Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 2020 року

Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 3 січня 2020 року — авіаудар по конвою поблизу міжнародного аеропорту Багдада і самому аеропорту, завданий збройними силами США 3 січня 2020 року. Ціль удару — Касем Сулеймані, командувач підрозділом «Кудс» Іранського Корпусу Вартових Ісламської революції і Абу Махді Аль-Мухандіс — командир іракського угрупування шиїтських ополченців «Сили народної мобілізації». В результаті ракетної атаки безпілотників конвой був знищений. Сулеймані і Абу Махді загинули.

Авіаудар США по міжнародному аеропорту Багдада 2020 року
частина Американська інтервенція у Ірак (з 2014) (Операція «Непохитна рішучість») та 2019–2020 Криза у Перській затоці
Файл:Bombing at Baghdad Airport 2020.png Бомбардування летовища Багдаду
Тип	Авіаудар
Місце	Поблизу Міжнародного аеропорту Багдада, Багдад, Ірак 33°15′29″ пн. ш. 44°15′22″ сх. д. / 33.25806° пн. ш. 44.25611° сх. д. / 33.25806; 44.25611Координати: 33°15′29″ пн. ш. 44°15′22″ сх. д. / 33.25806° пн. ш. 44.25611° сх. д. / 33.25806; 44.25611
Мета	Сила Кудс Народний Мобілізаційний комітет
Дата	3 січня 2020 близько 01:00 (UTC+3)
Виконання	США
Результат	Див. Наслідки
Втрати	10 загиблих: Генерал-майор Касем Сулеймані Бригадний генерал Хусейн Пур-Jafari Полковник Шахруд Музафарі-Нія Майор Хаді Тармі Капітан Вахід Заманян Командир Абу Махді Аль-Мухандіс Чотири інші особи

У зв'язку з убивством генерала Сулеймані в Ірані був оголошений триденний траур.

Удар завданий як відплата за напад на авіабазу K-1 і посольство США. Удар не був узгоджений з іракською владою і Радою Безпеки ООН.

Причини

Причиною нападу став напад на американське посольство в Іраку 31 грудня 2019 року, вчинений прихильниками ополчення Сил народної мобілізації в помсту за бомбардування ВПС США їхніх об'єктів. Як пізніше заявили американці, напад імовірно підтримав і організував генерал Касем Сулеймані.

Одним з ініціаторів організації вбивства Сулеймані був Майк Помпео. Він протягом кількох місяців пропонував Трампові схвалити цю операцію. Як стверджують Washington Post, політик по кілька разів на день обговорював таку можливість з Президентом США.

Напад

Касем Сулеймані та Абу Махді аль-Мухандіс були вбиті під час авіаційного удару США 3 січня 2020 року під час руху конвою на під'їзній дорозі поблизу міжнародного аеропорту Багдада. Кілька ракет, випущених американсьним безпілотним бойовим літальним апаратом MQ-9 Reaper влучили в авто конвою, що призвело до загибелі 10 людей.

Міністерство оборони США заявило, що американська атака проводилася «за вказівкою президента» і мала на меті стримати майбутні напади. Президент Трамп заявив, що Сулеймані планував подальші напади на американських дипломатів та військових і схвалив напади на американське посольство в Багдаді.

Реакція

НАТО тимчасово припинила свою навчальну місію в Іраку 4 січня. Прес-секретар Ділан Уайт наголосив в електронній заяві: «Безпека персоналу в Іраку є першорядною. Ми продовжуємо вживати всіх необхідних заходів безпеки».

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловив стурбованість ескалацією та закликав лідерів «проявляти максимальну стриманість».

Агнес Калламар, спеціальний доповідач ООН з питань судових розглядів заявила, що вбивство, порушило міжнародні закони про права людини. Крім того, Калламар розкритикувала заяву США, що вони не згадали інших, які були вбиті разом з Солеймані. «Ненавмисно? Можливо. Незаконно? Абсолютно», — додала Калламар.

Китай, Індія та Пакистан закликали до стриманості після нападу, а Британія закликала всіх учасників протистояння реагувати обережно, кажучи, що «подальший конфлікт не відповідає їхнім інтересам». Однак міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб зазначив, що його уряд «завжди визнавав агресивну загрозу з боку іранської сили Quds».

