Святий Алойзій Гонзага, S.J. (італ. Luigi Gonzaga, 9 березня 1568, Кастільйоне-делле-Стів'єре, Священна Римська імперія — 21 червня 1591 (23 роки), Рим, Папська держава) — монах, покровитель молоді.
| Алойзій Гонзага | |
|---|---|
| Народився | 9 березня 1568 Кастільйоне-делле-Стів'єре, Провінція Мантуя, Ломбардія |
| Помер | 21 червня 1591[…] (23 роки) Рим, Папська держава ·чума |
| Поховання | Сант Іньяціо |
| У лику | святий і святий[d] |
Родовід ред.
| Алойзій Гонзага | ||||||||||||||||
| Феррант Гонзага | ||||||||||||||||
| Катерина Ангісола | ||||||||||||||||
| Святий Алойзій Гонзага | ||||||||||||||||
| Марта Тана | ||||||||||||||||
З життєпису ред.
Про св. Алойзія свого часу казали «цнотливий, хоч і Гонзага». Це свідчило, що рід не славився моральністю. Дідуся Луїджі підозрювали в убивстві герцога Урбіно, а його рідний брат Родольфо був убитий на порозі церкви за те, що отруїв дядька, аби заволодіти його замком. Малий Луїджі зростав як паж при дворі Медичі, де брав участь у похоронах дружини брата Великого герцога, яку той заколов з ревнощів, а незабаром і сама Велика герцогиня «померла від розриву серця», бо її чоловік не приховував зв'язку з патриціанкою. Він усе прекрасно розумів. І тому присвятив себе Діві Марії для повної чистоти, як йому було дев'ять років, усвідомлюючи, що означає ця обітниця.
Він вирішив стати єзуїтом, а батько був проти, оскільки старший син — спадкоємець, надія сім'ї. До того моменту, коли батьки побачили крізь щілину дверей, як юнак бичує себе до крові.
4 листопада 1585 року, маючи при собі лист до Генерала єзуїтів, Луїджі вирушив у путь. Перебування у Товаристві не було для нього суворою школою, радше навпаки: ті пости, які він раніше сам на себе накладав, йому заради послуху відміняли, а на молитви забороняли вставати, щоб голова не боліла. Він, який звик до наполегливого тривання у зосередженій молитві, казав, що йому набагато важче тримати свої думки розпорошеними, ніж зосередженими на Богові. Усього п'ять років Луїджі Гонзага прожив як брат-послушник у єзуїтів, і помер під час епідемії, що вибухнула 1590 року. Тиф його обійшов, а ось догляд за хворим на чуму коштував йому життя. Зі свого ліжка святий юнак підводився тільки щоб стати навколішки перед Розп'яттям. А на дорікання, що він витрачає на це останні сили, відповідав: «Це стояння на моєму Хресному Шляху». Він казав усім: «Я відходжу щасливий», а матері в останньому листі написав: «Не плачте як за мертвим — за тим, кому дано вічно жити перед Господом».
Вшанування пам'яті ред.
Канонізація ред.
Слава його святості зробила так, що блаженним Папа Павло V проголосив Алойзія Гонзагу вже 1605 року, і мати була на беатифікації свого сина. Канонізація відбулася 1726 року, а 1729 року Папа Бенедикт ХІІІ проголосив св. Алойзія Гонзагу покровителем молоді, зокрема студентів.
В іконографії представлений у єзуїтській сутані та білій комжі, його атрибути — череп, Дитя Ісус на руках, священницька митра в ногах, лілія, хрест.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (червень 2012) |
Посилання ред.
Примітки ред.
- BeWeB
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag