Амілопектин (від дав.-гр. ἄμυλος — «пиріг з тонкого борошна», πηκτός — збитий, згуртований) — один з основних полісахаридів крохмалю, що складається з розгалужених ланцюжків молекул глюкози, моносахаридні залишки пов'язані α (1 → 4) і α (1 → 6) глікозидними зв'язками.
| Амілопектин | |
|---|---|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 9037-22-3 |
| PubChem | 439207 |
| Номер EINECS | 232-911-6 |
| DrugBank | 14927 |
| KEGG | C00317 |
| ChEBI | 28057 |
| SMILES | C(C1C(C(C(C(O1)OC2C(OC(C(C2O)O)OCC3C(C(C(C(O3)OC4C(OC(C(C4O)O)O)CO)O)O)OC5C(C(C(C(O5)CO)O)O)O)CO)O)O)O)O |
| InChI | 1/C30H52O26/c31-1-6-11(35)13(37)19(43)28(50-6)55-24-9(4-34)52-27(21(45)16(24)40)48-5-10-25(56-29-20(44)14(38)12(36)7(2-32)51-29)17(41)22(46)30(53-10)54-23-8(3-33)49-26(47)18(42)15(23)39/h6-47H,1-5H2/t6-,7-,8-,9-,10-,11-,12-,13+,14+,15-,16-,17-,18-,19-,20-,21-,22-,23-,24-,25-,26+,27+,28-,29-,30-/m1/s1 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | змінна |
| Молярна маса | змінна |
| Зовнішній вигляд | Білий порошок |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Подібно до амілози, амілопектин складається з α-D-глюкози, з'єднаної переважно через α-1,4 зв'язки. Аміпопектин має набагато більш розгалужену структуру ніж амілоза: 4—5 % глікозидних зв'язків є α-1,6 зв'язками. Такий ступінь розгалуженості означає, що в середньому окремий ланцюжок амілопектину складається лише з 20-25 глюкозних залишків. Молекулярна маса амілопектину перевищує 108 — це величезна молекула, одна з найбільших з існуючих у природі. Якщо указана вище молекулярна маса молекули правильна, то така молекула має 595 238 радикалів глюкози (108/168; 168 — це молекулярна маса ангідроглюкозної ланки) або 29762 ланцюжків, ступінь полімеризації яких в середньому становить 20.
Вважається, що розгалуження ланцюгів амілопектину має випадковий характер. У молекули присутні три типи ланцюгів: А-ланцюги, що складаються з глюкози, з'єднаної через α-1,4 зв'язки, В-ланцюги, що складаються з глюкози, приєднаної через α-1,4 і α-1,6 зв'язки, і С-ланцюги, що складаються з глюкози, приєднаної через α-1,4 і α-1,6 зв'язки, і редукуючої групи. Таким чином, А-ланцюги не розгалужуються, В-ланцюги мають розгалуження, а зчепившись мають розгалуження і єдину редукуючу групу.
Структуру амілопектину найкраще досліджувати за допомогою набору ферментів, які частково руйнують молекулу вельми специфічним чином. Одним з таких ферментів є α-амілаза, яка впливає на нередукуючі кінці ланцюжків крохмалю і руйнує кожен другий α-1,4 зв'язок. α-Амілаза не може перейти через точку розгалуження на інші ланцюжки крохмалю, і таким чином вона відновлює лінійний ланцюжок до мальтози (дві молекули глюкози, з'єднані через α-1,4 зв'язку), але за місцем розгалуження залишаються два або три радикала глюкози, залежно від того, парна чи непарна кількість радикалів глюкози мав вихідний ланцюг за місцем розгалуження. Під впливом β-амілази амілопектин розпадається приблизно на 55 %. Продуктами реакції є мальтоза і крупний радикал βLD (β-граничний декстрин) з великою молекулярною масою (104).
Для подальшого аналізу структури амілопектину використовуються два інших ферменти, які розщеплюють розгалужені структури: пуллуланаза і ізоамілаза. Обидва цих ферменти гідролізують α-1,6 зв'язку, але не зв'язку α-1,4. Таким чином, при обробці амілопектину одним з цих ферментів руйнуються всі α-1,6 зв'язки і залишаються відносно короткі лінійні ланцюги. Визначивши відновну властивість на одиницю маси, можна підрахувати середню довжину ланцюжка амілопектину, рівну приблизно 25. Розподіл ланцюгів можна побачити, якщо піддати амілопектин гель-фільтрації за допомогою препарату Bio-Ge1 Р-10 або іншої подібної речовини. Розподілення є двовершинним, при цьому більша частина (за масою) має довжину в 19 глюкозних залишків, а інші (із найчисленніших ланцюгів) — близько 60.
Властивості Редагувати
Молекулярна маса сягає 1 000 000. З йодом дає червоно-фіолетове забарвлення. Майже не розчинний у холодній воді; в гарячій воді утворює драглисту частину клейстеру.
Поширення в природі Редагувати
Частка амілопектину в картопляному, кукурудзяному, рисовому крохмалі — 76—81 %. Існує пшениця з блокованим синтезом амілози, її крохмаль містить тільки амілопектин.
Примітки Редагувати
- AMYLOPECTIN
- ↑ Хосни Р. К. Зерно зернопереработка / К. Р. Хосни; пер. с англ. под общ. ред. Н. П. Черняева. — СПб: Профессия, 2006. — 336 с., ил. — (Серия: Научные основы и технологии). ISBN 5-93913-085-2 ISBN 0-913250-79-1 (англ.)
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |