Андрія́шівка — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 627 осіб (2001). У 1926—54 та 1991—2018 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Андріяшівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Райгородоцька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020110020058114 |
| Основні дані | |
| Засноване | невідомо |
| Населення | 627 (2001) |
| Площа | 1,822 км² |
| Густота населення | 344,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13364 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′55″ пн. ш. 28°21′23″ сх. д. / 49.79861° пн. ш. 28.35639° сх. д.Координати: 49°47′55″ пн. ш. 28°21′23″ сх. д. / 49.79861° пн. ш. 28.35639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 300 м |
| Найближча залізнична станція | Демчин |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362 |
| Карта | |
Андріяшівка | |
Андріяшівка | |
| Мапа | |
| Андріяшівка у Вікісховищі |
Населення ред.
В кінці 19 століття в селі проживав 571 мешканець, дворів — 72, у 1906 році — 714 жителів та 74 двори.
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 597 осіб, кількість дворів — 126.
Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 661 особу, з них за статтю: чоловіків — 303, жінок — 358; за етнічним складом: українців — 659, росіян — 2. Кількість домогосподарств — 142, з них, несільського типу — 2.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 614 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 627 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,04 % |
| російська | 0,96 % |
Історія ред.
Час заснування — невідомий. У 1650 році — власність Каспера Базилевського, сплачував один дим. У 1754 році перебувало в посесії новогродського земського судді Францишка Цирини, сплата до замку становила 9 злотих 11,5 гроша, до скарбу — 37 злотих 14 грошів.
В кінці 19 ст. — село Озадівської волості Житомирського повіту, за 56 верст від Житомира. Православна парафія — в Лемешах, католицька — в Краснополі. Належала спадкоємцям Мечислава Мазарського.
У 1906 році — сільце Озадівської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 60 верст, до центру волості, с. Озадівка, 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Райгородок.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Лемешівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Янушпільського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. Розміщувалося за 12 верст від районного центру, міст. Янушпіль, та 2 версти від центру сільської ради, с. Лемеші. 26 червня 1926 року увійшло до складу новоствореної Андріяшівської сільської ради Янушпільського району вже Бердичівської округи; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, міст. Янушпіль — 14 верст, окружного центру в Бердичеві — 20 верст, до залізничної станції Демчин — 17 верст.
11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Андріяшівської сільської ради, село увійшло до складу Райгородоцької сільської ради Янушпільського району Житомирської області. 28 листопада 1957 року, село, в складі сільської ради, увійшло до Чуднівського району, 20 березня 1959 року — до складу Бердичівського району Житомирської області.
21 червня 1991 року в селі відновлено Андріяшівську сільську раду Бердичівського району.
20 серпня 2018 року увійшло до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.
Відомі люди ред.
- Малянівський Василь Іванович (1991—2014) — військовослужбовець 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади, учасник російсько-української війни.
- Коренівський Сергій Петрович (1981—2014) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ящук Павло Володимирович (1966—2014) — старший лейтенант батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни, загинув у боях під Луганськом.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Andryjaszówka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 28. (пол.)
- ↑ . Інститут історії України НАН України (російська). с. 1. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 24 квітня 2022.
- ↑ . http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 160. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ . http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 128-129. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 квітня 2022.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (українська). Біла Церква: Олександр Пшонківський. 2015. с. 118. Процитовано 5 червня 2022.
- Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (російська). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 149. Процитовано 18 березня 2023.
- ↑ . с. 48, 191. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 15 березня 2021.
- . https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
Посилання ред.
- Погода в селі Андріяшівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]