www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аштарханіди Джаніди узб Ashtarxoniylar узб Joniylar узбецька правляча династія в Бухарському ханстві середньовічна мусул

Аштарханіди

Аштарханіди, Джаніди (узб. Ashtarxoniylar, узб. Joniylar) — узбецька правляча династія в Бухарському ханстві, середньовічна мусульманська династія правителів Мавераннахра і Південного Туркестану, що походила від тринадцятого сина Джучі Тукай-Тімура. Прийшли на зміну династії Шейбанідів, з якими пов'язані жіночою лінією.

Аштарханіди
Країна  Бухарське ханство


Абдулазіз-хан. Портрет із Царського титулярника (1672)

Походження династії ред.

Засновник династії Дін Мухаммед-хан був сином Джані-хана, сина Яр Мухаммед-хана, сина Баглишдад-хана, сина Джувак Мухаммед-хана, сина Ахмед-хана, сина Кутлук Тимур-хана, сина Тукай Тимур-хана, сина Оз Тимур- хана, сина Кутлук Тимур-султана, сина Тимур Кутлук-хана, сина Оз Тимур-хана, сина Тукай Тимур-хана, сина Джучіхана.

Піднесення династії ред.

Після взяття Астрахані військами Івана Грозного в 1556 році, нащадок Чингіс-хана через його сина Джучі та онука Тукай-Тимура — Яр Мухаммед-хан утекли у Бухару до шибаніда Абдулла-хана II. Його син Джані Мухаммед-хан одружився з сестрою останнього. Він і став засновником бухарської династії Джанідів або Аштарханідів. В історії він відомий також під ім'ям Джанібек султан. Тому існує друга назва династії джанідів. У дослідженнях також використовують третю назву династії Тукайтимуридів, за ім'ям їхнього предка чингізиду Тукай-Тимура. Після загибелі більшості чоловічих представників Шейбанідів, знать запропонувала Джані Мухаммад-султану зайняти бухарський престол. Однак він відмовився на користь свого сина Дін Мухаммад султана. Останній загинув у битві із сефевідами. У результаті на престол зійшов інший онук Джані Мухаммад султана Бакі Мухаммад.

Період після смерті шейбаніда Абдулла-хана ІІ (1557—1598) характеризується політичною дестабілізацією Бухарського ханства. Скориставшись цією ситуацією в країну з півдня, вторглися війська сефевідського Ірану на чолі з шахом Аббас I Великий . А з північного сходу 1598 року вторглися війська казахського хана Тауєкель-хана. Вторгнення ознаменувалося втратою Туркестану, Сайраму, Ташкента та Фергани, відвойованих у нього казахськими султанами та тимчасовим захопленням Самарканда, а також облогою столиці Бухари військом Тауєкель-хана. У цій тяжкій для себе обстановці Аштарханіди в тому ж в 1598 ройф зуміли відбити облогу Бухари і повернути собі Самарканд, а в Ташкенті намісником сидів шейбанід Кельді (1598—1604), який карбував від свого імені срібні і мідні монети.

У 1598 правителем Бухарського ханства став останній шейбанід Пірмухаммед-хан II (1598—1599). Син Дін Мухаммад султана — Бакі Мухаммад у 1599 році розгромив Пірмухаммед-хана II, що втратив авторитет. Він став реальним засновником нової династії Джанідів або Аштарханідів у Бухарському ханстві, що правила з 1599 по 1756 роки.

У 1602 році Бакі Мухаммад-хан відстояв незалежність Бухарського ханства, завдавши поразки військам сефевідського шаха Аббаса в битві при Балху.

Бакі Мухаммад-хан, незважаючи на своє недовге правління, провів адміністративну, податкову та військову реформи в країні, що сприяло її подальшому розвитку. Він карбував монети з написом Бокі Мухаммад Баходірхон та іменами перших чотирьох халіфів.

Імамкулі-хан (1611—1642) воював із калмиками, підтримував відносини з Росією. У 1613 році він відправив посла Ходжа Науруза до Росії у зв'язку зі сходженням на престол царя Михайла Федоровича Романова. У 1614—1615 роках його полководець Ялангтушбій здійснив похід на Хорасан проти сефевідського Ірану. Він дійшов до Мешхеда та Мазендерана. У 1615 році інший полководець Імамкулі-хана, Кара Тугма, здійснив похід на Хорасан.

Розквіт династії ред.

У 1615 році Імамкулі-хан відправив послів до нащадка Бабура, імператора Індії, Джаханґіра. Лист Імамкулі-хана супроводжувався додатковим листом нащадка відомого теолога Ходжа Хашіма Дагбеді. Посли були зустрінуті дружелюбно і Джаханґір відправив Імамкулі-хану подарунки та вірш, який він склав власноруч.

Обмін посольствами тривав і наступні роки. У 1621 році у відповідь на посольство Імамкулі-хана бабурид Джаханґір відправив багаті подарунки хану та нащадкам Махдумі А'зама в Дагбіті (містечко поблизу Самарканда).

У 1616—1617 роках йшов інтенсивний обмін посольствами з султаном Османської імперії Ахмедом I. Згідно з договором, аштарханідські війська атакували сефевідів, аби допомогти туркам. Після смерті султана військові дії було припинено.

У 1618 році були відправлені посли Імамкулі-хана до Китаю.

У 1618 році сефевідський шах Аббас I відправив Імамкулі-хану послів із пропозицією дружби.

У квітні 1619 року посол Імамкулі-хана був урочисто прийнятий сефевідським шахом. Його гарна і продумана мова справила велике враження на іспанського посла Сільву Фігуроа.

1621 року до нього прибув російський посланець Іван Данилович Хохлов.

Пізніше Імамкулі-хан відправляв до Михайла Федоровича Романова іншого свого посла, Адамбая. З Хохловим разом у Росію виїхав царевич Авган, його дядько узбек нукуського роду, його мати Біке Акек, із роду найманів і узбек Давлат із роду місит.

У 1621 Ялангтуш Бахадур був головнокомандувачем аштарханідськими військами у відбитті нападу казахських військ Турсун султана.

У 1628 році за наказом Імамкулі-хана Ялангтуш розбив казахського Абулі Султана під Ташкентом і змусив його тікати в Кашгарію.

У 1636 році війська Імамкулі-хана на чолі з Ялангтушбієм здійснили похід на Сайрам, на околицях якого вони атакували казахські племена. Похід тривав до степів Дешті Кипчаку.

За спостереженням польського посла в Ірані, Абдулазіз-хан «був людиною вченою, у різних науках, й особливо в математиці. Крім того, сповнений мужності; він часто давав відчути персам силу своєї руки».

У 1669 році Абдулазіз-хан відправив посольство на чолі з муллою Фаррухом у Росію до царя Олексія Михайловича.

У відповідь 1670 року до Бухари було відправлено російське посольство на чолі з братами Пазухіними.

Аштарханіди підтримували дипломатичні зв'язки і з Османською імперією, у 1673 посли Абдулазіз-хана були прийняті в Стамбулі.

Як зазначають дослідники, дипломатичні здібності Абдулазіз-хана були визнані, і його поважали в Хіві, Стамбулі, Ісфагані та Делі.

Субханкулі-хан вів, підтримував дипломатичні відносини з нащадком еміра Тимура, падишахом держави Великих Моголів Аурангзебом (1658—1707). Відбувався обмін посольствами з Османською імперією та Росією.

На початку 1685 року Аурангзеб надіслав до Субханкулі-хана одного зі своїх знаменитих емірів, Зебердест-хана, з різного роду подарунками та підношеннями, серед яких були і живі слони.

У 1691 році османський султан Ахмед II прислав одну зі своїх довірених осіб, Мустафу чауша, з дарами і подарунками, що складалися з арабських коней, різного роду дорогоцінного каміння, різнокольорових тканин тощо.

Кінець династії ред.

Культура епохи Аштарханідів ред.

Медресе на площі Регістан

За правління Абдулазіз-хана були побудовані медресе його імені, медресе Валідаї Абдулазіз-хана в Бухарі та медресе Тілля-Карі в Самарканді. Бухарці характеризували його як «хороброго, великодушного хана, любителя науки». Він зібрав бібліотеку з гарних рукописів.

Сам Субханкулі-хан був автором кількох творів із медицини та астрології. Його твір із медицини було написано середньоазіатською тюркською мовою. Один із списків рукопису зберігається у бібліотеці у Будапешті. Субханкулі-хан захоплювався поезією та писав вірші під псевдонімом Нішоні. Турди — узбецький поет XVII століття, був вихідцем із узбецького роду юз. Навчався у медресе Бухари. Служив при дворі Абдалазіз-хана (1645–1680). Після конфлікту з деякими представниками знаті в період правління Субханкулі-хана (1680—1702) залишив палацову службу. Турди писав узбецькою та перською мовами (під літературним псевдонімом Фарагі). Багато подорожував. Турди закликав до об'єднання роз'єднаних узбецьких племен: Хоч народ наш роз'єднаний, але це все узбеки

дев'яносто двох племен.

Називаємося ми по-різному, — кров у всіх одна -

Ми один народ, і маємо бути у нас один закон.

Поли, рукави та комір — це все — один халат, Так єдиний народ узбецький, нехай перебуває у світі він.

Представники династії ред.

Правителі Талукана ред.

  • Турсун-султан, брат Мухаммад Джанібек-хана, 1625—1626

Правителі Балха ред.

Час правління Аштарханідів ознаменований запеклою боротьбою великих узбецьких племен із ханами за владу в Бухарі та Хорезмі. У тривалу боротьбу були втягнуті туркмени, каракалпаки, казахи та калмики. Вона закінчилася зміною Аштарханідів мангитською династією в Бухарі та встановленням влади Кунгратів у Хорезмі.

Основну масу аштарханідської армії складали узбеки. Узбеками за походженням було і більшість воєначальників, або емірів.

Примітки ред.

  1. II. Аштарханиды. http://www.runivers.ru. оригіналу за 17 серпня 2016. 
  2. Анке фон Кюгельген, Легитимация среднеазиатской династии мангитов в произведениях их историков (XVIII—XIX вв.). Алматы: Дайк-пресс, 2004,c.68-69
  3. Бурнашева Р. З., Некоторые сведения о чеканке медных монет в Ташкенте в XVI—XIX вв. Известия Национальной академии наук Казахстана, № 1, 2007, с.153
  4. ДЖАНИДЫ — информация на портале Энциклопедия Всемирная история. оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  5. Давидович Е. А., История монетного дела Средней Азии XVII—XVIII вв. Душанбе, 1964.
  6. Burton, 1997, с. 143.
  7. Burton, 1997, с. 146.
  8. Веселовский Н. И. И. Д. Хохлов (русский посланник в Персию и в Бухару в XVII в.) — СПб., 1891. — С.12, 17.
  9. Burton, 1997, с. 154.
  10. Burton, 1997, с. 174.
  11. Burton, 1997, с. 189.
  12. Витсен Н. Северная и Восточная Тартария, включающая области, расположенные в северной и восточной частях Европы и Азии. В 3 т. Т. 1 / пер. с гол. яз. В. Г. Трисман; ред. и науч. рук. Н. П. Копанева, Б. Наарден. — Амстердам: Pegasus, 2010
  13. Прием в России и отпуск среднеазиатских послов в XVII и XVIII столетиях. Составил Н. Веселовский. Спб.,1884,с.17
  14. Васильев, 2014, с. 93.
  15. Азиатский вестник, издаваемый Г.Спасским. Январь, Спб., 1825, с.11
  16. Сам Турды, происходивший из племени юз, числился в нем одним из влиятельных лиц. оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 7 травня 2019. 
  17. Турды. Избранные произведения. Ташкент, 1951, с.33
  18. ↑ МУХАММЕД ЮСУФ МУНШИ->МУКИМ-ХАНСКАЯ ИСТОРИЯ->ПРЕДИСЛОВИЕ. оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 15 лютого 2011. 

Література ред.

