www.wikidata.uk-ua.nina.az

Авіньйонські дівиці велика олійна картина створена в 1907 році іспанським художником Пабло Пікассо фр Les Demoiselles d

Авіньйонські дівиці

«Авіньйонські дівиці» — велика олійна картина, створена в 1907 році іспанським художником Пабло Пікассо.

Авіньйонські дівиці
фр. Les Demoiselles d'Avignon
англ. Les Demoiselles d’Avignon
Файл:Pablo Picasso - Desmoiselles d'Avignon.jpg
Творець: Пабло Пікассо
Час створення: 1907
Висота: 243,9 см, 96 дюйм
Ширина: 233,7 см, 92 дюйм
Матеріал: олійна фарба і полотно
Жанр: автопортрет, портрет, груповий портрет і фігуркаd
Зберігається: Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)
Музей: Музей сучасного мистецтва

Сприйняття картини Редагувати

Картина Пабло Пікассо є частиною постійної колекції Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. На ній зображено п'ять оголених жінок-повій у будинку розпусти в Барселоні. Кожна фігура зображена в неспокійній конфронтаційній манері, і жодна з них не є традиційно жіночною. Жінки виглядають злегка загрозливими і подаються з кутовими та роз'єднаними частинами тіла. Фігура ліворуч демонструє риси обличчя та сукні єгипетського або південноазіатського стилю. Дві сусідні фігури показані в іберійському стилі рідної Пікассо Іспанії, тоді як дві праворуч — з африканськими рисами, схожими на маски. Етнічний примітивізм, на думку Пікассо, спонукав його «звільнити цілком оригінальний художній стиль переконливої, навіть дикої сили». У цій адаптації примітивізму та відмові від перспективи Пікассо робить відхід від традиційного європейського живопису. Ця протокубістична робота вважається основоположною для розвитку кубізму. Твір був суперечливим і привів до розбіжностей навіть серед найближчих сподвижників та друзів живописця. Матісс вважав твір поганим жартом, проте опосередковано відреагував на нього у своїх «Купальниках з черепахою» 1908 року. Жорж Брак теж спочатку не любив картину, але, можливо, більше, ніж хтось інший, вивчав твір дуже детально. Подальша співпраця з Пікассо призвели до кубістичної революції. Його схожість із «Купальниками» Сезанна, статуєю Поля Гогена «Овірі» та «відкриття П'ятої печаті» Ель Греко широко обговорювалася критиками.

Під час першої виставки 1916 року картина вважалася аморальною. Робота, написана в майстерні Пікассо на Монмартрі, в Парижі, була вперше побачена публічно в Антонському салоні у липні 1916 року на виставці, організованій поетом Андре Сальмоном. Саме на цій виставці Сальмон перейменував картину у нинішню, менш скандальну назву спочатку обраної Пікассо «Бордель Авіньйона».

Передумови та розвиток Редагувати

Пікассо виявився важливим художником протягом першого десятиліття XX століття. Він прибув до Парижу з Іспанії приблизно на межі XIX і XX століть як амбіційний художник, щоб створити собі ім'я. Протягом декількох років він чергував життя і працю в іспанській місцевості з частими поїздками до Парижу. 1904 року він повністю оселився в Парижі, створив кілька студій. У період з 1901 по 1904 рік Пікассо почав добиватися визнання за свої картини «Блакитного періоду». В основному це були зображення бідності та зневіри, засновані на сценах, які він бачив в Іспанії та Парижі на межі століть. Суб'єкти включали нежиттєві сім'ї, сліпих людей; інші картини зображували його друзів, але найбільше виражали відчуття відчаю.

З 1904 по 1907 рік Пікассо пережив Період троянд, який вніс у його творчість сильний елемент чуттєвості. Зображення акробатів, артистів цирку та театральних персонажів періоду Троянд подано в більш теплих, яскравих кольорах, і вони набагато радісніші у зображеннях богемного життя в паризькому авангарді та його околицях. Пікассо мав подальший успіх завдяки своїм картинам великих оголених жінок, монументальних скульптурних фігур, які нагадували роботу Поля Гогена та виявляли його інтерес до примітивних (африканських, мікронезійських, корінних американців) мистецтв. Він почав виставляти свої роботи в галереях Берте Вайль (1865—1951) та Амбруаза Воллара (1866—1939), швидко завойовуючи репутацію та прихильників серед мистецьких спільнот Монмартра та Монпарнасу.

