www.wikidata.uk-ua.nina.az

Англо американська правова сім я або англосаксонська правова сім я англ common law legal system сукупність правових сист

Англо-американська правова сім'я

Англо-американська правова сім'я або англосаксонська правова сім'я (англ. common law legal system) — сукупність правових систем, що склалися під впливом англійської правової системи, в розвитку яких основна роль належить судовій практиці. Включає в себе правові системи Великої Британії, а також інших країн, що перебували під її політико-правовим впливом; англосаксонська правова сім'я також у науковій літературі має назву англо-американської правової сім'ї або сім'ї загального права..

Історія розвитку англосаксонської правової сім'ї ред.

Право країн англосаксонської правової сім'ї історично виникло в Англії в ХІ ст. До сім'ї загального права, поряд із правовою системою Англії, входять правові системи США, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Північної Ірландії, країн Британської Співдружності. Майже одна третина країн світу відчула на собі вплив англо-американської системи права. Однак панівне місце в англо-американській правовій сім'ї завжди посідало саме англійське право. В історії його становлення і розвитку виділяють такі етапи:

  1. Перший етап — англосаксонський період до норманського завоювання 1066 року;
  2. Другий етап — період становлення загального права з 1066 року до встановлення династії Тюдорів у 1485 році;
  3. Третій етап — період розквіту загального права (1485—1832);
  4. Четвертий етап — період поєднання загального права з розвитком законодавства (з 1832 року).

Перший етап ред.

Перший етап (до 1066 року) передує формуванню загального англійського права. Протягом I—IV століть Англія входила до складу Римської імперії, але римське право не справило визначального впливу на подальший розвиток її правової системи. На початку V століття країну заселяють англосакси, після чого декілька віків в Англії діють розрізнені звичаї цих племен (англів, саксів, ютів, датчан). Таким чином, для даного періоду характерна розрізнена, не пов'язана між собою локальна нормотворчість, заснована загалом на даних звичаях.

Другий етап ред.

Другий етап (1066 р. — XIV ст.) починається з перемоги Вільгельма Завойовника над військами англосаксів та встановлення норманського панування на Британських островах. Даний етап вважається початком формування загального права (common law). Розвитку загального права сприяло створення єдиної централізованої влади та єдиної системи королівських судів. Починаючи з Х ст., Королівські судді починають формування єдиного для всієї країни прецедентного права. Створені рішення приймаються за основу всіма іншими суддями. За відсутності прецеденту суддя самостійно формулює рішення у справі і тим самим здійснює нормотворчі функції. Саме в ці часи склалися п'ять основних якостей англійського права:

  1. королівське (створене під протекторатом короля);
  2. судове (створене судовою практикою);
  3. загальне (охоплює територію всієї країни);
  4. процесуальне (пріоритет надано не матеріальному, а процесуальному праву);
  5. публічне (особливу увагу приділено публічному праву, тоді як приватне право фактично ігнорується);

Третій етап ред.

Третій етап (XV — середина ХІХ ст.) характеризується дуалізмом англійського права, який пов'язується з появою так званого «права справедливості» (law of equity). Право справедливості виникло з реалізації повноваження короля через діяльність лорда-канцлера втручатися у здійснення правосуддя шляхом пом'якшання жорстких вироків. При цьому посилання робилися не на прецеденти, а на загальні принципи права, поняття добра, справедливості тощо. Таким чином, право справедливості — це сукупність норм, які створювалися судом лорда-канцлера для того, щоб доповнювати, а деколи і змінювати систему загального права, якщо вона відставала від життя. Таким чином, на цьому етапі виникає ситуація, коли фактично діють дві системи судів: ті, що застосовують загальне право, і ті, що застосовують право справедливості. Це спричинило виникнення конкуренції позовів, а також проблему з'ясування того, рішення якого суду має вищу силу.

Четвертий етап ред.

Четвертий етап (з середини ХІХ ст.) характеризується проведенням значних правових реформ. Англійське право модернізується та пристосовується до потреб сьогодення. Серед основних моментів цього етапу слід виділити наступні:

  1. Об'єднання загального права і права справедливості. В результаті проведення судової реформи 1873—1875 років дві судові системи були об'єднані, внаслідок чого всі англійські суди отримали можливість застосовувати як норми загального права, так і положення права справедливості.
  2. Підвищення ролі законів (статутів) у системі джерел права. Судовий прецедент залишається визначальним джерелом права, проте активізація законодавчої діяльності частково змінює структуру і зміст англійського права внаслідок запозичення цінностей системи континентального права.
  3. Формування матеріального права. До цього часу англійське право розвивалося переважно як процесуальне, так як було пов'язане передусім з судовою процедурою і доказами.

Джерела в англосаксонській правовій сім'ї ред.

Як зазначалося, головним джерелом англійського права є судовий прецедент, що створюється судовою практикою. Їх правильне розуміння і вивчення передбачає знання основних принципів англійського судоустрою. В Англії існує поділ на високе правосуддя (здійснюється вищими судами) і нижче(здійснюється великою кількістю нижчих судів) правосуддя. Особлива увага завжди приділялася діяльності високих судів, оскільки саме вони не тільки розглядали конкретну справу, а й створювали прецедент, якого належало наслідувати. Відповідно до Актів про судоустрій (1873—1875 рр.), Закону про суд (1971 р.), Закону про Верховний суд (1981 р.) високим судом був до 2009 р. Верховний суд. До нього входили (до 2009 р.): Високий суд, Суд Корони і Апеляційний суд. До того ж до високих судів належать Апеляційний комітет палати лордів і Судовий комітет Таємної ради, який утворюється із суддів палати лордів і судів заморських територій, держав-членів британської Співдружності. Отже, зазначені суди створюють прецеденти, сутність яких виражається в таких положеннях:

  1. рішення, що виносяться палатою лордів, становлять обов'язкові прецеденти для всіх судів;
  2. рішення, що приймаються Апеляційним судом, обов'язкові для всіх нижчих судів і (крім кримінального права)для самого цього суду;
  3. рішення, що приймаються Високим судом, обов'язкові для нижчих судів і, не будучи завжди обов'язковими, здебільшого використовуються як переконливі для різних відділень Високого суду і Суду Корони.

Судові прецеденти складають підсистеми загального права та права справедливості. Судові прецеденти діють на здебільшого таких же самих принципах і в інших країнах.

Другим джерелом англійського права визнаються закони і підзаконні нормативні акти. Як відомо, писаної конституції в Англії немає, але є деяка сукупність норм законодавчого походження, що регламентує основні права та обов'язки підданих. Англійська класична теорія вбачає в законі другорядне джерело права, що здатне тільки доповнювати й вносити низку поправок до норм права, створених судовою практикою. У ньому слід шукати не принципи права, а лише рішення, що конкретизують принципи, відпрацьовані судовою практикою. Разом з тим, створені парламентом закони також дуже важливі й заслуговують, щоб їх дотримувались, але за умови відповідності нормам судової практики.

Джерелом англійського права визнається також звичай. Проте його значення другорядне. Нині звичай має дуже обмеженевикористання ще й тому, що чинний до цього часу Закон від 1265 р. встановив можливість використовувати лише звичаї, які склалися і були чинними до 1189 р.

Ознаки систем англосаксонської правової сім'ї ред.

Для сім'ї загального права характерні такі спільні ознаки:

  1. Загальна система права не зазнала значного впливу з боку римського або канонічного права, його розвивали не університети, а юристи-практики, тобто в своєї основі воно є судейським правом.
  2. Структура цієї сім'ї складається із загального права, права справедливості та статутного права.
  3. Для правових систем, які належать до цієї правової сім'ї, не характерна кодифікація, хоча іноді вона зустрічається (наприклад, у США).
  4. Найпоширенішим джерелом права у цій правовій сім'ї є судовий прецедент — рішення за конкретною юридичною справою, яке є взірцем для розгляду аналогічних справ у майбутньому. Це не виключає наявності інших джерел права — статутного права, звичаїв, доктрини тощо.
  5. Визнаються правотворчі повноваження судді.
  6. Наявність інституту суду присяжних, які, не будучи професіональними суддями, наділені владими повноваженнями при вирішенні справи по суті.
  7. Пріоритет процесуального права над матеріальним.
  8. У правових системах, які належать до цієї сім'ї, немає поділу права на публічне і приватне, а також класифікації права на відносно виокремлені галузі. А норма права являє собою відпрацьоване судовою практикою рішення з конкретної справи. У цих норм немає поділу на імперативні та диспозитивні, норми законів і підзаконних актів тощо.

Наведені особливості англійського права пояснюються його історією. Воно створювалося судовою й адміністративною практикою, тому менш логічне і послідовне, важкодоступне і нераціоналізоване.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Порівняльне правознавство. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. Д. Ткаченко, С. П. Погребняк, Д. В. Лук'янов; За ред. В. Д. Ткаченка. — X.: Право, 2003. — 274 с.
  2. Теорія держави і права: навч. посіб. / [О. М. Головко, І. М. Погрібний, О. В. Волошенюк та ін.]; за заг. ред. І. М. Погрібного ; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х. : ХНУВС, 2010. — 276 с.
  3. . Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020. 
  4. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, |в. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова В. В., КопєйчиковаІ. — K.; Юрінком Інтер, 2003 — с.313-316.
  5. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — c.565-566.

Джерела ред.

  1. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — c.565-566.
  2. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, |в. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова В. В., КопєйчиковаІ. — K.; Юрінком Інтер, 2003 — с.313-316.
  3. Теорія держави і права: навч. посіб. / [О. М. Головко, І. М. Погрібний, О. В. Волошенюк та ін.]; за заг. ред. І. М. Погрібного ; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х. : ХНУВС, 2010. — 276 с.
  4. М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. З 14 Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006. — 382—384 с.
  5. Порівнянльне правознавство. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. Д. Ткаченко, С. П. Погребняк, Д. В. Лук'янов; За ред. В. Д. Ткаченка. — X.: Право, 2003. — 274 с.

