www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аркадія академія Аркадія 1 Академія аркадійців 2 аркадців 3 або аркадіян 4 італ Accademia dell Arcadia спільнота вчених

Аркадія (академія)

«Аркадія», Академія аркадійців (аркадців або аркадіян; італ. Accademia dell’Arcadia) — спільнота вчених, поетів і любителів мистецтва, заснована в Римі 1690 з метою протидії зіпсованому літературному смаку XVII століття.

Аркадія
Дата створення / заснування 1690
Країна  Італія
Офіційний сайт​(італ.)
 Аркадія у Вікісховищі

Передісторія Редагувати

Наукові товариства, іменовані «академіями», в епоху Відродження отримали на Апеннінському півострові широке поширення: до середини XVII століття їх налічувалося близько 200 і навіть невеликі міста мали свої академії . Заснуванню академії, яка отримала назву «Аркадія», сприяла королева Христина, яка, зрікшись шведського престолу, зібрала навколо себе вчених-гуманітаріїв; перше засідання гуртка, який прийняв пізніше назву академії, відбулося 24 січня 1656. Після смерті королеви Христини у 1689 році колишні члени академії утворили під головуванням Джованні Крешімбені нове вчене суспільство, головним інтересом якого була поезія; засновниками «Аркадської академії» (Academia degli Arcadi), яка офіційно відкрилася 5 жовтня 1690 року, стали 14 літераторів.

Діяльність «Аркадії» Редагувати

Як писав Лудовіко Антоніо Мураторі (1672-1750), один з ідеологів Аркадії, нова академія прагнула стати лігою «найпочесніших літераторів усіх міст Італії, професорів усіх мистецтв і наук, - до блага католицької релігії, до слави Італії, до громадської та особистої користі». Іншими словами, «Аркадія» прагнула духовно об'єднати Італію, в той час розділену на ряд не пов'язаних між собою держав, і об'єднати в боротьбі із «зіпсованим смаком» епохи бароко . Художні смаки членів академії знайшли своє вираження в її назві: «аркадійство» в італійській культурі виникло задовго до створення академії і пов'язане було не з місцевістю в центрі Пелопоннесу, а з поетичним значенням Аркадії - оспіваної Вергілієм в «Буколіках» благословенної міфічної країни, де люди жили простим патріархальним життям, у єднанні з природою, були вільні і щасливі. «Аркадійські», пасторально-ідилічні мотиви присутні у творчості і Дж. Боккаччо і Т. Тассо .

Для членів «Аркадії» пастораль була художнім і естетичним ідеалом; в той же час вона дозволяла аркадійцям поєднувати інтелектуальні завдання з грою, властивою аристократичному суспільству кінця XVII століття: вступаючи в академію, її члени брали собі вигадані імена пастухів і пастушок, якими користувалися не тільки під час своїх зібрань, але і в звичайному житті. .

Творчість аркадійцев спочатку обмежувалася літературно-критичними трактатами і ліричною поезією; разом із тим члени спільноти не могли пройти і повз зростаючої популярності опери, яка в їхньому уявленні уособлювала поганий бароковий смак. На початку XVIII століття «Аркадія», яка вже мала філії в ряді міст Італії, активно залучала до своїх лав авторів оперних лібрето; в списку членів академії, опублікованій Дж. Крешімбені 1711 у книжці «Аркадія», вже були присутні 23 лібреттисти. У 1706 році в академію почали приймати і музикантів; першими аркадійцями стали Арканджело Кореллі, Алессандро Скарлатті і Бернардо Пасквіні. У сонеті, присвяченому їх прийому в академію, висловлювалось сподівання на те, що співпраця з «Аркадією» допоможе композиторам уникнути помилок.

Організація Редагувати

Вона перебувала під управлінням президента (custode), що обирався не більше, ніж на одну олімпіаду. Першим президентом був Крешімбені. В академію допускалися тільки поети, як чоловіки, так і жінки, і любителі поезії. Засідання її проводилися на відкритому повітрі, 7 зібрань на рік . Багато римських пап і європейських монархів були її членами. Луї-Наполеон, будучи першим президентом Французької республіки, обраний до її членів 1850. Академія мала свої оригінальні статути і видавала «Giornale arcadico» .

