www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гней Юлій Агрікола Агрікола Гней Юлій лат Gnaeus Julius Agricola 13 червня 40 року Форум Юлія сучасний Фрежус Франція 23

Гней Юлій Агрікола

Агрікола Гней Юлій (лат. Gnaeus Julius Agricola; 13 червня 40 року, Форум Юлія, сучасний Фрежус, Франція — 23 серпня 93 року) — галло-римський воєначальник і політик, який сприяв захопленню більшої частини римлянами Британії.

Гней Юлій Агрікола
Gnaeus09Julius Agricola
Народився 13 липня 40
Фрежус
Помер 23 серпня 93(0093-08-23) (53 роки)
Рим, Римська імперія
Підданство Римська імперія
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов латина
Учасник Повстання Боудіки в Британії і Битва біля Граупійських гір
Посада давньоримський сенатор, народний трибун, консул-суффект, римський намісник в Британії, претор, квестор
Батько Lucius Julius Graecinus
Мати Julia Procilla
У шлюбі з Domitia Decidiana
Діти Julia Agricola

Агрікола почав свою військову кар'єру у Британії, під керівництвом Гая Светонія Пауліна. Його подальша кар'єра проходила на різних посадах: він був призначений квестором у провінції Азія (64 р.), тоді обіймав посаду плебейського трибуна у 66 році, у 68 році — претора. Він підтримав Веспасіана під час року чотирьох імператорів (69 р.), а тому отримав військове командування в Британії, коли той став імператором. Коли його командування закінчилося (73 р.) він був зроблений патрицієм у Римі, а також призначений намісником Аквітанії в Галлії. У 77 році був призначений консулом і намісником у Британії. Перебуваючи там, він завершив завоювання території нинішнього Уельсу та Північної Англії, і повів свою армію на крайній північ Шотландії, будуючи по дорозі фортеці в низовинах. У 85 році, після надзвичайно тривалої служби, Агрікола був відкликаний з Британії, а потім пішов у відставку. Основним джерелом відомостей, які ми знаємо про Агріколу, є твір його зятя — Тацита «De vita et moribus Iulii Agricolae». та археологічні знахідки на території Великої Британії.

Раннє життя Редагувати

Гней Юлій Агрікола народився в давній і знаменитій колонії форума Юлія; обидва його діда були прокураторами Цезарів, отже мали вершницьке походження. Батьки Агріколи були з відомих галло-римських політичних сімей сенаторського рангу, а його пращури були романізованими галлами місцевого походження. Юлій Грецин, батько Агріколи, належав до сенаторського стану і був відомим оратором. Коли він відмовився від доручення Калігули виступити з обвинувачувальною промовою проти Марка Сілана, Калігула віддав наказ вбити його. Мати Агріколи, Юлія Процилла, як стверджував Тацит, була жінкою рідкісної моральної чистоти. Саме завдяки їй Юлій провів своє дитинство і юність у вивченні всіх благородних наук. Агрікола отримав свою освіту у Массилії (Марсель). Також він захоплювався філософією, хоча його мати цьому всіляко перешкоджала.

Політична кар'єра Редагувати

Він почав свою кар'єру в римському суспільному житті на посаді військового трибуна у Британії під керівництвом Гая Светонія Пауліна в 58 — 62 роках. Він, ймовірно, був прикріплений до Легіо II Августа, але був обраний, щоб служити в штаті Светонія і, отже, майже напевно брав участь у придушенні повстання Боудіки в 61 році.

Повернувшись із Британії до Риму в 62 році він одружився з Домицією Децідіаною, жінкою благородного походження. Їхньою першою дитиною був син. На 64 рік Агрікола був призначений квестором у провінцію Азія, в якій на той час був проконсул Луцій Сальвій Отон Тиціан. Поки Гней був там, в нього народилася дочка — Юлія Агрікола, незабаром після цього помер його перший син. Він був плебейським трибуном у 66 році та претором у 68 році. Під час преторства Агріколи, тодішній намісник Іспанії Сервій Сульпіцій Гальба, замовив йому провести інвентаризацію скарбів храму. Тоді ж імператор Нерон був оголошений сенатом ворогом і покінчив життя самогубством, це стало початком періоду громадянської війни, відомої як Рік Чотирьох Імператорів. Гальба став імператором, але сам був убитий на початку 69 року Отоном, який захопив трон. Мати Агріколи була вбита в своєму маєтку в Лаціо мародерами з флоту Отона. Почувши пропозицію Веспасіана щодо імперії, Агрікола відразу ж запевнив його у своїй підтримці. Зазнавши поразки від Вітеллія, Отон наклав на себе руки.

