Альфонсо Куарон Альфо нсо Куаро н Оро ско ісп Alfonso Cuarón Orozco нар 28 листопада 1961 мексиканський кінорежисер сцен

Альфо́нсо Куаро́н Оро́ско (ісп. Alfonso Cuarón Orozco, нар. 28 листопада 1961) — мексиканський кінорежисер, сценарист і продюсер. Номінант премії «Оскар», володар нагороди Венеційського кінофестивалю за сценарій фільму «І твою маму теж» (2001) та «Золотого лева» за фільм «Рома» (2018). Лауреат премії «Оскар» 2013 року у номінаціях Найкраща режисерська робота та Найкращий монтаж за фільм «Гравітація». Переможець премії «Оскар» 2019 року у номінації «Найкращий режисер» та «Найкращий оператор» за фільм «Рома».

Альфонсо Куарон
Alfonso Cuarón
А. Куарон на 72-му Венеційському МКФ (2016)
А. Куарон на 72-му Венеційському МКФ (2016)
Ім'я при народженні	Alfonso Cuarón Orozco
Дата народження	28 листопада 1961(1961-11-28) (61 рік)
Місце народження	Мехіко, Мексика
Громадянство	Мексика
Alma mater	Національний Автономний Університет Мексики і Escuela Nacional de Artes Cinematográficas^d
Професія	кінорежисер сценарист продюсер
Кар'єра	з 1983
Членство	Writers Guild of America, East^d
Нагороди	BAFTA (2007, 2019) Незалежний дух (2003) MTV Movie Awards (2002) Золотий лев (2018)
IMDb	ID 0190859
Альфонсо Куарон у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився 28 листопада 1961 у Мехіко у родині ядерного фізика Альфредо Куарона.

Альфонсо Куарон вивчав філософію та кінематографічне мистецтво в Національному Університеті Мехіко. Закінчивши його, працював на мексиканському телебаченні, спочатку техніком, а потім режисером.

1991 року відбувся його дебют на великому екрані — фільм Solo con tu pareja (дослівно — «Тільки з твоїм партнером»). Фільм став хітом в Мексиці та отримав добрі відгуки по всьому світі. Режисер Сідні Поллак був настільки вражений фільмом, що у 1993 року запросив Куарона знімати епізод у телесеріалі «Fallen Angels», над яким також працювали Стівен Содерберг, Джонатан Каплан, Пітер Богданович та Том Хенкс.

1995 року Куарон закінчив свій перший художній фільм, випущений в США — Маленька принцеса — адаптовану версію класичного роману Френсіса Ходжсона Баррета. Наступним фільмом також була екранізація — сучасна версія «Великих сподівань» Чарльза Діккенса з Ітаном Хоуком, Гвінет Пелтроу і Робертом де Ніро у головних ролях.

Наступним проектом, який змусив режисера повернутися в Мексику, була комедія «І твою маму теж» («Y tu mama también»). Стрічка стала міжнародним хітом та отримала схвальні рецензії критиків. За цей фільм Куарон разом з братом-співавтором Карлосом номінувався на «Оскар» за «Найкращий оригінальний сценарій».

2003 року Альфонсо Куарон зняв третій фільм із серії про Гаррі Поттера — «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану». Куарон зазнав критики деяких фанатів Поттера, які не поділяли його бачення фільму, але авторка книги Джоан Роулінг заявила, що їй екранізація сподобалася. Загалом фільм критики сприйняли краще за попередників. Більшість фанатів Гаррі Поттера вважають Альфонсо Куарона найкращим режисером серії про Гаррі Поттера^{[джерело?]}.

Ще один проект Куарона — фільм «Останній нащадок Землі» — адаптація роману Філліс Дороті Джеймс отримав схвалення критиків та численні нагороди, зокрема три номінації на «Оскар» та номінацію на «Золотого лева».

Також 2006 року Альфонсо Куарон виступав продюсером фільму «Лабіринт Фавна», за який отримав премію BAFTA.

