Андреас Ґріфіус (Andreas Gryphius; справжнє ім'я Андреас Ґрайф, Andreas Greif; 2 жовтня 1616, Глогау, Сілезія — 16 липня 1664, Глогау) — німецький поет і драматург епохи бароко. Один з найвідоміших німецьких авторів сонетів в XVII столітті.
| Андреас Ґріфіус | |
|---|---|
| нім. Andreas Gryphius | |
| Ім'я при народженні | нім. Andreas Greif |
| Прізвисько | Der Unsterbliche |
| Народився | 2 жовтня 1616[…] Ґлоґув, Duchy of Głogówd, Королівство Богемія |
| Помер | 16 липня 1664[…] (47 років) Ґлоґув, Королівство Богемія, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія ·інсульт |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | драматург, поет, поет-адвокат, письменник |
| Alma mater | Лейденський університет (1644) |
| Вчителі | Петер Крюгер |
| Знання мов | німецька і латина |
| Членство | Fruitbearing Societyd і Landständed |
| Жанр | п'єса і лірика |
| Magnum opus | All is Vanityd, Tears of the Fatherlandd, Mankinds sufferingd, Leo Armeniusd і Katharina von Georgiend |
| Конфесія | лютеранство |
| Батько | Paul Greifd |
| Мати | Anna Greifd |
| У шлюбі з | Rosina Deutschländerd |
| Діти | Christian Gryphiusd |
| Автограф | |
| IMDb | ID 7222392 |
|
Життєпис Редагувати
Син лютеранського пастора з сілезького міста Глогау, Андреас рано втратив батька; його мати повторно вийшла заміж за вчителя гімназії. У 1628 році в рідне місто прийшла Тридцятирічна війна — в Глогау прийшли єзуїти, і наполегливі протестанти, до яких належала і сім'я Ґрайф, були змушені покинути свої будинки. У тому ж році померла мати Андреаса. Як і годиться майбутньому барочному поетові і вченому, про смерть матері він шкодував чи більше, ніж про велику батькову бібліотеку, яка розгубилася під час втечі сім'ї з Глогау. Його вітчим тим часом одружився втретє і отримав пасторську посаду в місті Фрауштадте. Тут під час навчання Андреас, граючи в шкільному театрі, здобув лаври талановитого актора і написав свою першу п'єсу — «Дітовбивця Ірод» (латиною).
В 1634 в Данцигу він займався у прославленого астронома і поета Петера Крюгера (нім. Peter Krüger). Крюгер роз'яснював своїм студентам вчення Коперника, Галілея і Кеплера, а крім того, був послідовником Мартіна Опіца і популяризатором літератури німецькою мовою.
У 1638 році Андреас став студентом прославленого Лейденського університету. Він вивчав юриспруденцію, медицину, відвідував лекції відомого поета та історика Даніеля Гейнзіуса. Дуже зацікавили Андреаса в Лейдені анатомічний театр і кунсткамера. У Голландії він зав'язав знайомство з Християном Гофманом фон Гофмансвальдау (1617—1679), що прославився пізніше своїми галантними віршами.
Після закінчення навчання Ґріфіус подорожував по Італії і Франції, а в 1647 році повернувся в Сілезію; два роки потому одружується з Розин Дойчлендер, дочкою фрауштадтського радника і заможного купця. У 1650 році Ґріфіус зайняв місце синдика в Глогау. На цій посаді виявив неабиякий дипломатичний талант, захищаючи протестантське місто і його суверенні права від посягань австрійської корони. Не залишав і занять наукою. У 1658 році на запрошення свого друга Гофмансвальдау він приїжджав в Бреслау, де на головній площі провів публічне розкриття мумій, що зберігалися в одній з аптек.
Несподівано помер у розквіті років, 16 липня 1664 року під час засідання міської ради.
Переклади українською Редагувати
- Андреас Ґріфіус. Сльози вітчизни. Пер. з німецької Олег Жупанський. — Київ: Видавництво Жупанського, 2023.
Примітки Редагувати
- ↑ http://www.die-fruchtbringende-gesellschaft.de/files/fg_beacon.txt
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118543032 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання Редагувати
- Ґріфіус Андреас // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 496. — ISBN 966-692-578-8.
- Ґріфіус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Відголос минулого в сьогоденні: «Сльози Вітчизни» Андреаса Ґріфіуса