www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акчора після 1945 року Василівка крим Aqçora Ак чора ліквідоване село в Джанкойському районі Республіки Крим що розташов

Акчора

Акчора (після 1945 року Василівка; крим.: Aqçora, Ак'чора) — ліквідоване село в Джанкойському районі Республіки Крим, що розташовувалося на північному сході району, на Сиваському півострові Тюп-Тархан, приблизно за півкілометра на південний схід від сучасного села Чайкіне.

Акчора


Координати 45°48′55″ пн. ш. 34°37′00″ сх. д. / 45.81527777780577537° пн. ш. 34.6166666666947762109884934° сх. д. / 45.81527777780577537; 34.6166666666947762109884934Координати: 45°48′55″ пн. ш. 34°37′00″ сх. д. / 45.81527777780577537° пн. ш. 34.6166666666947762109884934° сх. д. / 45.81527777780577537; 34.6166666666947762109884934

Акчора
Акчора (Україна)

Динаміка чисельності населення ред.

Історія ред.

Ідентифікувати село серед найчастіше сильно перекручених назв Таманського кадилика в Камеральному Описі Криму… 1784 поки не вдалося. Після анексії Кримського ханства Росією (8) 19 квітня 1783 року, (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Перекопського повіту. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Перекопського повіту Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Акчора було включене до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомістю про всі селища в Перекопському повіті, що складаються зі свідченням у якій волості скільки числом дворів і душ … від 21 жовтня 1805 в селі Акчора вважалося 10 дворів, 53 кримських татарина, 5 ясирів і 10 циган. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Ак чора позначено з 12 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 Акчора, відповідно до «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829», залишилася в складі Тузакчинської волості. На карті 1836 в селі 19 дворів. Потім, мабуть, в результаті еміграції кримських татар, село помітно спорожніло і на карті 1842 село записане як Акчера і позначено умовним знаком «мале село» (це означає, що в ньому налічувалося менше 5 дворів).

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. У «Списку населених місць Таврійської губернії за даними 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864, Акчора — власницьке татарське село з 12 дворами і 44 жителями при колодязях. На карті 1865—1876 років у селі Акчора відзначено 10 дворів. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», що включила результати Х ревізії 1887, записана Ак-Чора з 28 дворами і 138 жителями.

Після земської реформи 1890 проку віднесли до Ак-Шеїхської волості. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Акчері вважався 171 житель у 15 дворах. На 1914 в селищі діяло татарське міністерське училище. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий Перекопський повіт, 1915 рік , у селі Акчора (татарська) Ак-Шеїхської волості Перекопського повіту вважалося 65 дворів з татарським населенням у кількості 255 осіб приписних жителів.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту (перетвореного з Перекопського) був створений Джанкойський район. У 1922 повіти перетворили на округи. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи було ліквідовано, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, в селі Акчора (татарське), центрі Акчоринського (татарського) (згодом Тюп-Акчоринського) сільради Джанкойського району, нараховувався 41 двір, з них 40 селянських, числилося 186 осіб. За національністю обраховано: 183 кримських татарини, 3 росіян, діяла татарська школа.

В 1944, після очищення Криму від нацистів, за Постановою ДКО СРСР № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову ДКО СРСР № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років була друга хвиля переселенців з різних областей України. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Тюп-Акчора був перейменований на Василівку, а Тюп-Акчорінська сільрада — на Василівську. З 25 червня 1946 року селище у складі Кримської області РРФСР, а 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР. Час включення до Зарічненської сільради з доступних джерел не з'ясовано: на 15 червня 1960 року село вже значилося у її складі . Ліквідоване до 1968 року (згідно з довідником «Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року» — у період з 1954 по 1968 роки).

Примітки ред.

  1. Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 20 травня 2019. 
  2. ↑ Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 107.
  3. ↑ Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 75. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).
  4. ↑ Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  5. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
  6. ↑ Часть 2. Выпуск 4. Список населенных пунктов. Перекопский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 8.
  7. ↑ Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 16, 17.
  8. Henryk Jankowski. A Historical-Etymological Dictionary of Pre-Russian Habitation Names of the Crimea. — Leiden — Boston, : Brill Academic Pub, 2006. — 1298 с. — ISBN 9004154337.
  9. Сперанский М.М. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
  10. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  11. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  12. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  13. Карта Мухина 1817 года. Археологическая карта Крыма. оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015. 
  14. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 136.
  15. Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. 
  16. Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015. 
  17. Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXII-13-b. Археологическая карта Крыма. оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
  18. Памятная книжка Таврической губернии на 1914 год / Г. Н. Часовников. — Таврический Губернский Статистический комитет. — Симферополь : Таврическая Губернская Типография, 1914. — С. 286.
  19. История Джанкойского района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013. 
  20. . Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2013. 
  21. Постановление ГКО № 5859сс от 11.05.44. «О крымских татарах»
  22. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма».
  23. Сеитова Эльвина Изетовна. Трудовая миграция в Крым (1944–1976) // Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки : журнал. — 2013. — Т. 155, № 3—1 (26 жовтня). — С. 173—183. — ISSN 2541-7738.
  24. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 года № 619/3 «О переименовании сельских Советов и населённых пунктов Крымской области»
  25. Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
  26. Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР

Література ред.