Пікассо став улюбленцем американських колекціонерів мистецтва Гертруди Стайн та її брата Лео близько 1905 року. Старший брат Стайнів Майкл і його дружина Сара також стали колекціонерами його творів. Пікассо писав портрети Гертруди Стайн та її небіжа Аллана Стайна. Гертруда Стайн почала купувати картини Пікассо та демонструвати їх у неформальному салоні у своєму будинку в Парижі. На одному з її зборів у 1905 році він познайомився з Анрі Матіссом (1869—1954), котрий мав стати в ті часи його головним суперником, хоча в наступні роки був близьким другом. Стайн познайомив Пікассо з Кларібел Коне (1864—1929) та її сестрою Еттою Коне (1870—1949), американськими колекціонерами мистецтва, які почали купувати картини Пікассо та Матісса. Зрештою Лео Стайн переїхав до Італії, а Майкл і Сара Стайни стали важливими покровителями Матісса, тоді як Гертруда Стайн продовжувала збирати полотна Пікассо.

Вплив Редагувати

Хоча «Авіньйонські дівиці» мали величезний і глибокий вплив на сучасне мистецтво, його вплив не був негайним, і картина пробула в майстерні Пікассо довгі роки. Спочатку про роботу знали лише близькі кола художників, дилерів, колекціонерів та друзів Пікассо. Після пізнього літа 1907 року Пікассо та його давня кохана Фернанде Олів'є (1881—1966) розлучилися. Повторне фарбування двох голів з правого краю картини викликало припущення, що це свідчить про розкол між Пікассо та Олів'є. Незважаючи на те, що вони згодом возз'єдналися на певний час, відносини закінчилися у 1912 році

Картина буде виставлена лише в 1916 році і не була широко визнана революційним досягненням до початку 1920-х років, коли Андре Бретон (1896—1966) опублікував роботу.

За словами Річардсона, Матісс розгнівався, побачивши «Авіньйонських дівиць» у студії Пікассо. Він розглядав картину як спробу висміяти сучасний рух; він обурився, знайшовши свою сенсаційну Блакитну ню, наздогнану «огидними» повіями Пікассо. Він поклявся змусити Пікассо благати про милість.

Публічний погляд та назва Редагувати

З 16 по 31 липня 1916 року Авіньйонські дівиці вперше виставлялися публіці на виставці, організованій Андре Сальмоном. Виставковий простір на вулиці Антін, 26, орендував відомий кутюр'є та колекціонер мистецтва Поль Пуаре. Кубісти демонстрували у галереї Пуаре оголених жінок, розсіяні частини яких представлені у всіх чотирьох кутах полотна: тут око, там вухо, там рука, нога зверху, рот знизу. Пабло Пікассо намалював п'ять жінок, котрих, якщо сказати правду, усіх зламали, і все ж їх кінцівки якимось чином вдається тримати разом. Більше того, у них обличчя з недбало блукаючими очима над вухами. Захоплений любитель мистецтва запропонував художнику 20 000 франків за цей шедевр. Пікассо хотів більшого. Любитель мистецтв не наполягав.

Пікассо по-різному намалював кожну з фігур у картині. Жінка, яка смикає завісу вгорі праворуч, зображена важкою фарбою. Складена з гострих геометричних фігур, її голова є найсуворішою кубістською з усіх п'яти. Здається, завіса частково вливається в її тіло. Кубістська голова фігури, що присідає (внизу праворуч), зазнала принаймні двох ревізій від іберійської фігури до її поточного стану. Здається, її також намалювали з різних точок зору, створюючи заплутану фігуру. Жінка над нею досить чоловіча, з темним обличчям і квадратними грудьми. Вся картина виконана у двовимірному стилі, із занедбаною перспективою.

Наприкінці першого тому тритомної біографії Пікассо: Життя Пікассо. The Prodigy, 1881—1906, Джон Річардсон каже:

Виконання цієї картини зробило б драматичну кульмінацію цих сторінок. Однак це означатиме, що велика революційна робота Пікассо є висновком до всього, що було раніше… Як ми побачимо в майбутньому, він встановив новий зображувальний синтаксис; це дозволило людям сприймати речі новими очима, новим розумом, новим усвідомленням. Les Demoiselles d'Avignon — це перший шедевр XX століття, головний детонатор сучасного руху, наріжний камінь мистецтва XX століття. Це розчистило шлях кубізму. Це також прогнало демонів художника. Пізніше ці демони повернуться і потребуватимуть подальшого вигнання. Однак протягом наступного десятиліття Пікассо почуватиметься таким же вільним, креативним і «таким перевтомленим», як Бог.