Після того як Веспасіан вже зарекомендував себе як імператор, Агрікола був призначений командувачем Легіо ХХ Валерії Віктрікс, розташованого в Британії, замість Маркуса Росція Целія, який підняв заколот проти намісника — Марка Веттія Болана. Британія була ослаблена громадянською війною, а Болан був м'яким намісником. Агрікола відновив дисципліну в легіоні, що допомогло зміцнити римське панування. У 71 році Болан був замінений на більш агресивного намісника — Квінта Петілія Церіала, і Агрікола зміг проявити свої таланти командира в походах проти племені брігантів, яке розташовувалось на півночі Англії.

Коли його командування закінчилося (73 р.), Агрікола був зроблений патрицієм і призначений керувати Аквітанією. Так було майже три роки. У 76 або 77 році він був відкликаний до Риму і призначений консулом-суффектом і заручив свою дочку з Тацитом. У наступному році Тацит і Юлія одружилися, а Агрікола був призначений до колегії понтифіків, і повернувся до Британії в третій раз, вже як її намісник (лат. Legatus Augusti pro praetore).

Намісництво в Британії Редагувати

Військова кампанія Агріколи 78-84 рр.

Прибувши в розпал літа 77 року, Агрікола виявив, що ордовики Північного Уельсу практично знищили римську кінноту, дислокованих на їхній території. Він одразу ж рушив проти них і розбив їх. Потім він рушив на північ на острів Мона (Англсі), який Светонію Пауліну не вдалося підпорядкувати собі в 60 році з початку Боудікського повстання, і змусив його жителів просити миру. Він добре зарекомендував себе як адміністратор, а також командир, шляхом реформування широко корумпованого хлібного податку. Він почав проводити проримську політику, закликаючи громади будувати міста за римським зразком і виховувати синів нобілітету в римській манері.

Після цього Агрікола пішов далі на північ, туди де ще не були до цього римляни. У 79 році він захопив Танаус (зараз більш відомий як Ферт-оф-Тей) і збудував там стратегічно необхідні фортеці. У цих фортецях зберігалися запаси на цілий рік, призначені для тривалої облоги.

Перебування в Ірландії Редагувати

У 81 році Агрікола, переправившись на своєму головному кораблі, підкорив до тих пір невідомі римлянам народи. Тацит у розділі 24 про Агріколу, не розповів, яку саме водойму він перетнув, хоча більшість науковців вважають, що це була Клайд або Форт. Інша частина розділу стосується південно-західної Шотландії, а саме Ірландії. Зазначається, що Агрікола пройшов терени Гелловейського півострову. Він укріпів фортецями узбережжя Ірландії, і Тацит згадує, що його тесть часто говорив, що острів можна завоювати за допомогою одного легіону. Агрікола дав притулок вигнаному ірландському королю, якого він сподівався використати як привід для завоювання. Цього завоювання так і не сталося, але деякі історики вважають, що переправа була насправді невеликою дослідницькою або каральною експедицією в Ірландію, хоча римських таборів не було знайдено, щоб підтвердити таке припущення. Проте ірландська легенда приводить цікаві факти. Туатал Техтмар, легендарний Верховний король, як кажуть, був вигнаний з Ірландії, але повернувся із Британії з численною армією щоб знову зайняти трон. Традиційна дата його повернення 76-80 роки, і археологи знайшли римські або римсько-британські залишки в декількох місцях, пов'язаних з Туаталом.

Вторгнення в Каледонію (Шотландія) Редагувати

Військова кампанія Агріколи

У наступному році Агрікола підняв свій флот і оточив племена за річкою Форт. Каледонці у відповідь у великій кількості повстали проти нього. Вночі вони напали на табір ІХ іспанського легіона, але Агрікола відправив свою кавалерію, і каледонці рятувались втечею. Римляни почали просуватись далі на північ. Цього року в Агріколи народився ще один син, проте він не дожив до свого першого дня народження.

Влітку 83 року Агрікола зіткнувся з великою армією каледонців, очолюваною Калгаком, в битві при Грампіанських горах. Тацит оцінював чисельність каледонців в більш ніж 30 000 воїнів. Агрікола залишив своїх помічників на лінії фронту, зберігаючи при цьому легіони в резерві, а сам робив акцент на ближні бої, адже календонці не вміли вправно воювати мечами. Каледонці програли цю битву, двом третинам їхньої армії вдалося втекти і сховатися в горах або в «непрохідних нетрях», як їх називав Тацит. Щодо бойових втрат, то їх Тацит оцінив так: 10 000 з боку каледонців і 360 з боку римлян.