Посилання ред.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Akchora pislya 1945 roku Vasilivka krim Aqcora Ak chora likvidovane selo v Dzhankojskomu rajoni Respubliki Krim sho roztashovuvalosya na pivnichnomu shodi rajonu na Sivaskomu pivostrovi Tyup Tarhan priblizno za pivkilometra na pivdennij shid vid suchasnogo sela Chajkine 1 Akchora Koordinati 45 48 55 pn sh 34 37 00 sh d 45 81527777780577537 pn sh 34 6166666666947762109884934 sh d 45 81527777780577537 34 6166666666947762109884934 Koordinati 45 48 55 pn sh 34 37 00 sh d 45 81527777780577537 pn sh 34 6166666666947762109884934 sh d 45 81527777780577537 34 6166666666947762109884934 Krayina Ukrayina UkrayinaAdminodinicya Dzhankojskij rajonChasovij poyas UTC 2AkchoraAkchora Ukrayina Zmist 1 Dinamika chiselnosti naselennya 2 Istoriya 3 Primitki 4 Literatura 5 Posilannya Dinamika chiselnosti naselennya red 1805 68 os 2 1864 44 os 3 1889 138 os 4 1900 171 os 5 1915 255 os 6 1926 186 os 7 Istoriya red Identifikuvati selo sered najchastishe silno perekruchenih 8 nazv Tamanskogo kadilika v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 poki ne vdalosya Pislya aneksiyi Krimskogo hanstva Rosiyeyu 8 19 kvitnya 1783 roku 9 8 19 lyutogo 1784 roku imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisano do Perekopskogo povitu 10 Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodila do Perekopskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi 11 Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi 12 Akchora bulo vklyuchene do skladu Biyuk Tuzakchinskoyi volosti Perekopskogo povitu Za Vidomistyu pro vsi selisha v Perekopskomu poviti sho skladayutsya zi svidchennyam u yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 21 zhovtnya 1805 v seli Akchora vvazhalosya 10 dvoriv 53 krimskih tatarina 5 yasiriv i 10 cigan 2 Na vijskovo topografichnij karti general majora Muhina 1817 roku selo Ak chora poznacheno z 12 dvorami 13 Pislya reformi volosnogo podilu 1829 Akchora vidpovidno do Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 zalishilasya v skladi Tuzakchinskoyi volosti 14 Na karti 1836 v seli 19 dvoriv 15 Potim mabut v rezultati emigraciyi krimskih tatar selo pomitno sporozhnilo i na karti 1842 selo zapisane yak Akchera i poznacheno umovnim znakom male selo ce oznachaye sho v nomu nalichuvalosya menshe 5 dvoriv 16 U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Bajgoncheckoyi volosti togo zh povitu U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za danimi 1864 skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 Akchora vlasnicke tatarske selo z 12 dvorami i 44 zhitelyami pri kolodyazyah 3 Na karti 1865 1876 rokiv u seli Akchora vidznacheno 10 dvoriv 17 U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 sho vklyuchila rezultati H reviziyi 1887 zapisana Ak Chora z 28 dvorami i 138 zhitelyami 4 Pislya zemskoyi reformi 1890 proku vidnesli do Ak Sheyihskoyi volosti Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik v Akcheri vvazhavsya 171 zhitel u 15 dvorah 5 Na 1914 v selishi diyalo tatarske ministerske uchilishe 18 Za Statistichnim dovidnikom Tavrijskoyi guberniyi ch Druga Statistichnij naris vipusk p yatij Perekopskij povit 1915 rik u seli Akchora tatarska Ak Sheyihskoyi volosti Perekopskogo povitu vvazhalosya 65 dvoriv z tatarskim naselennyam u kilkosti 255 osib pripisnih zhiteliv 6 Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrivkomu vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu peretvorenogo z Perekopskogo buv stvorenij Dzhankojskij rajon 19 U 1922 poviti peretvorili na okrugi 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnogo podilu Krimskoyi ARSR bulo vneseno zmini vnaslidok yakih okrugi bulo likvidovano osnovnoyu administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskij rajon 20 i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom 17 grudnya 1926 roku v seli Akchora tatarske centri Akchorinskogo tatarskogo zgodom Tyup Akchorinskogo silradi Dzhankojskogo rajonu narahovuvavsya 41 dvir z nih 40 selyanskih chislilosya 186 osib Za nacionalnistyu obrahovano 183 krimskih tatarini 3 rosiyan diyala tatarska shkola 7 V 1944 pislya ochishennya Krimu vid nacistiv za Postanovoyu DKO SRSR 5859 vid 11 travnya 1944 18 travnya krimski tatari buli deportovani v Serednyu Aziyu 21 12 serpnya 1944 roku bulo prijnyato postanovu DKO SRSR GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu 22 i u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z Kam yanec Podilskoyi ta Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv bula druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini 23 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 roku Tyup Akchora buv perejmenovanij na Vasilivku a Tyup Akchorinska silrada na Vasilivsku 24 Z 25 chervnya 1946 roku selishe u skladi Krimskoyi oblasti RRFSR 25 a 26 kvitnya 1954 roku Krimska oblast bula peredana zi skladu RRFSR do skladu URSR 26 Chas vklyuchennya do Zarichnenskoyi silradi z dostupnih dzherel ne z yasovano na 15 chervnya 1960 roku selo vzhe znachilosya u yiyi skladi Likvidovane do 1968 roku zgidno z dovidnikom Krimska oblast Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1968 roku u period z 1954 po 1968 roki Primitki red Karta genshtaba RKKA Kryma 1 km EtoMesto ru 1941 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 20 travnya 2019 a b Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zemlevladeniya Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii A I Markevich Tavricheskaya uchyonaya arhivnaya komissiya Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 T 26 S 107 a b Tavricheskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1864 g M Raevskij sostavitel Sankt Peterburg Tipografiya Karla Vulfa 1865 T XLI S 75 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del a b Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s a b Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1900 568 s a b Chast 2 Vypusk 4 Spisok naselennyh punktov Perekopskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona Simferopol 1915 S 8 a b Kollektiv avtorov Krymskoe CSU Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 16 17 Henryk Jankowski A Historical Etymological Dictionary of Pre Russian Habitation Names of the Crimea Leiden Boston Brill Academic Pub 2006 1298 s ISBN 9004154337 Speranskij M M sostavitel Vysochajshij Manifest o prinyatii poluostrova Krymskago ostrova Tamana i vsej Kubanskoj storony pod Rossijskuyu Derzhavu 1783 g Aprѣlya 08 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe 1649 1825 gg SPb Tipografiya II Otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva Kancelyarii 1830 T XXI 1070 s Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Karta Muhina 1817 goda Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 136 Topograficheskaya karta poluostrova Kryma so syomki polk Beteva 1835 1840 g Rossijskaya Nacionalnaya Biblioteka Arhiv originalu za 9 kvitnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2021 Karta Beteva i Oberga Voenno topograficheskoe depo 1842 g Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 22 bereznya 2015 Trehverstovaya karta Kryma VTD 1865 1876 List XXXII 13 b Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1914 god G N Chasovnikov Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya Tipografiya 1914 S 286 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Administrativno territorialnoe delenie Kryma Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Postanovlenie GKO 5859ss ot 11 05 44 O krymskih tatarah Postanovlenie GKO ot 12 avgusta 1944 goda GKO 6372s O pereselenii kolhoznikov v rajony Kryma Seitova Elvina Izetovna Trudovaya migraciya v Krym 1944 1976 Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta Seriya Gumanitarnye nauki zhurnal 2013 T 155 3 1 26 zhovtnya S 173 183 ISSN 2541 7738 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda 619 3 O pereimenovanii selskih Sovetov i naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti Zakon RSFSR ot 25 06 1946 Ob uprazdnenii Checheno Ingushskoj ASSR i o preobrazovanii Krymskoj ASSR v Krymskuyu oblast Zakon SSSR ot 26 04 1954 O peredache Krymskoj oblasti iz sostava RSFSR v sostav Ukrainskoj SSR Literatura red Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik Pod red G N Grzhibovskoj Simferopol Tavriya Plyus 1999 464 s ISBN 966 7503 22 4 Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii krymsko tatarskogo zemlevladeniya okonchanie Izvestiya Tavricheskoj uchyonoj arhivnoj komissii T 26 Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1897 176 s S 24 154 Posilannya red Karta rajonu stari ta novi nazvi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akchora amp oldid 37522223