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Anglo amerikanska pravova sim ya abo anglosaksonska pravova sim ya angl common law legal system sukupnist pravovih sistem sho sklalisya pid vplivom anglijskoyi pravovoyi sistemi v rozvitku yakih osnovna rol nalezhit sudovij praktici Vklyuchaye v sebe pravovi sistemi Velikoyi Britaniyi a takozh inshih krayin sho perebuvali pid yiyi politiko pravovim vplivom anglosaksonska pravova sim ya takozh u naukovij literaturi maye nazvu anglo amerikanskoyi pravovoyi sim yi abo sim yi zagalnogo prava 1 Zmist 1 Istoriya rozvitku anglosaksonskoyi pravovoyi sim yi 1 1 Pershij etap 1 2 Drugij etap 1 3 Tretij etap 1 4 Chetvertij etap 2 Dzherela v anglosaksonskij pravovij sim yi 3 Oznaki sistem anglosaksonskoyi pravovoyi sim yi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 6 1 Literatura 7 PosilannyaIstoriya rozvitku anglosaksonskoyi pravovoyi sim yi red Pravo krayin anglosaksonskoyi pravovoyi sim yi istorichno viniklo v Angliyi v HI st Do sim yi zagalnogo prava poryad iz pravovoyu sistemoyu Angliyi vhodyat pravovi sistemi SShA Avstraliyi Kanadi Novoyi Zelandiyi Pivnichnoyi Irlandiyi krayin Britanskoyi Spivdruzhnosti Majzhe odna tretina krayin svitu vidchula na sobi vpliv anglo amerikanskoyi sistemi prava Odnak panivne misce v anglo amerikanskij pravovij sim yi zavzhdi posidalo same anglijske pravo V istoriyi jogo stanovlennya i rozvitku vidilyayut taki etapi 2 Pershij etap anglosaksonskij period do normanskogo zavoyuvannya 1066 roku Drugij etap period stanovlennya zagalnogo prava z 1066 roku do vstanovlennya dinastiyi Tyudoriv u 1485 roci Tretij etap period rozkvitu zagalnogo prava 1485 1832 Chetvertij etap period poyednannya zagalnogo prava z rozvitkom zakonodavstva z 1832 roku 3 Pershij etap red Pershij etap do 1066 roku pereduye formuvannyu zagalnogo anglijskogo prava Protyagom I IV stolit Angliya vhodila do skladu Rimskoyi imperiyi ale rimske pravo ne spravilo viznachalnogo vplivu na podalshij rozvitok yiyi pravovoyi sistemi Na pochatku V stolittya krayinu zaselyayut anglosaksi pislya chogo dekilka vikiv v Angliyi diyut rozrizneni zvichayi cih plemen angliv saksiv yutiv datchan Takim chinom dlya danogo periodu harakterna rozriznena ne pov yazana mizh soboyu lokalna normotvorchist zasnovana zagalom na danih zvichayah Drugij etap red Drugij etap 1066 r XIV st pochinayetsya z peremogi Vilgelma Zavojovnika nad vijskami anglosaksiv ta vstanovlennya normanskogo panuvannya na Britanskih ostrovah Danij etap vvazhayetsya pochatkom formuvannya zagalnogo prava common law Rozvitku zagalnogo prava spriyalo stvorennya yedinoyi centralizovanoyi vladi ta yedinoyi sistemi korolivskih sudiv Pochinayuchi z H st Korolivski suddi pochinayut formuvannya yedinogo dlya vsiyeyi krayini precedentnogo prava Stvoreni rishennya prijmayutsya za osnovu vsima inshimi suddyami Za vidsutnosti precedentu suddya samostijno formulyuye rishennya u spravi i tim samim zdijsnyuye normotvorchi funkciyi Same v ci chasi sklalisya p yat osnovnih yakostej anglijskogo prava korolivske stvorene pid protektoratom korolya sudove stvorene sudovoyu praktikoyu zagalne ohoplyuye teritoriyu vsiyeyi krayini procesualne prioritet nadano ne materialnomu a procesualnomu pravu publichne osoblivu uvagu pridileno publichnomu pravu todi yak privatne pravo faktichno ignoruyetsya Tretij etap red Tretij etap XV seredina HIH st harakterizuyetsya dualizmom anglijskogo prava yakij pov yazuyetsya z poyavoyu tak zvanogo prava spravedlivosti law of equity Pravo spravedlivosti viniklo z realizaciyi povnovazhennya korolya cherez diyalnist lorda kanclera vtruchatisya u zdijsnennya pravosuddya shlyahom pom yakshannya zhorstkih virokiv Pri comu posilannya robilisya ne na precedenti a na zagalni principi prava ponyattya dobra spravedlivosti tosho Takim chinom pravo spravedlivosti ce sukupnist norm yaki stvoryuvalisya sudom lorda kanclera dlya togo shob dopovnyuvati a dekoli i zminyuvati sistemu zagalnogo prava yaksho vona vidstavala vid zhittya Takim chinom na comu etapi vinikaye situaciya koli faktichno diyut dvi sistemi sudiv ti sho zastosovuyut zagalne pravo i ti sho zastosovuyut pravo spravedlivosti Ce sprichinilo viniknennya konkurenciyi pozoviv a takozh problemu z yasuvannya togo rishennya yakogo sudu maye vishu silu Chetvertij etap red Chetvertij etap z seredini HIH st harakterizuyetsya provedennyam znachnih pravovih reform Anglijske pravo modernizuyetsya ta pristosovuyetsya do potreb sogodennya Sered osnovnih momentiv cogo etapu slid vidiliti nastupni Ob yednannya zagalnogo prava i prava spravedlivosti V rezultati provedennya sudovoyi reformi 1873 1875 rokiv dvi sudovi sistemi buli ob yednani vnaslidok chogo vsi anglijski sudi otrimali mozhlivist zastosovuvati yak normi zagalnogo prava tak i polozhennya prava spravedlivosti Pidvishennya roli zakoniv statutiv u sistemi dzherel prava Sudovij precedent zalishayetsya viznachalnim dzherelom prava prote aktivizaciya zakonodavchoyi diyalnosti chastkovo zminyuye strukturu i zmist anglijskogo prava vnaslidok zapozichennya cinnostej sistemi kontinentalnogo prava Formuvannya materialnogo prava Do cogo chasu anglijske pravo rozvivalosya perevazhno yak procesualne tak yak bulo pov yazane peredusim z sudovoyu proceduroyu i dokazami Dzherela v anglosaksonskij pravovij sim yi red Yak zaznachalosya golovnim dzherelom anglijskogo prava ye sudovij precedent sho stvoryuyetsya sudovoyu praktikoyu Yih pravilne rozuminnya i vivchennya peredbachaye znannya osnovnih principiv anglijskogo sudoustroyu V Angliyi isnuye podil na visoke pravosuddya zdijsnyuyetsya vishimi sudami i nizhche zdijsnyuyetsya velikoyu kilkistyu nizhchih sudiv pravosuddya Osobliva uvaga zavzhdi pridilyalasya diyalnosti visokih sudiv oskilki same voni ne tilki rozglyadali konkretnu spravu a j stvoryuvali precedent yakogo nalezhalo nasliduvati Vidpovidno do Aktiv pro sudoustrij 1873 1875 rr Zakonu pro sud 1971 r Zakonu pro Verhovnij sud 1981 r visokim sudom buv do 2009 r Verhovnij sud Do nogo vhodili do 2009 r Visokij sud Sud Koroni i Apelyacijnij sud Do togo zh do visokih sudiv nalezhat Apelyacijnij komitet palati lordiv i Sudovij komitet Tayemnoyi radi yakij utvoryuyetsya iz suddiv palati lordiv i sudiv zamorskih teritorij derzhav chleniv britanskoyi Spivdruzhnosti Otzhe zaznacheni sudi stvoryuyut precedenti sutnist yakih virazhayetsya v takih polozhennyah 4 rishennya sho vinosyatsya palatoyu lordiv stanovlyat obov yazkovi precedenti dlya vsih sudiv rishennya sho prijmayutsya Apelyacijnim sudom obov yazkovi dlya vsih nizhchih sudiv i krim kriminalnogo prava dlya samogo cogo sudu rishennya sho prijmayutsya Visokim sudom obov yazkovi dlya nizhchih sudiv i ne buduchi zavzhdi obov yazkovimi zdebilshogo vikoristovuyutsya yak perekonlivi dlya riznih viddilen Visokogo sudu i Sudu Koroni Sudovi precedenti skladayut pidsistemi zagalnogo prava ta prava spravedlivosti Sudovi precedenti diyut na zdebilshogo takih zhe samih principah i v inshih krayinah Drugim dzherelom anglijskogo prava viznayutsya zakoni i pidzakonni normativni akti Yak vidomo pisanoyi konstituciyi v Angliyi nemaye ale ye deyaka sukupnist norm zakonodavchogo pohodzhennya sho reglamentuye osnovni prava ta obov yazki piddanih Anglijska klasichna teoriya vbachaye v zakoni drugoryadne dzherelo prava sho zdatne tilki dopovnyuvati j vnositi nizku popravok do norm prava stvorenih sudovoyu praktikoyu U nomu slid shukati ne principi prava a lishe rishennya sho konkretizuyut principi vidpracovani sudovoyu praktikoyu Razom z tim stvoreni parlamentom zakoni takozh duzhe vazhlivi j zaslugovuyut shob yih dotrimuvalis ale za umovi vidpovidnosti normam sudovoyi praktiki Dzherelom anglijskogo prava viznayetsya takozh zvichaj Prote jogo znachennya drugoryadne Nini zvichaj maye duzhe obmezhenevikoristannya she j tomu sho chinnij do cogo chasu Zakon vid 1265 r vstanoviv mozhlivist vikoristovuvati lishe zvichayi