Антропологічні типи європеоїдної раси є продуктом класифікації великої європеоїдної раси на більш дрібні категорії. Залежно від принципів класифікації та наявності відповідних даних, різними дослідниками були запропоновані різні варіанти.
Класифікація С. Мортона Редагувати
У середині XIX ст. американський учений С. Мортон розділив європеоїдний (Caucasian) расовий тип на сім'ї:
- кавказьку;
- німецьку;
- кельтську;
- арабську;
- лівійську;
- нілотську;
- індостанську.
Класифікація В. Флауера Редагувати
Англійський анатом Вільям Флауер[en] у 1885 р. включав в білу расу людства наступні групи:
Класифікація Ж. Ляпужа Редагувати
Французький соціолог і ідеолог расизму Жорж Лапуж[en] в кінці XIX ст. ділив європейців на три головні раси:
- арійська європейська (homo europaeus) — довгоголова, світло-русява і високоросла раса;
- альпійська (homo alpinus) — короткоголова, темна за кольором волосся і очей і малоросла раса;
- середземноморська (homo mediterraneus) — довгоголова, чорнява раса.
Класифікація Ю. Кольмана Редагувати
Схему розподілу за однією ознакою з подальшим одноманітним підрозділом кожного варіанту першої ознаки на варіанти за другою ознакою запропонував на початку XX ст. німецький гістолог, анатом і антрополог Юліус Кольман. Він розділив європейські раси по росту, формі обличчя, а потім за формою черепа.
Класифікація Т. Гекслі Редагувати
Англійський зоолог і анатом Т. Гекслі розділив європейську групу на дві: світло- і темнопігментовані (ксантохроїв і меланохроїв):
- ксантохроїди
- ксантохроїди Північної Європи
- меланохроїди
- меланохроїди Південної Європи
- меланохроїди Азії
Класифікація К. Штраца Редагувати
Голландський мандрівник і антрополог Карл Штрац на початку XX ст. поклав в основу класифікації рас ступінь морфологічної диференційованості відмінних ознак. Стародавні типи Штрац назвав «протоморфними», сучасні — «архіморфними», перехідні — «метаморфними». Представників європеоїдної раси Штрац ділив на три типи («племені»):
- північне плем'я (світловолосі і блакитноокі люди, центр в Скандинавії);
- римське плем'я (південь Європи);
- африканське плем'я (північна Африка, семіти).
Класифікація І. Денікера Редагувати
Система класифікації І. Денікера - це перша серйозна система, заснована тільки на біологічних ознаках. Виділені автором групи практично в незмінному вигляді, хоча і з іншими назвами, перейшли в більш пізні расові схеми. І. Денікер вперше використав ідею двох рівнів диференціації - виділення спочатку основних, а потім другорядних рас.
Денікер виділяв шість расових стовбурів, з яких два належать до європеоїдної раси:
- група C (хвилясте, темне або чорне волосся та темні очі):
- індоафганська раса;
- арабська або семітська раса;
- берберська раса;
- приморсько-європейська раса;
- іберо-острівна раса;
- західноєвропейська раса;
- адріатична (динарська) раса;
- група D (хвилясте або пряме волосся, блондини зі світлими очима):
- північноєвропейська (нордична) раса;
- східноєвропейська раса.
Серед європейських рас, крім вище зазначених, Денікер виділяв такі підраси:
- субадріатичну расу;
- північно-західну підрасу - підрозділ атланто-середземноморців для виділення особливо темноволосих західних ірландців;
- субнордичну, відмінну від нордичної мезоцефалами, квадратним обличчям і кирпатим носом; вона була виділена, щоб охопити народи, що живуть на сході Балтики і в північній Німеччині;
- вістульску расу - гілка східноєвропейської або східної (орієнтальної) раси. Орієнтальна раса описується як низькоросла (163-164 см); помірно брахіцефальній (головний покажчик дорівнює 82-83) і що володіє світло-золотистим або солом'яно-жовтим волоссям, квадратним обличчям, часто кирпатим носом і блакитними або сірими очима. Ця раса пов'язана в основному з східними слов'янами і фінами, а вістульска раса - це підтип тієї ж раси з більш низьким зростом і мезоцефалією.
Класифікація У. Ріплі Редагувати
Американський географ У. Ріплі[en] вважав («Раси Європи», 1900), що І. Денікер занадто ускладнив картину, і що існують лише три європеоїдні підраси - тевтонська (нордична), альпійська і середземноморська. Нордична і середземноморська раси - це давні європейські гілки найдавнішого європеоїдного типу, а альпійці - це іммігранти з Азії, що принесли з собою землеробство і неолітичне господарство.
Класифікація Ж. Монтадона Редагувати
Французький антрополог Жорж Монтадон у своїй книзі La race, les races (1933) поділяв велику європеоїдну расу на наступні малі раси і субраси:
- Світла раса (фр. Race blonde)
- Нордична субраса
- Субнордична субраса
- Альпо-арменоїдна раса
- Альпійська субраса
- Динарська субраса
- Анатолійска (вірменоїдна) субраса
- Памірська субраса
- Бура (середземноморська) раса
- Іберо-півострівна субраса
- Літторальна (атланто-середземноморська) субраса
- Берберска субраса
- Арабська субраса
- Індо-афганська субраса
- Лапоноїдна раса
- Айнська раса
Класифікація Айкштедта Редагувати
Німецький антрополог Егон фон Айкштедт (1934) ввів для позначення рас одноманітну номенклатуру, складену з назви характерної для раси етнічної групи та закінчення «-іди». Це умовне закінчення без зміни застосовується для позначення як великих рас, так і менших за обсягом підрозділів. У коло рас Айкштедта включаються:
- депігментовані північні раси — нордіди і східноєвропіди;
- центральні — альпініди, дінаріди, арменіди, тураніди;
- південноєвразійські — медітерраніди, орієнталіди, індіди.
Класифікація Я. Чекановського Редагувати
Польський антрополог Ян Чекановський створив свою схему поділу європеоїдів, згідно з якою існує чотири базових раси і шість підрас або змішаних типів, які походять від схрещування основних:
- чисті раси
- нордична
- іберо-острівна
- лапоноїдна
- вірменоїдна
- мішані раси
- північно-західна
- субнордична
- альпійська
- приморська
- раса пальових будівель
- динарська
Класифікація Б. Лундмана Редагувати
Шведський антрополог Бертіл Лундман[en] ділив європеоїдів на такі типи:
- Каспідська південно-східна расова група
- Групи з переважно арктичною статурою
- Групи з трохи примітивним обличчям
- Групи з часто дещо скошеними орбітами
- волгіди
- східні балтіди
- Групи з прямими очима і великою верхньою райдужною оболонкою
- допонтідна раса (вимерла)
- Групи з часто дещо скошеними орбітами
- Групи з майже інфантильним обличчям
- скандо-лапіди
- східно-альпійська раса
- Групи з трохи примітивним обличчям
- Прогресивні типи - всі вкрай доліхокефальні
- східно-середземноморська раса
- понтіди
- іраніди
- північні індіди
- гандіди
- несіди
- сахариди чи південні середземноморці
- єгиптиди
- східні нордіди
- східно-середземноморська раса
- тауриди
- дінаріди
- вірменіди (анатоліди)
- Групи з переважно арктичною статурою
- Атлантична північно-західна расова група
- Доліхокефальні групи
- палеоатлантіди
- нордіди
- фаліди
- скандо-нордіди
- північні атлантиди
- Південна темнопігментована малоросла група
- беріди
- інфантильні (juvenile) групи
- західні середземноморці
- арабіди
- Брахицефальні групи
- західно-альпійська раса
- Доліхокефальні групи
Класифікація К. Куна Редагувати
У книзі «Раси Європи» (1939) американський антрополог К. Кун[en] дав свою класифікацію європеоїдних рас:
- A. Великоголове населення, що збереглося з палеоліту
- брюнський тип
- тип борребю
- B. Чисті та змішані залишки населення палеоліту і мезоліту з помірним розміром голови
- альпійці
- ладозький тип
- а) неодунайский
- б) східнобалтійський
- лопарський тип
- C. Чисті та змішані небрахицефалізовані середземноморці
- Середземноморці
- а) власне середземноморський тип
- б) атланто-середземноморський тип
- в) ірано-афганський тип
- Нордіки
- а) кельтський тип залізної доби
- б) англосаксонський тип
- в) тренелагський тип
- г) остердальський тип
- Середземноморці
- D. Брахицефалізовані середземноморці (можливо, мішаного походження)
- динарці
- вірменоїди
- норійці (Norics)
Радянський антрополог В. В. Бунак писав про класифікацію К. Куна наступне: «Класифікація Куна могла б набути дуже великого значення, якби автор підтвердив на краніологічному матеріалі зв'язок давніх форм з північними локальними варіантами <...>. Але Кун не утруднює себе аргументацією висунутої ним гіпотези. В даний час прийняті ним позначення давніх типів, а рівно і північних варіантів, не можуть вважатися точними і вимагають видозміни»
Класифікація Е. Хутона Редагувати
Американський учений Е. Хутон[en] в роботі Up from the Ape (1946) розділив білу, або кавказоїдную расу на наступні типи:
- Середземноморський тип
- Верхньопалеолітичний, головним чином на Британських островах
- Іранського плато тип
