Аспленій північний, костянець північний, селезінник північний, занігтиця північна (Asplenium septentrionale (L.) Hoffm.) — трав'яниста рослина родини аспленієві (Aspleniaceae). Довге й тонке листя надає йому характерного зовнішнього вигляду, більше схожому на траву, ніж на папороть. Росте в скелястих, вапнякових і сонячних місцях.
| Аспленій північний | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Підпорядок: | Aspleniineae |
| Родина: | Селезінникові (Aspleniaceae) |
| Рід: | Селезінник (Asplenium) |
| Вид: | A. septentrionale |
| Біноміальна назва | |
| Asplenium septentrionale |
Опис ред.
Це багаторічна рослина, яка нагадує сіро-зелену, заплутану масу вузьких листків з коричневими спорами і темних стебел, які, залежно від скель сягають довжини в кілька десятків сантиметрів. Кореневище покрите від чорного до темно-червонувато-бурого кольору лусочками. Стебла злегка рифлені, в основному зелені й голі, червонувато-коричневі нижче листової пластинки. Від темно-зеленого до сіро-зеленого кольору шкірясті листові пластинки до 20 см в довжину і всього кілька міліметрів в ширину і можуть виглядати злегка роздвоєними на кінці. Спори дозрівають з липня по жовтень.
Поширення ред.
Голарктичний петрофільний вид, диз'юнктивний ареал якого охоплює Європу, Кавказ, Середню Азію, Західний Сибір, Монголію, Гімалаї, Далекий Схід, Північну Америку.
Вид в Україні ред.
Поширення в Україні: Карпати, Крим, Степова (Придніпровська і Приазовська височини, Донецький кряж) і Лісостепова зони (Волинська і Придніпровська височини), Полісся (зрідка на Волинському і Житомирському Поліссі в місцях гранітних відслонень).
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Asplenium septentrionale // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- В. І. Мельник, О. Р. Баранський, В. Т. Харчишин, В. І. Хом’як, В. С. Корнійчук, О. Т. Тітова. Флористичні знахідки на житомирському поліссі // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 3–8.
Джерела ред.
- Flora of North America [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.] (ісл.)
- Euro+Med PlantBase [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |