www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анрі де Монтерлан Фото Henry de MontherlantІм я при народженні Henry Marie Joseph Frédéric Expedite Millon de Montherlan

Анрі де Монтерлан

Анрі де Монтерлан
Henry de Montherlant
Ім'я при народженні Henry Marie Joseph Frédéric Expedite Millon de Montherlant
Псевдо François Lazergue
Народився 20 квітня 1895(1895-04-20)
Париж
Помер 21 вересня 1972(1972-09-21) (77 років)
Париж
·отруєння ціаністим каліємd
Поховання Форум (збори)
Громадянство  Франція
Місце проживання rue Lauristond
Діяльність письменник
Alma mater ліцей Жансон-де-Саї
Знання мов французька
Учасник Перша світова війна
Членство Французька академія
Посада seat 29 of the Académie françaised
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0210414

Анрі́ де Монтерла́н (фр. Henry Marie Joseph Frédéric Expedite Millon de Montherlant, 20 квітня 1895, Париж — 21 вересня 1972, там само) — французький письменник.

Біографія ред.

По материнській лінії походив зі старовинного аристократичного пікардійського роду. Батько Монтерлана мав надто консервативний світогляд, він забороняв провести в своєму домі струм та телефон. Анрі плекав родинні стосунки лише з матір'ю та бабусею.

З дитинства Анрі був пристрасним бібліофілом, в юні роки відкрив для себе Плутарха, Ніцше, Барреса, Д'Аннунціо. Перші тексти Монтерлан почав складати у віці 7-8 років. Це були різні передмови, а також тексти на античні сюжети. Після занять з домашніми вчителями відвідував різні школи, зокрема з 1905 року — ліцей Жансон-де-Саї, де познайомився з майбутнім письменником Жаком-Наполеоном Фор-Біге[fr], який став його другом на все життя.

З 1911 року Анрі відвідував колеж Сен-Круа в Неї-сюр-Сен. Але вже 1912 року був змушений залишити колеж Сен-Круа через інтимний зв'язок з одним з школярів. Після смерті батька 1914 року та матері 1915 року Анрі де Монтерлана виховували бабуся та ексцентричні дядьки.

1916 року був призваний до війська, не брав участь у військових діях, але отримав поранення. Після війни захопився спортом (насамперед, футболом), а також коридою. Видав низку романів (трилогія «Юність Альбана де Брикуля», 1922–1969; «Холостяки», 1934; тетралогія «Дівчата»[fr], 1936–1939) та книгу есеїстики («Олімпійці», 1924).

У 1940-ті роки звернувся до драматургії, написав низку п'єс на історичні та міфологічні теми (Мертва королева, 1942; «Пасіфая»[fr], 1936; «Пор-Рояль», 1954, «Кардинал Іспанії», 1960). Був обраний у Французьку Академію (1960). Приховував свої гомосексуальні схильності — відповідні пасажі в його прозі були опубліковані лише в посмертних виданнях.

1968 року зазнав нападу на одній з вулиць Парижа, в результаті побоїв осліп на одне око, після чого страждав на запаморочення. В останні роки життя Монтерлан цілковито осліп й покінчив життя самогубством — прийняв ціаністий калій та застрелився з револьвера.

Деякі його твори було екранізовано — зокрема (Мертва королева П'єра Бутрона[fr] — Франція, 2009), за його п'єсою зняв свій короткометражний фільм «Прелюдія» (2006) Франсуа Озон.

Твори ред.

Романи ред.

  • La Jeunesse d'Alban de Bricoule :
  • Les Célibataires (1934)
  • Les Jeunes Filles :
    • Les Jeunes Filles (1936)
    • Pitié pour les femmes (1936)
    • Le Démon du bien (1937)
    • Les Lépreuses (1939)
  • Le Chaos et la Nuit (1963)
  • La Rose de sable (1968)
  • Un assassin est mon maître (1971)
  • Publications posthumes :

П'єси ред.

Оповідання ред.

  • Les Voyageurs traqués :
    • Aux fontaines du désir (1927)
    • La Petite Infante de Castille (1929)
    • Un voyageur solitaire est un diable (1961)
  • Publications posthumes :
    • Mais aimons-nous ceux que nous aimons ? (1973)
    • Le Fichier parisien (1974)
    • Coups de soleil (1976)
    • Quelques mois de féerie, quelques jours de galère. Inédits nord-africains (1926–1940) (1995)

Есе ред.

  • La Relève du matin (1920)
  • Les Olympiques (1924)
  • La mort de Peregrinos (1927)
  • Mors et vita (1932)
  • Service inutile (1935)
  • L'Équinoxe de septembre (1938)
  • Les Nouvelles chevaleries (1941)
  • Le Solstice de juin (1941)
  • Textes sous une occupation (1940–1944) (1963)
  • Discours de réception à l'Académie française et réponse du duc de Lévis Mirepoix (1963)
  • Le Treizième César (1970)
  • La Tragédie sans masque. Notes de théâtre (1972)
  • Essais critiques (1995), publication posthume.

Нотатники ред.

  • Carnets 1930–1944 (1957) dans Essais (1963), La Pléiade, P.
  • Va jouer avec cette poussière (1958–1964) (1966)
  • La Marée du soir (1968–1971) (1972)
  • Publications posthumes :
    • Tous feux éteints (1965, 1966, 1967, 1972 et sans dates) (1975)
    • Garder tout en composant tout (Derniers carnets, 1924–1972) (2001)

Поезія ред.

  • Encore un instant de bonheur (1934)
  • Les Sauteurs de haies (1924)

Листування ред.

  • Henry de Montherlant — Roger Peyrefitte, Correspondance (1938–1941), présentation et notes de R. Peyrefitte et Pierre Sipriot, Robert Laffont, 1983
  • Henry de Montherlant, Lettres à Michel de Saint Pierre, préface de Michel de Saint Pierre, Albin Michel, 1987
  • Henry de Montherlant, Lettres à une jeune fille, L'Inédit, 1985
  • Correspondance avec Philippe de Saint Robert, in Bibliographie.

Різне ред.

  • Pages catholiques, recueillies et présentées par Marya Kasterska, Plon, 1947
  • Dessins, préface de Pierre Sipriot, Copernic, 1979

Примітки ред.

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Louis Begley (18 липня 2007). . The New York Sun. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2008. 
  3. Quennell, Peter (1980). The Wanton Chase (вид. First edition). London: Collins. ISBN 0-00-216526-0. 

Література ред.

