www.wikidata.uk-ua.nina.az

Авл Манлій Вульсон консул 178 року до н е Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Авл Манлій Вульсон Авл

Авл Манлій Вульсон (консул 178 року до н. е.)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Авл Манлій Вульсон.

Авл Манлій Вульсон (лат. Aulus Manlius Vulso; III—II століття до н. е.) — римський полководець і політичний діяч з патриціанського роду Манліїв, консул 178 року до н. е.

Авл Манлій Вульсон
лат. Aulus Manlius Vulso
тріумвір з виведення колоній
194—192 до н. е.
претор-суффект
189 до н. е.
178 до н. е.
проконсул Істрії
177 до н. е.
 
Народження: 221 до н. е.
Стародавній Рим
Смерть: 2 століття до н. е.
невідомо
Країна: Стародавній Рим
Рід: Манлії
Батько: Гней Манлій Вульсон
Мати: невідомо

Походження Редагувати

Авл Манлій належав до одного з найзнатніших патриціанських родів Риму, представники якого регулярно отримували консульство, починаючи з 480 року до н. е. Історики припускають, що і номен Manlius з нехарактерним для латинської мови буквосполученням nl, і перші його носії могли бути етруського походження. Когномен Вульсон (Vulso) або Вольсон (Volso), найбільш ранній з тих, що використовували Манлії, може бути пов'язаний з назвою етруського міста Вольсінії (Volsinii).

Згідно з консульськими фастами, у батька Авла Манлія був той же преномен — Гней; діда звали Луцій. Німецький антикознавець Фрідріх Мюнцер припустив, що дід Авла — це Луцій Манлій Вульсон Лонг, консул 256 і 250 років до н. е., який командував в Африці разом з Марком Атілієм Регулом під час Першої Пунічної війни. У джерелах згадуються двоє його синів, Луцій (претор 218 року) та Публій[de] (претор 210 року), але міг бути й третій, Гней-старший, який помер рано (можливо, він загинув в одній з сутичок Другої Пунічної війни). Таким чином, старшими братами Авла були Луцій, претор в 197 році до н. е., і Гней, консул 189 року до н. е.

Кар'єра Редагувати

У 194—192 роках до н. е. Авл Манлій був одним з тріумвірів, які займалися організацією нових римських колоній у Південній Італії. Його колегами були Луцій Апусцій Фуллон і Квінт Елій Туберон. У 189 році до н. е., під час консульства брата, Вульсон був обраний претором-суффектом замість загиблого на війні з лігурами Луція Бебія Діва[de]. У наступні роки його кар'єра уповільнилася: тільки у 179 році до н. е. Вульсон переміг на консульських виборах на наступний рік. Тут вирішальну роль могла зіграти підтримка його родича Луція Манлія Ацидіна Фульвіана, одного з чинних консулів; рідний брат і колега останнього Квінт Фульвій Флакк проводив ці вибори.

Колегою Авла Манлія став плебей Марк Юній Брут. Провінцією Вульсону була призначена Цизальпийська Галія, але він самовільно вдерся до Істрії заради здобичі, використовуючи набіги істрійців на володіння Риму як привід. В оповіданні Тіта Лівія про цю війну дослідники бачать сліди відразу три традиції: одна з них, ймовірно, походила від самого Вульсона або його найближчого оточення, друга — від його політичних опонентів, третя — з «Анналів» Квінта Еннія, який міг використовувати дані двох інших традицій.

Через некомпетентне командування Авла Манлія і безпечність його солдатів істрійці змогли раптово напасти на римлян і навіть захопити їх табір. До Риму дійшли чутки про повну поразку Вульсона, так що Брута відправили йому на допомогу, а двоє народних трибунів, Гай Папірій Турд[de] і Авл Ліциній Нерва, зажадали, щоб розбитий консул прибув до Риму для звіту. Від необхідності зробити це Авла Манлія позбавило втручання третього трибуна — Квінта Елія, родича його старого колеги. Вульсон зміг перемогти істрійців і стабілізувати ситуацію ще до прибуття Марка Юнія.

Консули зазимовали в Аквілеї, а навесні, оскільки їх влада у провінції була продовжена у якості проконсулів, продовжили війну. У цей момент прибув новий консул Гай Клавдій Пульхр, Вульсон разом із колегою відмовилися передавати владу Пульхру з огляду на те, що останній не здійснив необхідних обрядів. Проконсули знову вдерлися до Істрії та обложили місто Несаттій, де знаходилися ватажки істрійців разом з їх царем Епулоном[en]. Але вони не встигли закінчити війну — Пульхр у Римі провів священні ритуали й повернувся до Істрії, де взяв командування у війні на себе і досяг остаточної перемоги. Подальша доля Авла Манлія Вульсона невідома.

Примітки Редагувати

  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489
  2. Manlius, 1928, s. 1149.
  3. Капітолійські фасти, 178 рік до н. е..
  4. Manlius 91, 1928, s. 1215—1216.
  5. Broughton, 1951, р. 345.
  6. Broughton, 1951, р. 361.
  7. ↑ Manlius 90, 1928, s. 1215.
  8. Broughton, 1951, р. 395.
  9. Broughton, 1951, р. 399.
  10. Тіт Лівій, XLI, 11.

Джерела та література Редагувати

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Avl Manlij Vulson Avl Manlij Vulson lat Aulus Manlius Vulso III II stolittya do n e rimskij polkovodec i politichnij diyach z patricianskogo rodu Manliyiv konsul 178 roku do n e Avl Manlij Vulson lat Aulus Manlius Vulsotriumvir z vivedennya kolonij194 192 do n e pretor suffekt189 do n e konsul178 do n e prokonsul Istriyi177 do n e Narodzhennya 221 do n e 1 Starodavnij RimSmert 2 stolittya do n e nevidomoKrayina Starodavnij RimRid ManliyiBatko Gnej Manlij VulsonMati nevidomo Zmist 1 Pohodzhennya 2 Kar yera 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 4 1 Dzherela 4 2 LiteraturaPohodzhennya RedaguvatiAvl Manlij nalezhav do odnogo z najznatnishih patricianskih rodiv Rimu predstavniki yakogo regulyarno otrimuvali konsulstvo pochinayuchi z 480 roku do n e Istoriki pripuskayut sho i nomen Manlius z neharakternim dlya latinskoyi movi bukvospoluchennyam nl i pershi jogo nosiyi mogli buti etruskogo pohodzhennya Kognomen Vulson Vulso abo Volson Volso najbilsh rannij z tih sho vikoristovuvali Manliyi mozhe buti pov yazanij z nazvoyu etruskogo mista Volsiniyi Volsinii 2 Zgidno z konsulskimi fastami u batka Avla Manliya buv toj zhe prenomen Gnej dida zvali Lucij 3 Nimeckij antikoznavec Fridrih Myuncer pripustiv sho did Avla ce Lucij Manlij Vulson Long konsul 256 i 250 rokiv do n e yakij komanduvav v Africi razom z Markom Atiliyem Regulom pid chas Pershoyi Punichnoyi vijni U dzherelah zgaduyutsya dvoye jogo siniv Lucij pretor 218 roku ta Publij de pretor 210 roku ale mig buti j tretij Gnej starshij yakij pomer rano mozhlivo vin zaginuv v odnij z sutichok Drugoyi Punichnoyi vijni Takim chinom starshimi bratami Avla buli Lucij pretor v 197 roci do n e i Gnej konsul 189 roku do n e 4 Kar yera RedaguvatiU 194 192 rokah do n e Avl Manlij buv odnim z triumviriv yaki zajmalisya organizaciyeyu novih rimskih kolonij u Pivdennij Italiyi Jogo kolegami buli Lucij Apuscij Fullon i Kvint Elij Tuberon 5 U 189 roci do n e pid chas konsulstva brata Vulson buv obranij pretorom suffektom zamist zagiblogo na vijni z ligurami Luciya Bebiya Diva de 6 U nastupni roki jogo kar yera upovilnilasya tilki u 179 roci do n e Vulson peremig na konsulskih viborah na nastupnij rik Tut virishalnu rol mogla zigrati pidtrimka jogo rodicha Luciya Manliya Acidina Fulviana odnogo z chinnih konsuliv ridnij brat i kolega ostannogo Kvint Fulvij Flakk provodiv ci vibori 7 Kolegoyu Avla Manliya stav plebej Mark Yunij Brut 8 Provinciyeyu Vulsonu bula priznachena Cizalpijska Galiya ale vin samovilno vdersya do Istriyi zaradi zdobichi vikoristovuyuchi nabigi istrijciv na volodinnya Rimu yak privid V opovidanni Tita Liviya pro cyu vijnu doslidniki bachat slidi vidrazu tri tradiciyi odna z nih jmovirno pohodila vid samogo Vulsona abo jogo najblizhchogo otochennya druga vid jogo politichnih oponentiv tretya z Annaliv Kvinta Enniya yakij mig vikoristovuvati dani dvoh inshih tradicij 7 Cherez nekompetentne komanduvannya Avla Manliya i bezpechnist jogo soldativ istrijci zmogli raptovo napasti na rimlyan i navit zahopiti yih tabir Do Rimu dijshli chutki pro povnu porazku Vulsona tak sho Bruta vidpravili jomu na dopomogu a dvoye narodnih tribuniv Gaj Papirij Turd de i Avl Licinij Nerva zazhadali shob rozbitij konsul pribuv do Rimu dlya zvitu Vid neobhidnosti zrobiti ce Avla Manliya pozbavilo vtruchannya tretogo tribuna Kvinta Eliya rodicha jogo starogo kolegi Vulson zmig peremogti istrijciv i stabilizuvati situaciyu she do pributtya Marka Yuniya 7 Konsuli zazimovali v Akvileyi a navesni oskilki yih vlada u provinciyi bula prodovzhena u yakosti prokonsuliv 9 prodovzhili vijnu U cej moment pribuv novij konsul Gaj Klavdij Pulhr Vulson razom iz kolegoyu vidmovilisya peredavati vladu Pulhru z oglyadu na te sho ostannij ne zdijsniv neobhidnih obryadiv Prokonsuli znovu vderlisya do Istriyi ta oblozhili misto Nesattij de znahodilisya vatazhki istrijciv razom z yih carem Epulonom en Ale voni ne vstigli zakinchiti vijnu Pulhr u Rimi proviv svyashenni rituali j povernuvsya do Istriyi de vzyav komanduvannya u vijni na sebe i dosyag ostatochnoyi peremogi Podalsha dolya Avla Manliya Vulsona nevidoma 10 7 Primitki Redaguvati Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Manlius 1928 s 1149 Kapitolijski fasti 178 rik do n e Manlius 91 1928 s 1215 1216 Broughton 1951 r 345 Broughton 1951 r 361 a b v g Manlius 90 1928 s 1215 Broughton 1951 r 395 Broughton 1951 r 399 Tit Livij XLI 11 Dzherela ta literatura RedaguvatiDzherela Redaguvati Kapitolijski fasti Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Literatura Redaguvati Robert Broughton Magistrates of the Roman Republic angl New York 1951 Vol I P 600 Friedrich Munzer de Manlius Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1928 Bd XIV 1 Kol 1149 1153 Friedrich Munzer Manlius 90 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1928 Bd XIV 1 Kol 1214 1215 Friedrich Munzer Manlius 91 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1928 Bd XIV 1 Kol 1215 1216 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avl Manlij Vulson konsul 178 roku do n e amp oldid 33573172