Згодом академія переслідувала переважно наукові цілі, тоді як поезія відійшла на другий план. Вчені засідання відбувалися два рази на місяць у палаці Альтемпс.

Наявність жінок у складі аркадської академії була швидше винятком. Серед вчених-жінок у цій академії були перекладачка Джузеппа Барбапіккола (псевдонім Myristic; 1702 - бл. 1740), філолог і лінгвіст Клотільда Тамброні (1758-1817). Членом академії також були художниця Марія Феліче Тібальді (1707-1770) і французька поетеса Сюзанна Вердье (1745-1813) .

Президенти академії Редагувати

Герб президента академії
  1. Крешімбені, Джованні (Alfesibeo Cario, 1663 - 1728 )
  2. Francesco Lorenzini (Filacida Eliaco і Filacida Luciniano, 1680 - 1743; президент з 1728 по 1743)
  3. Michele Giuseppe Morei (Mireo Roseatico, 1695 - 1767; президент з 1743 по 1766)
  4. Giuseppe Brogi (Acamante Pallanzio)
  5. Gioacchino Pizzi (Nivildo Amarinzio; по 1790)
  6. Luigi Godard (Cimante Micenio; з 1790 по 1824)
  7. Loreto Antonio Santucci (Larindo Tesejo; з 1824 по 1828)
  8. Gabriele Laureani (Filandro Gerometeo, 1788 - 1850; з 1829 по 1850)
  9. Paolo Barola (Cratildo Lampeo, 1788 - 1863; до 1863)
  10. Antonio Somai (Ortodico Calcidiense; до 1869)
  11. Stefano Ciccolini (Agesandro Tresporide; до 1888)
  12. Agostino Bartolini (Eristeno Nassio; 1839 - 1916)
  13. Enrico Salvadori (Licando Clidonio; до 1924)
  14. Nicola Festa (Maronte Larisseo; до 1940)
  15. Luigi Pietrobono (Edelio Echeo; до 1953)
  16. Pietro Paolo Trompeo (Diodoro Milesio; з 1953 по 1958)
  17. Alfredo Schiaffini (з 1958)

Примітки Редагувати

  1. «Аркадия» // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
  2. Академии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. ↑ Академіи // Энциклопедический словарь, составленный русскими учеными и литераторами. — СПб., 1861.
  4. ↑ Аркадияне // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 15.
  6. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 16.
  7. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 17.
  8. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 17, 19.
  9. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 20.
  10. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 21.
  11. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 22—23.
  12. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 23.
  13. Луцкер, Сусидко, I, 1998, с. 24.
  14. Neil Jeffares. (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2020. 
  15. Вердье, Сюзанна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література Редагувати