  • Абдуррахман-и Тали. История Абулфейз-хана. — Ташкент : Изд. АН УзССР, 1959.
  • Васильев А. Д. Знамя и мечь от падишаха. Политические и культурные контакты ханств Центральной Азии и Османской империи (середина XVI — начало XX вв.). — М. : Пробел-2000, 2014. — 356 p. — ISBN 978-5-98604-478-1.
  • Мир Мухаммед Амин-и Бухари. Убайдалла-наме. — Ташкент : АН УзССР, 1957.
  • Мухаммед Юсуф Мунши. Муким-ханская история = Тарих-и Муким-хани. — Ташкент : АН УзССР, 1956.
  • Султанов Т. И. Чингиз-хан и Чингизиды. Судьба и власть. — М. : АСТ:АСТ МОСКВА, 2006. — С. 320-326. — (Историческая библиотека) — 5.000 прим. — ISBN 5-17-0358040.
  • Burton Audrey, The Bukharans. A dynastic, diplomatic and commercial history 1550—1702. Curzon, 1997.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ashtarhanidi Dzhanidi uzb Ashtarxoniylar uzb Joniylar uzbecka pravlyacha dinastiya v Buharskomu hanstvi serednovichna musulmanska dinastiya praviteliv Maverannahra i Pivdennogo Turkestanu sho pohodila vid trinadcyatogo sina Dzhuchi Tukaj Timura 2 Prijshli na zminu dinastiyi Shejbanidiv z yakimi pov yazani zhinochoyu liniyeyu AshtarhanidiKrayina Buharske hanstvoZovnishni zobrazhennyaVolodinnya Ashtarhanidiv Buharske hanstvo 1 Abdulaziz han Portret iz Carskogo titulyarnika 1672 Zmist 1 Pohodzhennya dinastiyi 2 Pidnesennya dinastiyi 3 Rozkvit dinastiyi 4 Kinec dinastiyi 5 Kultura epohi Ashtarhanidiv 6 Predstavniki dinastiyi 6 1 Praviteli Talukana 6 2 Praviteli Balha 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaPohodzhennya dinastiyi red Zasnovnik dinastiyi Din Muhammed han buv sinom Dzhani hana sina Yar Muhammed hana sina Baglishdad hana sina Dzhuvak Muhammed hana sina Ahmed hana sina Kutluk Timur hana sina Tukaj Timur hana sina Oz Timur hana sina Kutluk Timur sultana sina Timur Kutluk hana sina Oz Timur hana sina Tukaj Timur hana sina Dzhuchihana Pidnesennya dinastiyi red Pislya vzyattya Astrahani vijskami Ivana Groznogo v 1556 roci nashadok Chingis hana cherez jogo sina Dzhuchi ta onuka Tukaj Timura Yar Muhammed han utekli u Buharu do shibanida Abdulla hana II Jogo sin Dzhani Muhammed han odruzhivsya z sestroyu ostannogo Vin i stav zasnovnikom buharskoyi dinastiyi Dzhanidiv abo Ashtarhanidiv V istoriyi vin vidomij takozh pid im yam Dzhanibek sultan Tomu isnuye druga nazva dinastiyi dzhanidiv U doslidzhennyah takozh vikoristovuyut tretyu nazvu dinastiyi Tukajtimuridiv za im yam yihnogo predka chingizidu Tukaj Timura Pislya zagibeli bilshosti cholovichih predstavnikiv Shejbanidiv znat zaproponuvala Dzhani Muhammad sultanu zajnyati buharskij prestol Odnak vin vidmovivsya na korist svogo sina Din Muhammad sultana Ostannij zaginuv u bitvi iz sefevidami U rezultati na prestol zijshov inshij onuk Dzhani Muhammad sultana Baki Muhammad Period pislya smerti shejbanida Abdulla hana II 1557 1598 harakterizuyetsya politichnoyu destabilizaciyeyu Buharskogo hanstva Skoristavshis ciyeyu situaciyeyu v krayinu z pivdnya vtorglisya vijska sefevidskogo Iranu na choli z shahom Abbas I Velikij A z pivnichnogo shodu 1598 roku vtorglisya vijska kazahskogo hana Tauyekel hana Vtorgnennya oznamenuvalosya vtratoyu Turkestanu Sajramu Tashkenta ta Fergani vidvojovanih u nogo kazahskimi sultanami ta timchasovim zahoplennyam Samarkanda a takozh oblogoyu stolici Buhari vijskom Tauyekel hana U cij tyazhkij dlya sebe obstanovci Ashtarhanidi v tomu zh v 1598 rojf zumili vidbiti oblogu