yaki sklalisya i buli chinnimi do 1189 r Oznaki sistem anglosaksonskoyi pravovoyi sim yi red Dlya sim yi zagalnogo prava harakterni taki spilni oznaki 5 Zagalna sistema prava ne zaznala znachnogo vplivu z boku rimskogo abo kanonichnogo prava jogo rozvivali ne universiteti a yuristi praktiki tobto v svoyeyi osnovi vono ye sudejskim pravom Struktura ciyeyi sim yi skladayetsya iz zagalnogo prava prava spravedlivosti ta statutnogo prava Dlya pravovih sistem yaki nalezhat do ciyeyi pravovoyi sim yi ne harakterna kodifikaciya hocha inodi vona zustrichayetsya napriklad u SShA Najposhirenishim dzherelom prava u cij pravovij sim yi ye sudovij precedent rishennya za konkretnoyu yuridichnoyu spravoyu yake ye vzircem dlya rozglyadu analogichnih sprav u majbutnomu Ce ne viklyuchaye nayavnosti inshih dzherel prava statutnogo prava zvichayiv doktrini tosho Viznayutsya pravotvorchi povnovazhennya suddi Nayavnist institutu sudu prisyazhnih yaki ne buduchi profesionalnimi suddyami nadileni vladimi povnovazhennyami pri virishenni spravi po suti Prioritet procesualnogo prava nad materialnim U pravovih sistemah yaki nalezhat do ciyeyi sim yi nemaye podilu prava na publichne i privatne a takozh klasifikaciyi prava na vidnosno viokremleni galuzi A norma prava yavlyaye soboyu vidpracovane sudovoyu praktikoyu rishennya z konkretnoyi spravi U cih norm nemaye podilu na imperativni ta dispozitivni normi zakoniv i pidzakonnih aktiv tosho Navedeni osoblivosti anglijskogo prava poyasnyuyutsya jogo istoriyeyu Vono stvoryuvalosya sudovoyu j administrativnoyu praktikoyu tomu mensh logichne i poslidovne vazhkodostupne i neracionalizovane Div takozh red Pravova sistema Pravova sim ya Romano germanska pravova sim ya Edvard KoukPrimitki red Porivnyalne pravoznavstvo Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih specialnostej vishih navchalnih zakladiv V D Tkachenko S P Pogrebnyak D V Luk yanov Za red V D Tkachenka X Pravo 2003 274 s Teoriya derzhavi i prava navch posib O M Golovko I M Pogribnij O V Voloshenyuk ta in za zag red I M Pogribnogo MVS Ukrayini Hark nac un t vnutr sprav H HNUVS 2010 276 s Rene David Osnovni pravovi sistemi suchasnosti Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 28 lyutogo 2020 Teoriya derzhavi i prava Navch posib A M Kolodij v V Kopejchikov S L Lisenkov ta in Za zag red S L Lisenkova V V KopyejchikovaI K Yurinkom Inter 2003 s 313 316 Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih vishih navchalnih zakladiv M V Cvik O V Petrishin L V Avramenko ta in Za red d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini M V Cvika d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini O V Petrishina Harkiv Pravo 2009 c 565 566 Dzherela red Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih vishih navchalnih zakladiv M V Cvik O V Petrishin L V Avramenko ta in Za red d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini M V Cvika d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini O V Petrishina Harkiv Pravo 2009 c 565 566 Teoriya derzhavi i prava Navch posib A M Kolodij v V Kopejchikov S L Lisenkov ta in Za zag red S L Lisenkova V V KopyejchikovaI K Yurinkom Inter 2003 s 313 316 Teoriya derzhavi i prava navch posib O M Golovko I M Pogribnij O V Voloshenyuk ta in za zag red I M Pogribnogo MVS Ukrayini Hark nac un t vnutr sprav H HNUVS 2010 276 s M S Kelman O G Murashin Z 14 Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik K Kondor 2006 382 384 s Porivnyanlne pravoznavstvo Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih specialnostej vishih navchalnih zakladiv V D Tkachenko S P Pogrebnyak D V Luk yanov Za red V D Tkachenka X Pravo 2003 274 s Literatura red Anglo amerikanska pravova sim ya Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 12 ISBN 978 966 937 233 8 Posilannya red O V Zajchuk Anglo saksonske pravo Arhivovano 5 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Anglo amerikanska pravova sim 27ya amp oldid 39671063