Німеччина повідомила, що Близький Схід досяг «небезпечної точки ескалації», і конфлікт можна вирішити лише дипломатичним шляхом. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що авіаудари не «полегшили зменшення напруженості», але зазначив, що вони «супроводжували низку небезпечних іранських провокацій». Заступник міністра закордонних справ Франції Амелі де Моншалін заявила радіо RTL: «Ми прокидаємося в більш небезпечному світі. Військова ескалація завжди небезпечна». Італія попередила, що зростаюча напруга може підживити подальший «тероризм і насильницький екстремізм». Однак лідер опозиції Маттео Сальвіні аплодував вбивству Солеймані, якого він назвав «одним з найнебезпечніших і найжалюгідніших людей у ​​світі, ісламським терористом, ворогом Заходу, Ізраїлю, прав та свобод».

Іран провів кілька атак на військові бази США в Іраку. Зокрема, сім мінометних мін було випущено по авіабазі Балад, було поранено 4-х іракських військових.

21 січня депутат парламенту Ірану Ахмад Хамза оголосив про винагороду розміром 3 млн доларів за вбивство Дональда Трампа.

Наслідки

Після нападу представники Ірану заявили про плани щодо військової відповіді. В ніч проти 8 січня іранські сили завдали удару десятками ракет по військовій американській базі в Іраку. Пентагон підтвердив атаку на щонайменше дві військові бази. Спочатку Трамп заявляв, що ніхто з військових США не постраждав, але згодом AP опублікували дані, що 34 військових отримали черепно-мозкові трамви, і до 25 січня 17 солдатів продовжували перебувати під медичним оглядом.

Цього ж дня поблизу Тегерану військами ППО Ірану було збито літак Boeing 737 української МАУ, що виконував рейс з Тегерану до Борисільського летовища в Києві. Літак впав за дві хвилини після зльоту, всі 176 людей на борту загинули. Спочатку повідомлялось, що причиною падіння було загоряння двигуна через технічну несправність, однак згодом стало відомо, що літак було збито.

13 січня керівник судової влади Ірану Сейєд Ебрагім Райсі заявив, що Іран подасть у міжнародний суд на Дональда Трампа за вбивство Сулеймані. Незважаючи на кілька атак на військові бази, 16 січня 2020 Пентагон заявив, що не збирається виводити війська з Іраку.

10 червня представник судової влади Ірану Голамхосейн Есмаілі заявив, що іранець Махмуд Мусаві Маджд був викритий у співпраці з ізраїльським Моссадом та ЦРУ. Він начебто передавав їм дані про іранських військових. Його було засуджено до смертної кари.

Див. також

• Опосередкований конфлікт між Іраном і Саудівською Аравією
• Рейд на Бариш

Примітки

1. Cohen, Zachary; Alkhshali, Hamdi; Damon, Arwa; Khadder, Kareem (3 січня 2020). US drone strike ordered by Trump kills top Iranian commander in Baghdad. CNN. оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020. 
2. Ghattas, Kim (3 січня 2020). . The Atlantic. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
3. У Багдаді внаслідок авіаудару США загинув іранський генерал Касем Сулеймані. 
4. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
5. (en-GB). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 4 січня 2020. 
6. (en-GB). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 4 січня 2020. 
7. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020. 
8. . Axios (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
9. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 4 січня 2020. 
10. NATO suspends Iraq training mission [ 5 січня 2020 у Wayback Machine.] By SARAH WHEATON, Politico, Jan 4, 2020
11. . UN News (англ.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
12. UN rights expert: US assassination of Iranian official violated international human rights laws. jurist.org. 3 січня 2020. оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020. 
13. Holmes, Julian Borger Oliver; Chulov, Martin; Pilkington, Ed (3 січня 2020). . The Guardian. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
14. China urges 'calm and restraint' after US kills Iran general. Al-Arabiya English. Reuters. 3 січня 2020. оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020. 
15. Qassem Soleimani: Iranians mourn as world reacts to death of Iran's top military official. Euronews. 3 січня 2020. оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020. 
16. . www.geo.tv (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020. 
17. Leiceister, John (3 січня 2020). 'A more dangerous world': U.S. airstrike responsible for killing Iran's top general triggers global alarm. Nation & World. Associated Press (via the Chicago Tribune). оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020. 
18. . 24 Канал. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020. 
19. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 січня 2020. 
20. Joseph, Cameron (8 січня 2020). . Vice (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
21. . AP NEWS. 7 січня 2020. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
22. . U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
23. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020. 
24. Український літак упав в Ірані - версія теракту виключена - новини України. rbc.ua. оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 10 січня 2020.  Текст «РБК-Україна» проігноровано (довідка)
25. Iran plane crash: Video appears to show missile strike, Canada and UK say they have intelligence Iran shot down Ukrainian plane - CNNPolitics. edition.cnn.com. оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2020. 
26. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020. 
27. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 17 січня 2020. 
28. Rbc.ua. . РБК-Украина (uk-UA). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.