Buhari i povernuti sobi Samarkand a v Tashkenti namisnikom sidiv shejbanid Keldi 3 1598 1604 yakij karbuvav vid svogo imeni sribni i midni moneti U 1598 pravitelem Buharskogo hanstva stav ostannij shejbanid Pirmuhammed han II 1598 1599 Sin Din Muhammad sultana Baki Muhammad u 1599 roci rozgromiv Pirmuhammed hana II sho vtrativ avtoritet Vin stav realnim zasnovnikom novoyi dinastiyi Dzhanidiv abo Ashtarhanidiv u Buharskomu hanstvi sho pravila z 1599 4 po 1756 roki U 1602 roci Baki Muhammad han vidstoyav nezalezhnist Buharskogo hanstva zavdavshi porazki vijskam sefevidskogo shaha Abbasa v bitvi pri Balhu Baki Muhammad han nezvazhayuchi na svoye nedovge pravlinnya proviv administrativnu podatkovu ta vijskovu reformi v krayini sho spriyalo yiyi podalshomu rozvitku Vin karbuvav moneti z napisom Boki Muhammad Bahodirhon ta imenami pershih chotiroh halifiv 5 Imamkuli han 1611 1642 voyuvav iz kalmikami pidtrimuvav vidnosini z Rosiyeyu U 1613 roci vin vidpraviv posla Hodzha Nauruza do Rosiyi u zv yazku zi shodzhennyam na prestol carya Mihajla Fedorovicha Romanova U 1614 1615 rokah jogo polkovodec Yalangtushbij zdijsniv pohid na Horasan proti sefevidskogo Iranu Vin dijshov do Meshheda ta Mazenderana U 1615 roci inshij polkovodec Imamkuli hana Kara Tugma zdijsniv pohid na Horasan Rozkvit dinastiyi red U 1615 roci Imamkuli han vidpraviv posliv do nashadka Babura imperatora Indiyi Dzhahangira List Imamkuli hana suprovodzhuvavsya dodatkovim listom nashadka vidomogo teologa Hodzha Hashima Dagbedi Posli buli zustrinuti druzhelyubno i Dzhahangir vidpraviv Imamkuli hanu podarunki ta virsh yakij vin sklav vlasnoruch 6 Obmin posolstvami trivav i nastupni roki U 1621 roci u vidpovid na posolstvo Imamkuli hana baburid Dzhahangir vidpraviv bagati podarunki hanu ta nashadkam Mahdumi A zama v Dagbiti mistechko poblizu Samarkanda U 1616 1617 rokah jshov intensivnij obmin posolstvami z sultanom Osmanskoyi imperiyi Ahmedom I Zgidno z dogovorom ashtarhanidski vijska atakuvali sefevidiv abi dopomogti turkam Pislya smerti sultana vijskovi diyi bulo pripineno U 1618 roci buli vidpravleni posli Imamkuli hana do Kitayu U 1618 roci sefevidskij shah Abbas I vidpraviv Imamkuli hanu posliv iz propoziciyeyu druzhbi U kvitni 1619 roku posol Imamkuli hana buv urochisto prijnyatij sefevidskim shahom Jogo garna i produmana mova spravila velike vrazhennya na ispanskogo posla Silvu Figuroa 7 1621 roku do nogo pribuv rosijskij poslanec Ivan Danilovich Hohlov Piznishe Imamkuli han vidpravlyav do Mihajla Fedorovicha Romanova inshogo svogo posla Adambaya Z Hohlovim razom u Rosiyu viyihav carevich Avgan jogo dyadko uzbek nukuskogo rodu jogo mati Bike Akek iz rodu najmaniv i uzbek Davlat iz rodu misit 8 U 1621 Yalangtush Bahadur buv golovnokomanduvachem ashtarhanidskimi vijskami u vidbitti napadu kazahskih vijsk Tursun sultana 9 U 1628 roci za nakazom Imamkuli hana Yalangtush rozbiv kazahskogo Abuli Sultana pid Tashkentom i zmusiv jogo tikati v Kashgariyu 10 U 1636 roci vijska Imamkuli hana na choli z Yalangtushbiyem zdijsnili pohid na Sajram na okolicyah yakogo voni atakuvali kazahski plemena Pohid trivav do stepiv Deshti Kipchaku 11 Za sposterezhennyam polskogo posla v Irani Abdulaziz han buv lyudinoyu vchenoyu u riznih naukah j osoblivo v matematici Krim togo spovnenij muzhnosti vin chasto davav vidchuti persam silu svoyeyi ruki 12 U 1669 roci Abdulaziz han vidpraviv posolstvo na choli z mulloyu Farruhom u Rosiyu do carya Oleksiya Mihajlovicha 13 U vidpovid 1670 roku do Buhari bulo vidpravleno rosijske posolstvo na choli z bratami Pazuhinimi Ashtarhanidi pidtrimuvali diplomatichni zv yazki i z Osmanskoyu imperiyeyu u 1673 posli Abdulaziz hana buli prijnyati v Stambuli 14 Yak zaznachayut doslidniki diplomatichni zdibnosti Abdulaziz hana buli viznani i jogo povazhali v Hivi Stambuli Isfagani ta Deli Subhankuli han viv pidtrimuvav diplomatichni vidnosini z nashadkom emira Timura padishahom derzhavi Velikih Mogoliv Aurangzebom 1658 1707 Vidbuvavsya obmin posolstvami z Osmanskoyu imperiyeyu ta Rosiyeyu Na pochatku 1685 roku Aurangzeb nadislav do Subhankuli hana odnogo zi svoyih znamenitih emiriv Zeberdest hana z riznogo rodu podarunkami ta pidnoshennyami sered yakih buli i zhivi sloni U 1691 roci osmanskij sultan Ahmed II prislav odnu zi svoyih dovirenih osib Mustafu chausha z darami i podarunkami sho skladalisya z arabskih konej riznogo rodu dorogocinnogo kaminnya riznokolorovih tkanin tosho Kinec dinastiyi red Kultura epohi Ashtarhanidiv red nbsp Medrese na ploshi RegistanZa pravlinnya Abdulaziz hana buli pobudovani medrese jogo imeni medrese Validayi Abdulaziz hana v Buhari ta medrese Tillya Kari v Samarkandi Buharci harakterizuvali jogo yak horobrogo velikodushnogo hana lyubitelya nauki Vin zibrav biblioteku z garnih rukopisiv 15 Sam Subhankuli han buv avtorom kilkoh tvoriv iz medicini ta astrologiyi Jogo tvir iz medicini bulo napisano serednoaziatskoyu tyurkskoyu movoyu Odin iz spiskiv rukopisu zberigayetsya u biblioteci u Budapeshti Subhankuli han zahoplyuvavsya poeziyeyu ta pisav virshi pid psevdonimom Nishoni Turdi uzbeckij poet XVII stolittya buv vihidcem iz uzbeckogo rodu yuz 16 Navchavsya u medrese Buhari Sluzhiv pri dvori Abdalaziz hana 1645 1680 Pislya konfliktu z deyakimi predstavnikami znati v period pravlinnya Subhankuli hana 1680 1702 zalishiv palacovu sluzhbu Turdi pisav uzbeckoyu ta perskoyu movami pid literaturnim psevdonimom Faragi Bagato podorozhuvav Turdi zaklikav do ob yednannya roz yednanih uzbeckih plemen Hoch narod nash roz yednanij ale ce vse uzbekidev yanosto dvoh plemen Nazivayemosya mi po riznomu krov u vsih odna Mi odin narod i mayemo buti u nas odin zakon Poli rukavi ta komir ce vse odin halat Tak yedinij narod uzbeckij nehaj perebuvaye u sviti vin 17 Predstavniki dinastiyi red Abu l Gazi Jar Muhammad sultan Muhammad Dzhanibek han sin poperednogo pershij han Maverannahra z dinastiyi Ashtarhanidiv 1601 1603 troyuridnij pleminnik Simeona Bekbulatovicha u 1575 1577 pid chas Oprichnini posadzhenogo Ivanom IV Groznim velikim knyazem vseya Rusi Din Muhammad Jatim han nar 1565 sin poperednogo pravitel Kunduza 1584 1598 pravitel Horasana 1598 1599 Baki Muhammad han brat poperednogo han Maverannahra 1603 1606 Vali Muhammad han brat poperednogo pravitel Balha 1601 1606 han Maverannahra 1606 1611 Imam Kuli sin Din Muhammad Jatim hana pravitel Samarkanda 1601 1611 han Maverannahra 1611 1642 Abu l Gazi Nadir Muhammad han sin poperednogo pravitel Kesha 1601 1606 pravitel Balha 1606 1642 1645 1651 han Maverannahra 1642 1645 Abd vul Aziz Muhammad han sin poperednogo pravitel Mejmene 1630 1645 han Maverannahra 1645 1681 Subhankuli han brat poperednogo pravitel Balha 1651 1681 han Maverannahra 1681 1702 Ubajdulla han II sin poperednogo han Maverannahra 1702 1711 Abulfejz han brat poperednogo han Maverannahra 1711 1747 Abdulmumin han sin poperednogo han Maverannahra 1747 1751Praviteli Talukana red Tursun sultan brat Muhammad Dzhanibek hana 1625 1626Praviteli Balha red Vali Muhammad sin Dzhanibek sultan 1602 1605 Nadir Muhammad sin Din Muhammad sultana 1612 1642 i 1645 1651 Subhankuli han sin Nadir Muhammada 1652 1680 Iskander han sin Subhankuli hana 1680 1683 Abul Mansur han sin Subhankuli hana 1683 Siddik Muhammad han sin Subhankuli hana 1683 1687 Abul Muzaffar Muhammad Mukim han sin Iskander hana 1687 1707 Abdulla han pravnuk Vali Muhammadhana 1711 1712 Sandzhar han sin Abdulla hana 1712 1717 Muhammed han dvoyuridnij brat Sandzhar hana 1717 1720Chas pravlinnya Ashtarhanidiv oznamenovanij zapekloyu borotboyu velikih uzbeckih plemen iz hanami za vladu v Buhari ta Horezmi U trivalu borotbu buli vtyagnuti turkmeni karakalpaki kazahi ta kalmiki Vona zakinchilasya zminoyu Ashtarhanidiv mangitskoyu dinastiyeyu v Buhari ta vstanovlennyam vladi Kungrativ u Horezmi Osnovnu masu ashtarhanidskoyi armiyi skladali uzbeki 18 Uzbekami za pohodzhennyam bulo i bilshist voyenachalnikiv abo emiriv 18 Primitki red II Ashtarhanidy http www runivers ru Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Anke fon Kyugelgen Legitimaciya sredneaziatskoj dinastii mangitov v proizvedeniyah ih istorikov XVIII XIX vv Almaty Dajk press 2004 c 68 69 Burnasheva R Z Nekotorye svedeniya o chekanke mednyh monet v Tashkente v XVI XIX vv Izvestiya Nacionalnoj akademii nauk Kazahstana 1 2007 s 153 DZhANIDY informaciya na portale Enciklopediya Vsemirnaya istoriya Arhiv originalu za 19 lyutogo 2022 Procitovano 19 lyutogo 2022 Davidovich E A Istoriya monetnogo dela Srednej Azii XVII XVIII vv Dushanbe 1964 Burton 1997 s 143 Burton 1997 s 146 Veselovskij N I I D Hohlov russkij poslannik v Persiyu i v Buharu v XVII v SPb 1891 S 12 17 Burton 1997 s 154 Burton 1997 s 174 Burton 1997 s 189 Vitsen N Severnaya i Vostochnaya Tartariya vklyuchayushaya oblasti raspolozhennye v severnoj i vostochnoj chastyah Evropy i Azii V 3 t T 1 per s gol yaz V G Trisman red i nauch ruk N P Kopaneva B Naarden Amsterdam Pegasus 2010 Priem v Rossii i otpusk sredneaziatskih poslov v XVII i XVIII stoletiyah Sostavil N Veselovskij Spb 1884 s 17 Vasilev 2014 s 93 Aziatskij vestnik izdavaemyj G Spasskim Yanvar Spb 1825 s 11 Sam Turdy proishodivshij iz plemeni yuz chislilsya v nem odnim iz vliyatelnyh lic Arhiv originalu za 4 travnya 2017 Procitovano 7 travnya 2019 Turdy Izbrannye proizvedeniya Tashkent 1951 s 33 a b MUHAMMED YuSUF MUNShI gt MUKIM HANSKAYa ISTORIYa gt PREDISLOVIE Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 15 lyutogo 2011 Literatura red Abdurrahman i Tali Istoriya Abulfejz hana Tashkent Izd AN UzSSR 1959 Vasilev A D Znamya i mech ot padishaha Politicheskie i kulturnye kontakty hanstv Centralnoj Azii i Osmanskoj imperii seredina XVI nachalo XX vv M Probel 2000 2014 356 p ISBN 978 5 98604 478 1 Mir Muhammed Amin i Buhari Ubajdalla name Tashkent AN UzSSR 1957 Muhammed Yusuf Munshi Mukim hanskaya istoriya Tarih i Mukim hani Tashkent AN UzSSR 1956 Sultanov T I Chingiz han i Chingizidy Sudba i vlast M AST AST MOSKVA 2006 S 320 326 Istoricheskaya biblioteka 5 000 prim ISBN 5 17 0358040 Burton Audrey The Bukharans A dynastic diplomatic and commercial history 1550 1702 Curzon 1997 Posilannya red Rod Ashtarhanidy Rodovod Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ashtarhanidi amp oldid 38992055