- Класичний середземноморський, з орлиноносим і прямоносим варіантами
- Айнський тип
- Кельтський тип (світлоокий, темно- або рудоволосий, довгоголовий, здебільшого на Британських островах)
- Нордичний тип
- Альпійський тип
- Східнобалтійський тип (біляві брахикефали)
- Вірменоїдний тип (стабілізована суміш типу Іранського плато, класичного середземноморського та альпійського типів)
- Динарський тип (стабілізована суміш з верхньопалеолітичного, альпійського, арменоїдного і нордичного типів)
- Нордично-альпійський тип
- Нордично-середземноморський тип
Також він виділив композитні типи, переважно білі:
- Австралійський (архаїчний варіант білої раси + тасманійський + меланезійський)
- Мюрейський, з переважанням білого елементу
- Карпентарійський, з переважанням меланезійського елементу
- Тасманоїдний
- Індо-дравідійський (класичний середземноморський + австралоїдний + негритоський + різні незначні домішки)
- Класичний індо-дравидійска, що тяжіє до класичного середземноморського типу: північна Індія
- Суміш вірменоїдного з типом Іранського плато: західна і північно-східна Індія
- Індо-нордичний: північно-західні Гімалаї
- Австралоїдний або веддоїдний: центральна і південно-східна Індія
- Негритоїдний: локально в Південній Індії
- Полінезійський (здебільшого білий + монголоїдний + меланезійський)
Класифікація Р. Бьясутті Редагувати
Італійський антрополог Ренато Бьясутті[en] у своїй монументальній праці «Раси і народи Землі» (італ. Le razze ei popoli della terra, перше видання — 1939 р., друге — 1953-1960 рр.) Виділив такі раси європеоїдів:
- Доєвропіди
- Айнська раса
- Уральська раса
- Європіди
- Середземноморська раса
- Приморська раса
- Берберска раса
- Палеосардинська раса
- Нордична раса
- Ірландська раса
- Дальська раса
- Фінська раса
- Іранська раса
- Ассироїдна раса
- Лівійська раса
- Індійська раса
- Індійська півострівна раса
- Альпійська раса
- Грузинська раса
- Балтійська раса
- Дослов'янська раса
- Карпатська раса
- Адріатична раса
- Паданська раса
- Норікська раса
- Памірська раса
- Середземноморська раса
- Лапіди
- Лопарська раса
Класифікації М.М. Чебоксарова і Я.Я. Рогінського — М.Г. Левіна Редагувати
Радянський антрополог М.М. Чебоксаров у складі великої європеоїдної раси виділив такі малі раси, або раси другого порядку:
- індо-середземноморська мала раса
- атланто-балтійська мала раса
- середньоєвропейська мала раса
- біломоро-балтійська мала раса
- балкано-кавказька мала раса
Така само расова схема опублікована в підручнику з антропології Я.Я. Рогінського і М.Г. Левіна (1963).
Класифікація Дж. Бейкера Редагувати
Англійський біолог Джон Бейкер[en] у своїй книзі «Раса» (англ. Race, 1974) наводить таку класифікацію європеоїдних расових типів:
- айнуїд
- нордід
- медітерранід
- північний індід
- орієнталід
- вірменід
- динарид
- альпінід
- східний європід
- туранід
- ефіопіда
Класифікація В.П. Алексєєва Редагувати
Радянський антрополог В.П. Алексєєв у своїй книзі «Географія людських рас» (1974) представив свою схему расової класифікації, в якій в європеоїдної расу входять:
- Балтійська або північноєвропейська локальна раса
- Західнобалтійска група популяцій
- Східнобалтійських група популяцій
- Лапоноїдна група популяцій
- Центральноєвропейська локальна раса
- Центрально-східноєвропейська група популяцій
- Західноєвропейська група популяцій
- Середземноморська, або південноєвропейська локальна раса
- Західносредземноморска група популяцій
- Балкано-кавказька група популяцій
- Аравійсько-африканська група популяцій
- Передньоазіатська група популяцій
- Індо-афганська група популяцій
Класифікація В.В. Бунака Редагувати
В.В. Бунак представляв расову диференціацію у вигляді дерева (1980). Його «стовбури» та «гілки» він поділяв на основі уявлень про давнину і глибині розбіжності окремих антропологічних варіантів. Європеоїди являють собою західне расове дерево:
- Кушитська расова гілка
- Берберска раса
- Ефіопська раса
- Середземна расова гілка
- Семіто-аравійська раса
- Сирійсько-Загросска раса
- Індо-іранська раса
- Ферганська раса
- Понтійська раса
- Кавказька раса
- Каспійська раса
- Середземноморська расова гілка
- Іберійська раса
- Лігурска раса
- Нижньодунайська раса
- Балканська раса
- Європейська расова гілка
- Атлантична раса
