«Автопортрет з Ізабеллою Брант» (італ. Autoritratto) — відома картина фламандського живописця Пітера Пауля Рубенса, що зберігається в Старій пінакотеці у Мюнхені.
| Автопортрет з Ізабеллою Брант | |
| Автор | Пітер Пауль Рубенс |
|---|---|
| Час створення | 1609 |
| Розміри | 178 × 136,5 cm |
| Матеріал | Дерево |
| Техніка | Олія |
| Місцезнаходження | Стара пінакотека (Мюнхен, Німеччина) |
Передумови Редагувати
Це був надзвичайний період в житті відомого художника. Він вимушенно покинув Італію і пишний двір герцога Гонзага в Мантуї, де обіймав посаду придворного живописця. Причиною була хвороба і смерть його матері в Антверпені у 1608 році. Клопоти з похованням та справи зі спадком і були головними причинами повернення на батьківщину.
Але Рубенс вже не належав тільки собі. Спробу утримати у Фландрії уславленого майстра зробили і тодішні іспанські володарі провінції — дочка іспанського короля і її чоловік. Про настрої художника тієї пори відомо з його листа : « Тут всіляко бажають утримати мене Ерцгерцог та Її Величність Інфанта, що надіслали листа з пропозицією служби у них та надзвичайно багатими обіцянками. Але у мене дуже мало бажання знову стати царедворцем. Мені було б досить і Антверпена…». Але скоро Рубенс закохався в 18-річну Ізабеллу Брант, залишиться в Антверпені і прийняв пропозицію іспанських володарів Фландрії бути у них на службі. У 1609 році Рубенс узяв шлюб з Ізабеллою. У 1611 родину приголомшила рання смерть його брата Філіпа. Саме в цей період між двома смертями рідних для Рубенса людей і був написаний автопортрет з Ізабеллою Брант.
Картина Редагувати
Рубенс написав себе і дружину в садку біля розквітлого куща жимолості. Про високе місце в суспільній ієрархії пари свідчать розкішні шати подружжя і дворянська, золочена зброя господаря. Тільки коштовне брабанське мереживо на Ізабеллі коштувало великого статку. Рубенс сидить на лаві в дуже вільній, майже нешляхетній позі. Так не дозволялось сидіти особам на парадних портретах. Ще більше сваволі в негармонійному костюмі Ізабелли, що присіла на розкинутий плащ. Але Рубенса поки що мало хвилював осуд прихильників церемоній і мораль заборон. Адже він малював портрет для себе.
Література Редагувати
- Боргези С. Старая пинакотека: Мюнхен: Альбом. 2003.
- Т. А. Седова. Старая пинакотека в Мюнхене. М.: Искусство, 1990
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автопортрет з Ізабеллою Брант |