Астрагал шилуватий Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Судинні Tracheophyta Покрито

?

Астрагал шилуватий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Angiosperms)
—	Евдикоти (Eudicots)
—	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Підродина:	Метеликові (Faboideae)
Триба:	Galegeae
Рід:	Астрагал (Astragalus)
Вид:	Астрагал шилуватий

Біноміальна назва

Astragalus subuliformis
DC., 1802

Посилання

Вікісховище:	Astragalus subuliformis
Віківиди:	Astragalus subuliformis
EOL:	703814
IPNI:	480044-1
NCBI:	1632253

Астрага́л шилува́тий (Astragalus subuliformis) — вид рослин з родини бобових, поширений у Румунії, Молдові, Україні, пд.-зх. Росії, Туреччині.

Опис ред.

Багаторічна рослина, яка запушена 2-кінцевими волосками. Висота рослини 10–25 см. Напівкущик з невисоко здерев'янілими стеблами. Квітконоси майже рівні листю або злегка їх перевищують. Листя 3–6 см довжини. Китиці 2-5 см довжини, рідкоквіті (5–6 квіток). Віночок пурпуровий, фіолетовий, блідо-жовтий або білий. Боби в 3–5 разів довше за чашку, шилоподібно-лінійні, циліндричні.

Поширення ред.

Поширений у Румунії, Молдові, Україні, пд.-зх. Росії, Туреччині.

Примітки ред.

Astragalus subuliformis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 197. (рос.)(укр.)
. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13.12.2019. (рос.)
. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 13.12.2019. (англ.)
The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 13.12.2019. (англ.)
Germplasm Resources Information Network. Процитовано 13.12.2019. (англ.)

Це незавершена стаття про бобові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Astragalus subuliformis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[ОВРУ-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 197. (рос.)(укр.)

[3] . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13.12.2019. (рос.)

[4] . Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 13.12.2019. (англ.)

[5] The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 13.12.2019. (англ.)

[6] Germplasm Resources Information Network. Процитовано 13.12.2019. (англ.)