  • Michel de Saint Pierre, Montherlant, bourreau de soi-même, Gallimard, 1949
  • Simone de Beauvoir, " Montherlant ou le pain du dégoût ", in Le deuxième sexe, Gallimard, 1949
  • Jean-Louis Curtis, " Montherlant ou la Fureur du rien ", Haute École, Julliard, 1950
  • Georges Bordonove, Henry de Montherlant, Éditions Universitaires, 1958
  • Jean de Beer, Montherlant, homme encombré de Dieu, avec des commentaires de Henry de Montherlant, Flammarion, 1963
  • John Cruickshank, Montherlant, Edimbourg-Londres, 1964
  • André Blanc, Montherlant, un pessimisme heureux, Le Centurion, 1968
  • Robert B. Johnson, Henry de Montherlant, New York, 1968
  • Lucile Becker, Montherlant, a critical biography, Londres-Amsterdam, 1970
  • Pierre Sipriot, Montherlant par lui-même, Le Seuil, 1953 (nouv. éd., 1975)
  • Michel Raimond, Les Romans de Montherlant, CDU-SEDES, 1982
  • Pierre Sipriot, Montherlant sans masque, Robert Laffont, t.1, L'Enfant prodigue, 1982, t.2, Écris avec ton sang, 1990 (rééd. en un volume au Livre de Poche)
  • Pierre Sipriot (sous la direction de), Montherlant et le suicide, Éditions du Rocher, 1988
  • Michel Mohrt, Montherlant, " homme libre ", La Table Ronde, 1989
  • Paule d'Arx, Henry de Montherlant ou Les Chemins de l'exil, Librairie A.-G. Nizet, 1995
  • André Blanc, L'Esthétique de Montherlant, SEDES, 1995
  • Sabine Hillen, Le Roman monologue. Montherlant, auteur, narrateur, acteur, Minard, 2002
  • Jean-Laurent Glémin, Montherlant essayiste 1930–1944, Mémoire de Master II, Bibliothèque de Paris-IV — Sorbonne, 2004.
  • Henri Perruchot, Montherlant, Collection La bibliothèque idéale, Gallimard, 1959
  • Philippe Alméras, Montherlant, une vie en double, Via Romana, 2009, ISBN 978-2-916727-51-6.
  • Michel Monnerie, La dramaturgie catholique de Henry de Montherlant / La tentation du christianisme «pris au sérieux» , Séguier, novembre 2009.
  • Michel Mourlet, Montherlant ou le démon des possibles, suivi de Le Solstice d'hiver, dernier entretien avec Montherlant et de Montherlant retrouvé, in Écrivains de France, XXe, édition augmentée, France Univers, Paris, 2011.
  • Christian Chabanis, Montherlant encombré de Dieu ?, Nouvelles Littéraires, 23 janvier 1964
  • Henri de Meeûs, «Pour Montherlant [ 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]», 474 pages, ISBN 978-2-8052-0082-3, Bruxelles 2011.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анрі де Монтерлан
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Анрі де Монтерлан
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Foto Anri de MonterlanHenry de MontherlantIm ya pri narodzhenni Henry Marie Joseph Frederic Expedite Millon de MontherlantPsevdo Francois Lazergue 1 Narodivsya 20 kvitnya 1895 1895 04 20 ParizhPomer 21 veresnya 1972 1972 09 21 77 rokiv Parizh otruyennya cianistim kaliyemdPohovannya Forum zbori Gromadyanstvo FranciyaMisce prozhivannya rue LauristondDiyalnist pismennikAlma mater licej Zhanson de SayiZnannya mov francuzkaUchasnik Persha svitova vijnaChlenstvo Francuzka akademiyaPosada seat 29 of the Academie francaisedAvtografNagorodi Velika literaturna premiya Francuzkoyi akademiyi 1934 Montionivska premiya 1920 premiya Nortkliffad 1934 IMDb ID 0210414Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiAnri de Monterla n fr Henry Marie Joseph Frederic Expedite Millon de Montherlant 20 kvitnya 1895 Parizh 21 veresnya 1972 tam samo francuzkij pismennik Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 2 1 Romani 2 2 P yesi 2 3 Opovidannya 2 4 Ese 2 5 Notatniki 2 6 Poeziya 2 7 Listuvannya 2 8 Rizne 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Po materinskij liniyi pohodiv zi starovinnogo aristokratichnogo pikardijskogo rodu Batko Monterlana mav nadto konservativnij svitoglyad vin zaboronyav provesti v svoyemu domi strum ta telefon Anri plekav rodinni stosunki lishe z matir yu ta babuseyu Z ditinstva Anri buv pristrasnim bibliofilom v yuni roki vidkriv dlya sebe Plutarha Nicshe Barresa D Annuncio Pershi teksti Monterlan pochav skladati u vici 7 8 rokiv Ce buli rizni peredmovi a takozh teksti na antichni syuzheti Pislya zanyat z domashnimi vchitelyami vidviduvav rizni shkoli zokrema z 1905 roku licej Zhanson de Sayi de poznajomivsya z majbutnim pismennikom Zhakom Napoleonom For Bige fr yakij stav jogo drugom na vse zhittya Z 1911 roku Anri vidviduvav kolezh Sen Krua v Neyi syur Sen Ale vzhe 1912 roku buv zmushenij zalishiti kolezh Sen Krua cherez intimnij zv yazok z odnim z shkolyariv Pislya smerti batka 1914 roku ta materi 1915 roku Anri de Monterlana vihovuvali babusya ta ekscentrichni dyadki 2 1916 roku buv prizvanij do vijska ne brav uchast u vijskovih diyah ale otrimav poranennya Pislya vijni zahopivsya sportom nasampered futbolom a takozh koridoyu Vidav nizku romaniv trilogiya Yunist Albana de Brikulya 1922 1969 Holostyaki 1934 tetralogiya Divchata fr 1936 1939 ta knigu eseyistiki Olimpijci 1924 U 1940 ti roki zvernuvsya do dramaturgiyi napisav nizku p yes na istorichni ta mifologichni temi Mertva koroleva 1942 Pasifaya fr 1936 Por Royal 1954 Kardinal Ispaniyi 1960 Buv obranij u Francuzku Akademiyu 1960 Prihovuvav svoyi gomoseksualni shilnosti vidpovidni pasazhi v jogo prozi buli opublikovani lishe v posmertnih vidannyah 1968 roku zaznav napadu na odnij z vulic Parizha v rezultati poboyiv oslip na odne oko pislya chogo strazhdav na zapamorochennya 3 V ostanni roki zhittya Monterlan cilkovito oslip j pokinchiv zhittya samogubstvom prijnyav cianistij kalij ta zastrelivsya z revolvera Deyaki jogo tvori bulo ekranizovano zokrema Mertva koroleva P yera Butrona fr Franciya 2009 za jogo p yesoyu znyav svij korotkometrazhnij film Prelyudiya 2006 Fransua Ozon Tvori red Romani red La Jeunesse d Alban de Bricoule Le Songe 1922 Les Bestiaires 1926 Les Garcons 1969 Les Celibataires 1934 Les Jeunes Filles Les Jeunes Filles 1936 Pitie pour les femmes 1936 Le Demon du bien 1937 Les Lepreuses 1939 Le Chaos et la Nuit 1963 La Rose de sable 1968 Un assassin est mon maitre 1971 Publications posthumes Thrasylle 1984 Moustique 1986 P yesi red L Exil 1914 1929 Pasiphae 1936 Mertva koroleva La Reine morte 1942 Fils de personne 1943 Un incompris 1943 Malatesta 1946 Le Maitre de Santiago 1947 Demain il fera jour 1949 Celles qu on prend dans ses bras 1950 La Ville dont le prince est un enfant 1951 1967 Port Royal 1954 Broceliande 1956 La Mort qui fait le trottoir Don Juan 1956 Le Cardinal d Espagne 1960 La Guerre civile 1965 Opovidannya red Les Voyageurs traques Aux fontaines du desir 1927 La Petite Infante de Castille 1929 Un voyageur solitaire est un diable 1961 Publications posthumes Mais aimons nous ceux que nous aimons 1973 Le Fichier parisien 1974 Coups de soleil 1976 Quelques mois de feerie quelques jours de galere Inedits nord africains 1926 1940 1995 Ese red La Releve du matin 1920 Les Olympiques 1924 La mort de Peregrinos 1927 Mors et vita 1932 Service inutile 1935 L Equinoxe de septembre 1938 Les Nouvelles chevaleries 1941 Le Solstice de juin 1941 Textes sous une occupation 1940 1944 1963 Discours de reception a l Academie francaise et reponse du duc de Levis Mirepoix 1963 Le Treizieme Cesar 1970 La Tragedie sans masque Notes de theatre 1972 Essais critiques 1995 publication posthume Notatniki