Анна де Ноай (фр. Anna de Noailles, народжена як Anna Elisabeth Bibesco-Bassaraba, Princess de Brancovan, після одруження — Marquise Mathieu de Noailles, 15 листопада 1876, Париж — 30 квітня 1933, Париж) — французька поетеса, господиня літературного салону.
Анна де Ноай | |
---|---|
фр. Anna de Noailles | |
Ім'я при народженні | фр. Anna Elisabeth Bibesco Bassaraba de Brancovan |
Народилася | 15 листопада 1876[…] VII округ Парижа, Париж, Франція |
Померла | 30 квітня 1933[…] (56 років) XVI округ Парижа, Париж, Франція |
Поховання | Пер-Лашез і Grave of Noaillesd :
|
Країна | Франція |
Місце проживання | XVI округ Парижа XVI округ Парижа Пюбльє |
Діяльність | письменниця, господиня літературного салону, поетка, модель, письменниця-романістка, аристократка, монарх |
Сфера роботи | поезія |
Мова творів | французька, англійська, німецька, румунська і грецька |
Жанр | поезія і роман |
Членство | Королівська академія французької мови і літератури Бельгії і Румунська академія |
Батько | Grégoire Bibescod |
Мати | Ralouka Bibesco-Bassaraba, Princess de Brancovand |
Родичі | Єлена Бібеску, Antoine Bibescod і Emmanuel Bibescod |
Брати, сестри | Constantin de Brancovand |
Автограф | |
Нагороди | |
| |
Анна де Ноай у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія ред.
Дочка румунського барона князя Григоріє Бібеску-Бранковяну та грецької княжни Raluca Moussouros, відомої піаністки, якій присвячено декілька творів Ігнація Падеревського. Дружина її дядька, княгиня Олена Бібеско, відігравала помітну роль у літературному та художньому житті Парижа кінця XIX сторіччя. 1897 року вийшла заміж за маркіза де Ноай. Їхній будинок був одним з центрів світського та інтелектуального життя Парижа. Похована на цвинтарі Пер-Лашез.
Авторка декількох книжок віршів, трьох романів, автобіографії, була близька до символізму.
Твори ред.
- Le Cœur innombrable (1901)
- L'Ombre des jours (1902)
- La Nouvelle Espérance (1903)
- Les Éblouissements (1907)
- Les Vivants et les Morts (1913)
- Les Forces éternelles (1920)
- Poème de l'amour (1924)
- Passions et vanités (1926)
- L'Honneur de souffrir (1927)
- Exactitudes, Paris (1930)
- Derniers Vers et Poèmes d'enfance (1934)
Література ред.
- Edmée de la Rochefoucauld: Anna De Noailles, French & European Pubns (1965) ISBN 0-320-05590-6
- Fondation Singer-Polignac: Anna de Noailles, Méridiens Klincksieck (1986)
- François Broche: Anna de Noailles, Robert Laffont (1989) ISBN 2-221-05682-5
- Angela Bargenda: La Poésie d'Anna de Noailles (1990)
- Catherine Perry: Dionysian Aesthetics in the Works of Anna de Noailles (2003) ISBN 0-8387-5499-6
Примітки ред.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- Archives de Paris — вип. 1515. — С. 14.
- база даних Léonore — ministère de la Culture. — P. 14.
- Archives de Paris — вип. 889. — С. 29.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- http://www.arllfb.be/composition/successions.html
Див. також ред.
- 10784 Ноай — астероїд, названий на честь поетеси.
Посилання ред.
- Анна де Ноай [ 19 червня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
- Anna de Noailles: Petite introduction. [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.]
- (фр.)