Сюзанна Престон Блієр розповідає про історію та значення картини у книзі 2019 року по-іншому, що спирається на її африканський мистецький досвід та низку нововиявлених джерел, які вона виявила. Блієр звертається до картини не як до простої сцени, а як до інтерпретації Пікассо різноманітності жінок з усього світу, з якими Пікассо частково зіткнувся через фотографії та скульптури, побачені в ілюстрованих книгах. Ці уявлення, як стверджує Блієр, є центральними для розуміння створення картини і допомагають ідентифікувати дівиць як світових діячів — матерів, бабусь, коханок та сестер, що живуть у колоніальному світі, в якому жив Пікассо. Вона каже, що Пікассо возз'єднав цих різноманітних жінок разом у цій дивній печерній обстановці як своєрідну глобальну «машину часу» — кожна жінка посилається на іншу епоху, місце походження та супутній художній стиль, як частина епох людини, важлива для нового століття, в якій основні теми еволюції відігравали все більшу роль. З'єднання матерів кожної «раси» в цих еволюційних рамках людини, зазначає Блієр, також становить більшу «філософію», що лежить в основі оригінального філософського заголовка картини — викликаючи потужний «безлад» і «складну ситуацію», які Пікассо досліджував у цій роботі. На відміну від Лео Штейнберга та Вільяма Рубіна, які стверджували, що Пікассо у двох праворуких дівиць перефарбував обличчя африканськими масками у відповідь на кризу, що виникла через більший страх перед смертю або жінками, рання фотографія картини в студії Пікассо показує, що художник змальовував африканські маски на цих жінках з самого початку, що відповідало їх особистості як родоначальниці цих рас. Блієр стверджує, що картина в основному була завершена за одну ніч після дебатів про філософію з друзями в місцевій паризькій броварні.

Купівля Редагувати

Жак Дусет бачив картину в Антонському салоні, але придбав Les Demoiselles, не просячи Пікассо розгорнути її у своїй майстерні, щоб він міг побачити її знову. Пізніше Андре Бретон описав цю операцію: Я пам'ятаю той день, коли він купив картину у Пікассо, який, як це не здається дивним, навіть не чинив опору, коли ціну встановили у 25 000 франків: «Ну, тоді домовились, Пікассо». Потім Дусет сказав: «Ви будете отримувати 2000 франків на місяць, починаючи з наступного місяця, поки не буде досягнуто суми 25 000 франків». Дусет заплатив 30 000 франків — більше погодженої ціни. Через кілька місяців після покупки Дусет оцінив картину в межах від 250 000 до 300 000 франків. Річардсон припускає, що Пікассо, який до 1924 року був на вершині світового мистецтва, і йому не потрібно було продавати картину, зробив це за низькою ціною, тому що Дусет обіцяв картину передати до Лувру за своїм заповітом. Однак після смерті в 1929 році він не залишив картину Лувру за заповітом, і вона була продана, як і більшість колекцій, через приватних дилерів.

У листопаді 1937 року в галереї мистецтв Jacques Seligman & Co. у Нью-Йорку відбулася виставка «20 років в еволюції Пікассо, 1903—1923», до якої входили «Авіньйонські дівиці». Музей сучасного мистецтва придбав картину за 24 000 доларів. Музей зібрав 18 000 доларів на придбання, продавши картину Едґара Дега, а решту — за рахунок пожертв співвласників галереї Жермена Селігмана та Сезара де Хоке. Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку призначив виставку робіт Пікассо на 15 листопада 1939 року. Вона залишалася відкритою до 7 січня 1940 року. Виставку під назвою Пікассо: 40 років його мистецтва організував Альфред Х. Барр (1902—1981) у співпраці з Мистецьким інститутом Чикаго. Виставка представила 344 роботи, серед яких була нещодавно намальована Герніка, а також Авіньйонські дівиці

Спадщина Редагувати

У липні 2007 року Newsweek опублікував статтю на двох сторінках про «Авіньйонських дівиць», описуючи її як «найвпливовіший витвір мистецтва за останні 100 років». Мистецтвознавець Голланд Коттер стверджував, що Пікассо «змінив історію цим твором. Він замінив доброякісний ідеал класичного ню на нову расу сексуально озброєних та небезпечних істот»

Картина продемонстрована в телевізійному серіалі «Геній», який зосереджує увагу на житті та творчості Пікассо.

Малярні матеріали Редагувати

2003 року експертиза картини за допомогою рентгенівської флуоресцентної спектроскопії, проведена в Музеї сучасного мистецтва, підтвердила наявність таких пігментів: свинцево-білий, кістково-чорний, верміліон, кадмієво-жовтий, кобальтово-синій, смарагдово-зелений та земляні пігменти (наприклад, коричнева вохра), що містять залізо.

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://www.moma.org/explore/conservation/demoiselles/
  2. ↑ https://www.moma.org/collection/works/79766
  3. ↑ https://www.moma.org/learn/moma_learning/pablo-picasso-les-demoiselles-davignon-paris-june-july-1907/
  4. ↑ Make Lists, Not War — 2013.
    d:Track:Q97309629
  5. https://pablo-picasso.space/obras-de-picasso/las-senoritas-de-avignon-les-demoiselles-davignon/
  6. https://www.moma.org/learn/moma_learning/themes/what-is-modern-art/modern-portraits/
  7. https://rkd.nl/explore/artists/63276
  8. ↑ . Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 26 грудня 2020. 
  9. Mellow, James R. Charmed Circle: Gertrude Stein and Company. Henry Holt, 2003. ISBN 0-8050-7351-5
  10. Richardson 1991, 47, 228
  11. . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2020. 
  12. Richardson 1991, 43
  13. Fluegel, 350
  14. Plagens, Peter. Which Is the Most Influential Work of Art of the Last 100 Years? [ 2 червня 2015 у Wayback Machine.], Art, Newsweek, 2 July/9 July 2007, pp. 68–69
  15. . Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 26 грудня 2020. 
  16. Les Demoiselles d'Avignon: Conserving a modern masterpiece [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.], Website of Museum of Modern Art, New York
  17. Pablo Picasso, 'Les Demoiselles d'Avignon' [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] ColourLex