2008 року Альфонсо Куарон був у журі Каннського кінофестивалю. Саме у цей час він разом з Гільєрмо дель Торо та Алехандро Гонсалесом Іньярріту заснував кінокомпанію «CHA CHA CHA films», перші п'ять стрічок якої згодилася профінансувати студія Universal Pictures. Першим фільмом кінокомпанії став «Rudo y Cursi» (2008).

У 2018 році Куарон поставив чорно-білий фільм «Рома» про життя простої мексиканської родини, яка мешкає в Мехіко у 1970-х роках. Стрічка брала участь в основній конкурсній програмі 75-го Венеційського міжнародного кінофестивалю та отримала там «Золотого лева».

Фільмографія Редагувати

1983 — / Who's He Anyway (короткометражний)
1983 — / Cuarteto para el fin del tiempo (короткометражний)
1989 — Побачення зі смертю / Cita con la muerte
1988—1990 — Визначена година / Hora Marcada (телесеріал, 3 епізоди)
1991 — Тільки з твоїм партнером / Solo con tu pareja
1993 — Грішні ангели / Fallen Angels (телесеріал, 1 епізод)
1995 — Маленька принцеса / A Little Princess
1998 — Великі сподівання / Great Expectations
2001 — І твою маму теж / Y tu mama tambien
2004 — Гаррі Поттер і в'язень Азкабану / Harry Potter and the Prisoner of Azkaban
2006 — Париж, любов моя (епізод «Парк Монсо») / Paris, je t'aime (Parc Monceau)
2006 — Останній нащадок Землі / Children of Men
2013 — Гравітація / Gravity
2018 — Рома / Roma

1988 — Визначена година / Hora Marcada
1991 — Довга дорога в Тіхуану / Camino largo a Tijuana
1991 — Тільки з твоїм партнером / Solo con tu pareja
2001 — І твою маму теж / Y tu mama tambien
2004 — Хроніки/ Cronicas
2004 — Замах на Річарда Ніксона / The Assassination of Richard Nixon
2006 — Лабіринт Фавна / El Laberinto del Fauno
2007 — Year of the Nail
2008 — Рудо і Курсі
2010 — Академія Амбрелла / The Umbrella Academy
2010 — Б'ютифул / Biutiful
2018 — Рома / Roma
2020 — Відьми / The Witches
2022 — Реймонд і Рей / Raymond and Ray

1983 — / Who's He Anyway
1983 — / Cuarteto para el fin del tiempo
1988—1990 — Визначена година / Hora Marcada (4 епізоди)
1991 — Тільки з твоїм партнером / Solo con tu pareja
1997 — Систола і діастола / Sistole Diastole
2001 — І твою маму теж / Y tu mama tambien
2006 — Париж, любов моя (епізод «Парк Монсо») / Paris, je t'aime (Parc Monceau)
2006 — Останній нащадок Землі / Children of Men
2013 — Гравітація / Gravity
2018 — Рома / Roma

Громадська позиція Редагувати

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова

Примітки Редагувати

. hromadske.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
http://www.dt.ua/3000/3680/62857/^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. La Biennale di Venezia (італ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4.09.2018.
Camillo De Marco. . Cineuropa (англ.). 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 4.09.2018.
. Biennale Cinema 2018 (англ.). 8.09.2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 9.09.2018.
. Cineuropa (англ.). 8.09.2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 9.09.2018.
. Детектор медіа. 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 9.09.2018. Процитовано 9.09.2018.
Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання Редагувати

(укр.)
(англ.)
(ісп.)

[1] . hromadske.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.

[2] ttp://www.dt.ua/3000/3680/62857/^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[ufficiale-3] . La Biennale di Venezia (італ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4.09.2018.

[cineuropaProgramm-4] Camillo De Marco. . Cineuropa (англ.). 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 4.09.2018.

[OfficialAwards-5] . Biennale Cinema 2018 (англ.). 8.09.2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 9.09.2018.

[VeniceWinners-6] . Cineuropa (англ.). 8.09.2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 9.09.2018.

[detector-09092018-7] . Детектор медіа. 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 9.09.2018. Процитовано 9.09.2018.

[8] Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018