Задоволений своєю перемогою, Агрікола поповнив ряди своїх заручників з каледонских племен. Далі, можливо, він направив свою армію на північне узбережжя Англії, що підтверджується ймовірною побудовою римської фортеці Кодор (поряд з Інвернесс).

Також Агрікола доручив префектові флоту плавання навколо північного узбережжя, після якого (нібито вперше) підтвердилось, що Британія насправді є островом.

Останні роки Редагувати

Агрікола був відкликаний з Британії в 85 році, після незвично довгого перебування на посаді намісника. Тацит стверджував, що Доміціан наказав його відкликати, тому що успіхи Агріколи затьмарювала скромні перемоги імператора в Германії. Агрікола знову ввійшов у Рим скромно, прибувши у палац на ніч. Відносини між Агріколою і імператором залишалася неясними: з одного боку, Агрікола був удостоєний тріумфальних прикрас і статуй (вищої військової нагороди крім фактичного тріумфу); з іншого боку, Агрікола ніколи не обіймав цивільний або військовий пост, незважаючи на його досвід і популярність. Агріколі запропонували посаду намісника провінції Африка, але він відмовився від нього через стан свого здоров'я, або (як стверджує Тацит) через підступи Доміціана. У 93 році Агрікола помер в його родинному маєтку в Нарбонській Галлії у віці п'ятдесяти трьох років. Поширювалися чутки, що хтось з наближених до імператора Доміціана отруїв Агріколу, але ніяких доказів, які б це підтверджували ще не знайдено.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Tacitus, Agricola [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.], а також три надписи знайдені у Великій Британії (включаючи Verulamium Forum inscription[en]).
  2. Hanson, W.S. (1991), Agricola and the conquest of the north (2nd edn), London: Batsford.
  3. On Agricola's life and career, see A.R. Birley, The Roman Government of Britain (Oxford, 2005), pp. 71-95, with further references.
  4. Tacitus, Agricola 24 [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.].
  5. Di Martino, Vittorio (2006). Roman Ireland. Cork: Collins. ISBN 9781905172191.
  6. Warner, R. B. (1995). «Tuathal Techtmar: a myth or ancient literary evidence for a Roman invasion?» [ 17 липня 2016 у Wayback Machine.]. Emania (13).
  7. Tacitus, Agricola 29 [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.].

