Альвенівські хвилі або альфвенівські хвилі[джерело?] — тип поперечних хвиль у плазмі, яка перебуває в магнітному полі, коли відбуваються малі поперечні зміщення плазми відносно силових ліній поля. Альвенівські хвилі розповсюджуються вздовж силових ліній зі швидкістю
де — магнітна індукція прикладеного магнітного поля, — маса іонів в плазмі, — густина іонів у плазмі. Наведена формула справедлива у нерелятивістському випадку, тобто в таких магнітних полях, коли швидкість розповсюдження альвенівських хвиль набагато менша від швидкості світла.
Хвилі названі на честь Ганнеса Альвена, який передбачив їх існування 1942 року.
Особливий інтерес для астрофізики становить той факт, що власне поле хвилі h може набагато переважати початкове поле H. Отже, альвенівські хвилі спроможні підсилювати магнітне поле, а також переносити його на значні відстані. Вони відіграють важливу роль у процесах, що відбуваються у магнітосферах Землі та планет, міжпланетній плазмі, явищах на Сонці, в радіогалактиках тощо.
Примітки Редагувати
- Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.
Джерела Редагувати
- Alfvén, H. Existence of electromagnetic-hydrodynamic waves // Nature. — 1942. — Вип. 150 (3805) (20 жовтня). — С. 405–406. — DOI:.
- Альвенівські хвилі // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 19. — ISBN 966-613-263-X.
- Кадомцев Б. Б. (1988). Коллективные явления в плазме (російська) (вид. 2-е изд. испр. и доп.). Москва: Наука.