шибляковий деревостан складається із дуба скельного і пухнастого, граба східного, ясена високого, горобини звичайної і береки, клена польового, кизилу звичайного, паліуруса, шипшини звичайної тощо. Зустрічаються також реліктові рослини: суничне дерево дрібноплідне, ялівець високий і колючий, фісташка туполиста, рускус понтійський та інші. Всього флора Аюдагу налічує 577 видів рослин, із них 44 занесені до Червоної книги.

На Аюдазі мешкають лисиця, борсук, куниця кам'яна, їжак білочеревий, заєць сірий, вивірка телеутка, дрібні гризуни, кажани та інші види ссавців. На скелях Аюдагу гніздяться мартини, рідше — баклани, у лісі — горлиці, сови, дятли, синиці, горобці, сойки, дрозди та інші види птахів. Із плазунів тут зустрічаються вужі, полози, ящірки, у тому числі і безногі — жовтопузи. 16 видів тварин Аюдагу занесені до Червоної книги. Із 1974 р. Аюдаг — заказник державного значення.

Історія

Відомості про ранню історію Аюдагу уривчасті і суперечливі. Археологи знайшли на Аюдагу кремінні знаряддя праці епохи мезо—неоліту. В епоху пізньої бронзи — раннього заліза з IV ст. до н. е. по IV ст. н. е. на Аюдазі існувало поселення, яке деякі дослідники вважають таврським. У перші століття нашої ери гора та її околиці, можливо, потрапляють до зони впливу Боспорської держави.

Набагато краще вивчений і представлений археологічними пам'ятками середньовічний період. У VIII ст. на Аюдазі виникає великий укріплений монастир святих Апостолів Петра і Павла. Його фундатором вважають святого Іоанна, єпископа Готського. Згідно з агіографічними джерелами мощі святого Іоанна Готського покояться на території монастиря, але світу поки не явлені. Біля східного підніжжя Аюдагу містився головний храм обителі — базиліка святих Апостолів Петра і Павла. Залишки базиліки збереглися на території військового санаторію «Крим» в селищі Партеніт. Крім монастиря, на Аюдазі в середньовіччі виникає кілька невеликих поселень.

Монастир і поселення проіснували до кінця XV — початку XVI ст. Після турецької окупації узбережжя Криму в 1475 р. занепадають і зникають. Деякі дослідники вважають, що люди змушені були покинути Аюдаг, внаслідок зневоднення гори після землетрусу 1423 року.

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Aju-Dah;3866667.html
  2. ↑ Аюдаг // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
  3. ↑ Аюдаг // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру ; голов. ред. Л. Г. Руденко ; голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К. : ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис. прим. — ISBN 978-966-475-067-4.
  5. ↑ Аюдаг // Енциклопедичний словник-довідник з туризму / авт.-уклад.: В. А. Смолій, В. К. Федорченко, В. І. Цибух ; передм. В. М. Литвина. — К. : Видавничий дім «Слово», 2006. — 372 с. — ISBN 966-8407-55-5.
  6. Ена В. Г., 1989, с. 76.
  7. . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
  8. ↑ Янко М. П., 1998.
  9. Кеппен П. И. Крымский сборник, СПБ,1837, с. 167
  10. Домбровский О. И., 1975, с. 60.
  11. Ена В. Г., 1989, с. 59.
  12. Ена В. Г., 1989, с. 25-26.
  13. Ена В. Г., 1989, с. 36.
  14. Ена В. Г., 1989, с. 77.
  15. Ена В. Г., 1989.
  16. Ена В. Г., 1989, с. 78.
  17. Перечень территорий и объектов природно-заповедного фонда Автономной Республики Крым общегосударственного и местного значения по состоянию на 1 января 2001 г. (без г. Севастополя). Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 27 січня 2010. 
  18. Лысенко А. В., 2002, с. 63-85.
  19. Домбровский О. И., 1975, с. 110.
  20. Лысенко А. В., 2002, с. 66-68.
  21. Никитский А. Житие преподобного отца нашего Иоанна, епископа Готфии // ЗООИД, 1883, № 13
  22. Лысенко А. В., 2002, с. 73-85.
  23. Домбровский О. И., 1975, с. 128.

Література

  • Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру ; голов. ред. Л. Г. Руденко ; голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К. : ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис. прим. — ISBN 978-966-475-067-4.
  • Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка.  — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.  224 с.
  • Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017.  301 c
  • Янко М. П. Аюдаг // Топонімічний словник України : Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7.
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  • Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней, Киев, 2002.
  • (рос.) Домбровский О., Столбунов А., Баранов И. Аю-Даг — «Святая» гора. — Симферополь, 1975.
  • (рос.) Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь, 1989.
  • Кеппен П. И. О древностях Южнаго берега Крыма и гор Таврических, Спб, 1837.
  • Лебединский В. И., Партенитская долина от моря до гор, Симферополь, 1999.
  • Лебединский В. И., С геологическим молотком по Крыму, Москва, 1982.
  • (рос.) Лысенко А. В., Тесленко И. Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. — Киев : Стилос, 2002.
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аюдаг
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ayuda g 2 Vedmi d gora 3 4 2 krim Ayuv Dag gora na Pivdennomu berezi Krimu Roztashovana na mezhi Velikoyi Alushti i Velikoyi Yalti za 2 5 km na shid vid Gurzufa Visota Ayudagu 577 m 5 girskij masiv trohi vityagnutij u pivnichno zahidnomu napryami na 2400 m vistupaye v more na 2 2 5 km Zagalna plosha blizko 5 4 km 5 Iz 1947 r Ayudag pam yatka prirodi 6 landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya 7 AyudagVid na Ayudag iz misu PlakaVid na Ayudag iz misu Plaka44 33 38 pn sh 34 19 36 sh d 44 56072020002777379 pn sh 34 32678320002777639 sh d 44 56072020002777379 34 32678320002777639 Koordinati 44 33 38 pn sh 34 19 36 sh d 44 56072020002777379 pn sh 34 32678320002777639 sh d 44 56072020002777379 34 32678320002777639Krayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRoztashuvannya Avtonomna Respublika KrimSistema Krimski goriTip gora i mis 1 Visota 572 mAyudagAyudag Ukrayina AyudagAyudag Avtonomna Respublika Krim Ayudag u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Geologiya 3 Flora i fauna 4 Istoriya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaNazva RedaguvatiSuchasna nazva Ayudag skladayetsya z dvoh krimskotatarskogo kipchackogo slova aju vedmid tureckogo datf krimskotatarskogo dag gora 8 Zovnishnim viglyadom gora shozha na vedmedya sho nibi pripav do morya i p ye vodu Prote yak svidchit vidatnij doslidnik Krimu Petro Keppen she na pochatku XIX stolittya krimski tatari nazivali cyu goru Biyuk Kastel sho oznachaye velika fortecya 8 P Keppen vislovlyuye pripushennya pro te sho v serednovichchi gora mogla mati nazvu Ajya vid greckogo ajos svyatij 9 Potim grecka nazva Ajya transformuvalas u krimsku Ayu Dag 10 Na serednovichnih italijskih kartah portolanah Ayudag poznachenij yak Kamille verblyud 8 11 Najproblematichnishim ye pitannya shodo nazvi gori v antichnu epohu Ayudag chasto ototozhnyuyetsya z misom Parfenion abo Partenion na yakomu za slovami greckogo geografa Strabona mistivsya hram tavrskoyi bogini Divi 12 Deyaki doslidniki napriklad Ivan Blaramberg vvazhayut sho v antichnih periplah Ayudag poznachenij yak mis Kriu Metopon Metoponu sho oznachaye baranyachij lob 8 13 Prote obidva tverdzhennya ye spirnimi Geologiya RedaguvatiAyudag klasichnij lakolit 3 5 Vinikla vona blizko 150 mln rokiv tomu v seredneyursku epohu v rezultati proniknennya magmi v rozlomi zemnoyi kori Golovnoyu girskoyu porodoyu Ayudagu ye gabrodiabaz duzhe cinnij budivelnij ta ozdoblyuvalnij material z yakogo zrobleno tribuni na Krasnij ploshi v Moskvi 5 Ayudag prirodnij mineralogichnij muzej Pivdennogo uzberezhzhya Krimu tut viyavleno 18 novih mineraliv 5 14 Napriklad vezuvian nevidomij v inshih miscyah Krimskih gir 5 Ayudag z boku Partenita Ayudag z boku Gurzufa Ayudag vid z Gurzufskogo sidla Ayudag vid z misu Plaka Na vershini AyudaguFlora i fauna Redaguvati Sunichne derevo dribnoplidne na gori AyudagVershina i shili Ayudagu vkriti shiblyakom iz vkraplennyami sosni krimskoyi Shiblyakovij derevostan skladayetsya iz duba skelnogo i puhnastogo graba shidnogo yasena visokogo gorobini zvichajnoyi i bereki klena polovogo kizilu zvichajnogo paliurusa shipshini zvichajnoyi tosho Zustrichayutsya takozh reliktovi roslini sunichne derevo dribnoplidne yalivec visokij i kolyuchij fistashka tupolista ruskus pontijskij ta inshi Vsogo flora Ayudagu nalichuye 577 vidiv roslin iz nih 44 zaneseni do Chervonoyi knigi 15 5 Na Ayudazi meshkayut lisicya borsuk kunicya kam yana yizhak bilocherevij zayec sirij vivirka teleutka dribni grizuni kazhani ta inshi vidi ssavciv Na skelyah Ayudagu gnizdyatsya martini ridshe baklani u lisi gorlici sovi dyatli sinici gorobci sojki drozdi ta inshi vidi ptahiv Iz plazuniv tut zustrichayutsya vuzhi polozi yashirki u tomu chisli i beznogi zhovtopuzi 16 vidiv tvarin Ayudagu zaneseni do Chervonoyi knigi 16 Iz 1974 r Ayudag zakaznik derzhavnogo znachennya 17 Istoriya RedaguvatiVidomosti pro rannyu istoriyu Ayudagu urivchasti i superechlivi Arheologi znajshli na Ayudagu kreminni znaryaddya praci epohi mezo neolitu 18 5 V epohu piznoyi bronzi rannogo zaliza z IV st do n e po IV st n e na Ayudazi isnuvalo poselennya yake deyaki doslidniki vvazhayut tavrskim 19 U pershi stolittya nashoyi eri gora ta yiyi okolici mozhlivo potraplyayut do zoni vplivu Bosporskoyi derzhavi 20 Nabagato krashe vivchenij i predstavlenij arheologichnimi pam yatkami serednovichnij period U VIII st na Ayudazi vinikaye velikij ukriplenij monastir svyatih Apostoliv Petra i Pavla Jogo fundatorom vvazhayut svyatogo Ioanna yepiskopa Gotskogo Zgidno z agiografichnimi dzherelami moshi svyatogo Ioanna Gotskogo pokoyatsya na teritoriyi monastirya 21 ale svitu poki ne yavleni Bilya shidnogo pidnizhzhya Ayudagu mistivsya golovnij hram obiteli bazilika svyatih Apostoliv Petra i Pavla Zalishki baziliki zbereglisya na teritoriyi vijskovogo sanatoriyu Krim v selishi Partenit Krim monastirya na Ayudazi v serednovichchi vinikaye kilka nevelikih poselen 22 Shema turistichnih marshrutiv Reshtki cerkvi svyatih Kostyantina j Oleni na galyavini Aj Konstant Monastir i poselennya proisnuvali do kincya XV pochatku XVI st Pislya tureckoyi okupaciyi uzberezhzhya Krimu v 1475 r zanepadayut i znikayut Deyaki doslidniki vvazhayut sho lyudi zmusheni buli pokinuti