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Agrikola Gnej Yulij lat Gnaeus Julius Agricola 13 chervnya 40 roku Forum Yuliya suchasnij Frezhus Franciya 23 serpnya 93 roku gallo rimskij voyenachalnik i politik yakij spriyav zahoplennyu bilshoyi chastini rimlyanami Britaniyi Gnej Yulij AgrikolaGnaeus09Julius AgricolaNarodivsya 13 lipnya 40 FrezhusPomer 23 serpnya 93 0093 08 23 53 roki Rim Rimska imperiyaPiddanstvo Rimska imperiyaDiyalnist politik vijskovosluzhbovecZnannya mov latinaUchasnik Povstannya Boudiki v Britaniyi i Bitva bilya Graupijskih girPosada davnorimskij senator narodnij tribun konsul suffekt rimskij namisnik v Britaniyi pretor kvestorBatko Lucius Julius GraecinusMati Julia ProcillaU shlyubi z Domitia DecidianaDiti Julia Agricola Mediafajli u VikishovishiAgrikola pochav svoyu vijskovu kar yeru u Britaniyi pid kerivnictvom Gaya Svetoniya Paulina Jogo podalsha kar yera prohodila na riznih posadah vin buv priznachenij kvestorom u provinciyi Aziya 64 r todi obijmav posadu plebejskogo tribuna u 66 roci u 68 roci pretora Vin pidtrimav Vespasiana pid chas roku chotiroh imperatoriv 69 r a tomu otrimav vijskove komanduvannya v Britaniyi koli toj stav imperatorom Koli jogo komanduvannya zakinchilosya 73 r vin buv zroblenij patriciyem u Rimi a takozh priznachenij namisnikom Akvitaniyi v Galliyi U 77 roci buv priznachenij konsulom i namisnikom u Britaniyi Perebuvayuchi tam vin zavershiv zavoyuvannya teritoriyi ninishnogo Uelsu ta Pivnichnoyi Angliyi i poviv svoyu armiyu na krajnij pivnich Shotlandiyi buduyuchi po dorozi forteci v nizovinah U 85 roci pislya nadzvichajno trivaloyi sluzhbi Agrikola buv vidklikanij z Britaniyi a potim pishov u vidstavku Osnovnim dzherelom vidomostej yaki mi znayemo pro Agrikolu ye tvir jogo zyatya Tacita De vita et moribus Iulii Agricolae 1 ta arheologichni znahidki na teritoriyi Velikoyi Britaniyi 2 Zmist 1 Rannye zhittya 2 Politichna kar yera 3 Namisnictvo v Britaniyi 3 1 Perebuvannya v Irlandiyi 3 2 Vtorgnennya v Kaledoniyu Shotlandiya 4 Ostanni roki 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaRannye zhittya RedaguvatiGnej Yulij Agrikola narodivsya v davnij i znamenitij koloniyi foruma Yuliya obidva jogo dida buli prokuratorami Cezariv otzhe mali vershnicke pohodzhennya Batki Agrikoli buli z vidomih gallo rimskih politichnih simej senatorskogo rangu a jogo prashuri buli romanizovanimi gallami miscevogo pohodzhennya 3 Yulij Grecin batko Agrikoli nalezhav do senatorskogo stanu i buv vidomim oratorom Koli vin vidmovivsya vid doruchennya Kaliguli vistupiti z obvinuvachuvalnoyu promovoyu proti Marka Silana Kaligula viddav nakaz vbiti jogo Mati Agrikoli Yuliya Procilla yak stverdzhuvav Tacit bula zhinkoyu ridkisnoyi moralnoyi chistoti Same zavdyaki yij Yulij proviv svoye ditinstvo i yunist u vivchenni vsih blagorodnih nauk Agrikola otrimav svoyu osvitu u Massiliyi Marsel Takozh vin zahoplyuvavsya filosofiyeyu hocha jogo mati comu vsilyako pereshkodzhala Politichna kar yera RedaguvatiVin pochav svoyu kar yeru v rimskomu suspilnomu zhitti na posadi vijskovogo tribuna u Britaniyi pid kerivnictvom Gaya Svetoniya Paulina v 58 62 rokah Vin jmovirno buv prikriplenij do Legio II Avgusta ale buv obranij shob sluzhiti v shtati Svetoniya i otzhe majzhe napevno brav uchast u pridushenni povstannya Boudiki v 61 roci Povernuvshis iz Britaniyi do Rimu v 62 roci vin odruzhivsya z Domiciyeyu Decidianoyu zhinkoyu blagorodnogo pohodzhennya Yihnoyu pershoyu ditinoyu buv sin Na 64 rik Agrikola buv priznachenij kvestorom u provinciyu Aziya v yakij na toj chas buv prokonsul Lucij Salvij Oton Tician Poki Gnej buv tam v nogo narodilasya dochka Yuliya Agrikola nezabarom pislya cogo pomer jogo pershij sin Vin buv plebejskim tribunom u 66 roci ta pretorom u 68 roci Pid chas pretorstva Agrikoli todishnij namisnik Ispaniyi Servij Sulpicij Galba zamoviv jomu provesti inventarizaciyu skarbiv hramu Todi zh imperator Neron buv