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avinjonski divici velika olijna kartina stvorena v 1907 roci ispanskim hudozhnikom Pablo Pikasso Avinjonski divicifr Les Demoiselles d Avignon 1 2 3 angl Les Demoiselles d Avignon 4 Fajl Pablo Picasso Desmoiselles d Avignon jpgTvorec Pablo Pikasso 5 4 2 Chas stvorennya 1907Visota 243 9 sm 96 dyujmShirina 233 7 sm 92 dyujmMaterial olijna farba 1 2 i polotno 1 2 Zhanr avtoportret 2 3 portret 6 3 2 grupovij portret 3 2 i figurkad 7 Zberigayetsya Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 3 2 1 Muzej Muzej suchasnogo mistectva Zmist 1 Sprijnyattya kartini 2 Peredumovi ta rozvitok 3 Vpliv 4 Publichnij poglyad ta nazva 5 Kupivlya 6 Spadshina 7 Malyarni materiali 8 Primitki 9 PosilannyaSprijnyattya kartini RedaguvatiKartina Pablo Pikasso ye chastinoyu postijnoyi kolekciyi Muzeyu suchasnogo mistectva v Nyu Jorku Na nij zobrazheno p yat ogolenih zhinok povij u budinku rozpusti v Barseloni Kozhna figura zobrazhena v nespokijnij konfrontacijnij maneri i zhodna z nih ne ye tradicijno zhinochnoyu Zhinki viglyadayut zlegka zagrozlivimi i podayutsya z kutovimi ta roz yednanimi chastinami tila Figura livoruch demonstruye risi oblichchya ta sukni yegipetskogo abo pivdennoaziatskogo stilyu Dvi susidni figuri pokazani v iberijskomu stili ridnoyi Pikasso Ispaniyi todi yak dvi pravoruch z afrikanskimi risami shozhimi na maski Etnichnij primitivizm na dumku Pikasso sponukav jogo zvilniti cilkom originalnij hudozhnij stil perekonlivoyi navit dikoyi sili U cij adaptaciyi primitivizmu ta vidmovi vid perspektivi Pikasso robit vidhid vid tradicijnogo yevropejskogo zhivopisu Cya protokubistichna robota vvazhayetsya osnovopolozhnoyu dlya rozvitku kubizmu Tvir buv superechlivim i priviv do rozbizhnostej navit sered najblizhchih spodvizhnikiv ta druziv zhivopiscya Matiss vvazhav tvir poganim zhartom prote oposeredkovano vidreaguvav na nogo u svoyih Kupalnikah z cherepahoyu 1908 roku Zhorzh Brak tezh spochatku ne lyubiv kartinu ale mozhlivo bilshe nizh htos inshij vivchav tvir duzhe detalno Podalsha spivpracya z Pikasso prizveli do kubistichnoyi revolyuciyi Jogo shozhist iz Kupalnikami Sezanna statuyeyu Polya Gogena Oviri ta vidkrittya P yatoyi pechati El Greko shiroko obgovoryuvalasya kritikami Pid chas pershoyi vistavki 1916 roku kartina vvazhalasya amoralnoyu Robota napisana v majsterni Pikasso na Monmartri v Parizhi bula vpershe pobachena publichno v Antonskomu saloni u lipni 1916 roku na vistavci organizovanij poetom Andre Salmonom Same na cij vistavci Salmon perejmenuvav kartinu u ninishnyu mensh skandalnu nazvu spochatku obranoyi Pikasso Bordel Avinjona Peredumovi ta rozvitok RedaguvatiPikasso viyavivsya vazhlivim hudozhnikom protyagom pershogo desyatilittya XX stolittya Vin pribuv do Parizhu z Ispaniyi priblizno na mezhi XIX i XX stolit yak ambicijnij hudozhnik shob stvoriti sobi im ya Protyagom dekilkoh rokiv vin cherguvav zhittya i pracyu v ispanskij miscevosti z chastimi poyizdkami do Parizhu 1904 roku vin povnistyu oselivsya v Parizhi stvoriv kilka studij U period z 1901 po 1904 rik Pikasso pochav dobivatisya viznannya za svoyi kartini Blakitnogo periodu V osnovnomu ce buli zobrazhennya bidnosti ta zneviri zasnovani na scenah yaki vin bachiv v Ispaniyi ta Parizhi na mezhi stolit Sub yekti vklyuchali nezhittyevi sim yi slipih lyudej inshi kartini zobrazhuvali jogo druziv ale najbilshe virazhali vidchuttya vidchayu 8 Z 1904 po 1907 rik Pikasso perezhiv Period troyand yakij vnis u jogo tvorchist silnij element chuttyevosti Zobrazhennya akrobativ artistiv cirku ta teatralnih personazhiv periodu Troyand podano v bilsh teplih yaskravih kolorah i voni nabagato radisnishi u zobrazhennyah bogemnogo zhittya v parizkomu avangardi ta jogo okolicyah Pikasso mav podalshij uspih zavdyaki svoyim kartinam