Архієпи́скоп Ма́йнца — титул головного католицького єпископа (митрополита) німецького міста Майнц і Майнцського архієпископства. У 780—1803 роках був одним із курфюрстів і імперських князів Священної Римської імперії, примасом та архіканцлером Німеччини. Вважався другою особою в імперії після імператора. Також — архієпископ Майнцький, майнцький курфюрст.
Легендарні єпископи (80—350) Редагувати
| Ім'я | з | по |
| Кріскент (учень Апостола Павла) | 80 | 103 |
| Марін I | 103 | 109 |
| Кресцентій | 109 | 127 |
| Кіріас | 127 | 141 |
| Хіларій | 141 | 161 |
| Мартін I | 161 | 175 |
| Цельс | 175 | 197 |
| Луцій | 197 | 207 |
| Готтард | 207 | 222 |
| Софрон | 222 | 230 |
| Ерігер I | 230 | 234 |
| Рутхер | 234 | 254 |
| Авіт | 254 | 276 |
| Ігнатій | 276 | 289 |
| Діонісій | 289 | 309 |
| Рупрехт I | 309 | 321 |
| Адальхард | 321 | 323 / 325 |
| Луцій Аннаєй | 331 / 325 | 350 / 343 |
Єпископи (350–745) Редагувати
Імена перших єпископів Майнца достовірно невідомі. Лише з 368 року з'являються перші дані про єпископів Майнца. Налічується десять списків єпископів Майнца. Найстаріший з них, датований X століттям, міститься у Фульдських анналах, перенесений звідти до Мюнхенського кодексу у XIX столітті. Цей список починається з Ореуса. В кодексі Bernensis Nr. 378 список збільшується на чотирьох єпископів. Кодекс датується X століттям, зі змінами, внесеними у XI столітті. Однак справжність цього документа не доведено, а в частині опису єпископа Кріскента, учня апостола Павла кодекс спирається й зовсім на легенди.
| Ім'я | з | по | Коментар |
| Кріскент | Ученик апостола Павла, доданий до списку лише у XII столітті (див. Легендарні єпископи). | ||
| Мартін | близько 350 | роки життя невідомі, можливо не існував | |
| Суффроній також Софроній | близько 368 (?) | ||
| Ботадій також Бодадій, Батодій, Батадій | ім'я не римського походження, жив у часи після утворення держави франків | ||
| Ріутхард, також Рутхард | жив у часи після утворення держави франків | ||
| Ореус | до 406 | 436 | перший єпископ у Фюльдських анналах |
| Теомаст/Теонестій | Ім'я Теомаста відсутнє у більшості списків. Можливо очолював кафедру після того як у 406 році її залишив Ореус. | ||
| Максим | останній єпископ Римського періоду | ||
| З середини V століття список переривається, можливо кафедра пустувала. | |||
| Сидоній | 589 | за Фортунатом зайняв кафедру близько 565 року. | |
| Сигіберт I (Вілберт, Сигізмунд) | 587/589 | 610 | |
| Леудегасій | 612 | згадується у хроніці Фредегара. | |
| Петілін | Можливо ідентичний до Ботадія | ||
| Ланвальд | около 650 | ||
| Лабоальд | після 661 | У дійсний час розповсюджена думка, що він ідентичний до Ріутхарда. | |
| Зігберт II (Ригіберт) | після 694 | до 711 | |
| Герольд | 724 | 743 | |
| Гевієліоб | 743 | 745 |
Архієпископи (745–1803) Редагувати
Принаймні з XIII століття архієпископи були курфюрстами Священної Римської Імперії.
| Ім'я | з | по | Герб |
| Святий Боніфатій (Особистий титул) | 745 | 754 | |
| святий Лулл (перший архієпископ створеного архієпископства) | 755 | 786 | — |
| Рихульф | 787 | 813 | — |
| Хайстульф | 813 | 825 | — |
| Отгар | 826 | 847 | — |
| Рабан Мавр | 847 | 856 | — |
| Карл Аквітанський (Каролінги) | 856 | 863 | — |
| Ліутберт (Архіканцлер) | 863 | 889 | — |
| Сундерольд | 889 | 891 | — |
| Хатто I | 891 | 913 | — |
| Ерігер | 913 | 927 | — |
| Хільберт | 927 | 937 | — |
| Фрідріх | 937 | 954 | — |
| Вільгельм (Людольфінг) | 954 | 968 | — |
| Хатто II | 968 | 970 | — |
| Рупрехт | 970 | 975 | — |
| Віллігіз | 975 | 1011 | — |
| Ерканбальд | 1011 | 1021 | — |
| Арібо | 1021 | 1031 | — |
| Бардо | 1031 | 1051 | — |
| Ліутпольд I | 1051 | 1059 | — |
| Зиґфрід I | 1059 | 1084 | — |
| Везіло | 1084 | 1088 | — |
| Рутхард | 1088 | 1109 | |
| Адальберт I | 1111 | 1137 | — |
| Адальберт II | 1138 | 1141 | — |
| Маркольф | 1141 | 1142 | — |
| Генріх I Фелікс фон Гарбург | 1142 | 1153 | — |
| Арнольд фон Селенхофен | 1153 | 1160 | — |
| Рудольф фон Церінген | 1160 | — | |
| Крістіан I фон Бух | 1160 | 1161 | — |
| Конрад I фон Віттельсбах | 1161 | 1165 | — |
| Крістіан I фон Бух | 1165 | 1183 | — |
| Конрад I фон Віттельсбах | 1183 | 1200 | — |
| Леопольд II фон Шенфельд (Розкол до 1208) | 1200 | 1208 | — |
| Зиґфрід II фон Еппштейн (Рзкол до 1208) | 1200 | 1230 | — |
| Зиґфрід III фон Еппштейн | 1230 | 1249 | |
| Крістіан II фон Боланден | 1249 | 1251 | |
| Герхард I фон Даун | 1251 | 1259 | |
| Вернер фон Еппштейн | 1259 | 1284 | |
| Генріх II фон Існі | 1286 | 1288 | |
| Герхард II фон Еппштейн | 1288 | 1305 | |
| Петер фон Ашпельт | 1306 | 1320 | |
| Матіас фон Бухек | 1321 | 1328 | |
| Болдуїн фон Люксембург (Адміністратор) | 1328 | 1337 | |
| Генріх III фон Вірнебург | 1328 | 1346/1353 (1346–1353 Schisma) | |
| Герлах фон Нассау | 1346/1353 (1346–1353 Schisma) | 1371 | |
| Йоганн фон Люксембург-Лігні | 1371 | 1373 | |
| Людвіг фон Мейсен | 1374 | 1381 | |
| Адольф I фон Нассау | 1381 | 1390 | |
| Конрад II фон Вайнсберг | 1390 | 1396 | |
| Готфрід фон Лейнінген | 1396 | 1397 | |
| Йоганн II фон Нассау | 1397 | 1419 | |
| Конрад III фон Даун | 1419 | 1434 | |
| Дитріх Шенк фон Ербах | 1434 | 1459 | |
| Дітер фон Ізенбург | 1459 | 1461 | |
| Адольф II фон Нассау | 1461 | 1475 | |
| Дітер фон Ізенбург | 1475 | 1482 | |
| Адальберт III фон Сажен (Адміністратор) | 1482 | 1484 | |
| Бертольд фон Хеннеберг | 1484 | 1504 | |
| Якоб фон Лібенштейн | 1504 | 1508 | |
| Урієль фон Геммінген | 1508 | 1514 | |
| Альбрехт Бранденбурзький | 1514 | 1545 | |
| Себастьян фон Хосенштамм | 1545 | 1555 | |
| Даніель Брендель фон Гомбург | 1555 | 1582 | |
| Вольфганг фон Дальберг | 1582 | 1601 | |
| Йоганн Адам фон Бікен | 1601 | 1604 | |
| Йоганн Швайкард фон Кронберг | 1604 | 1626 | |
| Георг Фрідріх фон Гріффенцлау | 1626 | 1629 | |
| Ансельм Казимір Вамбольт фон Умштадт | 1629 | 1647 | |
| Йоганн Філіп фон Шенборн | 1647 | 1673 | |
| Лотар фон Меттерніх-Буршайд | 1673 | 1675 | |
| Даміан Хартард фон дер Лейєн | 1675 | 1678 | |
| Карл Генріх фон Меттерніх-Віннебург | 1679 | 1679 | |
| Ансельм Франц фон Інгельхейм | 1679 | 1695 | |
| Лотар Франц фон Шенборн | 1695 | 1729 | |
| Франц Людвіг фон Пфальц-Ноебург | 1729 | 1732 | |
| Філіп Карл фон Ельтц | 1732 | 1743 | |
| Йоганн Фрідріх Карл фон Остейн | 1743 | 1763 | |
| Еммеріх Йозеф фон Брайдбах цу Бюрресхайм | 1763 | 1774 | |
| Фрідріх Карл Йозеф фон Ерталь | 1774 | 1802 | |
| Карл Теодор фон Дальберг | 1802 | 1803 |
Єпископи з 1802 Редагувати
| Ім'я | з | по | Герб |
| Йозеф Людвіг Кольмар | 1802 | 1818 | |
| Йозеф Вітус Бург | 1830 | 1833 | |
| Йоганн Якоб Хуманн | 1833 | 1834 | |
| Петер Леопольд Кайзер | 1834 | 1848 | |
| Вільегльм Еммануіль фон Кеттелер | 1850 | 1877 | |
| Кафедра пустувала (Культурна війна) Кристоф Мойфанг (Адміністратор) | 1877 | 1886 | |
| Пауль Леопольд Хаффнер | 1886 | 1899 | |
| Генріх Брюк | 1899 | 1903 | |
| Георг Генріх Марія Кірштейн | 1904 | 1921 | |
| Людвіг Марія Гуго | 1921 | 1935 | |
| Альберт Штоор | 1935 | 1961 | |
| Герман Фольк | 1962 | 1982 | |
| Карл Леманн | 1983 |
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архієпископ Майнца
- Hans Werner Nopper. Die vorbonifatianischen Mainzer Bischöfe. Eine kritische Untersuchung der Quellen zu den Anfängen des Bistums Mainz und zur Zuverlässigkeit der Bischofslisten., Mülheim an der Ruhr 2001, ISBN 3-8311-2429-9. (нім.)
- Jakob Wimpheling: Catalogus Archiepiscoporum Moguntinorum. Geschichte der Mainzer Erzbischöfe. Kommentierte Ausgabe. Einleitung und Übersetzung aus dem Lateinischen von Sigrid von der Gönna. Verlag Wilhelm Fink, München 2007. ISBN 978-3-7705-4384-7 (нім.)
- Friedhelm Jürgensmeier: Das Bistum Mainz. Von der Römerzeit bis zum II. Vatikanischen Konzil, Knecht Verlag, Frankfurt/ Main 1988 ISBN 3-7820-0570-8 (нім.)
- Verzeichnis der Mainzer Erzbischöfe [ 20 листопада 2010 у Wayback Machine.](нім.)
- Erzbistum Mainz — Lexikon des Mittelalters: Band VI Spalte 131 [ 29 квітня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
- Die Geschichte der Wappen der Mainzer Erzbischöfe und Kurfürsten von Bernhard Peter (нім.)
- Mainzer Erzbischofsburgen(нім.)