Ayudag vnaslidok znevodnennya gori pislya zemletrusu 1423 roku 23 Div takozh RedaguvatiBuru Kaya Chetteke Uzen Ayu Dag Suuk Su urochishe Primitki Redaguvati a b https encyklopedia pwn pl haslo Aju Dah 3866667 html a b Ayudag Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 a b Ayudag Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Nacionalnij atlas Ukrayini NAN Ukrayini Institut geografiyi Derzhavna sluzhba geodeziyi kartografiyi ta kadastru golov red L G Rudenko golova red kol B Ye Paton K DNVP Kartografiya 2007 435 s 5 tis prim ISBN 978 966 475 067 4 a b v g d e zh i Ayudag Enciklopedichnij slovnik dovidnik z turizmu avt uklad V A Smolij V K Fedorchenko V I Cibuh peredm V M Litvina K Vidavnichij dim Slovo 2006 372 s ISBN 966 8407 55 5 Ena V G 1989 s 76 Landshaftni zakazniki zagalnoderzhavnogo znachennya Portal Priroda Ukrayini Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 a b v g Yanko M P 1998 Keppen P I Krymskij sbornik SPB 1837 s 167 Dombrovskij O I 1975 s 60 Ena V G 1989 s 59 Ena V G 1989 s 25 26 Ena V G 1989 s 36 Ena V G 1989 s 77 Ena V G 1989 Ena V G 1989 s 78 Perechen territorij i obektov prirodno zapovednogo fonda Avtonomnoj Respubliki Krym obshegosudarstvennogo i mestnogo znacheniya po sostoyaniyu na 1 yanvarya 2001 g bez g Sevastopolya Arhiv originalu za 19 kvitnya 2013 Procitovano 27 sichnya 2010 Lysenko A V 2002 s 63 85 Dombrovskij O I 1975 s 110 Lysenko A V 2002 s 66 68 Nikitskij A Zhitie prepodobnogo otca nashego Ioanna episkopa Gotfii ZOOID 1883 13 Lysenko A V 2002 s 73 85 Dombrovskij O I 1975 s 128 Literatura RedaguvatiNacionalnij atlas Ukrayini NAN Ukrayini Institut geografiyi Derzhavna sluzhba geodeziyi kartografiyi ta kadastru golov red L G Rudenko golova red kol B Ye Paton K DNVP Kartografiya 2007 435 s 5 tis prim ISBN 978 966 475 067 4 Bajcar Andrij Krim Narisi istorichnoyi prirodnichoyi i suspilnoyi geografiyi navch posib Lviv nac un t imeni I Franka Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2007 224 s Bajcar Andrij Geografiya Krimu navch posibnik Lviv LNU imeni Ivana Franka 2017 301 c Yanko M P Ayudag Toponimichnij slovnik Ukrayini Slovnik dovidnik K Znannya 1998 432 s ISBN 5 7707 9443 7 Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s Alushtinskij region s drevnejshih vremen do nashih dnej Kiev 2002 ros Dombrovskij O Stolbunov A Baranov I Ayu Dag Svyataya gora Simferopol 1975 ros Ena V G Zapovednye landshafty Kryma Simferopol 1989 Keppen P I O drevnostyah Yuzhnago berega Kryma i gor Tavricheskih Spb 1837 Lebedinskij V I Partenitskaya dolina ot morya do gor Simferopol 1999 Lebedinskij V I S geologicheskim molotkom po Krymu Moskva 1982 ros Lysenko A V Teslenko I B Antichnye i srednevekovye pamyatniki gory Ayu Dag Alushtinskij region s drevnejshih vremen do nashih dnej Kiev Stilos 2002 Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AyudagEkskursiya na Ayu dag Arhivovano 10 bereznya 2007 u Wayback Machine Avtorskaya ekskursiya na Ayu dag ros opisanie marshrutov po gore Ayu dag Arhivovano 10 bereznya 2007 u Wayback Machine ros Vlas Mihajlovich Doroshevich Pokojniki morya 1 Arhivovano 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine Roztashuvannya na mapi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ayudag amp oldid 39832633