velikih ogolenih zhinok monumentalnih skulpturnih figur yaki nagaduvali robotu Polya Gogena ta viyavlyali jogo interes do primitivnih afrikanskih mikronezijskih korinnih amerikanciv mistectv Vin pochav vistavlyati svoyi roboti v galereyah Berte Vajl 1865 1951 ta Ambruaza Vollara 1866 1939 shvidko zavojovuyuchi reputaciyu ta prihilnikiv sered misteckih spilnot Monmartra ta Monparnasu 8 Pikasso stav ulyublencem amerikanskih kolekcioneriv mistectva Gertrudi Stajn ta yiyi brata Leo blizko 1905 roku Starshij brat Stajniv Majkl i jogo druzhina Sara takozh stali kolekcionerami jogo tvoriv Pikasso pisav portreti Gertrudi Stajn ta yiyi nebizha Allana Stajna Gertruda Stajn pochala kupuvati kartini Pikasso ta demonstruvati yih u neformalnomu saloni u svoyemu budinku v Parizhi Na odnomu z yiyi zboriv u 1905 roci vin poznajomivsya z Anri Matissom 1869 1954 kotrij mav stati v ti chasi jogo golovnim supernikom hocha v nastupni roki buv blizkim drugom Stajn poznajomiv Pikasso z Klaribel Kone 1864 1929 ta yiyi sestroyu Ettoyu Kone 1870 1949 amerikanskimi kolekcionerami mistectva yaki pochali kupuvati kartini Pikasso ta Matissa Zreshtoyu Leo Stajn pereyihav do Italiyi a Majkl i Sara Stajni stali vazhlivimi pokrovitelyami Matissa todi yak Gertruda Stajn prodovzhuvala zbirati polotna Pikasso 9 Vpliv RedaguvatiHocha Avinjonski divici mali velicheznij i glibokij vpliv na suchasne mistectvo jogo vpliv ne buv negajnim i kartina probula v majsterni Pikasso dovgi roki Spochatku pro robotu znali lishe blizki kola hudozhnikiv dileriv kolekcioneriv ta druziv Pikasso Pislya piznogo lita 1907 roku Pikasso ta jogo davnya kohana Fernande Oliv ye 1881 1966 rozluchilisya Povtorne farbuvannya dvoh goliv z pravogo krayu kartini viklikalo pripushennya sho ce svidchit pro rozkol mizh Pikasso ta Oliv ye Nezvazhayuchi na te sho voni zgodom vozz yednalisya na pevnij chas vidnosini zakinchilisya u 1912 roci 10 11 Kartina bude vistavlena lishe v 1916 roci i ne bula shiroko viznana revolyucijnim dosyagnennyam do pochatku 1920 h rokiv koli Andre Breton 1896 1966 opublikuvav robotu 12 Za slovami Richardsona Matiss rozgnivavsya pobachivshi Avinjonskih divic u studiyi Pikasso Vin rozglyadav kartinu yak sprobu vismiyati suchasnij ruh vin oburivsya znajshovshi svoyu sensacijnu Blakitnu nyu nazdognanu ogidnimi poviyami Pikasso Vin poklyavsya zmusiti Pikasso blagati pro milist Publichnij poglyad ta nazva RedaguvatiZ 16 po 31 lipnya 1916 roku Avinjonski divici vpershe vistavlyalisya publici na vistavci organizovanij Andre Salmonom Vistavkovij prostir na vulici Antin 26 orenduvav vidomij kutyur ye ta kolekcioner mistectva Pol Puare Kubisti demonstruvali u galereyi Puare ogolenih zhinok rozsiyani chastini yakih predstavleni u vsih chotiroh kutah polotna tut oko tam vuho tam ruka noga zverhu rot znizu Pablo Pikasso namalyuvav p yat zhinok kotrih yaksho skazati pravdu usih zlamali i vse zh yih kincivki yakimos chinom vdayetsya trimati razom Bilshe togo u nih oblichchya z nedbalo blukayuchimi ochima nad vuhami Zahoplenij lyubitel mistectva zaproponuvav hudozhniku 20 000 frankiv za cej shedevr Pikasso hotiv bilshogo Lyubitel mistectv ne napolyagav Pikasso po riznomu namalyuvav kozhnu z figur u kartini Zhinka yaka smikaye zavisu vgori pravoruch zobrazhena vazhkoyu farboyu Skladena z gostrih geometrichnih figur yiyi golova ye najsuvorishoyu kubistskoyu z usih p yati Zdayetsya zavisa chastkovo vlivayetsya v yiyi tilo Kubistska golova figuri sho prisidaye vnizu pravoruch zaznala prinajmni dvoh revizij vid iberijskoyi figuri do yiyi potochnogo stanu Zdayetsya yiyi takozh namalyuvali z riznih tochok zoru stvoryuyuchi zaplutanu figuru Zhinka nad neyu dosit cholovicha z temnim oblichchyam i kvadratnimi grudmi Vsya kartina vikonana u dvovimirnomu stili iz zanedbanoyu perspektivoyu Naprikinci