Антон Йоганн Церр (нім. Anton Johannes von Padua Zerr; 10 березня 1849, Францфельд, Лібентальський колоністський округ, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 15 грудня 1932, Кандель, Зельцький район, Одеська область, СРСР) — єпископ Тираспольської єпархії Римо-католицької церкви.
| Антон Йоганн Церр нім. Anton Johannes von Padua Zerr | |
| |
|---|---|
| 30 грудня 1889 — 1901 | |
| Церква: | Католицька церква |
| Попередник: | Франц Цоттман |
| Наступник: | Едвард фон Ропп |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ |
| Народження: | 10 березня 1849 Францфельд, Лібентальський колоністський округ, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Смерть: | 15 грудня 1932 (83 роки) Кандель, Зельцький район, Одеська область, СРСР |
| Похований: | Зельцький (Лиманський) цвинтар :
|
| Священство: | 11 березня 1872 |
| Єп. хіротонія: | 3 червня 1883 |
| Антон Йоганн Церр у Вікісховищі |
Біографія ред.
Антон Йоганн Церр народився 10 березня 1849 року в німецькій причорноморської колонії Францфельд (нині — село Надлиманське, Одеський район, Одеська область) в родині німців-католиків. Навчався в саратовській католицької семінарії, яку закінчив у 1871 році. 11 березня 1872 року висвячений у священники. Служив у кількох католицьких парафіях німців Поволжя, з 1878 року став викладачем саратовської семінарії. Досконало володів німецькою, російською та французькою мовами.
15 березня 1883 року призначений вікарним єпископом Тираспольської єпархії з центром в Саратові. Єпископська хіротонія відбулася 3 червня 1883 року в храмі святої Катерини уСанкт-Петербурзі, Церр став титулярним єпископом Діоклетианополя[en].
30 грудня 1889 року папа Лев XIII призначив Церра єпископом Тираспольської єпархії; попередньо кандидатура Церра була схвалена російською владою. Імператор Олександр III дарував Церру дворянський титул та нагородив кількома орденами. Церр став першим тираспольським єпископом, якому російська влада дозволила відвідати Рим і зустрітися з Папою Римським. Близько 1900 року стан здоров'я єпископа різко погіршився, він кілька разів подавав прохання про відставку, яка була задоволена в 1901 році (за іншими даними — в 1902).
Пішовши у відставку, Церр проходив курси лікування у Феодосії, Тифлісі і зміг частково поправити здоров'я. Багато займався науковою роботою та дослідженнями у церковних архівах.
У 1918 році, під час громадянської війни в Росії, чинний тираспольський єпископ Йосип Кесслер був змушений залишити Саратов і перенести резиденцію в Одесу. У цей час Антон Церр надавав йому допомогу, зокрема викладав у семінарії, також евакуйованої з Саратова в Одеський регіон. До 1926 році Церр залишився єдиним, хто залишився на волі католицьким єпископом на території колишнього СРСР, але не мав жодних адміністративних повноважень. Святий Престол планував доручити йому місію висвячення нових єпископів, але суворе і ретельне спостереження за єпископом з боку органів НКВС не дозволило реалізувати план. Однак, Церр не був репресований і помер у 1932 році в селі Кандель (сучасне Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область) на волі.
Примітки ред.
- ↑ Церр Антон Иоганн фон Падуа. wolgadeutsche.ru (рос.). Энциклопедический словарь: немцы Поволжья. оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 8 грудня 2016.
- ↑ Bishop Anton Johann Zerr. catholic-hierarchy.org (англ.). оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
- ↑ Церр // Католическая энциклопедия / Пецци П. — Москва : Издательство Францисканцев, 2013. — Т. 5: Х—Я, A—W. — С. 160—162. — ISBN 978-5-89208-114-6. (рос.)
Джерела ред.
- Немцы Николаевщины. 1918—1931 гг.; Die Deutschen der Region Nikolaev. 1918—1931 / отв. ред. А. Айсфельд; науч. ред. О. В. Айсфельд; сост. М. А Мельник. — Николаев : Илион, 2011. — С. 234, 449, 489. — ISBN 978-966-2056-51-8. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — Москва : ЭРН, 2006. — Т. 3: П—Я. — С. 715—716. — ISBN 5-93227-002-0. (рос.)
- Пономарев В. Епископы Тираспольские // Свет Евангелия. — № 22 (324). — 2001. — 27 мая. (рос.)
- Schnurr J. Die Kirchen und das religiöse Leben der Russlanddeutschen. Katholischer Teil. 2. Auflage. Selbstverlag Joseph Schnurr. — Stuttgart, 1980. — S. 311-312. (нім.)
Посилання ред.
- Єпископ Антон Йоган Церр. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 21 лютого 2016. оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 19 листопада 2022.