Журба Андрій

Андрі́й Журба́ (рік народження невідомий — †липень 1768) — військовий старшина Нової Січі, один із керівників Коліївщини.

Журба Андрій
Народився	Черкаська область, СРСР
Помер	1768

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Журба.

Біографічні відомості

Родом з Черкащини. В 60-х рр. 18 ст. був курінним отаманом Канівського куреня Нової Січі. Підтримав повстання «коліїв» на Правобережній Україні 1768. У загоні Журби нараховувалося близько 300 осіб. Разом з отаманом М. Швачкою був одним із найактивніших соратників М.Залізняка.

Загін під керівництвом Журби брав участь у взятті повстанцями Жаботина, Сміли, Корсуня, Брацлава, Канева, Мошен, Фастова, Лисянки, Умані, Медвина та Стебліва. Загін був розбитий московськими підрозділами біля с. Блощинці, а сам Журба загинув під час бою.

Вшанування пам'яті

Андрій Журба один із головних героїв трилогії про Коліївщину Віталія Кулаковського і Петра Сиченка: «Ой гук, мати, гук» (К., 1972), «Ріки виходять з берегів» (К., 1985) та «Вітер з Холодного яру» (К., 2008; тут Андрій Журба — в центрі сюжету).

Унаслідок декомунізації вулиця Андрія Журби з'явилася в Каневі Черкаської області.

Література

•  / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
• Євген Букет. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. // Макарівські історико-краєзнавчі читання: збірник текстів виступів на історико-краєзнавчій конференції (смт Макарів Київської області 25 листопада 2011) — Київ: Видававець О. В. Пугач, 2012. — Сторінки 31-47. ISBN 978-966-8359-10-1
• Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734—1775. К., 1961; Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Збірник документів. К., 1970.

Джерела

• Т. В. Чухліб. Журба Андрій [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Посилання

• Довідник з історії України [ 12 грудня 2007 у Wayback Machine.]