ogoloshenij senatom vorogom i pokinchiv zhittya samogubstvom ce stalo pochatkom periodu gromadyanskoyi vijni vidomoyi yak Rik Chotiroh Imperatoriv Galba stav imperatorom ale sam buv ubitij na pochatku 69 roku Otonom yakij zahopiv tron Mati Agrikoli bula vbita v svoyemu mayetku v Lacio maroderami z flotu Otona Pochuvshi propoziciyu Vespasiana shodo imperiyi Agrikola vidrazu zh zapevniv jogo u svoyij pidtrimci Zaznavshi porazki vid Vitelliya Oton naklav na sebe ruki Pislya togo yak Vespasian vzhe zarekomenduvav sebe yak imperator Agrikola buv priznachenij komanduvachem Legio HH Valeriyi Viktriks roztashovanogo v Britaniyi zamist Markusa Rosciya Celiya yakij pidnyav zakolot proti namisnika Marka Vettiya Bolana Britaniya bula oslablena gromadyanskoyu vijnoyu a Bolan buv m yakim namisnikom Agrikola vidnoviv disciplinu v legioni sho dopomoglo zmicniti rimske panuvannya U 71 roci Bolan buv zaminenij na bilsh agresivnogo namisnika Kvinta Petiliya Ceriala i Agrikola zmig proyaviti svoyi talanti komandira v pohodah proti plemeni brigantiv yake roztashovuvalos na pivnochi Angliyi Koli jogo komanduvannya zakinchilosya 73 r Agrikola buv zroblenij patriciyem i priznachenij keruvati Akvitaniyeyu Tak bulo majzhe tri roki U 76 abo 77 roci vin buv vidklikanij do Rimu i priznachenij konsulom suffektom i zaruchiv svoyu dochku z Tacitom U nastupnomu roci Tacit i Yuliya odruzhilisya a Agrikola buv priznachenij do kolegiyi pontifikiv i povernuvsya do Britaniyi v tretij raz vzhe yak yiyi namisnik lat Legatus Augusti pro praetore Namisnictvo v Britaniyi Redaguvati nbsp Vijskova kampaniya Agrikoli 78 84 rr Pribuvshi v rozpal lita 77 roku Agrikola viyaviv sho ordoviki Pivnichnogo Uelsu praktichno znishili rimsku kinnotu dislokovanih na yihnij teritoriyi Vin odrazu zh rushiv proti nih i rozbiv yih Potim vin rushiv na pivnich na ostriv Mona Anglsi yakij Svetoniyu Paulinu ne vdalosya pidporyadkuvati sobi v 60 roci z pochatku Boudikskogo povstannya i zmusiv jogo zhiteliv prositi miru Vin dobre zarekomenduvav sebe yak administrator a takozh komandir shlyahom reformuvannya shiroko korumpovanogo hlibnogo podatku Vin pochav provoditi prorimsku politiku zaklikayuchi gromadi buduvati mista za rimskim zrazkom i vihovuvati siniv nobilitetu v rimskij maneri Pislya cogo Agrikola pishov dali na pivnich tudi de she ne buli do cogo rimlyani U 79 roci vin zahopiv Tanaus zaraz bilsh vidomij yak Fert of Tej i zbuduvav tam strategichno neobhidni forteci U cih fortecyah zberigalisya zapasi na cilij rik priznacheni dlya trivaloyi oblogi Perebuvannya v Irlandiyi Redaguvati U 81 roci Agrikola perepravivshis na svoyemu golovnomu korabli pidkoriv do tih pir nevidomi rimlyanam narodi Tacit u rozdili 24 pro Agrikolu 4 ne rozpoviv yaku same vodojmu vin peretnuv hocha bilshist naukovciv vvazhayut sho ce bula Klajd abo Fort Insha chastina rozdilu stosuyetsya pivdenno zahidnoyi Shotlandiyi a same Irlandiyi Zaznachayetsya sho Agrikola projshov tereni Gellovejskogo pivostrovu Vin ukripiv fortecyami uzberezhzhya Irlandiyi i Tacit zgaduye sho jogo test chasto govoriv sho ostriv mozhna zavoyuvati za dopomogoyu odnogo legionu Agrikola dav pritulok vignanomu irlandskomu korolyu yakogo vin spodivavsya vikoristati yak privid dlya zavoyuvannya Cogo zavoyuvannya tak i ne stalosya ale deyaki istoriki vvazhayut sho pereprava bula naspravdi nevelikoyu doslidnickoyu abo karalnoyu ekspediciyeyu v Irlandiyu 5 hocha rimskih taboriv ne bulo znajdeno shob pidtverditi take pripushennya Prote irlandska legenda privodit cikavi fakti Tuatal Tehtmar legendarnij Verhovnij korol yak kazhut buv vignanij z Irlandiyi ale povernuvsya iz Britaniyi z chislennoyu armiyeyu shob znovu zajnyati tron Tradicijna data jogo povernennya 76 80 roki i arheologi znajshli rimski abo rimsko britanski zalishki v dekilkoh miscyah pov yazanih z Tuatalom 6 Vtorgnennya v Kaledoniyu Shotlandiya Redaguvati nbsp Vijskova kampaniya AgrikoliU nastupnomu roci Agrikola