www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ададуров Іван Євграфович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ададуров Іва н Євгра фович Ададу ров нар 19 г

Ададуров Іван Євграфович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ададуров.

Іва́н Євгра́фович Ададу́ров (нар. 19 грудня 1879(18791219), Сновськ — 26 серпня 1938, Харків) — український хімік. Доктор технічних наук (1937). Професор (1937).

Біографія Редагувати

Іван Ададуров Євграфович

Закінчив у Варшаві політехнічний інститут.

1902 року, коли Ададурову було 23 роки, у журналі «Хімік» з'явилася його перша наукова робота — «До питання про походження нафти».

До 1928 року перебував на інженерній та адміністративній роботі на хімічних підприємствах Російської імперії, а потім Радянської Росії та Радянської України. Зокрема, після встановлення радянської влади Ададуров брав активну участь у відновленні та розвитку хімічної промисловості. Так, він відновлював сірчанокислий завод, цех каустичної соди, бертолетової солі та електролізу солі NaCl у селищі Іващенково (нині місто Чапаєвськ Самарської області Росії). Було збудовано дзеркальний, пляшковий, скляний заводи в селищі Костянтинівка (нині місто Донецької області). З'явилися цехи контактного одержання сульфатної кислоти, цинкових білил, сірчистого натрію на Костянтинівському хімічному заводі. У важких заводських умовах, при великих адміністративних обов'язків Ададуров знаходив час і брав участь у науково-дослідній роботі, друкував наукові статті.

У 1928—1933 роках завідував кафедрою основної хімічної технології Одеського хіміко-технологічного інституту.

У 1933—1938 роках працював завідувачем кафедри технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Водночас він читав курс каталізу в Харківському університеті. Саме тоді йому надали звання професора, а 11 травня 1937 року Вища атестаційна комісія присудила Ададурову науковий ступінь доктора технічних наук без захисту дисертації.

1938 року професора Ададурова затвердили завідувачем кафедри технології неорганічних виробництв Ленінградського хіміко-технологічного інституту, але він невдовзі (26 серпня 1938 року) помер.

Наукова діяльність Редагувати

Іван Ададуров (у центрі) з його співробітниками лабораторії каталізу. Одеса, 1931 рік

Ададуров — автор наукових праць у галузі теорії та практики каталізу та кінетики, основ технічних технологій. Удосконалив технології виробництва сірчаної та азотної кислот і різних солей, а також технології приготування каталізаторів для процесів окиснення оксиду сірки й аміаку.

Основний період наукової діяльності Ададурова припадає на останнє десятиріччя його життя — 1928—1938 роки. Із співробітниками він надрукував понад 140 науково-дослідних праць. Серед цих робіт понад 90 публікацій (60 % від опублікованих статей) присвячено дослідженням в області каталізу й кінетики хімічних реакцій.

Підходячи з різних точок зору до підбору каталізаторів, він дослідив сотні металів, сплавів, оксидів, солей і носіїв, знаходив оптимальні технологічні умови, займався удосконаленням контактних апаратів, розробляв методику їх розрахунків. Ададуров як учений усебічно, з урахуванням усіх вимог вивчав каталітичний процес.

Іван Євграфович разом із співробітниками на прикладі окиснення сірчистого газу показав велику залежність швидкості протікання реакції від розміру й форми каталізатора. Подальший розвиток досліджень у цьому напрямку дозволив пізніше визначити розмір часток, при яких реакція протікає в кінетичній чи дифузійній області.

Саме Ададуров вивчив вплив носіїв на спікання каталізаторів на прикладі гідрування етилену на нікелі. Добре відомі дослідження вченого в галузі теорії й технології окиснення аміаку. Він установив, що активними будуть ті сплави, в яких постійні ґрати залишаються незмінними чи близькими до постійних ґрат платини, рівної 3,903 А.

Ададуров запропонував теорію окиснення аміаку, що, нарівні з багатьма іншими, пояснює механізм утворення з аміаку оксиду азоту. Він вважав, що первинним актом на каталізаторі є розпад аміаку з утворенням N, H і H2. Далі можлива гомогенно-гетерогенна ланцюгова реакція.

Для зменшення втрати при окисненні аміаку платини, як каталізатора, Ададуров вивчав платинові сітки. В ході досліджень найкращими виявилися хромонікелеві носії, покриті платиною, для окиснення сірчистого газу. При малій витраті платини досягався високий вихід трьохоксиду сірки, і при цьому каталізатор не перегрівається.

Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти, 6 досліджень з інтенсифікації виробництва нітратної кислоти, 13 робіт із технології одержання різних солей. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.

Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окиснення вологого оксиду сірки, який одержували, окиснюючи сірководень.

Уперше одержав ціанистий водень шляхом окиснення суміші аміаку та метану та дослідив хіміко-фізичні умови виробництва синильної кислоти.

Основні публікації Редагувати

  • (рос.) О роли родия в упрочении платиновой сетки // Украинский химический журнал. — 1935. — Т. 10. — Книга 1.
  • (рос.) К теории Андрусова о каталитическом получении синильной кислоты // Украинский химический журнал. — 1936. — Т. 11. — № 3.
  • (рос.) Исследование некоторых сплавов платины как катализаторов // Журнал химической промышленности. — 1937. — № 13.

У співавторстві Редагувати

  • (рос.) Азотная кислота. — Москва, 1934.
  • (рос.) Об активности коксов по отношению к углекислоте // Журнал прикладной химии. — 1936. — Т. 9. — № 10.
  • (рос.) Применение форкатализаторов в контактном производстве серной кислоты // Журнал прикладной химии. — 1937. — Т. 10. — № 5.

Література Редагувати

  • Атрощенко В. И. Творческая деятельность Ивана Евграфовича Ададурова // Известия вузов. Химия и химическая технология. — 1963. — № 3.
  • Костенко Ю. Т., Морозов В. В., Николаенко В. И., Сакара Ю. Д., Товажнянский Л. Л. Харьковский политехнический: учёные и педагоги. — Харьков, 1999.
  • Лобойко О. Я., Гринь Г. І. Ададуров Іван Євграфович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 173.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adadurov Iva n Yevgra fovich Adadu rov nar 19 grudnya 1879 18791219 Snovsk 26 serpnya 1938 Harkiv ukrayinskij himik Doktor tehnichnih nauk 1937 Profesor 1937 Adadurov Ivan YevgrafovichNarodivsya 19 grudnya 1879 1879 12 19 Snovsk Velikoshimelska volost Gorodnyanskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 26 serpnya 1938 1938 08 26 58 rokiv Harkiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnist himikAlma mater Varshavska politehnikaZaklad HNU imeni V N KarazinaNaukovij stupin doktor tehnichnih nauk Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Osnovni publikaciyi 3 1 U spivavtorstvi 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Ivan Adadurov YevgrafovichZakinchiv u Varshavi politehnichnij institut 1902 roku koli Adadurovu bulo 23 roki u zhurnali Himik z yavilasya jogo persha naukova robota Do pitannya pro pohodzhennya nafti Do 1928 roku perebuvav na inzhenernij ta administrativnij roboti na himichnih pidpriyemstvah Rosijskoyi imperiyi a potim Radyanskoyi Rosiyi ta Radyanskoyi Ukrayini Zokrema pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi Adadurov brav aktivnu uchast u vidnovlenni ta rozvitku himichnoyi promislovosti Tak vin vidnovlyuvav sirchanokislij zavod ceh kaustichnoyi sodi bertoletovoyi soli ta elektrolizu soli NaCl u selishi Ivashenkovo nini misto Chapayevsk Samarskoyi oblasti Rosiyi Bulo zbudovano dzerkalnij plyashkovij sklyanij zavodi v selishi Kostyantinivka nini misto Doneckoyi oblasti Z yavilisya cehi kontaktnogo oderzhannya sulfatnoyi kisloti cinkovih bilil sirchistogo natriyu na Kostyantinivskomu himichnomu zavodi U vazhkih zavodskih umovah pri velikih administrativnih obov yazkiv Adadurov znahodiv chas i brav uchast u naukovo doslidnij roboti drukuvav naukovi statti U 1928 1933 rokah zaviduvav kafedroyu osnovnoyi himichnoyi tehnologiyi Odeskogo himiko tehnologichnogo institutu U 1933 1938 rokah pracyuvav zaviduvachem kafedri tehnologiyi neorganichnih rechovin Harkivskogo himiko tehnologichnogo institutu Vodnochas vin chitav kurs katalizu v Harkivskomu universiteti Same todi jomu nadali zvannya profesora a 11 travnya 1937 roku Visha atestacijna komisiya prisudila Adadurovu naukovij stupin doktora tehnichnih nauk bez zahistu disertaciyi 1938 roku profesora Adadurova zatverdili zaviduvachem kafedri tehnologiyi neorganichnih virobnictv Leningradskogo himiko tehnologichnogo institutu ale vin nevdovzi 26 serpnya 1938 roku pomer Naukova diyalnist Redaguvati nbsp Ivan Adadurov u centri z jogo spivrobitnikami laboratoriyi katalizu Odesa 1931 rikAdadurov avtor naukovih prac u galuzi teoriyi ta praktiki katalizu ta kinetiki osnov tehnichnih tehnologij Udoskonaliv tehnologiyi virobnictva sirchanoyi ta azotnoyi kislot i riznih solej a takozh tehnologiyi prigotuvannya katalizatoriv dlya procesiv okisnennya oksidu sirki j amiaku Osnovnij period naukovoyi diyalnosti Adadurova pripadaye na ostannye desyatirichchya jogo zhittya 1928 1938 roki Iz spivrobitnikami vin nadrukuvav ponad 140 naukovo doslidnih prac Sered cih robit ponad 90 publikacij 60 vid opublikovanih statej prisvyacheno doslidzhennyam v oblasti katalizu j kinetiki himichnih reakcij Pidhodyachi z riznih tochok zoru do pidboru katalizatoriv vin doslidiv sotni metaliv splaviv oksidiv solej i nosiyiv znahodiv optimalni tehnologichni umovi zajmavsya udoskonalennyam kontaktnih aparativ rozroblyav metodiku yih rozrahunkiv Adadurov yak uchenij usebichno z urahuvannyam usih vimog vivchav katalitichnij proces Ivan Yevgrafovich razom iz spivrobitnikami na prikladi okisnennya sirchistogo gazu pokazav veliku zalezhnist shvidkosti protikannya reakciyi vid rozmiru j formi katalizatora Podalshij rozvitok doslidzhen u comu napryamku dozvoliv piznishe viznachiti rozmir chastok pri yakih reakciya protikaye v kinetichnij chi difuzijnij oblasti Same Adadurov vivchiv vpliv nosiyiv na spikannya katalizatoriv na prikladi gidruvannya etilenu na nikeli Dobre vidomi doslidzhennya vchenogo v galuzi teoriyi j tehnologiyi okisnennya amiaku Vin ustanoviv sho aktivnimi budut ti splavi v yakih postijni grati zalishayutsya nezminnimi chi blizkimi do postijnih grat platini rivnoyi 3 903 A Adadurov zaproponuvav teoriyu okisnennya amiaku sho narivni z bagatma inshimi poyasnyuye mehanizm utvorennya z amiaku oksidu azotu Vin vvazhav sho pervinnim aktom na katalizatori ye rozpad amiaku z utvorennyam N H i H2 Dali mozhliva gomogenno geterogenna lancyugova reakciya Dlya zmenshennya vtrati pri okisnenni amiaku platini yak katalizatora Adadurov vivchav platinovi sitki V hodi doslidzhen najkrashimi viyavilisya hromonikelevi nosiyi pokriti platinoyu dlya okisnennya sirchistogo gazu Pri malij vitrati platini dosyagavsya visokij vihid trohoksidu sirki i pri comu katalizator ne peregrivayetsya Uchenij proviv ponad 20 doslidzhen z udoskonalennya tehnologiyi virobnictva sulfatnoyi kisloti 6 doslidzhen z intensifikaciyi virobnictva nitratnoyi kisloti 13 robit iz tehnologiyi oderzhannya riznih solej Za jogo propoziciyeyu svincevi trubi v produkcijnij chastini virobnictva sulfatnoyi kisloti nitroznim sposobom zaminili na zalizni ta chavunni Rozrobiv novij metod oderzhannya sirchanoyi kisloti cherez kontaktne okisnennya vologogo oksidu sirki yakij oderzhuvali okisnyuyuchi sirkovoden Upershe oderzhav cianistij voden shlyahom okisnennya sumishi amiaku ta metanu ta doslidiv himiko fizichni umovi virobnictva sinilnoyi kisloti Osnovni publikaciyi Redaguvati ros O roli rodiya v uprochenii platinovoj setki Ukrainskij himicheskij zhurnal 1935 T 10 Kniga 1 ros K teorii Andrusova o kataliticheskom poluchenii sinilnoj kisloty Ukrainskij himicheskij zhurnal 1936 T 11 3 ros Issledovanie nekotoryh splavov platiny kak katalizatorov Zhurnal himicheskoj promyshlennosti 1937 13 U spivavtorstvi Redaguvati ros Azotnaya kislota Moskva 1934 ros Ob aktivnosti koksov po otnosheniyu k uglekislote Zhurnal prikladnoj himii 1936 T 9 10 ros Primenenie forkatalizatorov v kontaktnom proizvodstve sernoj kisloty Zhurnal prikladnoj himii 1937 T 10 5 Literatura RedaguvatiAtroshenko V I Tvorcheskaya deyatelnost Ivana Evgrafovicha Adadurova Izvestiya vuzov Himiya i himicheskaya tehnologiya 1963 3 Kostenko Yu T Morozov V V Nikolaenko V I Sakara Yu D Tovazhnyanskij L L Harkovskij politehnicheskij uchyonye i pedagogi Harkov 1999 Lobojko O Ya Grin G I Adadurov Ivan Yevgrafovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 S 173 Posilannya RedaguvatiI Ye Adadurov Politehnik Harkiv Arhivovano 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Istoriya kafedri tehnologiyi neorganichnih rechovin nedostupne posilannya z chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Adadurov Ivan Yevgrafovich amp oldid 35837296