Віталій Сергійович Ажнов (нар. 1993) — український актор театру і кіно.
Ажнов Віталій Сергійович | |
---|---|
Народився | 27 квітня 1993 (30 років) Калуш, Івано-Франківська область |
|
Життєпис ред.
Народився 27 квітня 1993 року в м. Калуш Івано-Франківської області.
У 2015 році закінчив Київський національний університет театру кіно та телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого (майстерня Дмитра Богомазова). З 2015 року викладає сценічну мову в театральному університеті.
З 2015 року — актор Київського театру «Золоті ворота».
З 2018 року у театрі ім. І. Франка.
Ролі в театрі ред.
Цей розділ статті ще не написано. |
- 2018 — «Схід — Захід» за дитячою драматургією; реж. Влада Бєлозоренко — Кіт
- 2021 — «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова; реж. Слава Жила — Лопахін Єрмолай Олексійович, купець
- (введення) 2007 — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького; реж. Петро Ільченко — Лаврін
- 2018 — «Буна» Віри Маковій; реж. Давид Петросян — Петро
- 2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — 2-ий городянин, 1-ий Еділ, Посланець
- 2019 — «Лимерівна» за однойменною п'єсою Панаса Мирного; реж. Іван Уривський — Карпо
- 2019 — «Тев'є-Тевель» за п'єсою Григорія Горіна; реж. Дмитро Чирипюк — Мотл
- 2019 — «Снігова королева» за казкою Ганса Крістіана Андерсена; реж. Давид Петросян — Ворон та Білий Ведмідь
- 2020 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка; реж. Дмитро Богомазов — Олекса Бабич, Парубок
- 2020 — «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмона Ростана; реж. Юрій Одинокий — Привид театру
- 2021 — «Співай, Лоло, співай» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Ломан, гімназист
- 2021 — «Безталанна» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого; реж. Іван Уривський — Дем'ян
- 2022 — «Калігула» за п'єсою Альбера Камю; реж. Іван Уривський — Калігула
- 2022 — «Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити» за п'єсою Бертольта Брехта; реж. Дмитро Богомазов — Артуро Уї, ватажок гангстерів
- (введення) 2023 — «Візит» за п'єсою «Гостина старої дами» Фрідріха Дюрренматта; реж. Давид Петросян — Сліпий
Фільмографія ред.
- 2015 — Незламна
- 2019 — Пригоди S Миколая — Іржавий
- 2019 — Гуцулка Ксеня — Юро
- 2020 — І будуть люди — Максим (Володька) Твердохліб
- «Янголи»
- 2021 — Кава з Кардамоном — Маркіян
- 2023 — «Малевич»; реж. Дар'я Онищенко — Казимир Малевич
Нагороди ред.
- Диплом за кращу чоловічу роль на Міжнародному фестивалі театральних шкіл у Пекіні «GATS» (2013),
- Гран-прі Всеукраїнського конкурсу читців «Лесині джерела» (2013),
- преміант Київського міського голови (2014).
Примітки ред.
- . theatre.love. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- . YABL (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- . Театр ім. І.Франка. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
- Олена ЗАШКО, Олександр ДМИТРУК (14 березня 2018). (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.
- Любов БАЗІВ (12 жовтня 2019). (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 14 жовтня 2019.
- Олег ВЕРГЕЛІС (30 січня 2021). (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 2021-2-03.
- Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (13 травня 2021). (укр.). «Театрально-концертний Київ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-6-03.
- Любов БАЗІВ (2 червня 2021). (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (12 травня 2021). Слава Жила про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (14 травня 2021). Віталій Ажнов про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (23 травня 2021). Ольга Семьошкіна про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
- Віка ФЕДОРІНА (22 липня 2021). (укр.). «Kyiv Daily». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-7-22.
- Іван БАБЕНКО (13 жовтня 2021). (укр.). «День». Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 жовтня 2021.
- ↑ Христина СРІБНЯК (5 лютого 2023). Виконавець ролі Малевича Віталій Ажнов розповів про майбутній художній фільм (укр.). «Польське Радіо». Процитовано 6 лютого 2023.
- Тетяна ПОЛІЩУК (8 грудня 2018). «Буна» змінила «Дах». «Укрінформ». Процитовано 3 липня 2019.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (5 квітня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем’єрами та міжнародним фестивалем
- Тетяна ПОЛІЩУК (25 листопада 2021). (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- Ірина ГОЛІЗДРА (27 листопада 2021). (укр.). «Українська правда». Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- Ірина ГОЛІЗДРА (28 січня 2022). (укр.). «Yabl.ua». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
- Любов БАЗІВ (8 грудня 2022). Віталій Ажнов, актор театру і кіно: Найважливіше — це коли люди повертаються після відбою тривоги до залу (укр.). «Укрінформ». Процитовано 11 грудня 2022.
- Завершилися зйомки фільму про життя та творчість українського художника-авангардиста Казимира Малевича (укр.). «Elle». 15 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
- . abastudio.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.