  • Луцкер П. В., Сусидко И. П. Итальянская опера XVIII века. — М., 1998. — Т. 1. Под знаком Аркадии. — 440 с. — ISBN 5-87334-030-7.
  • Крешімбені, «Storia d'Arcadia» (Рим, 1709).
  • «Аркадия» // Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Н. Николюкина. — Институт научной информации по общественным наукам РАН : Интелвак, 2001. — 1596 с. — ISBN 5-93264-026-X.
  • Академіі // Енциклопедичний словник, складений російськими вченими і літераторами. - СПб., 1861.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arkadiya 1 Akademiya arkadijciv 2 arkadciv 3 abo arkadiyan 4 ital Accademia dell Arcadia spilnota vchenih poetiv i lyubiteliv mistectva zasnovana v Rimi 1690 z metoyu protidiyi zipsovanomu literaturnomu smaku XVII stolittya ArkadiyaData stvorennya zasnuvannya1690Krayina ItaliyaOficijnij sajt ital Arkadiya u Vikishovishi Zmist 1 Peredistoriya 2 Diyalnist Arkadiyi 3 Organizaciya 4 Prezidenti akademiyi 5 Primitki 6 LiteraturaPeredistoriya RedaguvatiNaukovi tovaristva imenovani akademiyami v epohu Vidrodzhennya otrimali na Apenninskomu pivostrovi shiroke poshirennya do seredini XVII stolittya yih nalichuvalosya blizko 200 i navit neveliki mista mali svoyi akademiyi 5 Zasnuvannyu akademiyi yaka otrimala nazvu Arkadiya spriyala koroleva Hristina yaka zrikshis shvedskogo prestolu zibrala navkolo sebe vchenih gumanitariyiv pershe zasidannya gurtka yakij prijnyav piznishe nazvu akademiyi vidbulosya 24 sichnya 1656 4 Pislya smerti korolevi Hristini u 1689 roci kolishni chleni akademiyi utvorili pid golovuvannyam Dzhovanni Kreshimbeni nove vchene suspilstvo golovnim interesom yakogo bula poeziya zasnovnikami Arkadskoyi akademiyi Academia degli Arcadi yaka oficijno vidkrilasya 5 zhovtnya 1690 roku stali 14 literatoriv 6 Diyalnist Arkadiyi RedaguvatiYak pisav Ludoviko Antonio Muratori 1672 1750 odin z ideologiv Arkadiyi nova akademiya pragnula stati ligoyu najpochesnishih literatoriv usih mist Italiyi profesoriv usih mistectv i nauk do blaga katolickoyi religiyi do slavi Italiyi do gromadskoyi ta osobistoyi koristi 7 Inshimi slovami Arkadiya pragnula duhovno ob yednati Italiyu v toj chas rozdilenu na ryad ne pov yazanih mizh soboyu derzhav i ob yednati v borotbi iz zipsovanim smakom epohi baroko 8 Hudozhni smaki chleniv akademiyi znajshli svoye virazhennya v yiyi nazvi arkadijstvo v italijskij kulturi viniklo zadovgo do stvorennya akademiyi i pov yazane bulo ne z miscevistyu v centri Peloponnesu a z poetichnim znachennyam Arkadiyi ospivanoyi Vergiliyem v Bukolikah blagoslovennoyi mifichnoyi krayini de lyudi zhili prostim patriarhalnim zhittyam u yednanni z prirodoyu buli vilni i shaslivi 9 Arkadijski pastoralno idilichni motivi prisutni u tvorchosti i Dzh Bokkachcho i T Tasso Dlya chleniv Arkadiyi pastoral bula hudozhnim i estetichnim idealom v toj zhe chas vona dozvolyala arkadijcyam poyednuvati intelektualni zavdannya z groyu vlastivoyu aristokratichnomu suspilstvu kincya XVII stolittya vstupayuchi v akademiyu yiyi chleni brali sobi vigadani imena pastuhiv i pastushok yakimi koristuvalisya ne tilki pid chas svoyih zibran ale i v zvichajnomu zhitti 10 Tvorchist arkadijcev spochatku obmezhuvalasya literaturno kritichnimi traktatami i lirichnoyu poeziyeyu razom iz tim chleni spilnoti ne mogli projti i povz zrostayuchoyi populyarnosti operi yaka v yihnomu uyavlenni uosoblyuvala poganij barokovij smak 11 Na pochatku XVIII stolittya Arkadiya yaka vzhe mala filiyi v ryadi mist Italiyi aktivno zaluchala do svoyih lav avtoriv opernih libreto v spisku chleniv akademiyi opublikovanij Dzh Kreshimbeni 1711 u knizhci Arkadiya vzhe buli prisutni 23 librettisti 12 U 1706 roci v akademiyu pochali prijmati i muzikantiv pershimi arkadijcyami stali Arkandzhelo Korelli Alessandro Skarlatti i Bernardo Paskvini 13 U soneti prisvyachenomu yih prijomu v akademiyu vislovlyuvalos spodivannya na te sho spivpracya z Arkadiyeyu dopomozhe kompozitoram uniknuti pomilok Organizaciya RedaguvatiVona perebuvala pid upravlinnyam prezidenta custode sho obiravsya ne bilshe nizh na odnu olimpiadu Pershim prezidentom buv Kreshimbeni V akademiyu dopuskalisya tilki poeti yak choloviki tak i zhinki i lyubiteli poeziyi Zasidannya yiyi provodilisya na vidkritomu povitri 7 zibran na rik 4 Bagato rimskih pap i yevropejskih monarhiv buli yiyi chlenami Luyi Napoleon buduchi pershim prezidentom Francuzkoyi respubliki obranij do yiyi chleniv 1850 3 Akademiya mala svoyi originalni statuti i vidavala Giornale arcadico Zgodom akademiya peresliduvala perevazhno naukovi cili todi yak poeziya vidijshla na drugij plan Vcheni zasidannya vidbuvalisya dva razi na misyac u palaci Altemps 4 Nayavnist zhinok u skladi arkadskoyi akademiyi bula shvidshe vinyatkom Sered vchenih zhinok u cij akademiyi buli perekladachka Dzhuzeppa Barbapikkola psevdonim Myristic 1702 bl 1740 filolog i lingvist Klotilda Tambroni 1758 1817 Chlenom akademiyi takozh buli hudozhnicya Mariya Feliche Tibaldi 1707 1770 14 i francuzka poetesa Syuzanna Verde 1745 1813 15 Prezidenti akademiyi Redaguvati nbsp Gerb prezidenta akademiyiKreshimbeni Dzhovanni Alfesibeo Cario 1663 1728 Francesco Lorenzini Filacida Eliaco i Filacida Luciniano 1680 1743 prezident z 1728 po 1743 Michele Giuseppe Morei Mireo Roseatico 1695 1767 prezident z 1743 po 1766 Giuseppe Brogi Acamante Pallanzio Gioacchino Pizzi Nivildo Amarinzio po 1790 Luigi Godard Cimante Micenio z 1790 po 1824 Loreto Antonio Santucci Larindo Tesejo z 1824 po 1828 Gabriele Laureani Filandro Gerometeo 1788 1850 z 1829 po 1850 Paolo Barola Cratildo Lampeo 1788 1863 do 1863 Antonio Somai Ortodico Calcidiense do 1869 Stefano Ciccolini Agesandro Tresporide do 1888 Agostino Bartolini Eristeno Nassio 1839 1916 Enrico Salvadori Licando Clidonio do 1924 Nicola Festa Maronte Larisseo do 1940 Luigi Pietrobono Edelio Echeo do 1953 Pietro Paolo Trompeo Diodoro Milesio z 1953 po 1958 Alfredo Schiaffini z 1958 Primitki Redaguvati Arkadiya Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Akademii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref a b Akademii Enciklopedicheskij slovar sostavlennyj russkimi uchenymi i literatorami SPb 1861 a b v g Arkadiyane Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Lucker Susidko I 1998 s 15 Lucker Susidko I 1998 s 16 Lucker Susidko I 1998 s 17 Lucker Susidko I 1998 s 17 19 Lucker Susidko I 1998 s 20 Lucker Susidko I 1998 s 21 Lucker Susidko I 1998 s 22 23 Lucker Susidko I 1998 s 23 Lucker Susidko I 1998 s 24 Neil Jeffares Dictionary of pastellists before 1800 angl Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 24 listopada 2020 Verde Syuzanna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Literatura RedaguvatiLucker P V Susidko I P Italyanskaya opera XVIII veka M 1998 T 1 Pod znakom Arkadii 440 s ISBN 5 87334 030 7 Kreshimbeni Storia d Arcadia Rim 1709 Arkadiya Literaturnaya enciklopediya terminov i ponyatij Pod red A N Nikolyukina Institut nauchnoj informacii po obshestvennym naukam RAN Intelvak 2001 1596 s ISBN 5 93264 026 X Akademii Enciklopedichnij slovnik skladenij rosijskimi vchenimi i literatorami SPb 1861 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arkadiya akademiya amp oldid 35903390