Ахалґорі (груз. ახალგორი, ос. Ленингор Ленінгор) — селище міського типу у Грузії, у регіоні Мцхета-Мтіанеті, з 17 серпня 2008 року окуповане Росією. Назва Ахалґорі — це оригінальна історична назва міста, яку використовували грузини та чиновники, тоді як Ленінгорі — це назва, дана місту в радянські часи та використовувана південними осетинами. Місто розташоване на березі річки Ксані, висота над рівнем моря — 800 м.
| Координати 42°06′08″ пн. ш. 44°29′11″ сх. д. / 42.102222222249771733° пн. ш. 44.48638888891677823° сх. д.Координати: 42°06′08″ пн. ш. 44°29′11″ сх. д. / 42.102222222249771733° пн. ш. 44.48638888891677823° сх. д.
Ахалґорі у Вікісховищі |
Історія ред.
Село Ахалґорі вперше згадується у 18 столітті Картлійським князем Вахушті у його праці «Географічний опис Грузії». Назва походить від грузинських слів, що означають «новий» (ახალი/ахалі) і «пагорб» або «гора» (გორა/гора). До радянізації Грузії в 1921 році Ахалґорі був резиденцією грузинського дворянина Еріставі Дуче. За радянських часів він був частиною Південно-Осетинської автономної області та називався Ленінгорі (Ленингори; ლენინგორი) на честь Володимира Леніна. Наприкінці 1990 року уряд Грузинської РСР перейменував його в Ахалґорі.
Контроль над містом ред.
Під час війни в Південній Осетії 1991—1992 років містечко залишалося під юрисдикцією Грузії після того, як більша частина Південної Осетії вийшла з-під контролю центрального уряду. Воно потрапило під контроль сепаратистської влади Південної Осетії в результаті російсько-грузинської війни 2008 року 17 серпня 2008 року. Згодом уряд Південної Осетії перейменував місто в Ленінгор.
До конфлікту в Ахалґорському районі проживало 7700 осіб, приблизно 2000 мешкали в самому місті. Найбільшими селами були Ікорта, Коринта, Канчаветі, Квемо Захори, Ларгвісі, Дореткарі, Карчохі. Населення складали переважно грузини (6520) та осетини (1110) із хорошими стосунками між двома громадами. Наразі Ахалґорі, а також Південна Осетія контролюються російськими військами та південноосетинським ополченням.
Ахалгорійський скарб ред.
Ахалгорійський скарб – поховання знаті з конем, відкрите 1908 року біля с. Ахалгорі, яке містить золоті, срібні та бронзові вироби від V століття до н. е.
Економіка ред.
У дорадянський період — переважно кустарна промисловість. 1983 року в Ахалґорі функціонували заводи — лісопереробний, масло-сирний завод, фруктових соків, лимонадний. Швацький цех — філія швацького цеху Тбіліської трикотажної фабрики № 2, автотранспортне підприємство, друкарня, редакція районної газети, комбінат побутового обслуговування, скотарське господарство, лісгосп, дві середні школи, школа-інтернат, музична школа, дитячий будинок, дитячий садок, будинок культури, кінотеатр, дві бібліотеки, лікарня, поліклініка, аптека, відділення зв'язку. Після розпаду СРСР більшість підприємств закрилися, або перейшли у приватну власність. До початку збройного конфлікту в Південній Осетії в серпні 2008 року основними джерелами робочих місць (забезпечували зайнятість близько 200 осіб) були пивоварний завод «Ломісі» (англ. «Lomisi»), деревообробний та каменедробильний цехи. Після заняття Ленінгорського району російськими та південноосетинськими військами в середині серпня 2008 стався масовий відтік населення в Грузію, що негативно позначилося на економічній діяльності в регіоні. Після відносної стабілізації обстановки у регіон стали повертатися окремі осетинські та грузинські сім'ї. 2009 року, за неофіційними повідомленнями, відновив свою роботу пивоварний завод «Ломісі» — розпочато розлив пива та лимонаду без етикеток. На початку лютого 2010 року завод отримав нову назву «Алутон» і вже офіційно відновив роботу, почавши випускати пиво 3 сортів — «Алутон», «Жигулівське» та «Карлів міст». Проте завод пропрацював лише до квітня 2010 року і нині не функціонує у зв'язку з розслідуванням, яке проводить Прокуратура Республіки Південна Осетія.
Позиція міста у складі адміністративного підрозділу ред.
- Згідно з офіційним підрозділом Південної Осетії, місто є центром Ленінгорського району Південної Осетії.
- Згідно з офіційним підрозділом Грузії, місто є муніципальним центром муніципалітету Ахалгорі в районі Мцхета-Мтіанеті Грузії.
Промисловість і комерція ред.
Ахалґорі — батьківщина пивоварні Ломісі, що належить турецькій компанії Efes Beverage Group, яка є основним роботодавцем міста.
Клімат ред.
| Клімат Ахалґорі | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру |
| Середній максимум, °C | 2,9 | 4,1 | 8,8 | 15,2 | 20,6 | 23,9 | 26,7 | 26,7 | 22,5 | 16,9 | 9,8 | 4,7 |
| Середня температура, °C | −1,6 | −0,5 | 3,8 | 9,2 | 14,5 | 17,7 | 20,6 | 20,5 | 16,3 | 11,2 | 5,2 | 0,4 |
| Середній мінімум, °C | −6 | −5,1 | −1,1 | 3,2 | 8,4 | 11,6 | 14,5 | 14,4 | 10,2 | 5,5 | 0,6 | −3,9 |
| Норма опадів, мм | 35 | 41 | 51 | 73 | 108 | 100 | 76 | 63 | 58 | 59 | 60 | 46 |
| Джерело: Climate-Data.org |
Вулиці ред.
- вул. Октябрська,
- вул. Коста Хетагурова,
- вул. Московська,
- вул. Чочиєва,
- вул. Бесіка Кудухова,
- вул. Заводська
Визначні пам'ятки ред.
- У центрі селища на площі встановлено пам'ятник Архангелу Михайлу.
- У парку культури у жовтні 2009 року встановлено пам'ятник Коста Хетагурову.
- Пам'ятник Шота Руставелі,
- Пам'ятник Олександру Пушкіну,
- Музей Князів Ксанських Еріставів,
- Меморіальний пам'ятник героям Другої світової війни
- Великий пам'ятник матері.
Соціальні об'єкти ред.
- Будівля районної адміністрації,
- Російсько-осетинська середня загальноосвітня школа,
- Грузинська середня загальноосвітня школа,
- школа-інтернат,
- Дитячий садок,
- Музична школа,
- Районна лікарня,
- Палац культури,
- Бібліотека,
- Офіс «Мегафон Південна Осетія»
- районний продовольчий ринок
Релігія ред.
Православна церква Різдва Богородиці (відкрита у вересні 2016 року) Аланської єпархії.
Галерея ред.
Відомі жителі та жительки ред.
- Еріставі Дворянська родина
- Манана Чітішвілі
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
- http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/ksani1886.html
- http://pop-stat.mashke.org/georgia-ethnic-loc1923.htm
- http://pop-stat.mashke.org/georgia-ethnic2002.htm
- ↑ Pospelov, p. 29
- Civil.ge, Sides Warn of ‘Tensions’ in Akhalgori [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], 25.08.2008
- Осетины заявили о захвате грузинами села в непризнанной республике [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] on Lenta.ru
- Осетины заявили о захвате грузинами села в непризнанной республике [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.], Lenta.ru, 2008.
- Catchpole, Dan (16 жовтня 2008). . The Washington Times. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 22 листопада 2021.
- Ахалгорійський скарб // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 305.
- Чибиров Л. А., Тогошвили Г. Д., Джиоев М. К., Пухаев К. П. История южных осетин: Учебное пособие. — Цхинвали: Ирыстон, 1990, С.117.
- Грузинская Советская Энциклопедия т.6. Главная редакция. 1983. с. 176.
- . lenta.ru. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 4 грудня 2008. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
- . hro.org (рос.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- . Crisis Group (рос.). 22 червня 2009. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- В Ленингорском районе Южной Осетии после долгого простоя заработал пивоваренный завод "Алутон". » Осетинское Радио и Телевидение (ru-RU). 10 липня 2014.
- . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 5 серпня 2010. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
- . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 23 березня 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
- . Climate-Data.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 4 серпня 2019.
- . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела ред.
- Е. М. Поспелов (Ye. M. Pospelov). «Имена городов: вчера и сегодня (1917—1992). Топонимический словарь.» (City Names: Yesterday and Today (1917—1992). Toponymic Dictionary.) Москва, «Русские словари», 1993.
Посилання ред.
- Офіційний осетинський сайт міста [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]