red Carnets 1930 1944 1957 dans Essais 1963 La Pleiade P Va jouer avec cette poussiere 1958 1964 1966 La Maree du soir 1968 1971 1972 Publications posthumes Tous feux eteints 1965 1966 1967 1972 et sans dates 1975 Garder tout en composant tout Derniers carnets 1924 1972 2001 Poeziya red Encore un instant de bonheur 1934 Les Sauteurs de haies 1924 Listuvannya red Henry de Montherlant Roger Peyrefitte Correspondance 1938 1941 presentation et notes de R Peyrefitte et Pierre Sipriot Robert Laffont 1983 Henry de Montherlant Lettres a Michel de Saint Pierre preface de Michel de Saint Pierre Albin Michel 1987 Henry de Montherlant Lettres a une jeune fille L Inedit 1985 Correspondance avec Philippe de Saint Robert in Bibliographie Rizne red Pages catholiques recueillies et presentees par Marya Kasterska Plon 1947 Dessins preface de Pierre Sipriot Copernic 1979Primitki red Czech National Authority Database d Track Q13550863 Louis Begley 18 lipnya 2007 The Pitiless Universe of Montherlant The New York Sun Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2008 Quennell Peter 1980 The Wanton Chase vid First edition London Collins ISBN 0 00 216526 0 Literatura red Michel de Saint Pierre Montherlant bourreau de soi meme Gallimard 1949 Simone de Beauvoir Montherlant ou le pain du degout in Le deuxieme sexe Gallimard 1949 Jean Louis Curtis Montherlant ou la Fureur du rien Haute Ecole Julliard 1950 Georges Bordonove Henry de Montherlant Editions Universitaires 1958 Jean de Beer Montherlant homme encombre de Dieu avec des commentaires de Henry de Montherlant Flammarion 1963 John Cruickshank Montherlant Edimbourg Londres 1964 Andre Blanc Montherlant un pessimisme heureux Le Centurion 1968 Robert B Johnson Henry de Montherlant New York 1968 Lucile Becker Montherlant a critical biography Londres Amsterdam 1970 Pierre Sipriot Montherlant par lui meme Le Seuil 1953 nouv ed 1975 Michel Raimond Les Romans de Montherlant CDU SEDES 1982 Pierre Sipriot Montherlant sans masque Robert Laffont t 1 L Enfant prodigue 1982 t 2 Ecris avec ton sang 1990 reed en un volume au Livre de Poche Pierre Sipriot sous la direction de Montherlant et le suicide Editions du Rocher 1988 Michel Mohrt Montherlant homme libre La Table Ronde 1989 Paule d Arx Henry de Montherlant ou Les Chemins de l exil Librairie A G Nizet 1995 Andre Blanc L Esthetique de Montherlant SEDES 1995 Sabine Hillen Le Roman monologue Montherlant auteur narrateur acteur Minard 2002 Jean Laurent Glemin Montherlant essayiste 1930 1944 Memoire de Master II Bibliotheque de Paris IV Sorbonne 2004 Henri Perruchot Montherlant Collection La bibliotheque ideale Gallimard 1959 Philippe Almeras Montherlant une vie en double Via Romana 2009 ISBN 978 2 916727 51 6 Michel Monnerie La dramaturgie catholique de Henry de Montherlant La tentation du christianisme pris au serieux Seguier novembre 2009 Michel Mourlet Montherlant ou le demon des possibles suivi de Le Solstice d hiver dernier entretien avec Montherlant et de Montherlant retrouve in Ecrivains de France XXe edition augmentee France Univers Paris 2011 Christian Chabanis Montherlant encombre de Dieu Nouvelles Litteraires 23 janvier 1964 Henri de Meeus Pour Montherlant Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine 474 pages ISBN 978 2 8052 0082 3 Bruxelles 2011 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anri de MonterlanVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Anri de MonterlanSajt prisvyachenij Monterlanu Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine fr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Anri de Monterlan amp oldid 40308669