pidnyav svij flot i otochiv plemena za richkoyu Fort Kaledonci u vidpovid u velikij kilkosti povstali proti nogo Vnochi voni napali na tabir IH ispanskogo legiona ale Agrikola vidpraviv svoyu kavaleriyu i kaledonci ryatuvalis vtecheyu Rimlyani pochali prosuvatis dali na pivnich Cogo roku v Agrikoli narodivsya she odin sin prote vin ne dozhiv do svogo pershogo dnya narodzhennya Vlitku 83 roku Agrikola zitknuvsya z velikoyu armiyeyu kaledonciv ocholyuvanoyu Kalgakom v bitvi pri Grampianskih gorah Tacit ocinyuvav chiselnist kaledonciv v bilsh nizh 30 000 voyiniv 7 Agrikola zalishiv svoyih pomichnikiv na liniyi frontu zberigayuchi pri comu legioni v rezervi a sam robiv akcent na blizhni boyi adzhe kalendonci ne vmili vpravno voyuvati mechami Kaledonci prograli cyu bitvu dvom tretinam yihnoyi armiyi vdalosya vtekti i shovatisya v gorah abo v neprohidnih netryah yak yih nazivav Tacit Shodo bojovih vtrat to yih Tacit ociniv tak 10 000 z boku kaledonciv i 360 z boku rimlyan Zadovolenij svoyeyu peremogoyu Agrikola popovniv ryadi svoyih zaruchnikiv z kaledonskih plemen Dali mozhlivo vin napraviv svoyu armiyu na pivnichne uzberezhzhya Angliyi sho pidtverdzhuyetsya jmovirnoyu pobudovoyu rimskoyi forteci Kodor poryad z Inverness Takozh Agrikola doruchiv prefektovi flotu plavannya navkolo pivnichnogo uzberezhzhya pislya yakogo nibito vpershe pidtverdilos sho Britaniya naspravdi ye ostrovom Ostanni roki RedaguvatiAgrikola buv vidklikanij z Britaniyi v 85 roci pislya nezvichno dovgogo perebuvannya na posadi namisnika Tacit stverdzhuvav sho Domician nakazav jogo vidklikati tomu sho uspihi Agrikoli zatmaryuvala skromni peremogi imperatora v Germaniyi Agrikola znovu vvijshov u Rim skromno pribuvshi u palac na nich Vidnosini mizh Agrikoloyu i imperatorom zalishalasya neyasnimi z odnogo boku Agrikola buv udostoyenij triumfalnih prikras i statuj vishoyi vijskovoyi nagorodi krim faktichnogo triumfu z inshogo boku Agrikola nikoli ne obijmav civilnij abo vijskovij post nezvazhayuchi na jogo dosvid i populyarnist Agrikoli zaproponuvali posadu namisnika provinciyi Afrika ale vin vidmovivsya vid nogo cherez stan svogo zdorov ya abo yak stverdzhuye Tacit cherez pidstupi Domiciana U 93 roci Agrikola pomer v jogo rodinnomu mayetku v Narbonskij Galliyi u vici p yatdesyati troh rokiv Poshiryuvalisya chutki sho htos z nablizhenih do imperatora Domiciana otruyiv Agrikolu ale niyakih dokaziv yaki b ce pidtverdzhuvali she ne znajdeno Div takozh Redaguvatihttp discover history com chapter 006 htm britain Arhivovano 4 chervnya 2018 u Wayback Machine https www britannica com biography Gnaeus Julius Agricola Arhivovano 28 travnya 2018 u Wayback Machine https quod lib umich edu m moa acl3129 0001 001 90 page root rgn full text size 100 view image q1 Agricola http www bbc co uk history historic figures agricola shtml Arhivovano 20 chervnya 2018 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Tacitus Agricola Arhivovano 13 chervnya 2018 u Wayback Machine a takozh tri nadpisi znajdeni u Velikij Britaniyi vklyuchayuchi Verulamium Forum inscription en Hanson W S 1991 Agricola and the conquest of the north 2nd edn London Batsford On Agricola s life and career see A R Birley The Roman Government of Britain Oxford 2005 pp 71 95 with further references Tacitus Agricola 24 Arhivovano 13 chervnya 2018 u Wayback Machine Di Martino Vittorio 2006 Roman Ireland Cork Collins ISBN 9781905172191 Warner R B 1995 Tuathal Techtmar a myth or ancient literary evidence for a Roman invasion Arhivovano 17 lipnya 2016 u Wayback Machine Emania 13 Tacitus Agricola 29 Arhivovano 13 chervnya 2018 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiGnej Yulij Agrikola u Tacitus De vita Iulii Agricolae Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine lat Kornelij Tacit Zhizneopisanie Yuliya Agrikoly Arhivovano 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gnej Yulij Agrikola amp oldid 40334617