pershogo tomu tritomnoyi biografiyi Pikasso Zhittya Pikasso The Prodigy 1881 1906 Dzhon Richardson kazhe Vikonannya ciyeyi kartini zrobilo b dramatichnu kulminaciyu cih storinok Odnak ce oznachatime sho velika revolyucijna robota Pikasso ye visnovkom do vsogo sho bulo ranishe Yak mi pobachimo v majbutnomu vin vstanoviv novij zobrazhuvalnij sintaksis ce dozvolilo lyudyam sprijmati rechi novimi ochima novim rozumom novim usvidomlennyam Les Demoiselles d Avignon ce pershij shedevr XX stolittya golovnij detonator suchasnogo ruhu narizhnij kamin mistectva XX stolittya Ce rozchistilo shlyah kubizmu Ce takozh prognalo demoniv hudozhnika Piznishe ci demoni povernutsya i potrebuvatimut podalshogo vignannya Odnak protyagom nastupnogo desyatilittya Pikasso pochuvatimetsya takim zhe vilnim kreativnim i takim perevtomlenim yak Bog Syuzanna Preston Bliyer rozpovidaye pro istoriyu ta znachennya kartini u knizi 2019 roku po inshomu sho spirayetsya na yiyi afrikanskij misteckij dosvid ta nizku novoviyavlenih dzherel yaki vona viyavila Bliyer zvertayetsya do kartini ne yak do prostoyi sceni a yak do interpretaciyi Pikasso riznomanitnosti zhinok z usogo svitu z yakimi Pikasso chastkovo zitknuvsya cherez fotografiyi ta skulpturi pobacheni v ilyustrovanih knigah Ci uyavlennya yak stverdzhuye Bliyer ye centralnimi dlya rozuminnya stvorennya kartini i dopomagayut identifikuvati divic yak svitovih diyachiv materiv babus kohanok ta sester sho zhivut u kolonialnomu sviti v yakomu zhiv Pikasso Vona kazhe sho Pikasso vozz yednav cih riznomanitnih zhinok razom u cij divnij pechernij obstanovci yak svoyeridnu globalnu mashinu chasu kozhna zhinka posilayetsya na inshu epohu misce pohodzhennya ta suputnij hudozhnij stil yak chastina epoh lyudini vazhliva dlya novogo stolittya v yakij osnovni temi evolyuciyi vidigravali vse bilshu rol Z yednannya materiv kozhnoyi rasi v cih evolyucijnih ramkah lyudini zaznachaye Bliyer takozh stanovit bilshu filosofiyu sho lezhit v osnovi originalnogo filosofskogo zagolovka kartini viklikayuchi potuzhnij bezlad i skladnu situaciyu yaki Pikasso doslidzhuvav u cij roboti Na vidminu vid Leo Shtejnberga ta Vilyama Rubina yaki stverdzhuvali sho Pikasso u dvoh pravorukih divic perefarbuvav oblichchya afrikanskimi maskami u vidpovid na krizu sho vinikla cherez bilshij strah pered smertyu abo zhinkami rannya fotografiya kartini v studiyi Pikasso pokazuye sho hudozhnik zmalovuvav afrikanski maski na cih zhinkah z samogo pochatku sho vidpovidalo yih osobistosti yak rodonachalnici cih ras Bliyer stverdzhuye sho kartina v osnovnomu bula zavershena za odnu nich pislya debativ pro filosofiyu z druzyami v miscevij parizkij brovarni Kupivlya RedaguvatiZhak Duset bachiv kartinu v Antonskomu saloni ale pridbav Les Demoiselles ne prosyachi Pikasso rozgornuti yiyi u svoyij majsterni shob vin mig pobachiti yiyi znovu Piznishe Andre Breton opisav cyu operaciyu Ya pam yatayu toj den koli vin kupiv kartinu u Pikasso yakij yak ce ne zdayetsya divnim navit ne chiniv oporu koli cinu vstanovili u 25 000 frankiv Nu todi domovilis Pikasso Potim Duset skazav Vi budete otrimuvati 2000 frankiv na misyac pochinayuchi z nastupnogo misyacya poki ne bude dosyagnuto sumi 25 000 frankiv Duset zaplativ 30 000 frankiv bilshe pogodzhenoyi cini Cherez kilka misyaciv pislya pokupki Duset ociniv kartinu v mezhah vid 250 000 do 300 000 frankiv Richardson pripuskaye sho Pikasso yakij do 1924 roku buv na vershini svitovogo mistectva i jomu ne potribno bulo prodavati kartinu zrobiv ce za nizkoyu cinoyu tomu sho Duset obicyav kartinu peredati do Luvru za svoyim zapovitom Odnak pislya smerti v 1929 roci vin ne zalishiv kartinu Luvru za zapovitom i vona bula prodana yak i bilshist kolekcij cherez privatnih dileriv U listopadi 1937 roku v galereyi mistectv Jacques Seligman amp Co u Nyu Jorku vidbulasya vistavka 20 rokiv v evolyuciyi Pikasso 1903 1923 do yakoyi vhodili Avinjonski divici Muzej suchasnogo mistectva pridbav kartinu za 24 000 dolariv Muzej zibrav 18 000 dolariv na pridbannya prodavshi kartinu Edgara Dega a reshtu za rahunok pozhertv spivvlasnikiv galereyi Zhermena Seligmana ta Sezara de Hoke Muzej suchasnogo mistectva v Nyu Jorku priznachiv vistavku robit Pikasso na 15 listopada 1939 roku Vona zalishalasya vidkritoyu do 7 sichnya 1940 roku Vistavku pid nazvoyu Pikasso 40 rokiv jogo mistectva organizuvav Alfred H Barr 1902 1981 u spivpraci z Misteckim institutom Chikago Vistavka predstavila 344 roboti sered yakih bula neshodavno namalovana Gernika a takozh Avinjonski divici 13 Spadshina RedaguvatiU lipni 2007 roku Newsweek opublikuvav stattyu na dvoh storinkah pro Avinjonskih divic opisuyuchi yiyi yak najvplivovishij vitvir mistectva za ostanni 100 rokiv 14 Mistectvoznavec Golland Kotter stverdzhuvav sho Pikasso zminiv istoriyu cim tvorom Vin zaminiv dobroyakisnij ideal klasichnogo nyu na novu rasu seksualno ozbroyenih ta nebezpechnih istot 15 Kartina prodemonstrovana v televizijnomu seriali Genij yakij zoseredzhuye uvagu na zhitti ta tvorchosti Pikasso Malyarni materiali Redaguvati2003 roku ekspertiza kartini za dopomogoyu rentgenivskoyi fluorescentnoyi spektroskopiyi provedena v Muzeyi suchasnogo mistectva pidtverdila nayavnist takih pigmentiv svincevo bilij kistkovo chornij vermilion kadmiyevo zhovtij kobaltovo sinij smaragdovo zelenij ta zemlyani pigmenti napriklad korichneva vohra sho mistyat zalizo 16 17 Primitki Redaguvati a b v g http www moma org explore conservation demoiselles a b v g d e zh i k l m n p https www moma org collection works 79766 a b v g d e zh https www moma org learn moma learning pablo picasso les demoiselles davignon paris june july 1907 a b v Make Lists Not War 2013 d Track Q97309629 https pablo picasso space obras de picasso las senoritas de avignon les demoiselles davignon https www moma org learn moma learning themes what is modern art modern portraits https rkd nl explore artists 63276 a b Melissa McQuillan Pablo Picasso MoMA Grove Art Online Oxford University Press 2009 Arhiv originalu za 8 travnya 2015 Procitovano 26 grudnya 2020 Mellow James R Charmed Circle Gertrude Stein and Company Henry Holt 2003 ISBN 0 8050 7351 5 Richardson 1991 47 228 Gelett Burgess The Wild Men of Paris Matisse Picasso and Les Fauves The Architectural Record May 1910 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2020 Richardson 1991 43 Fluegel 350 Plagens Peter Which Is the Most Influential Work of Art of the Last 100 Years Arhivovano 2 chervnya 2015 u Wayback Machine Art Newsweek 2 July 9 July 2007 pp 68 69 tes Arhiv originalu za 1 bereznya 2019 Procitovano 26 grudnya 2020 Les Demoiselles d Avignon Conserving a modern masterpiece Arhivovano 9 serpnya 2018 u Wayback Machine Website of Museum of Modern Art New York Pablo Picasso Les Demoiselles d Avignon Arhivovano 14 kvitnya 2015 u Wayback Machine ColourLexPosilannya RedaguvatiLes Demoiselles d Avignon Arhivovano 4 lipnya 2015 u Wayback Machine v Internet kolekciyi MoMA Les Demoiselles d Avignon sho zberigaye suchasnij shedevr Arhivovano 9 serpnya 2018 u Wayback Machine Dzhuliya Frej Anatomiya shedevra Nyu Jork Tajms oglyad Les Demoiselles d Avignon Vilyam Rubin Helen Sekkel ta Dzhudit Kazens Arhivovano 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Dzhelett Berdzhess Parizki diki lyudi Matiss Pikasso ta Le Fov 1910 PDF Arhivovano 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pablo Pikasso 1907 P yat nyu Etyud dlya Les Demoiselles d Avignon akvarel na tkanomu paperi 17 5 x 22 5 sm Muzej mistectv u Filadelfiyi Arhivovano 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avinjonski divici amp oldid 39763024