- Центральна західноєвропейська раса
- Балтійська раса
- Центральна східноєвропейська раса
- Субарктична (лопарі) раса
Класифікація М.Г. Абдушелішвілі Редагувати
М.Г. Абдушелішвілі (1990) запропонував досить роздрібнені й точні визначення окремих расових категорій. Найбільш великі підрозділи — континентальні раси, далі — локальні різновиди континентальних рас, потім — антропологічні типи, за ними — варіанти, і найнижча категорія — різновиди варіантів. Абдушелішвілі відносив європейську расу до західного (євро-африканського) расовою стовбуру і включав до її складу наступні різновиди і типи:
- Південноіндійський (перехідна) різновид
- палеоіндійський тип
- мезоіндійський тип
- Південноєвропейський (індо-середземноморський) різновид
- індо-євразійський тип
- передньоазіатський тип
- східносередземноморський тип
- західносередземноморький тип
- Північноєвропейський різновид
- западнобалтійскій тип
- східнобалтійських тип
- лапоноїдний тип
- Центральноєвропейська різновид
- західноєвропейський тип
- центрально-східноєвропейський тип
Класифікація А.І. Дубова Редагувати
У 1994 р. на міжнародній конференції пам'яті В. П. Алексєєва А. І. Дубов у своїй доповіді представив власну схему поділу людських рас. Він розділив раси на первинні і метисні. Первинні раси - це ті, основні морфологічні характеристики яких не можуть бути отримані в результаті метисації сучасних рас. Європеоїди, згідно зі схемою А.І. Дубова, складають західний підвид, який поділяється на такі раси:
- Південноєвропеоїдна раса
- Північноєвропеоїдна раса
- Середньоєвропеоїдна метисна раса
- Уральська метисна раса
Примітки Редагувати
- Bruce David Baum (2006). . NYU Press. с. 106. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 7 жовтня 2016.(англ.)
- Richard Lydekker (2008). Sir Willam Flower. READ BOOKS. с. 165.(англ.)
- Раса // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Gustaf Retzius (1909). The so-called North European race of mankind. A review of and views on the development of some anthropological questions. (The Huxley lecture for 1909). London: The Royal anthropological institute of Great Britain and Ireland. с. 291.(англ.)
- ↑ Бунак В.В. (1980). Род Homo, его возникновение и последующая эволюция. Москва: Наука.(рос.)
- ↑ Joseph Deniker (1901). The Races of Man: an outline of anthropology and ethnography. Mittal Publications. с. 283.(англ.)
- Штрац К. (2003). Расовая женская красота. Москва: Белые альвы. с. 37.(рос.)
- ↑ Богатенков Д.В., Дробышевский С.В. Классификация И. Деникера (1889—1902 гг.) // Антропология.(рос.)
- Алексеев В.П. (2007). География человеческих рас // Избранное. Т.2. Антропогеография. Москва: Наука. с. 19–21. ISBN 978-5-02-035544-6.(рос.)
- ↑ Carleton S. Coon (1939). . The Macmillan Company. Архів оригіналу за 9 червня 2009. Процитовано 7 жовтня 2016.(англ.)
- Хрисанфова Е.Н., Перевозчиков И.В. (2002). Антропология: Учебник (вид. 3). Москва: Изд-во МГУ: Изд-во "Высшая школа".(рос.)
- Bertil Lundman (1977). . IAAEE. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.(англ.)
- Бунак В.В. Антропология Западной Европы в современной зарубежной литературе. Расы и народы. Современные этнические и расовые проблемы. — М., 1971. — № 1. — с. 77-103.(рос.)
- Earnest Albert Hooton (1946). Up From the Ape. The Macmillan Company.(англ.)
- Renato Biasutti (1953). Le Razze e i Popoli Della Terra. Vol. I-IV. UTET.(італ.)
- Л.И. Тегако, А.И. Зеленков (2012). Современная антропология. Минск: «Беларуская навука».(рос.)
- Рогинский Я.Я., Левин М.Г (1963). Антропология. М.: Высшая школа.(рос.)
- John R. Baker (1981). Race. Foundation for Human Understanding. ISBN 978-0-93-639601-9.(англ.)
- Абдушелишвили М.Г. (1990). Расогенез и антропологическая история народов Индии // Арутюнов С.А. (отв.ред.). Истоки формирования современного населения Южной Азии. Москва: Наука.(рос.)
- Дубов А.И. (2003). К вопросу о классификации человеческих рас // Горизонты антропологии: Труды международной научной конференции памяти академика В.П. Алексеева. с. 108-114. Москва: Наука.(рос.)
Література Редагувати
- Бунак В.В. Род Homo, его возникновение и последующая эволюция. — М.: Наука, 1980.
- Хрисанфова Е.Н., Перевозчиков И.В. Антропология: Учебник. — 3-е изд. — М.: Изд-во МГУ: Изд-во "Высшая школа", 2002.